Жінка, яка, до всього, ще й співає

До феномену Алли Пугачо­вої можна підходити з різних боків, і кожен такий підхід навряд чи увінчається стовідсотково позитивним результатом. Оскільки ця жінка, як жодна інша, завжди вміла жити «на повні груди», фонтануючи інформаційними приводами на всіх фронтах: творчість, особисте, донька–онуки, супутні проекти, як–то радіо «Алла», випуск парфумів та взуття... Якщо ніші її життя уявити собі у вигляді шафи, то можна не сумніватися, що «скелети» з неї випадатимуть штабелями. Власне, вони, ці «скелети», навіть не чекають, поки хтось розчинить дверцята — самі якось вибираються назовні й додають нових пікантних подробиць до біографії всенародно улюбленої артистки. Невтомні «пугачовознавці» регулярно комплектують їх у спецпроекти на сторінках ЗМІ. >>

Те, що залишилося

Директор Французького культурного центру Матьє Арденн упевнений, що фестиваль «Французька весна» подужає затяжну зимову депресію і стане справжнім початком весни київської. Тому не дивно, що за ковтком Парижа, шаленої лямур, вишуканого французького поцілунку в четвер увечері на відкриття допрем’єрних показів у кінотеатр «Україна» прийшов мало не весь мистецький бомонд. Очікували на весняний порив, шаленство і фільм, який можуть зняти тільки французи з їхнім гумором і відвертістю. Перша передпрем’єрна стрічка «Перший день твого життя, що залишилося» Ремі Безансона не виправдала стереотипного уявлення українців про Францію. У ній не було романтики, гламуру, вишуканості, краси. Режисер майстерно вклав у фільм усе те, що відбувається за вікном кожної квартири, у яке намагаємося крадькома зазирнути, проходячи повз. >>

Торги і принципи

Іще якихось два тижні тому депутати боялися прогнозувати, що відбуватиметься у Верховній Раді 14 квітня. Чекати можна було всього: блокування трибуни, політичних сварок, узгодженої роботи всіх або майже всіх фракцій... У результаті вийшло щось середнє: блокування не було, але й порозуміння — теж. Партія регіонів, як і обіцяла напередодні на погоджувальній раді, коаліції працювати не заважала. Але уряду, який сподівався на те, що Верховна Рада ухвалить антикризові закони, необхідні для виділення наступного траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, від цього не легше. Бо, як виявилося, без голосів комуністичної фракції і пропрезидентської частини «НУНС» нічого в коаліції не виходить. Внесені Кабміном законопроекти не вдалося включити навіть до порядку денного: за той із них, який набрав найбільше голосів, проголосувало тільки 208 нардепів. БЮТ лютує, звинувачуючи в усьому Президента, — мовляв, це саме він дав вказівку «своїм» людям у «Нашій Україні» не підтримувати потрібні для кредитування від МВФ закони, аби «завалити» уряд Тимошенко. «Ющенківці» обурюються: ніяких вказівок вони не отримували, а під час голосування дбали винятково про інтереси держави, для якої такі недолугі закони — катастрофа. А Партія регіонів, за словами її члена Михайла Чечетова, «як слон» — спостерігає за цією метушнею згори і вичікує. >>

М’ясо як кава

Віктор Ющенко піддав критиці уряд за те, що той став організатором незрозумілих схем завезення м’яса в Україну. На його думку, непродумана і недалекоглядна політика Кабміну призводить до критичного стану українського тваринництва. Про це Президент сказав під час наради з питань фінансового стану підприємств АПК та ситуації у тваринництві, яка відбулася вчора в Яготині на Київщині. Глава держави нагадав, що на виконання його доручень правоохоронці ліквідували зловживання під час пільгового ввезення м’яса в Україну. «Зараз ця позиція знову відтворена, і я знову даю доручення прокуратурі пройти весь ланцюжок, всю дорогу, як м’ясо за 80 центів потрапляє на український ринок», — сказав глава держави. >>

