Під покровом «футбольної» Богоматері

Під покровом «футбольної» Богоматері

Єврофутбольний креатив, що несподівано заструменів із розташованого неподалік Надвірної невеликого підгірського села Фитьків, де мешкає близько півтори тисячі осіб, у багатьох викликає непоясниме здивування. Якщо ім’я талановитого іконописця–самоука Василя Стефурака, корінного, з діда–прадіда, фитьківчанина, відоме принаймні в середовищі митців духовної «спеціалізації» («УМ» розповідала про нього чотири роки тому в матеріалі «Через горище — до Божественних вершин»), то звідки ж тут узявся грузин Рагулі Власідзе? Тим часом його проекти зі створення вболівальниками усіх країн–учасниць Євро–2012 килима розміром у футбольне поле та стилізованих в українському стилі булав із кулями у формі м’яча для VIP–персон неодмінно стануть родзинками довгоочікуваного свята європейського футболу. >>

Ось вам шельф: добувайте по 200!

Ось вам шельф: добувайте по 200!

Протокольна частина візиту Президента Віктора Януковича до Туркменістану виглядала по–східному пишно: відвідування мавзолею Туркменбаші, місцевого монумента Незалежності, спілкування з релігійними діячами країни–господаря та земляками–українцями, що трудяться в цій державі. Утiм найцікавіші деталі зазвичай криються у зовсім інших, непублічних, місцях. Так, на енергетичній складовій візиту до останнього моменту — а раптом сторони ні про що не домовляться? — Банкова взагалі не акцентувала увагу. Утiм після вчорашньої розмови тет–а–тет зi своїм туркменським колегою Гурбангули Бердимухамедовим Віктор Федорович став трохи відвертішим. «Ми, як то кажуть, тримаємо ніс за вітром. І де є запах грошей, туди й їдемо», — весело натякнув український гарант. >>

Таємниця в ув’язненні

Таємниця в ув’язненні

Влада пам’ятала про подію, яка трапилася 8 вересня минулого року на київському залізничному вокзалі. Тоді співробітники СБУ затримали на пероні львівського історика, директора музею–меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого за підозрою у підготовці до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю... Про випад Служби безпеки проти історика, який займався вивченням національно–визвольних змагань і дисидентського руху, говорили в іноземній пресі й дискутували на трибунах поважних міжнародних організацій. Ця справа підірвала імідж України, а надто ж голови СБУ Валерія Хорошковського.

Рівно через рік після тих подій Президент видав доручення, яким зобов’язав передати «Тюрму на Лонцького», що де–юре перебуває на балансі СБУ, під юрисдикцію Міністерства культури. Очевидно, що доручення готувалося «до дати»... Незважаючи на те, що минув уже цілий рік, у цій справі досі нема особи з юридичним статусом підозрюваного. Сам Забілий проходить як свідок. У зв’язку з цим дехто вважає, що справа просто «не клеїться». «УМ» спробувала дізнатися, що думають про цю справу основні фігуранти, і які в неї перспективи. >>

Тест на вірність

Харківські політики наразі ще не помітили на теренах області «масованого ідеологічного й технологічного десанту», який, за словами лідера партії «Україна майбутнього» Святослава Олійника, прибув до південно–східних регіонів України для «підтримки Путіна проти Януковича». Ні листівок iз відповідним текстом, ні збору підписів симпатиків прем’єр–міністра РФ на Харківщині помічено поки що не було. Більше того, харківські політологи переконані: слобідський мегаполіс у сенсі любові до всього російського — не зовсім типовий Схід, тому навіть якщо «запутінський» десант і з’явиться незабаром, результат його роботи навряд чи принесе якісь результати. «Тут ніколи не було знавіснілих проросійських рухів, — каже політолог Ігор Поліщук. — Харків — це, швидше, «річ у собі», місто з поміркованим українським менталітетом». >>

Поділіться секретом!

Тернопільська обласна організація Товариства політичних в’язнів і репресованих висловлює стурбованість діями влади щодо обмеження доступу до архівів Служби безпеки України, а також інших установ, які містять інформацію про «викривальні дії репресивних органів комуністичного режиму». Відкритий лист тернополян із цього приводу — на виконання закону про доступ до публічної інформації — адресований голові СБУ Валерію Хорошковському, його копія також надій­шла на адресу «УМ». >>

Дякуємо за Пирогів

Дякуємо за Пирогів

Наприкінці травня Петра Тронька журналісти і громадськість бачили на урочистостях iз нагоди відкриття меморіальної дошки письменнику Олесю Гончару на території Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві. 95–річний академік виглядав бадьорим і сповненим сил, виступав, роздавав коментарі журналістам. Він, попри свій поважний вік, продовжував працювати: очолював Національну спілку краєзнавців, був головою правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико–архітектурної спадщини, віце–президентом Асоціації історичних міст України, головним редактором журналу «Краєзнавство». Тому звістка про його смерть для багатьох стала повною несподіванкою. Петро Тимофійович пішов від нас у вівторок, на 97–му році життя. >>

Розстріл 11 українців у Лівії?

