З кобурою на плечах

26.12.2009
З кобурою на плечах

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Останнім часом шахраї Луганщини усе частіше виступають у ролі псевдоправоохоронців. Як і в даній справі, про яку повідомили «УМ» у прес–службі Луганського міського управління міліції. Так, 30–річний Владислав Кривич (прізвище змінено) вже мав судимість за крадіжки, пограбування та шахрайство. Звільнився він лише влітку 2009 року, а вже у вересні знову почав свою «цікаву» діяльність: перш за все, придбав у збройовому магазині шумовий пістолет. Із наплічною кобурою — очевидно, для того, аби надійніше вжитися у свою нову роль. Адже тепер він вирішив видавати себе за співробітника обласної прокуратури.

 

Диктант від прокурора

Першу... «клієнтку» новоявлений «прокурор» вибрав із газети оголошень. Пані І. шукала можливості взяти кредит із нотаріальним оформленням. Влад зателефонував їй та дізнався, що жінка прагне найняти адвоката, аби полегшити життя своєму чоловікові у СІЗО. Тут шахрай і представився співробітником прокуратури, запропонувавши свої послуги замість адвокатських. Звичайно, не за так: «500 доларів здатні врятувати вашого чоловіка». Задля більшої переконливості Кривич призначив побачення пані І. біля будівлі Апеляційного суду Луганщини (облпрокуратура в Луганську розташована майже навпроти).

Під упевнену диктовку «прокурора» жінка написала заяву про звільнення чоловіка за амністією — очевидно, учорашній зек такі тонкощі юриспруденції добре засвоїв за ґратами. Як гонорар за диктант «прокурор» запросив аж 3 тис. гривень. Пані І. наполягала, аби «прокурор» отримання грошей оформив нотаріально, однак нотаріальної контори поблизу не було, і Кривич написав розписку, причому «клієнтка» цей процес зняла на камеру мобільного телефону. Потім кілька днів спілкування тривало в телефонному режимі — поки «прокурор» остаточно не виключив обдурену жінку з числа своїх абонентів.

Нову «справу» Кривич провернув щодо випадкового знайомого — 30–річного електрика С., що мешкав у прилеглому до обласного центру Станично–Луганському районі, але конче потребував житла в Луганську. «Прокурор» відразу запропонував свої не безкорисливі послуги. За кілька днів він повідомив «нового друга», що пристойний будинок знайдено, а дешевизна його пояснюється тим, що помешкання є заставним майном одного з банків і виставлене на аукціон. Нахабство шахрая засвідчує уже те, що він навіть привіз до цього будинку С. на машині; щоправда, заходити всередину не дозволив — мовляв, приватна власність і все таке...

Електрик оглянув фасад, погодився на участь в «аукціоні» і передав Кривичу 1500 гривень за «послугу». Очевидно, інформаційну, пару днів потому останній знову завітав до клієнта і зажадав від нього ще тисячу гривень вступного внеску для участі в аукціонних торгах. Покупець знову не заперечував і, розписавшись на якомусь папірці, гроші видав. Потім Влад ще кілька разів брав гроші, а останню зустріч призначив приятелю біля банку. Того самого. Залишивши електрика у вестибюлі, Кривич попрямував до кабінету №205, а коли вийшов, повідомив С., що о 16.00 треба буде під’їхати сюди ж, аби забрати вже готові документи. Домовившись про зустріч у назначену годину, партнери розійшлися... надовго. Тому що шахрай біля банку вже не з’являвся. А електрик, так і не дочекавшись свого «ріелтера», зайшов до кімнати №205, де й довідався, що в цій кімнаті ніхто жодних операцій із нерухомістю не проводить. Підсумок: до кишені шахрая перекочували 8700 гривень наївного електрика. Що ж до Кривича, то він ці гроші використав у рамках нової оборудки.

Водій для вантажника

Знову натягнувши на плечі кобуру, він знайшов у газеті оголошення молодика, що пропонував себе як водія на власному «Ауді». Тож Кривич на пропозицію погодився, і кожного ранку за ним стала приїжджати іномарка, яка відвозила його на роботу до... кав’ярні, де він підробляв вантажником. Щоправда, аби не викликати підозру в душі свого персонального водія, «прокурор» виходив трохи раніше. Під час однієї з таких поїздок він так, між іншим, сказав, що в нього є друзі в банку, які можуть обміняти українські гроші за дуже пільговим курсом — 5 гривень за долар. Водій уже наступного дня передав Владові 3 тисячі. А той зайшов до банку і скоро вийшов без грошей, заявивши, що протягом дня їх обміняють. Зранку хлопець, як завжди, приїхав під будинок «шефа»... і не дочекався його. На телефонні дзвінки «шеф» також не відповідав.

Щоправда, водій знайшов кривдника за іншими каналами: бурхлива зустріч завершилася тим, що «прокурор» знову написав розписку про взяті гроші і про зобов’язання їх повернути до зазначеного терміну. Наступного разу шахрай зустрівся з водієм уже на очній ставці — в кабінеті слідчого Ленінського райвідділу міліції Луганська Марини Шепель. Утім у проміжку між цими рандеву Влад устиг точнісінько в такий самий спосіб «обміняти» 10 тисяч гривень наступному своєму водієві.

Загалом, за даними слідства, шахрай видурив у потерпілих, що офіційно звернулися до правоохоронців, 24 700 гривень. Це — якщо не знайдуться нові жертви псевдопрокурора, адже слідство триває. Затриманому висунуті звинувачення за ст. 190 (шахрайство) і 263 КК (незаконне поводження зі зброєю). До речі, свою шумову «іграшку» підслідний переобладнав під стрільбу бойовими патронами, і тепер вона фігурує у справі як речовий доказ.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>