Принцип — доторгуватися

Невдовзі після того, як Верховна Рада учора провалила «антикризові закони», на інтернет–сторінці Кабінету Міністрів з’явився анонс про проведення позачергового засідання уряду. Стало очевидним: Юлія Тимошенко намагатиметься «вирулити» з ситуації, яка склалася після вчинку парламенту. >>

Меру «Байкал» — по коліна

Міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк, який часто потрапляє у всілякі пригоди, став героєм «бойовика». Позавчора ввечері Ратушняку довелося зустрітися віч–на–віч з озброєним молодиком. Інцидент стався близько 18–ї години, коли мер повертався з роботи. Ратушняк вирішив зупинитися біля будівлі хімічного факультету Ужгородського національного університету, щоб подивитися, як будівельники ремонтують дорогу. >>

Партія без кількох нот

Уперше з кінця грудня президія партії «Наша Україна» зібралася на засідання. Позавчора ввечері за одним столом зустрілися й ті «нашоукраїнці», які увійшли до пропрем’єрської коаліції, і ті, які належать до меншості в парламентській фракції. Президія не прийняла рішучих кроків на далеку перспективу, але домовилася скликати політраду партії на 16 травня, а в червні провести з’їзд. >>

Підземна «прем’єра»

Відкриття «сезону» шахтарських страйків проти затримки виплат заробітної плати, про що попереджали лідери гірняцьких профспілок, не забарилося. Своєрідна підземна «прем’єра» відбулася у виробках шахти «Чайкіно» в Макіївці, де після закінчення зміни гірники відмовилися підніматися на поверхню до повного погашення їм заборгованості із зарплати. Усього у підземній акції протесту беруть участь 11 прохідників, які втомилися чекати виплати заробітку вже більше трьох місяців. >>

Мажору «світять» ґрати

Поки що кримські правоохоронці, точніше, місцеве слідче управління Головного управління МВС, на вірному шляху: позавчора його співробітники об’єднали в одне провадження дві кримінальні справи стосовно Віталія Файнгольда, сина депутата Сімферопольської міськради від партії «Союз» і одного з найзаможніших людей півострова. Тобто тепер до офіційного звинувачення молодика в порушенні правил безпеки дорожнього руху додалося ще й хуліган­ство, причому з застосуванням спецзасобів. Отож щодо Файнгольда–молодшого було обрано запобіжний захід — підписку про невиїзд, повідомив відділ зв’язків із громадськістю кримської міліції. >>

Комуністів — на смітник!

Учора голова Львівської облради Мирослав Сеник таки підписав звернення обласних депутатів «Про правову оцінку злочинів комуністичного режиму в Україні». Рішення ухвалили на сесії 10 квіт­ня. Відтак обранці Львівщини звернулися до Президента та Верховної Ради, аби ті підтримали законодавчу ініціативу галичан щодо проекту антикомуністичного закону. Депутати вимагають ввести кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору й просять дати «політико–історичну та гуманітарно–правову оцінку діяльності КПРС і Компартії УРСР». І навіть оцінити нинішніх ідеологічних спадкоємців комуністів, встановивши їхню відповідальність за антиукраїнську діяльність. >>

Писанка від Оранти

Повчитися вимальовувати писанки в самих Митрополичих палатах Київської Софії столичним дітлахам випадає не так часто. А точніше, вперше. До Чистого четверга тут під час святково–просвітницького дійства «Українська писанка» діятимуть майстер–класи, а виставка стародавніх і сучасних писанок з усіх куточків України триватиме до 21 квітня. На відкритті виставки побувала дружина Президента Катерина Ющенко з дітьми. «Це ідея Віктора Ющенка — поблизу Софії Київської за тиждень до Великодня влаштувати не просто виставку, а й майстер–класи з писанкарства, — розповідає один з організаторів дійства Олексій Хетчиков. — А реалізувати цю ідею допомогло Міністерство культури». >>

Готуймося до Великодня

Чистий четвер. Пік приготувань до Великодня випадає на четвер цього тижня. На світанку цього дня звичай велить помитися біля криниці або річки. До четверга оселя має бути прибрана, чиста. Цього дня слід пекти паски, а хто не встигне — пектиме вже в суботу, адже в п’ятницю традиція забороняє пекти хліб. У четвер годиться писати писанки. Увечері в церкві відправляють «Страсті», згадують муки, які терпів Христос. >>

