Аеродром воскрес. Підтверджено командувачем

Аби бути вояком Збройних сил України сьогодні — теж треба мати мужність. Про ці сили, як іронічно висловився один із вітчизняних політиків, можна говорити або добре, або нічого. Але доки військову службу нестимуть командири, такі як Микола Козачук, Україну голими руками ніхто не візьме. Перебуваючи певний час поза штатом через реформування своєї військової частини, пан підполковник із товаришами по службі не тільки вберіг цілісний військовий майновий комплекс від розкрадання, а й зумів згодом вивести його на рівень бойової готовності. «Цьому офіцерові, — підтвердив «УМ» співробітник Західного інформаційного центру Міноборони, підполковник Тарас Грень, — в умовах обмеженого фінансування вдалося зробити майже неможливе: спочатку він не піддався тиску з боку деяких вищих керівників і не дав знищити військовий аеродром «Коломия», а потім повернув його в стрій. Тепер на цю злітну смугу можуть сідати всі типи літаків та гелікоптерів, які є на озброєнні Повітряних сил України, а в разі потреби — й пасажирські авіалайнери». >>

Це не до нас...

Служба безпеки України знає, кому було потрібно, аби літак Іл–76 із вантажем нелегальної зброї з Північної Кореї пов’язали з нашою країною. Після того як за «підказкою» американських спецслужб таїландські військові обшукали літак, який приземлився в Бангкоку для дозаправки, і знайшли там вантаж протитанкових гранатометів та ракет «земля–повітря», від інциденту відхрещуються всі країни, які хоч якось могли мати до того стосунок. Екіпаж літака з трьох громадян Казахстану й одного — Білорусі, вперто стверджує, що летіли до України. «Не знаю, що господарі вантажу збиралися робити з ним далі, але нас наймали довезти літак і вантаж до Києва», — заявив командир екіпажу Ільяс Ісаков. >>

«Кірпоманія» триває

Завтра, 27 грудня, виповнюється п’ять років, відтоді як після так званого «третього туру» президентських виборів–2004 у Бортничах, що під Києвом, на території власної садиби знайшли мертвим тодішнього міністра транспорту i зв’язку Георгія Кірпу. Офіційна версія слідства — самогубство, хоча існували припущення щодо насильницької смерті. За життя Георгій Миколайович заслужив двозначної слави: як одіозний можновладець епохи Кучми — з одного боку (зловживання на державних закупівлях, будував президентські резиденції, за рахунок саме його відомства нібито фінансувалася виборча кампанія Януковича, а також звозилися шахтарі до столиці на додаткових потягах), та найефективніший керманич Мінтрансу та «Укрзалізниці» — з іншого. >>

Новорічне дерево в українському декорі

Кандидати в президенти України взяли участь у благодійному аукціоні «Бал президентських ялинок», організованому видавництвом «Інтернешнл Медіа». За задумом організаторів, кандидати мали прикрасити новорічні ялинки, після короткої презентації кожну ялинку виставляли на аукціон, а кошти, виручені з продажу, благодійники планують спрямувати до дитячого будинку «Діти отця Михаїла» (Чернівецька область), у якому проживає 270 хворих малюків. >>

Ялинка з какао–бобами

Ужгородський кондитер Валентин Штефаньо напередодні католицького Різдва за чотири години із чорного шоколаду змайстрував стилізовану ялинку заввишки 1 метр 32 сантиметри. Валентин не збирається продавати кондитерський витвір мистецтва, впродовж новорічних і різдвяних свят 20–кілограмова ялинка красуватиметься у вітрині однієї з ужгородських піцерій, де працює шоколадний митець. >>

Поету пригадали Майдан

Конфуз стався на засіданні Харківського міськ­виконкому, де мали затвердити список митців, номінованих чиновниками на грошову винагороду. Традиційно формальна процедура (перелік премійованих ухвалює група експертів напередодні. — Авт.), що мала б тривати не більше кількох хвилин, застопорилася через принципову позицію міського голови Харкова Михайла Добкіна. «Я зазвичай не втручаюся у рішення експертної ради, але не можу проголосувати за цей список», — нагадав він, що без його голосу у виконкомівців забракне правомочності нагородити митців. «Нам переробити увесь список?», — уточнила начальник міського Управління культури Світлана Бабицька, на що отримала заперечну відповідь. Виявляється, у мера виникли питання лише по кандидатурі Сергія Жадана, а з рештою, мовляв, він абсолютно згодний. >>

