Святий Антоній — панський і селянський

Святий Антоній — панський і селянський

П’ятдесят кілометрів від Чернігова і двісті від Києва, кордон України та Білорусі. Саме тут, на пагорбах річкової тераси Дніпра, розкинувся древній Любеч — літописне місто, колись княжа резиденція, а нині — тихе провінційне селище. Тут усе поряд. Замкова гора, де стояла фортеця, у якій князі домовлялися про долю Русі. Руїни кам’яниці нескореного українського гетьмана Полуботка. Печера святого Антонія, батька руського чернецтва. Археологи своїми відкриттями, які відбуваються на очах усього селища, повертають цю історію із забуття.

з червня в Любечі працює спільна експедиція фахівців Чернігівського державного педуніверситету і Національного архітектурно–історичного заповідника «Чернігів стародавній». Керує експедицією доцент педуніверситету Олена Веремейчик. Працюють на двох об’єктах. Кам’яницю Полуботка XVIII століття досліджує загін під керівництвом Олени Веремейчик, а розкопками печери святого Антонія займається завідувач відділу печер заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок. Допомагає їм у цьому невеличкий загін студентів–істориків педуніверситету. >>

Дівчина з веслом

«Так там веслувати треба»! — «Так веслуй!» — саме з цих слів почався мій перший робочий день. Кілька годин тому тільки до Києва прибула, а мене вже в Чернігів відправляють. Та ще й на копії давньоруської лодії «Сварог»... >>

П’ятеро в обхід Росії

Учора в столиці Туреччини Анкарі було підписано міжурядову угоду про будівництво газопроводу «Набукко», яким передбачаються поставки природного газу з Каспійського басейну та Близького Сходу до Європи в обхід Росії, повідомляє «Євроньюз». Підписи під документом поставили глави урядів Туреччини, Австрії, Угорщини та глави енергетичних компаній Болгарії і Румунії. На церемонії підписання були присутні представники Євросоюзу та понад 30 зарубіжних країн. Як з’ясувала «УМ» ні представників уряду, ні чиновників «Нафтогазу України» на церемонії в Анкарі не було. >>

ПОГЛЯД З УКРАЇНИ

Українські експерти ставляться до підписаних у Туреччині документів напрочуд стримано: Україна не матиме від «Набукко» жодного зиску. Окрім хіба що морального задоволення. «Наша держава втратила шанс увійти до числа країн–засновників нового газогону, хоча мала змогу зробити це: якщо не грішми, то технологіями, роботами, фахівцями, — пояснив «УМ» голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик. >>

Міст на голови

Позавчора в Делі при будівництві завалився міст наземної лінії метро, повідомляє Бі–Бі–Сі. П’ятеро осіб, робітники та інженер–будівельник, загинули та 15 отримали поранення. Двоє поранених — досі у критичному стані. Це вже другий подібний випадок на будівництві метро у столиці Індії впродовж останніх восьми місяців. >>

Раковий корпус у родині Кімів

ЗМІ Південної Кореї та Японії повідомили вчора з посиланням на дані своїх розвідок, що лідер КНДР Кім Чен Ір хворий на рак підшлункової залози. Раніше повідомляли, що 67–річний диктатор Північної Кореї минулого року переніс ще й інсульт. >>

Вчитися перемагати

«Ось тут у 1990 році, ще за совєтів, ми поставили перший хрест пам’яті битви, — показує місце на в’їзді до Шаповалівського майдану активіст національного руху Сумщини Віктор Казбан. — Із Сум тоді нас приїхало п’ятнадцятеро. Ще троє приєдналися в Конотопі. Хрест привезли розібраним, молоток взяли з собою, збивали на місці. Бабусі підходили: «А що це ви, хлопці, робите?» А ми копаємо і розказуємо, що битва тут була. Сільчани й не знали. Прийшов лейтенант міліцейський. Володя Осадчий, тодішній голова обласного Руху, пояснив йому, чого приїхали. «Ну, як було таке, — каже, — то копайте». Хрест той років п’ять простояв. Потім кращий з’явився. ...Але ж, подивіться, із нас п’ятнадцяти — ось таке виросло, — озирається Віктор Казбан на вируючий майдан. — Значить, правда є...»