Паски помокнуть

Із Великоднем здавна пов’язано чимало народних прикмет. Деякі з них справджуються й по сьогоднішній день. Так, останній тиждень перед Великоднем, за народними повір’ями, завжди прохолодний. І справді, цього тижня українців проймали справжні дрижаки. А от погоду на Великдень угадати зась! За народними прикметами, якщо на Великдень буде сонячна погода, то це віщує тепле літо. Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокрим, якщо хмарна — сухим. А ось мороз або грім у перший день Пасхи віщують гарний урожай льону. >>

Чим би «діти» не «бавилися»…

Про інцидент, який стався в одній із загальноосвітніх шкіл міста Костянтинівка, певний час розповідали дуже обережно. Всім відомо було тільки те, що побитий учнями учитель музики опинився в лікарні з травмами. У міськвідділі міліції підтвердили факт бійки у класі школи, але до закінчення слідства утримувалися від коментарів. >>

15 — 21 квітня

Ювіляр тижня: Чарльз Чаплін.
120 років із дня народження визначного англійського й американського актора, режисера й сценариста німого кіно; володаря «Оскарів» 1929 і 1972 рр. >>

СЛОВО ЦЕРКВИ

— Владико Євстратію, розкажіть, будь ласка, про Великодню трапезу служителів церкви.
— Протягом семи тижнів Великого посту православні готуються до Великодня. І в піст включається не лише духовна частина: молитви, сповідь, причастя, а й тілесна, яка стосується обмеження в їжі. День Воскресіння Христового, коли піст закінчується, — то початок споживання їжі не пісної, а скоромної. Він для православних християн обставлений особливим чином. Найперше — освячуються пасхальні приношення, які будуть поставлені на великодній стіл. За традицією, у першу чергу благословляються церквою дві страви: паска — здобний солодкий хліб, який символізує одночасно Царство Небесне, та солодкість спілкування з Богом і радість Великоднього свята, а також крашанки чи писанки, які теж є символом Воскресіння. >>

ТРАДИЦІЇ

«Для всіх регіонів України традиційними для освячення на Великдень є паски, крашанки, ковбаси і м’ясо, — каже Олексій Доля, етнограф, заступник директора Національного музею народної архітектури і побуту України «Пирогів». — Ще — запечене порося з хроном, продуктом, що покращує травлення. Але що сторона, то й новина. Гуцули, наприклад, несли до церкви сирних коників. На Полтавщині моя бабуся завжди казала, що треба взяти посвятити сіль. Така традиція існувала і на Львівщині. Тільки на Полтавщині брали з собою до церкви пшоно». >>

Дорогеньке яєчко

В Україні подорожчання продуктів напередодні Великодня таке ж традиційне, як і крашанки та духмяні паски на святковому столі. Тому, готуючись запакувати холодильник усілякою смакотою, українці розуміють: хоч–не–хоч, а переплатити доведеться. Попри економічну скруту, традицій дотримуватися мусимо і цьогоріч: напередодні Великодня, зазначають експерти, «продуктовий кошик» українця подорожчає щонайменше на 30 відсотків. >>

Запахуща Медуза

Нові парфуми, які випустить восени компанія «Живанші», матимуть «обличчя» «убивці Білла» — Уми Турман. Актриса, якій 29 квітня виповниться 39 років, підписала з фірмою контракт і приєдналася до своєї колеги Лів Тайлер та поп–співака Джастіна Тімберлейка, що представляють, відповідно, аромат Very Irresistible і чоловічі парфуми Play. >>

Сайєнтологічні університети

Маленькій принцесі Голлівуду, доньці красуні–матері й знаменитого батька Сурі Круз недовго залишилося насолоджуватися безтурботним дитинством. 18 квітня дівчинці виповнюється три роки, і батько Том, який, нагадаємо, є не лише актором, а й одним з очільників секти сайєнтологів, вирішив відправити її у спеціальну школу. Починаючи з наступного понеділка, Сурі п’ять разів на тиждень відвідуватиме навчальний заклад при церкві сайєнтології, розташованій в «Академії Нью–Вілідж» (її минулого року орендував для своїх дітей актор Уїлл Сміт). >>

