— Владико Євстратію, розкажіть, будь ласка, про Великодню трапезу служителів церкви.
— Протягом семи тижнів Великого посту православні готуються до Великодня. І в піст включається не лише духовна частина: молитви, сповідь, причастя, а й тілесна, яка стосується обмеження в їжі. День Воскресіння Христового, коли піст закінчується, — то початок споживання їжі не пісної, а скоромної. Він для православних християн обставлений особливим чином. Найперше — освячуються пасхальні приношення, які будуть поставлені на великодній стіл. За традицією, у першу чергу благословляються церквою дві страви: паска — здобний солодкий хліб, який символізує одночасно Царство Небесне, та солодкість спілкування з Богом і радість Великоднього свята, а також крашанки чи писанки, які теж є символом Воскресіння.

«Для всіх регіонів України традиційними для освячення на Великдень є паски, крашанки, ковбаси і м’ясо, — каже Олексій Доля, етнограф, заступник директора Національного музею народної архітектури і побуту України «Пирогів». — Ще — запечене порося з хроном, продуктом, що покращує травлення. Але що сторона, то й новина. Гуцули, наприклад, несли до церкви сирних коників. На Полтавщині моя бабуся завжди казала, що треба взяти посвятити сіль. Така традиція існувала і на Львівщині. Тільки на Полтавщині брали з собою до церкви пшоно».

Завтра Чистий четвер. Цього дня у прибраних господах умілі майстрині уже вдягають чистий одяг і замішують тісто, щоб пекти символ життєвої повноти та єдності християн — паску. У думках — лише добрі наміри. Щоб тісто не злякати, щоб воно гарно підійшло, — наказано принишкнути гамірним дітям.