За даними правоохоронців, 11 липня Шаповалівка зібрала близько п’ятнадцяти тисяч учасників відзначення річниці Конотопської битви. Зранку цього дня на освяченні банних хрестів новозбудованої козацької церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Конотопі було ще до десяти тисяч людей. Такого свята Конотопщина не пригадує. >>

Вибрати її може тільки «Батьківщина»?

Всеукраїнському об’єд­нанню «Батьківщина» виповнюється десять років, і з цієї нагоди партійне «військо» Юлії Тимошенко вряди–годи вирішило зібратися не потайки від журналістів. Їх очікується кілька сотень, а загалом на «ювілейному» з’їзді, який відбудеться сьогодні в Києві, «Батьківщина» очікує 8 тисяч учасників і гостей — саме стільки стільців, якщо вірити газеті «Дєло», орендують у Міжнародному виставковому центрі організатори. Подейкують, запрошений і перший Президент України Леонід Кравчук. >>

По учасників — на Майдан

Минулої суботи в Українському домі у Києві таки відбулися збори ініціативної групи з організації всенародного референдуму, на який було винесено питання конституційного устрою: скасування політреформи–2004, розробка і прийняття нової Конституції лише Конституційною асамблеєю, обрання народних депутатів шляхом самовисування, а не за партійними списками, обрання суддів за мажоритарною системою тощо. Як уже повідомляла «УМ», тепер ініціативна група має зареєструватися у Центрвиборчкомі, після чого займеться збором 3 мільйонів підписів. >>

Генерали на Банковій

Команда глави держави на Банковій поповнилася професіоналами з силових структур. Так, учора Президент Віктор Ющенко відповідним указом призначив Петра Шатковського заступником глави секретаріату Президента — уповноваженим Президента з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України. >>

Не віддамо хліб за безцінь!

Перші особи країни традиційно привітали хліборобів із трудовою перемогою, проте натомість отримали лише солідну порцію критики і нарікань. Перший заступник голови тутешньої Ради міністрів Микола Колісниченко спеціально зібрав учора в урядовій VIP–залі сільгоспвиробників, аби ті «наживо» поінформували ЗМІ про свої кричущі біди. Такого сплеску емоцій від людей ще не доводилося чути. «Ситуація катастрофічна, потрібно бити на сполох, далі так жити неможливо, вийдемо на дорогу і висиплемо там зерно», — лунало у залі. Зібравши непоганий урожай ранніх зернових, господарства не знають, що з ним робити. Продавати продовольче зерно за цінами, запропонованими Кабміном України (за 650—700 гривень за пшеницю 3 і 4 класу, себто вдвічі дешевше за собівартість) — означає заганяти себе у мільйонні борги. >>

Після буревію прийде тепло

Коли минулої неділі в Олександрівському районі Херсонської області почалася гроза, люди не очікували нічого надзвичайного. На небі нависла чорна хмара, пішов дощ, згодом град. Однак потім здійнявся шалений вітер, що сягав швидкості 28, а подекуди й 30 метрів за секунду. Як розповіли кореспонденту «УМ» в Головному управлінні Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у Херсонській області, буревій тривав усього сім–десять хвилин. Але навіть за такий короткий час він зміг наробити багато лиха. >>

Тістечка «з сюрпризом»

Усі вони скуштували апетитні тістечка «Банановий пагорб». Зроблені в місцевому кондитерському цеху ласощі продавали у трьох мукачівських кафе. З’ївши їх, 23 людини, в тому числі діти від шести до одинадцяти років, через лічені години опинились на лікарняному ліжку з гострою кишковою інфекцією. Як повідомили «УМ» у Міністерстві охорони здоров’я, станом на вчора у трьох дітей, які перебувають в обласній дитячій лікарні, вже підтверджено сальмонелу ентеритідіс. >>