ПРИКОЛИ

До кризи столичні офісні працівники думали переважно про те, щоб менше працювати, мати більшу зарплату, бонуси і соцпакет. А тепер їм доводиться думати. Просто думати... >>

Прив’ялі тюльпани

Дві стартові перемоги нашої команди на першості світу в польському Торуні швидше поставили нові питання до гри збірної, ніж заспокоїли. Після нервового поєдинку проти британців, яких «синьо–жовті» дотиснули лише в третьому періоді, на українців очікувала «розважальна прогулянка» з голландцями. >>

Дограли до «плей–оф»

Найсильніший клубний чемпіонат планети, що в ніч на понеділок за київським часом завершився за океаном, приніс кілька сюрпризів. Зокрема, до числа 16 учасників «плей–оф», за підсумками регулярного чемпіонату Національної хокейної ліги, в порівнянні з минулим роком потрапили п’ятеро новачків. >>

Не вродися, а вдайся

Знайти в Овадному Іллю Олексійовича Дячука за прізвищем — справа непроста. А діда Люсіка або навіть просто Люсіка — без проблем. Дарма, що легендарному сільському музиці пішов уже вісімдесят третій. Своє село, свою рідну Володимирщину, він презентував із троїстими музиками Оваднівського будинку культури на сценах різного масштабу, починаючи від сільської і закінчуючи столичним Палацом «Україна». Бував і за Бугом у сусідів–поляків. Скільки концертів відіграв за свою артистичну кар’єру — навіть не знає. А про весілля взагалі мовчить. Бо якщо порахувати, що на весіллях він грав із татом та братом із восьми років, тобто десь із року 1934–го, то список вийде архічималенький... >>

Хочу навчатися українською!

Утім до прохідного списку потрапили далеко не всі охочі. Риску упродовж якоїсь години підвели під порядковим номером 90 — саме стільки дітей (при нормі 56) зарахували ще у першу суботу березня до трьох перших класів навчально–виховного комплексу «Українська школа–гімназія». Зарахування відбувалось «по–дорослому, а контролювати процес прийому дітей на навчання приїхали навіть із постійного Представництва Президента України в Криму. «Однак і досі потік батьків і телефонні дзвінки не припиняються, — зізналась «УМ» директор навчального закладу Наталя Руденко. — Раніше через співбесіду, тестування ми мали можливість добирати здібних, обдарованих дітей. Нині ж хто з батьків не полінувався зранечку встати, дві доби вистояти, тих і дитина зарахована. А що вдієш, коли школа така бажана». Між іншим найбільш організованими цього разу виявилися кримськотатарські родини — їхніх дітей близько третини, хоча торік було всього десять відсотків. >>

«Заколот» за хліб і волю

Хрест і меморіальну дошку з відповідним написом встановили на тому місці, де 90 років тому, на початку квітня 1919–го, були страчені учасники відомого миргородського повстання, канонізованого радянським агітпропом як «контрреволюційний заколот» куркулів та петлюрівців. Тож багато десятиліть на нього наводили хрестоматійний глянець за «єдино правильним» курсом історії від «батька народів» Сталіна і використовували реальні факти для спотворення тієї ж таки української минувшини. Задля виховання безпам’ятства у Миргороді та Полтаві з’явилися вулиці, названі на честь «головних жертв заколоту» — братів Литвинових. Їх та їхніх соратників так само показово поховали у братській могилі загиблих «від рук петлюрівців», розташованій в одному з центральних парків Полтави. Щоб висловити своє «фе» новітнім петлюрівцям, полтавські комуністи й сьогодні позують перед телекамерами на фоні тієї могили... >>

Криївка — не корчма!

