Хто полює на Чубарово?

Унікальне урочище Чубарово в Чорнобаївському районі Черкащини, 7 тисяч гектарів якого тягнуться вздовж Кременчуцького водосховища, опинилося у вирі скандалу. Майже рік там не ступала нога мисливця, адже полювати у тих краях заборонено. Місцеві мисливці переконані: хтось поклав око на ці угіддя й хоче їх привласнити.

Цей резонансний скандал розпочався у квітні 2011 року. Тоді прокурор Черкаської області Микола Лісовий на сесії облради опротестував її рішення, датоване ще 2003 роком, про передачу мисливських угідь ТОВ «Мисливсько–рибальському товариству «Чорнобаївське» нібито через виявлені порушення законодавства (самі мисливці стверджують, що порушень ведення мисливського господарства у них не виявлено, хоча такі перевірки велися ще з дня організації товариства — з 2001 року). Депутати врахували протест прокурора і на сесії скасували рішення своїх попередників. >>

Квартира Мареничу

Минулий тиждень приніс народному артисту України Валерію Мареничу чудову новину: волинська влада придбала для нього сучасну однокімнатну квартиру. У присутності журналістів голова обласної держадміністрації Борис Клімчук вручив артистові сертифікат на нове помешкання, документи ж, пообіцяв, будуть пізніше. Але ремонтом у новобудові можна вже займатися. >>

Вартовий старої фортеці

П’ять років поспіль архітектурно–містобудівна рада Харкова шукала місце для пам’ятника кошовому отаману Запорозької Січі Івану Сірку, перебравши замалим не всі знакові куточки міста. І ось нарешті сталося. Шестиметрову фігуру харківського полковника разом iз гарматою встановлять біля виходу зі станції метро «Історичний музей», яка розташована на території древньої оборонної фортеці, навколо якої, власне, і виник Харків. Вихід з підземки теж буде стилізовано під захисний мур, тому, затверджуючи саме цей проект, фахівці ще раз підкреслили комплексний підхід до увічнення пам’яті одного з найулюбленіших героїв–земляків. >>

Пальмова олія у вогнище «сирної війни»

Учора в Україну прилетіла група працівників Росспоживнагляду, аби перевіряти якість українських сирів, які наші молочні підприємства мають намір продавати на території РФ. Про це стало відомо зі слів головного санітарного лікаря Росії Геннадія Онищенка. «Троє наших співробітників летять в Україну орієнтовно на п’ять днів на завод, який першим надав документи... Я, можливо, під’їду після закінчення перевірки», — цитує главу Росспоживнагляду газета «Коммєрсант». >>

«Бєспрєдєльщики» з «Квіткової долини»?

Побиті вікна, розтоптані фрукти, овочі, потрощені торговельні столи... Так виглядав учора зранку Лук’янівський ринок, що у Шевченківському районі столиці. Як зазначають очевидці, вдосвіта на територію вдерлося близько сотні молодиків спортивної статури, щоб захопити базар для «нового власника». >>

Заборонені акорди

Минулої суботи відомого акордеоніста, лауреата багатьох міжнародних премій 46–річного Ігоря Завадського та ще двох його товаришів затримали співробітники Шевченківського райуправління столичної міліції за підозрою в педофілії. Про те, що прізвище одного із затриманих саме Завадський, підтвердив пресі начальник головного слідчого управління МВС Василь Фаринник. Перебування пана Завадського в ізоляторі тимчасового тримання не заперечують і в Шевченківському райуправлінні міліції. >>

Ліки від манкурства

«Це портрети тих наших славних попередників, чиї надбання дійшли до наших днів, якими ми маємо пишатися і цінувати, — зазначив у розмові з «УМ» ініціатор та ідейний натхненник проекту «Українці у світі», народний депутат Петро Ющенко. — І коли ми говоримо про дер­жавні атрибути, такі як прапор, герб і гімн, то, я певен, поруч iз ними має стояти і Національна картинна галерея. Як Лондонська картинна галерея, якій уже 250 років, як картинні галереї Вашингтона, Сiднея, Парижа, Варшави. Два роки тому таку галерею почали створювати у Москві, плануючи зосередити її в колишньому музеї Леніна. Цілком можливо, що багато українців потраплять туди під грифом «російських героїв». Недавно на одному з російських телеканалів бачив цікаву передачу про Володимира Маяковського. А чи багато з нас знає, що його батько родом iз села Маячки на Херсонщині, а мати — українка з Кубані Тетяна Павленко?» >>

Слов’янські «перевертні»