Вогнем і блискавкою

Якось не задалися минулі вихідні для вугільників Донбасу. Хоча й, дякувати Богові, обійшлося без жертв. Спочатку, здавалося, у справу втрутилося саме небо. У тому сенсі, що в трансформаторну підстанцію шахти «Мащенська»державного підприємства «Луганськвугілля» влучила блискавка. У результаті підприємство було знеструмлене, припинилася робота вентиляційних установок, і 317 шахтарів, які працювали на той момент під землею, змушені були терміново підніматися на поверхню. Аби не задихнутися від нестачі кисню. >>

Нафантазуй собі слалом

«Не скупіться на фантазію», — закликають організатори оригінального запливу, який уже вчетверте збере відчайдухів Дніпропетровська на березі Дніпра. Цьогоріч дійство запланували на 14 липня на сьому вечора. Хто не встигне — може пошкодувати, адже подивитись буде на що! Оригінальність змагань полягає в тому, що кожному учаснику запливу надаються необмежені можливості з конструювання свого плаваючого засобу — від «швидкісних» матраців із різними технічними видумками та камер автомобільних коліс до ванни з саморобними веслами (як приклад весел — пара тарілок, лопатки для сміття чи мухобійки. — Авт.). Так, минулоріч хлопці–екстремали приємно втішили своєю оригінальністю, адже примудрились проплисти дистанцію у 200 метрів на надувних жінках. >>

У «Ленкомі» знову йдуть дощі

Напередодні дня Ангела — святого Петра і Павла — в німецькій клініці від онкологічного захворювання помер відомий російський композитор, актор і співак Павло Сміян. Недобре почувався ще на початку року, але до лікарів не йшов, думав, що це панкреатит. У березні після обстеження лікарі поставили страшний діагноз — рак, сказали, що залишилося жити недовго, і відправили додому вмирати. Трупа театру «Ленком», в якому Сміян майже все життя пропрацював актором, підтримувала його, як могла. За останній рік вона втратила двох ветеранів — Олександра Абдулова та Олега Янковського. За третього, Павла Сміяна, боролися з усіх сил. Збирали гроші на лікування, відправили в найкращу клініку Німеччини, де його вдало прооперували. Співак ішов на поправку та, на жаль, дива не сталося. 11 липня у свої 52 Павло Сміян попрощався з нами назавжди. У січні в нього народився довгоочікуваний і пізній син Макарій, якому тепер замість татуся–чарівника мама Людмила співатиме улюблені всіма дітьми «33 коровы», «Ветер перемен» і «Непогода». >>

З медом і танцями

Головними винуватцями урочистостей стали Боні та Елік — усурійські бурі ведмеді, старожителі Київського зоопарку. Завезені з Хабаровського краю у 1989 році, двомісячні клишоногі перетворились на справжніх «царів лісу». Тож у день ведмежого свята, аби урізноманітнити поведінку Боні та Еліка, персонал зоопарку підготував для них низку сюрпризів: своєрідні іграшки у вигляді соснових та ялинових шишок, закріплені на півтораметровій висоті мішечки з кормом, заховані ємкості з медом тощо. >>

БАНКІВСЬКА СПРАВА

Національним банком України завершено проведення конкурсу «Краща монета року України» за 2008 рік (далі — конкурс). >>

Зіркова бігунка

Принцеси теж ходять до туалету, а зірки — такі самі люди, як і ми. І хоча грошей у них зазвичай набагато більше, це інколи не рятує багатих і знаменитих від прикрощів. Днями «оскароносна» красуня Шарліз Терон потрапила до лікарні з вельми неприємними симптомами: актрису мучив сильний біль у животі й зовсім не «гламурна» діарея. >>

Віддай свої туфлі!

Німецька поліція тріумфує — нарешті вдалося затримати небезпечного маніяка, через якого жінки Бонна й околиць більше року боялися виходити з дому. Чоловік, за яким так довго полювали правоохоронці, тероризував населення регіону тим, що просто на вулиці несподівано валив представниць слабкої статі на землю і зривав із них... взуття. >>

ПРИКОЛИ

Бесіда в родині «нових українців»:

— Здається, з тих пір, як ми почали платити синові 100 доларів за кожну оцінку від дев’яти і вище, він став набагато краще вчитися у школі!