Розійшлися дві дороги

У Києві, нарешті, подбають про безпеку велосипедистів, облаштувавши для них окремі смуги руху на вулицях із найбільш інтенсивним транспортним рухом. Відповідне рішення депутати Київради ухвалили, враховуючи пропозиції від Асоціації велосипедистів Києва, узгоджені зі столичною Державтоінспекцією і транспортним управлінням Київміськдержадміністрації. Таким чином, Київрада затвердила перелік маршрутів, уздовж яких прокладуть велосипедні доріжки, а також програму їхнього облаштування — за проголосували 98 обранців із 115 присутніх на засіданні. Передбачається, що впродовж 2010—2011 років у столиці з’явиться 17 таких маршрутів. >>

«Суцільний хід» до Відня доведе

Перетин західних кордонів України з європейськими державами для тих, хто подорожує або перевозить вантажі залізничним транспортом, незабаром буде спрощено, обіцяють залізничники. Керівництво «Укрзалізниці» і «РЖД» (Російські залізниці) домовилося про спільну реалізацію проекту «Суцільний хід» між країнами Східної і Цетральної Європи, повідомляє прес–служба українського монополіста. >>

Повинився примусово?

Учора вранці офіційний сайт відділу громадських зв’язків Головного управління МВС України в Запорізькій області повідомив про «затримання громадянина Сотникова, який перебував у розшуку за підозрою у скоєнні вбивства 18–річного юнака». Правоохоронці інформують, що «після проведення співробітниками міліції роз’яснювальної роботи серед його найближчого оточення, підозрюваний 24 грудня сам здався». «УМ» довелося уточнювати: якщо він прийшов із повинною о другій годині ночі, то вже 25 грудня? Не хочеться вірити, що добове розходження у даті пояснюється уточненням деталей оформлення втікачеві явки з повинною... >>

Ваші гроші в урядових кишенях

Сумщина повністю виконала бюджет, проте громада не може скористатися заробленими грошима, повідомив на екстреному брифінгу заступник голови облдержадміністрації Олександр Цупро. «На обліку в Управлінні державного казначейства області залишилися не проведеними платіжні документи на загальну суму близько 58 мільйонів гривень. Уряд разом із Міністерством фінансів позбавили область можливості використовувати обласні кошти. Це означає, що Сумщина поклала гроші на рахунки казначейства, але користується ними хтось інший», — каже посадовець. >>

Що за сміття тут висить?

...Біля офісу державного підприємства «Полтаванафтогазгеологія» пару днів тому виникла гаряча дискусія між його працівниками і представниками інспекції з контролю за благоустроєм міста. Як з’ясувалося, комунальники разом із чиновниками міськвиконкому приїхали сюди для того, щоб познімати прикріплені до дерев «розтяжки» транспарантів з написаними на них гаслами протесту проти ліквідації нинішнім урядом провідного вітчизняного держпідприємства геологорозвідувальної галузі (про це «УМ» розповідала в номері за 2 грудня). >>

Непотрібні... геологи

У недалекому минулому державне багатопрофільне геологічне підприємство «Укрвуглегеологія», що в Донецьку, виконувало чималі обсяги геологорозвідувальних та інших робіт. Причому не тільки на території України, а й у таких країнах, як Південна Корея, Іран тощо. Але тоді в «Укрвуглегеології» працювало понад 7 тисяч осіб і налічувалося 10 експедицій, що базувалися в декількох містах Донбасу. Нині ж на підприємстві залишилося всього 230 працівників і три експедиції. До речі, останні на сьогодні практично ніякої роботи не виконують, і на їхній території реально зустріти хіба що керівника, бухгалтера та сторожа... >>

В умілих руках і солома співає

У Черкаському художньому музеї відкрито незвичайну виставку картин: 71–річний уманський художник Іван Сердюк свої полотна «малює» соломою. На виставці представлено майже 40 робіт майстра, що виконані в техніці аплікації з елементами злакових стебел. Така робота є дуже ювелірною. Як розповів «УМ» сам майстер, спочатку він малює картину, а вже потім робить на ній аплікацію із соломки. Над однією картиною працює щонайменше місяць, а буває й більше. >>