Чотирьох колишніх міліціонерів засуджено до різних термінів позбавлення волі (від 7 до 13 років) за фальсифікацію матеріалів кримінальної справи про вбивство у 2001 році директора телекомпанії «ТОР» Ігоря Александрова. Як повідомляє прес–служба Генпрокуратури, відповідне рішення ухвалив Апеляційний суд Луганської області. >>

Фрідріха посунули

Черкаська об’єднана опозиція пом’янула вихідця з Черкащини — Героя України В’ячеслава Чорновола, який трагічно загинув 25 березня 1999 року, організувавши гучну політичну акцію. «Представники Ради опозиційних сил Черкащини, як і обіцяли, взялися й перейменували вулицю Енгельса в Черкасах на вулицю Чорновола. Мер Черкас Сергій Одарич обіцяв зробити це до чергової «чорноволівської» річниці, однак обіцянки так і не виконав, хоч для цього були всі підстави і всі рішення необхідних комісій», — повідомляє прес–секретар об’єднаної опозиції Тетяна Воронцова. >>

І шумить, і гуде, і дроти обриває

Сильний вітер iз дощем, який лиходіяв у ніч iз 25 на 26 березня, завдав чималих збитків. За інформацією прес–служби Міністерства з надзвичайних ситуацій, негода знеструмила населені пункти у восьми областях. «Несприятливі погодні умови у вигляді сильних дощів, поривів шквального вітру до 20 метрів за секунду призвели до знеструмлення 86 населених пунктів. Найбільше дісталося Черкаській області, де без світла залишилися 28 населених пунктів. Також без електропостачання залишилися Житомирська (22), Рівненська (12), Кіровоградська (7), Волинська (6), Чернігівська (5), Київська (3), Дніпропетровська (2) області», — розповіла «УМ» начальник відділу зв’язків із засобами масової інформації та роботи з громадськістю Міністерства надзвичайних ситуацій Юлія Єршова. >>

«Перевірка неможлива»

«Відкритий лист до Пшонки», опублікований «Україною молодою» (номер 9 за 19.01.2012 року), викликав чималий резонанс. Ще б пак — дев’ятеро доволі відомих у Дніпродзержинську людей звернулися до Генпрокурора зі звичайним, а з іншого боку, красномовним, запитом, реакція на який, на переконання підписантів, однозначно засвідчила б, чи ця поважна структура послуговується винятково законом, чи є просто зброєю для політичних розправ iз невгодними нинішньому правлячому режиму в Україні. Адже з самого початку «Відкритого листа» всі акценти розставлялися однозначно: «Вікторе Павловичу! Спостерігаючи за діями установи, яку Ви очолюєте і яка намагається поновити карні справи проти людей не з провладної команди, незважаючи на термін давності, ми дійшли висновку, що навряд чи можна сподіватися на досягнення торжества права в Україні. А якщо Ви і працівники прокуратури вважаєте свої дії правильними, пропонуємо задля справедливості поновити перегляд і розслідування давніх карних справ В. Ф. Януковича, позаяк у них по сьогодні дуже багато нез’ясованих обставин». Отож питання до Генпрокурора ставилися цілком конкретні: «з’ясувати, хто і на яких підставах скоротив для В. Ф. Януковича термін перебування за ґратами за тяжкими статтями Кримінального кодексу», «з’ясувати, де і коли В. Ф. Янукович здобув середню і вищу освіти і високі наукові звання; де, коли і що він викладав перед отриманням звання професора», «з’ясувати, яким чином привласнені заповідні території Межигір’я, за які кошти здійснюється його забудова», «з’ясувати законність відміни Конституційним Судом конституційної реформи 2004 року, а також хто несе відповідальність за зміну конституційного устрою в країні» і так далі в такому ж дусі.

Відповідь на звернення надійшла досить швидко. Щоправда, не безпосередньо від пана Пшонки, якому воно адресоване, а чомусь від заступника начальника управління — начальника відділу захисту конституційних прав і свобод громадян Р. Романчука. Сам же текст відповіді й узагалі вражає настільки, що справді якісь інші слова для її оцінки, окрім лайливих, тут підібрати складно: «У листі Вами не наведено порушень закону та конкретні відомості, — йдеться у тiй вiдповiдi, — що унеможливлює проведення перевірки». Ось так — не більше й не менше. Виявляється, пересічні громадяни повинні «наводити порушення закону», і тільки тоді проведення перевірки Генпрокуратурою стане можливим. Та й чи не конкретні відомості наводяться авторами «Відкритого листа» хоча б у вищенаведеному переліку поставлених на розгляд паном Пшонкою запитань?