— Зачекай радіти. Треба з’ясувати, на які гроші вчитель математики купив собі нове «Пежо». >>

Дві П’ятниці на тиждень

Грошові преміальні, якими Міжнародна федерація легкої атлетики приваблювала елітних спортсменів на змагання «Золотої ліги», з часом втратили свій блиск. Атлети стали значно більше заробляти на рекламі, й нині одного мільйона доларів на переможців усіх шести етапів явно замало. До того ж виграти всі турніри складно — це можливо, якщо немає гідної конкуренції, а передчасне витрачання сил призводить до невдач на інших стартах. >>

32 роки й одна перемога

Перетнувши фінішну лінію на «Нюрнбургринзі», 32–річний Марк Уеббер радісно верещав «Єс–єс–єс–єс–єс!!!» і розмахував руками — ну просто як дитина. Ще б пак, австралійцеві знадобилося аж 130 етапів, щоб виграти свій перший Гран–прі в житті. Днем раніше, в суботу, Уеббер у кваліфікації здобув ще й першу у «формулічній» кар’єрі «поул–позишн». Попри це, недільна гонка складалася для нього не найкращим чином: уже на старті Марк зіткнувся колесами з болідом Рубенса Баррікелло, і саме бразилець вийшов відтак на перше місце. Розглянувши невдовзі цей епізод, стюарди оштрафували Уеббера додатковим проїздом по піт–лейн. Проте навіть таке покарання австралійський пілот обернув собі на користь. Тим більше, слідом за ним фінішував партнер по «Ред булл» Себастьян Феттель — «Червоні бики» оформили третій переможний «дубль» у сезоні і помітно скоротили відставання від «Брауна» як у Кубку конструкторів, так і в особистому заліку. >>

Іван і Степан — найсильніші «звірі» світу

Іван Катань та Степан Козак народилися в Україні. Перший — у 1901 році, в Чернівцях, другий — у 1915–му, місце народження не відоме. Обидва ще в малому віці разом із батьками виїхали на чужину, до Канади. Обидва згодом змінили імена. Іван став називатися Джоном, Степан — Стівом. Але найбільше їх об’єднує інший факт: обидва у 1930–50–х роках були серед найсильніших борців–реслерів західного світу. Катань двічі вигравав звання чемпіона Британської імперії, Козак кілька разів здобував інші чемпіонські титули. >>

«Зараховано», але з натяжкою

Підсумковий результат наших студентів на ХХV Літній універсіаді можна розцінювати двозначно. З одного боку, в порівнянні з Іграми–2007 у командному заліку вони хоч і опустилися на три сходинки, але пропустили вперед тільки визнаних лідерів світового спорту — збірні Китаю, Росії та США. З іншого боку, Україна посилає на універсіади в основному справжніх професіоналів, а не просто спортсменів–спудеїв, і з таким підходом у новому столітті наші зазвичай отримували на десяток–півтора нагород більше, ніж узяли в Белграді (31 медаль). Скромніший ужинок українці мали тільки в 1990–х, коли програма змагань нараховувала не 15 видів спорту, а 10—12. >>

Обмін люб’язностями

Хоча «Велика петля» і вважається французькою гонкою, за своєю суттю вона давно є інтернаціональною: участь у багатоденці беруть велосипедисти з усього світу, а заїзди до сусідніх країн уже стали доброю традицією. У другій половині минулого тижня «Тур» без зайвої скромності помандрував схилами Піренейських гір в Іспанії й Андоррі, повернувся до Франції, а незабаром завітає і до Швейцарії. >>

«СаШотрус» силою 5 балів

У суботньому поєдинку в Сумах, який дав старт новому футбольному сезону в Україні, було одразу кілька «вперше». Уперше одним із претендентів на Суперкубок був не донецький «Шахтар». Уперше у фіналі виступала «Ворскла». Уперше матч такого рівня приймало місто, що не має свого клубу у вищих лігах, зате має чудовий стадіон. А ще свій перший трофей в Україні здобув Валерій Газзаєв — новий тренер київського «Динамо». >>