Кровожерливий Барон

До хірургічного відділення Котелевської райлікарні дитину привезли із рваними ранами голови та обличчя непритомною й у дуже важкому стані. Як з’ясувалося, в одному з сіл району стільки прикрощів малому та його батькам завдав пес породи ротвейлер, який належав знайомим родини. Вони саме приїхали в це село погостювати. Тож із двома синами господарів хлопчик бавився біля двору в хокей. Пес з «аристократичною» кличкою Барон був прив’язаним, аж раптом зірвався з ланцюга й накинувся на «чужака», котрий виявився ще й наймолодшим у хлопчачій компанії, та почав його шматувати... >>

Бабуся–слідопит

Її книжки відразу привернули увагу якоюсь незбагненною свіжістю. Не було в них ні засушеного академізму, ні поширеної нині компіляції–списування. Було те, чого нині в історії, можливо, потрібно найбільше: мінімум власних суджень і максимум фактажу. З усього було видно, що дослідник не переказує вже загальновідоме, а прагне подати нову інформацію. Тому будучи в Хусті, не міг пропустити нагоди, аби познайомитися з Тамілою Висіцькою. >>

Лицар духу українства

Численну професорську еліту мовної справи та редагування України нещодавно зібрала у видавничо–поліграфічному Інституті всеукраїнська науково–практична конференція «Наукова школа Романа Іванченка». Поряд із ними — численний загал студентства Інституту журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка та Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут», однокурсники, журналісти, вдячні учні та послідовники відомого лицаря мови української, шістдесятника, громадського діяча, професора, доктора педагогічних наук, академіка Романа Іванченка. На висхідній спадкоємності навчального процесу наголошували Володимир Різун, Петро Киричок, Ганна Онкович, Борис Черняков, Юрій Ганджуров, Анатолій Карась, Лариса Брюховецька, Галина Дацюк та інші продовжувачі наукових традицій видавничої справи та редагування. >>

А калина — не верба

Калина (Viburnum opulus, родина жимолостевих) — це справді не верба, як співається у відомій пісні. Бо на вербі хоч би зрідка груші родять. А на калині тільки цвіт і червоні кетяги ягід. З яких теж особливого пожитку нема. Хіба від застуди та від підвищеного тиску. Втім про це буде нижче. >>

Перед «Постскриптумом»

Прем’єри з українською класикою навіть у державних театрах Харкова трапляються нечасто. Мабуть, страх режисерів перед порожньою залою, викликаний усталеними стереотипами російськомовного середовища, й надалі залишається актуальним. Тому приємно було дізнатися, що альтернативний, недержавний «Постскриптум» днями запропонував глядачеві виставу за твором Івана Франка «Сойчине крило». Два її прем’єрних покази відбулися за аншлагу. Більше того, принципово україномовний колектив цього року зайняв друге місце на Міжнародному театральному фестивалі «Монокль», що проходив у Санкт–Петербурзі, і не залишився непоміченим на московському фестивалі моновистав «Соло» та Міжнародному фестивалі «Театр. Чехов. Ялта». Як насправді живеться «Пост­скриптуму», що свідомо звалив на себе нелегку, як для Харкова, ношу? Це питання «УМ» адресує головному режисеру театру, заслуженому діячу мистецтв України Степану Пасічнику. >>

Удар блискавкою

Нещодавно Київ відвідав відомий російський режисер і продюсер Тимур Бекмамбетов, щоб представити українським журналістам своє останнє творіння — блокбастер «Чорна блискавка». У групі підтримки мейнстримівського продукту також були молоді й привабливі актори Григорій Добригін (виконавець ролі нового російського супергероя), Іван Жидков (негативний персонаж) і досвідчений Віктор Вержбицький, злодій із «Нічної варти». Після показу столичні журналісти охали й ахали, дякували Бекмамбетову за «дійсно хороший новорічний фільм». Щодо смаків, як–то кажуть, не сперечаються. Проте великого захоплення «Чорна блискавка» у мене не викликала. Хіба спецефекти. >>