Голова Всеукраїнського братства ОУН–УПА Михайло Зеленчук намагається привернути увагу громадськості, влади та власників «національно–свідомих» ресторанів, зокрема львівської «Криївки» та івано–франків­ського «Бункера», до неморальності використання повстанських назв у розважальних закладах. Наприклад, у розташованому в історичному центрі Івано–Франківська «Бункері», стилізованому під інтер’єр повстанського схрону, незважаючи на високі ціни закусок і випивки, завжди людно. >>

Український «неліквід» Чорноморського флоту

Цю очевидну тенденцію змушені були вкотре констатувати на черговому засіданні антикризового комітету в Севастопольській міськдержадміністрації, підкріплюючи її красномовними фактами. За словами в. о. директора тутешнього центру зайнятості Світлани Рендак, з початку квітня практично щодня її установа реєструє списки на звільнення 500—800 осіб. Загалом ця цифра вже сягає семи тисяч, із них 5100 — вільнайманці з організацій Чорноморського флоту Російської Федерації, абсолютна більшість із них — громадяни України. >>

Закохуються без діагнозу

Цього року на Каннському кінофестивалі у конкурсній програмі вперше покажуть новий український короткометражний художній фільм «Діти» Михайла Кострова, присвячений проблемі усиновлення ВІЛ–позитивних дітей. Це історія маленької ВІЛ–позитивної дівчинки з Будинку дитини, у якої досить чарівності й дитячої відвертості для того, щоб безмежно закохувати в себе двох дорослих людей (у майбутньому — мамусі й татуся), але не досить сил, щоб змусити їх здолати свій страх перед ВІЛ–інфекцією. >>

Зіпсована легенда

Верховний суд Лос–Анджелеса позавчора визнав винним у вбивстві своєї приятельки, 40–річної акторки Лани Кларксон, славетного музичного продюсера Філа Спектора. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, Спектору загрожує ув’язнення терміном від 18 років до пожиттєвого. Його адвокати заявили про намір подати апеляцію на рішення суду. >>

Ядерний звірок із Корейського півострова

Рада Безпеки ООН одноголосно засудила Північну Корею за випробування 5 квітня балістичної ракети далекого радіусу дії, наголосивши, що це суперечить резолюції РБ ООН № 1718 від 2006 року. Нагадаємо: резолюція № 1718 наказувала КНДР припинити запуски балістичних ракет та ядерні випробування. >>

«У карний розшук ідуть фанати своєї справи»

Історія вітчизняного кримінального розшуку нараховує вже дев’ять десятиліть — правовою базою організації карного розшуку Української РСР став декрет Раднаркому «Про організацію карного розшуку» від 15 квітня 1919 року. Втім окремі підрозділи існували в Україні й раніше — ще за часів Української народної республіки. 90 років у людському вимірі — це кілька поколінь оперативників, десятки й сотні тисяч розкритих злочинів, заарештованих злочинців, врятованих життів. Про те, як живуть і чим пишаються нинішні розшуковці, розповів «УМ» заступник міністра внутрішніх справ, начальник кримінальної міліції Володимир Євдокимов. >>

«Продам картоплю. Посередникам не турбувати!»

Дрібні селянські господарства виробляють майже 98 (!) відсотків картоплі, 90 відсотків овочів, 86 — плодів та ягід, близько 82 відсотків молока і більше половини м’яса. Проте заробити на своїй праці не можуть.
При сучасній системі закупівлі сільгосппродукції село щороку втрачає тільки на продажі молока майже 27 мільярдів гривень — підрахували урядовці. Ті ж селяни, що вирощують худобу, у межах держави недораховуються 17 мільярдів. >>

Тільки куряча! Або курячо–соєва...

За перший квартал цього року ціни виробників м’яса і м’ясних продуктів зросли на 15,5% відсотка. Причиною подорожчання експерти називають дефіцит сировини. Тільки за січень–лютий цього року виробництво яловичини й телятини в Україні скоротилося на 73,3 відсотка, а свинини — майже удвічі. Як результат, м’ясопереробники або зупиняють виробництво, або скорочують його обсяги. Експерти відзначають, що галузь вимагає державних дотацій, які, однак, навряд чи зможуть урятувати виробників. Тож єдиним виходом став імпорт. >>