Передавайте гроші на… сопілку

До хамства у маршрутках ми вже давно звикли. Тож ті, хто вперше сідають у тернопільський автобус 36–го маршруту, розмальований рекламою ансамблю «Веселі галичани», часто взагалі не можуть зрозуміти, що відбувається. Одна моя знайома, наприклад, усі 15 хвилин поїздки була переконана, що йде зйомка якоїсь телепередачі прихованою камерою. Бо хіба можливо в нас таке, щоб водій вітався, пропонував цукерки і воду, брав усіх пільговиків без жодних лімітів, а потім ще й розважав пасажирів під час поїздки жартами, запрошував усіх хором співати, а на зупинках... грав для них на сопілці?! >>

Ласкаво просимо, «бідні» європейці

Готуючись до Євро–2009 та Євро–2012, донецька влада розглядала кілька варіантів розташування зарубіжних гостей. Вивчали навіть можливість використання кімнат відпочинку на плаву — теплоходів у порту Маріуполя. Та найколоритнішою вважалася ідея про проживання уболівальників у тутешніх студентських гуртожитках. І злі язики відразу ж уточнювали, що це місце згодиться тільки для любителів екстремальних видів відпочинку. Бо, мовляв, чого–чого, а гострих вражень у занедбаних і позбавлених елементарних побутових зручностей «гуртягах» — хоч греблю гати. Та хоч би як там було, а саме один зі студентських гуртожитків уже підготували для уболівальників, які приїдуть на матчі юнацької першості Європи, що відбудуться в липні–серпні в Донецьку та Маріуполі. >>

Літо в Совиному Яру

Літній оздоровчий табір під назвою «Водяницький кіш» облаштували в козацькому стилі: зі сторожовими вежами, альтанками та півкілометровим частоколом. Розташований він на півострові річки Неморозь в урочищі Совин Яр. Ця мальовнича місцина знаходиться в селі Водяниках Звенигородського району, на малій батьківщині черкаського обласного голови. А створено табір, що нагадує Запорозьку Січ, за ініціативи архієпископа Черкаської єпархії Української православної церкви Київського патріархату Іоана, за підтримки голови облдержадміністрації Олександра Черевка. >>

Буй надії

Для черкаських рятувальників уже стало традицією знімати з дніпровських буйків бідолах, які волею долі за них зачепилися. А буй № 50, котрий гойдається на хвилях Кременчуцького водосховища якраз навпроти Черкаського річкового порту, вони взагалі називають «буєм надії». Оскільки тільки цього року з нього зняли кількох чоловік, які самостійно до берега не змогли допливти. >>

Хрещатик без книгарні

Найбільша і найпопулярніша книгарня області — двоповерховий «Будинок книги» по вулиці Хрещатик у Черкасах — нині не працює: двері зсередини зав’язані на великий ланцюг. Після атаки рейдерів, які темної ночі захопили книгарню в центрі міста, безробітним став її колектив, під замком залишилася література та майно майже на два мільйони гривень, а на фасадному склі висить оголошення про здачу в оренду. >>

Убивчий офіс

Україна — парадоксальний простір. Усі нібито й хочуть, щоб статистика з раку, інфарктів та інсультів не була такою моторошною, щоб наші діти не опинялися в лікаря по два рази на місяць і щоб країна загалом не вимирала такими скаженими темпами. Але при цьому мало хто погоджується зробити свій внесок в оздоровлення нації. Ба, більше — корисні нововведення, здатні зменшити рівень смертності в усіх регіонах, нерідко знаходять опір із боку громадян. Не встиг Президент України підписати зміни до антитютюнового закону і тим самим посилити боротьбу з курінням, як курці почали обурено волати про «дискримінацію» їхніх прав. Причому серед найголосистіших «ображених» законом опинився не якийсь там дід Панас із села Покотилівка (якому якраз можна вибачити незнання тонкощів людської фізіології й механізмів впливу тютюну на живий організм), а депутат Тарас Чорновіл — законодавець, який свого часу навіть намагався вчитися на біологічному факультеті Львівського університету. Запеклий курець на всю країну заявив, що не збирається відмовлятися від шкідливої звички. І додав, що на це рішення не вплинуть жодні законодавчі зміни. Лікарі називають таку позицію, м’яко кажучи, нерозумною. І пояснюють, чому саме. >>