Парад краси і сили

Відбулася триденна зимова сесія експертів Всеукраїнського рейтингу «Книжка року’2009» — цього року їх було 76. Крізь їхні руки пройшла понад тисяча найкращих українських видань. Визначено Короткі списки — саме із цих книжок у лютому будуть названі лавреати. Починаємо публікувати фіналістів в усіх семи номінаціях. >>

Вічний пошук власної Софії

Експерти «Книжки року» визначають рівень видань за трьома параметрами: актуальність і суспільне значення книжки як культурологічного явища, рівень майстерності редакційної підготовки її до друку, і — художнє оформлення та якість поліграфічного відтворення. >>

Гроші є!

Державне казначейство відкрило асигнування для Центральної виборчої комісії на проведення виборів Президента. Трансфер було здійснено позавчора ввечері. Близько 18.00 до ЦВК пішли належні «виборчі» кошти з держбюджету — 191 млн. 200 тис. грн., про що повідомила «Українській правді» заступник голови Центрвиборчкому. За її словами, «це повністю забезпечує відповідні потреби комісії у 2009 році». >>

Прорив Віктора Ющенка

Хвиля чорного піару та замовних соцопитувань нарешті вдарили по їхніх замовниках — мешканці Галичини не лише спростували соціологічну брехню, котра показувала рейтинг Віктора Ющенка на рівні 3—4 відсотків, а й вивели чинного Президента в лідери регіональних симпатій. Соціологічні дослідження у галицьких містах зафіксували чітку тенденцію: підтримка В. Ю. динамічно прогресує. За Януковича Західна Україна і не збиралась голосувати, водночас галичани мають надто добру пам’ять, тож не купились на передвиборчі виверти Юлії Тимошенко, котра в солодких обіцянках передала куті меду, ніби підзабувши і про «чорний вересень» і про невизнання УПА, і про багато інших «проколів». >>

Виростеш ти, сину...

Село Іванівка Ужгородського району днями прославилося, як ніколи: його мешканка, 25–річна Олена Брежинська, вирішила назвати новонародженого сина... Януковичем. «Коли Олена сказала, що обрала для своєї дитини таке ім’я, звичайно, ми спочатку сміялися, потім намагалися відмовити її від цього. Але жінка була невблаганна, каже: хочу — і все. Довелося реєструвати», — розповідає «УМ» секретар Середнянської селищної ради Лариса Фучко. Відтепер у селі з’явився новий мешканець, місцева знаменитість і просто дитина з дивним іменем: Янукович Іванович Брежинський. Свій вибір молода мама аргументувала так: їй дуже подобається кандидат у президенти Віктор Янукович — хочу, мовляв, щоб і мій син виріс таким «красивим і твердохарактерним». >>

Папа впав, але свято не зірвав

Різдвяна меса в соборі святого Петра у Ватикані позавчора ввечері ледве не зірвалася: коли 82–річний Папа Римський Бенедикт XVI входив у храм, його збили з ніг. До понтифіка з натовпу кинулася невідома жінка в червоному. Вона перестрибнула огорожу і нібито спробувала обійняти Папу, але той у колотнечі впав. >>

До Різдва не доїхали...

Якщо в Європі неприємності на автошляхах цими днями пов’язані передусім зі снігом, морозом або відлигою, то в Латинській Америці, де зараз літо, проблеми інші. Уже не вперше в гірській місцевості Перу трагедія на дорозі сталася через туман і тривалі дощі, які розмивають і без того погані автошляхи. >>

Медведєв агітує за Ющенка

Кінець року, в Україні ось–ось відбудуться вибори Президента — чим не зайвий привід для Росії звернути пильний погляд у наш бік. Одразу дві правлячі сили північного сусіда — партія «Єдина Росія», яку очолює прем’єр–міністр Володимир Путін, та президент Дмитро Медведєв — днями прокоментували своє ставлення до потенційних переможців українських виборів. >>

«Качки» на всі смаки

Розумні знаменитості «жовту» пресу не читають: нерви бережуть. А Брітні Спірз — дівчина смілива, вона не тільки не боїться бабратися в помиях, які на неї частенько виливають газетярі, а й колекціонує всі ці вигадки. Співачка вже зробила підбірку найнеймовірніших історій, які були опубліковані про неї в 2009 році. Рейтинг, що складається з 75 пунктів (!), опублікований на офіційному сайті Спірз. >>