Аби розставити всі крапки над «і», кореспондент «УМ» зустрівся з одним з авторів цього звернення, 57–річним інвалідом війни в Афганістані Костянтином Писаренком. >>

Ваша честь, тримайте більші гроші

Більш ніж удвічі зросте цього року зарплата вітчизняних служителів Феміди. За словами начальника управлiння планово–фiнансової дiяльностi та соцiального забезпечення Державної судової адмiнiстрацiї Зиновiя Холоднюка, якщо середня заробітна плата українських суддiв зросте на 106,7% (з 6 577 до 13 592,5 гривнi на місяць), то зарплата інших працівників суду, зокрема, помічників судді, — лише на 9, 4% (з 2287 до 2500 грн. у 2012 р.). >>

Цигарки в деревині

Півтора тижня тому Державна податкова інспекція розпочала перевірку відомого на Львівщині підприємства «Топаз», яке пов’язують із родинним бізнесом голови Львівської облради Олега Панкевича та його сестри, депутата облради Ірини Сех. Обоє — представники ВО «Свобода», які є найпомітнішими фігурами у фракції націоналістів в облраді. В інтернет–ЗМІ повідомлялося, що причиною перевірки «Топаза» стала ймовірна причетність цього підприємства до не зовсім прозорих схем продажу за кордон цінних порід деревини. Нібито багато років цей родинний підряд незаконно вирубує дерева, зокрема дуби. >>

Пекельна «Тунгуска»

Зенітний ракетно–гарматний комплекс «Тунгуска» — бо­йове дітище кращих військово–інженерних умів 70–х років, яке у незначній кількості одиниць лишилося Україні в спадок від Радянського Союзу. Влітку цей комплекс стоятиме на варті Євро–2012. А минулого тижня українські військові покликали журналістів на Чернігівщину, аби довести: незважаючи на те, що Росія хоче замінити цю машину на сучаснішу, у наших «Тунгусок» порох у снарядах не відсирів. І небо над українськими стадіонами, мовляв, буде мирним. За задумом влади, «Тунгуски» поставлять на варті спокою вболівальників під Харковом, Донецьком та Києвом. Основне завдання — збивати літаки та вертольоти, які можуть викрасти терористи на якомусь з аеродромів України (якщо, звичайно, вони матимуть такий задум і злетіти їм вдасться).

Після стрільб контрактники отримали від начальства оцінку «добре». Вони у захваті від «Тунгусок», які, між іншим, добре показали себе у Чечні, і обіцяють: у разі чого, не підведуть. >>

Іванкова родина

Чотиримісячний Ванюша, який народився в Миколаєві без обох рук і однієї ніжки, відтепер буде виховуватися у великій родині буковинського священнослужителя. Отець Михайло, настоятель Свято–Вознесенського Банченського чоловічого монастиря, що неподалік Чернівців, каже, що всі 300 його дітей iз нетерпінням чекають його удома разом з Іванком. >>

Диплом є, роботи немає

Більшість українських випускників після отримання атестату зрілості все ж прагне навчатися далі. Тих, хто одразу шукає роботу, лише 1,5 відсотка. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного компанією Research& Branding Group у 2011 році. «Молодь все–таки орієнтована на отримання освіти, що є загальносвітовою тенденцією», — каже завідувач відділу економіки праці Інституту демографії та соціальних досліджень іменіПтухи Лариса Лісогор. Проте наявність диплома не є гарантією високооплачуваної роботи й успіху на професійній ниві. У ВНЗ студентам викладають теоретичні знання з тієї чи іншої сфери діяльності, в той час як роботодавці вимагають практичного досвіду від молодого фахівця. До того ж, за словами Лариси Лісогор, можливості працевлаштування залежать ще й від того, який навчальний заклад закінчив випускник. Тож навіть якщо батьки п’ять років платили за навчання свого чада у приватному виші з сумнівною репутацією, не варто дивуватися, що такий дипломований «фахівець» може опинитися за касовим апаратом у супермаркеті, а не на хорошому місці в престижній фірмі. >>

Харків: від конструктивізму до конструктивності

Поки в Києві обговорювали закриття Центру візуальної культури при Могилянці, 22 березня у Харкові при університеті ім. Каразіна відкрили осередок сучасного мистецтва ЄрміловЦентр. Відкрили вишукано — під завихрений джаз Єфіма Чупахіна та Acoustic Quartet і без нудних офіційних промов «батьків міста»: харківський мер Геннадій Кернес обіцяв «поблагословити» і вже чиновники з мерії топталися під порогом, але шеф не приїхав, тож і підлеглі не схотіли світитися. А ректор ХНУ тим часом був на колегії Міносвіти у Києві. Зате кількість важливих арт–діячів на квадратний метр ЄрміловЦентру перевищувала «санітарні норми»: у Харків прибули директор ПінчукАртЦентру Екхард Шнайдер і арт–менеджер Бйорн Гельдхоф, засновниця донецької арт–ініціативи «Ізоляція» Любов Морозова, арт–дилер Ігор Абрамович, керівник департаменту сучасного мистецтва Національного художнього музею Оксана Баршинова, директорка найпотужнішого мистецького видавництва «Родовід» Лідія Лихач, власник «Я Галерей» Павло Гудімов, директор Британської Ради в Україні Мартін Доул, заступниця директора Польського інституту Анна Лазар, директор Інституту проблем сучасного мистецтва Віктор Сидоренко і директор Совіарту Віктор Хаматов. >>

Сьома кіноконкіста

При всій самобутності іспанське кіно не можна назвати, подібно, наприклад, до французького, брендом, який здатен сам по собі заманити публіку у кінотеатри. У несправедливості цього ігнорування українські кіномани можуть переконатися завдяки фестивалю сучасних іспанських фільмів, який прокатна компанія «Артхаус–трафік» спільно з посольством Іспанії проводить уже всьоме. >>

Лейпциг—Париж—Київ—транзит

Важко судити з розповідей українських видавців, що повернулися з книжкових ярмарків iз Лейпцига та Парижа(16—19 березня), про їхні реальні успіхи, але інформаційний «вихлоп» про ці дві події — безпрецедентний: чотири прес–конференції за кілька днів, пости і фотографії на Фейсбуці, радісні коментарі журналістам, ролики на Youtube. Момент прихованої конкуренції між «німецькою групою» і «французькою» примушує швидше повертатися і барвистіше інформувати. >>

Важко бути Богом

Для творів, які не дуже піддаються жанровій класифікації, існують видавничі анотації, зазвичай написані авторами. Те саме, здається, маємо у випадку з романом «Дерево Бодхі» Петра Яценка, назву якого коротенька нотатка наприкінці тексту тлумачить легко і невимушено, немов біблійний палімпсест епохи раннього Апокаліпсису: «Дерево бодхі — рослина, сидячи під якою, Гаутама Будда отримав просвітлення. Насправді ж це звичайне дерево роду фікусів». Звичайнісіньких фікусів, розумієте? З яких спочатку можна зірвати яблуко гріха, а потім вистругати ковчег і податися світ за очі у пошуках сучасної української прози. >>

Шлях до свободи

День волі — неофіційне свято на честь заснування 25 березня 1918 року Білоруської Народної Республіки — білоруські опозиціонери чи не вперше відзначили без конфліктів із міліцією. Бо влада, на диво, «дала добро» на проведення мітингу. Попередніми роками акцію не санкціонували, а торік, побоюючись «помсти» за жорстокий розгін «Площі–2010» (грудневого мітингу в день виборів президента), спецназ оточив навіть пам’ятники Янці Купалі та Якубу Коласу — аби жоден «деструктивний елемент» не прорвався до світочів білоруської поезії з квітами. >>

За прикладом «Титаніка»

Зняти два найкасовіші в історії фільми, здобути чимало нагород, славу культового кінорежисера й багатомільйонний статок — для більшості колег Джеймса Камерона навіть коротший перелік досягнень був би за щастя. Але тільки не для автора «Титаніка» й «Аватара», який вирішив довести, що й поза знімальним майданчиком дечого вартий. Від учора Джеймс є третьою людиною, яка спускалася на дно Маріанської западини, і першою, хто зробив це самостійно, без напарників. >>

УРАновий «патріот»

У Сеулі вчора відкрився міжнародний саміт з питань ядерної безпеки, участь у якому беруть представники 50 країн світу. Поїхав до столиці Південної Кореї й Віктор Янукович, якого там мають зустріти з відкритими обіймами. Адже глава Української держави виконав обіцянку, дану два роки тому під час аналогічного саміту у Вашингтоні — позбавитися всіх запасів високозбагаченого (тобто такого, з якого можна виготовити ядерну зброю) урану. Тоді, нагадаємо, новообраний президент дуже прагнув завоювати симпатію Заходу і, зокрема, Сполучених Штатів, тож і виголосив таку заяву. США оцінили ініціативу «на ура»: Барак Обама потиснув Януковичу руку, держсекретар Хілларі Клінтон — похвалила. >>

Чи заженуть Порошенка в «регіональне» стійло?