Принц на картонці

На одну ніч британський принц Уїльям перетворився на жебрака: він переночував на вулиці як звичайний волоцюга. Місце для нічлігу принц обрав у центрі Лондона під мостом Блекфрайєрс. Перевдягнутого в джинси, сірий светр і в’язану шапку безхатька, який зіщулився на картонній коробці у спальному мішку, й тато рідний із бабусею не впізнали б! Утім сяка–така охорона в принца–жебрака була: разом з Уїльямом заночували його особистий секретар Джеймі Лоутер–Пінкертон і голова благодійного фонду Centerpoint Сейя Обакін. >>

Життя, перерване на злеті

Позавчора «фабрика мрій» попрощалася з талановитою, хоча й дещо недооціненою за життя актрисою Бріттані Мерфі. Смерть зірки фільмів «Молодята», «Восьма миля», «Місто гріхів» шокувала не лише її прихильників, адже дівчина пішла з життя в розквіті сил. 10 листопада вона відзначила 32–річчя. До речі, однією з найяскравіших ролей Бріттані, яка переконала режисерів у тому, що молода актриса має справжній талант, була психічно хвора у драмі 1999 року з промовистою назвою «Перерване життя». >>

ПРИКОЛИ

Зробили мені подарунок до Нового року. Сказали, що безпровідна мишка. Відкрив — а там плюшевий Міккі Маус. >>

Стрижка «під нуль» — хіт сезону

У матчах білоруського чемпіонату кияни цього тижня без осічок розібралися з обома суперниками з ниж­ньої частини турнірної таблиці. Причому Ігор Карпенко двічі втримав ворота «Сокола» на замку. Хоча грати позавчора в Броварах проти «Вітебська» була черга Костянтина Симчука, але він захворів, а випустити молодого кіпера Михайла Балабана головний тренер «біло–синіх» Олександр Сеуканд чомусь не наважився. >>

Вправність рук — і ніякої магії

Чи вистачить «Орландо» сил, аби вперше в історії стати чемпіоном найсильнішої ліги планети — ось одне з найцікавіших питань у нинішньому розіграші НБА. Під крилом тренера Стена ван Ганді (рідного брата Джеффа ван Ганді — колишнього наставника «Нью–Йорка» та «Х’юстона») зібралося чимало зіркових виконавців. Уже з самого старту «чарівники» підтверджують, що не випадково потрапили до фіналу «плей–оф» попереднього сезону. >>

З кобурою на плечах

Останнім часом шахраї Луганщини усе частіше виступають у ролі псевдоправоохоронців. Як і в даній справі, про яку повідомили «УМ» у прес–службі Луганського міського управління міліції. Так, 30–річний Владислав Кривич (прізвище змінено) вже мав судимість за крадіжки, пограбування та шахрайство. Звільнився він лише влітку 2009 року, а вже у вересні знову почав свою «цікаву» діяльність: перш за все, придбав у збройовому магазині шумовий пістолет. Із наплічною кобурою — очевидно, для того, аби надійніше вжитися у свою нову роль. Адже тепер він вирішив видавати себе за співробітника обласної прокуратури. >>

Телевізор навчив

39–річна жителька Кременчука подивилася вдома телевізор, де розказували про шахрайок, котрі вміло видурювали у простаків гроші, і вирішила й собі підзаробити за тим же самим сценарієм. «Працювати» подалася до Черкас. У цьому місті вона заходила в магазини та фірми й, позичивши очі в Сірка, демонструвала свої артистичні здібності: справно й правдоподібно брехала, увійшовши в роль працівниці місцевого управління у справах захисту прав споживачів. >>

Афера за сценарієм

Протягом кількох місяців у Калінінський райвідділ міліції Донецька надійшли три заяви про те, що невідома жінка під приводом зняття пристріту забирала гроші і золото. Пізніше з’ясувалося, що підозрювана «працювала» за досить незвичайною схемою та ще й не одна — з напарницею. Шахрайка ромської національності грала роль ворожки, а її спільниця–слов’янка допомагала заманювати жертв – переважно молодих жінок. >>