«Ось прийде Порошенко, Порошенко все виправить!» — приблизно з таким настроєм Україна впродовж цілого місяця стежила за процесом ухваленням рішення одного, хоча й відомого політика. Наприкінці лютого голові ради НБУ Петру Порошенку запропонували очолити Мінекономіки, у відповідь той пообіцяв подумати. Ситуація безпрецедентна сама по собі, адже на будь–яку державну посаду, тим паче міністерську, у нашій країні заведено погоджуватися одразу й без жодних умов. Незвичності додавала ще й сама процедура: пропозицію Порошенкові озвучив сам глава держави (!) і ще до того, як підписав кадровий указ. Такої практики в Україні досі не існувало. >>

Студенти гралися у парламент

Україна не має ефективного законодавства в інтересах молоді, вважають молоді ініціативні українці. Тому минулого вересня студенти 50 вищих навчальних закладів взялися за створення проекту І Всеукраїнського моделювання Верховної Ради. За півроку було розроблені законопроекти «Про перше робоче місце», «Шлях розвитку вищої освіти в Україні», «Шляхи розвитку студентського самоврядування», «Шляхи розвитку молодіжної політики в Україні». За задумом, після моделювання кращі ідеї підготовлених студентами законопроектів можуть лобіюватися у вищі, дорослі інстанції. >>

ДТП з ознаками вандалізму

Результати наруги над могилами своїх покійних родичів мешканці селища Мирне, що під Сімферополем, побачили ще 20 березня. На мусульманському цвинтарі повністю або частково пошкоджено шість надгробків. Невдовзі на сайті головного управління кримської міліції з’явилося повідомлення про те, що підозрюваного в погромі знайшли і допитали. 32–річний мешканець цього ж села зізнався, що злого наміру в його вчинку не було. Буцімто приїхав власним авто на кладовище, аби відвідати могилу родича. Але застряг на слизькому бездоріжжі, а при «газуванні» машину несподівано занесло на могили. Вибратися ж на суху ділянку допоміг випадковий водій на джипі. >>

Другий на вихід!

«У рік ювілею — в першій лізі. Не ганьбіть клуб», — таким банером зустріли фанати «Карпат» своїх улюбленців на «Арені Львів» перед матчем із «Олександрією». «Біло­зелені» були просто зобов’язані в неділю ввечері обігрувати «колег по нещастю», аби хоч трохи відірватися від зони вильоту. Проте сумний паритет зберігся. Прощаючись із білорусом Олегом Кононовим — найуспішнішим тренером «Карпат» за останні 20 років — та підписуючи контракт з Володимиром Шараном, керівництво клубу розраховувало побачити в діях гравців емоційний сплеск та позитивну динаміку. Далебі. 1:1 — і в президента «Карпат» Петра Димінського урвався терпець: одразу після гри він відправив у відставку весь тренерський штаб першої команди. До наступного матчу (проти «Оболоні») львів’ян готуватиме Юрій Дячук­Ставицький. А Шарану можна лише поспівчувати. Два звільнення впродовж одного сезону — здається, це щось нове в історії українського футболу. Нагадаємо, узимку Володимир втратив посаду головного в «Олександрії».

У чотирьох матчах після перерви «біло­зелені» здобули лише одне очко. Ведучи перед у другому домашньому матчі поспіль, «Карпати» знову примудрилися змарнувати перемогу. «В останні хвилини гравці втрачають концентрацію», — констатував Шаран. >>

Зміни після зливи

Другий етап чемпіонату світу також не дав відповіді на запитання, хто буде в цьому сезоні фаворитом. У Малайзії першим став іспанець Фернандо Алонсо з «Феррарі», тоді як тріумфатор прем’єрної гонки — Дженсон Баттон із «Макларена» — взагалі не потрапив до залікової зони, як і чинний чемпіон Себастьян Феттель. При цьому в заліковій зоні значиться тільки по одному гонщику з команд, яким пророкують боротьбу за титули, — «Феррарі», «Макларен», «Ред булл», «Мерседес». >>

Плюс колеса від Колесникова

Позавчора спортивна Україна дізналася імена лауреатів минулого, передолімпійського, року. У Міжнародному центрі культури й мистецтв (колишній Жовтневий палац) у Києві відбулася вже шоста церемонія «Герої спортивного року». Традиційно її проводять Національний олімпійський комітет та профільне міністерство, державна служба молоді та спорту. >>