Учора станом на 16–ту годину МЗС України ще не могло підтвердити розповсюджену напередодні у закордонних ЗМІ інформацію про розстріл у Лівії одинадцяти українців, яких нова влада країни звинувачує у співпраці з вояками Каддафі. За словами прес–секретаря МЗС Олександра Дікусарова, амбасада України в Тріполі перевіряє цю інформацію, та водночас дипломати вийшли на зв’язок iз послом Сербії у Лівії (оскільки йшлося також про розстріл громадян цієї країни), і він теж не підтвердив похмурі повідомлення ЗМІ. >>

Будівничi євроарени вимагають грошей

Робочий тиждень сотня львівських будівельників розпочала з імпровізованого страйку: вони зібралися під вікнами компанії «Комфортбуд», революційна вимога проста, як борщ, — виплата заборгованої зарплати. Якщо вірити маніфестантам, окремим працівникам фірма завинила гроші за кілька місяців. За чутками, невдоволених режимом оплати праці — понад півтисячі. Щоправда, заборгованість стосується не лише будівничих багатостраждального стадіону до Євро–2012, а й працівників на інших будівельних напрямах фірми. >>

Не такий і потрібний

Невисока стела на в’їзді до міста, в районі аеропорту, була настільки скромна і непоказна, що до недавнього часу асоціювалася винятково з типовим витвором радянського містобудівного мистецтва на кшталт кам’яної пролетарської зірки. Однак після того, як днями стела несподівано кудись зникла, виявилося, що спорудили її ще 56 років тому на честь 300–ліття возз’єднання України з Росією. І оскільки подія збiглася з черговим загостренням ситуації на російсько–українському газовому «фронті», факт пропажі в одну мить було піднесено до рівня ідейно осмисленого акту. >>

Книга вчить, як на ній нам заробить

Сьогодні у галицькій столиці, яку щовересня ось уже впродовж 18 років можна називати також книжковою столицею країни, розпочинається Форум видавців. Щораз Львів допомагає Форуму організаційно та почасти фінансово. І сам навзаєм збагачується, адже головна книжкова подія України збирає тисячі «культурних туристів». Цьогоріч на Форум приїздять понад три тисячі учасників, крім того, за оцінками організаторів, ще приблизно п’ять тисяч відвідувачів. >>

Чорнобиль. Без термiну давностi

Чорнобиль. Без термiну давностi

Із десяток чоловікiв отаборилися ще в понеділок біля адміністрації Президента України. Оголосивши голодування, обіцяють стояти до кінця. Головні вимоги, окрім забезпечення житлом та підвищення пенсій, — належне медичне обслуговування та прикріплення до військового госпіталю. «Тут людина вже при смерті, а в неї забирають останню копійку і не дають лікуватися», — обурюються «чорнобильцi». З плакатами «Ми реактор заглушили, рятуючи Україну. І за це ми заробили хрест та домовину» та «Ми були першими на ліквідації, нас першими ліквідують» чоловіки вимагають діалогу з Банковою. Нагадаємо, у бюджеті на поточний рік влада не передбачила коштів на допомогу ліквідаторам на ЧАЕС. >>

Під грифом «таємно»

Безпрецедентна історія обшуку примiщення Апеляцiйного суду Криму (див. попереднє число «УМ») продовжує обростати подробицями і чутками. У прес–службі прокуратури Криму «УМ» повідомили, що кримінальній справі присвоєно гриф «таємно», а порушено її «за фактом перевищення посадовими особами суду службових повноважень і порушення державної таємниці». >>

Скромниця з Покуття, що вчиться на прокурора в Одесі

Скромниця з Покуття, що вчиться на прокурора в Одесі

23–річна Олеся Стефанко родом з Івано–Франківщини. Батьки Олесі — уродженці мальовничого села Ковалівка, що в Коломийському районі (на прикарпатське Покуття). За словами красуні, в дитинстві вона зовсім не мріяла ходити по подіумах у купальниках, тому пішла здобувати освіту до серйозного навчального закладу — Інституту прокуратури та слідства Національного університету «Одеська юридична академія». Зараз Олеся навчається на 5–му курсі. >>

Місія Клеопатри

Місія Клеопатри

Протягом трьох тижнів чоловіки бразильського Сан–Паулу ризикували осліпнути від осяйної вроди, концентрація якої в місті аж зашкалювала. На вулиці, пляжі чи в нічному клубі можна було наштовхнутися на 89 найгарніших дівчат планети (а якщо вірити організаторам — то й усього Всесвіту), які зібралися, щоб визначити найкращу. І нею мало не виявилася українка!

Зовсім трохи не дотягнула наша Олеся Стефанко до перемоги на ювілейному, 60–му, конкурсі «Міс Всесвіт». У фіналі, який відбувся вчора рано–вранці за київським часом, одеситка поступилася темношкірій представниці Анголи Лейлі Лопеш. Проте якщо переможниця з якихось причин не зможе виконувати свої обов’язки, як це, скажімо, сталося 2002 року з росіянкою Оксаною Федоровою, корона «Міс Всесвіт» перейде саме до Олесі — «першої віце–міс». >>

Клієнт уже «тепленький»

Клієнт уже «тепленький»

«Судячи з наших облич, російсько–британські відносини не дуже заморожені. Такі собі цілком тепленькі». Так напівжартома–напівсерйозно оцінив результати візиту прем’єр–міністра Великої Британії Джеймса Камерона до Росії її президент Дмитро Медведєв. Глава уряду Об’єднаного Королівства приїхав до Москви вперше після скандального вбивства офіцера ФСБ Сергія Литвиненка. Він, нагадаємо, прийняв британське громадянство й різко критикував російську владу, за що жорстоко поплатився: у листопаді 2006 року його отруїли радіоактивним полонієм–210. У цьому злочині прокуратура Британії звинувачує росіянина Андрія Лугового, який згодом став депутатом Держдуми. Незважаючи на численні запити, Росія відмовилася видати Лугового британському правосуддю. >>

«Талібан» атакував посольство США

У звичному до воєнних дій Кабулі вчора спалахнув черговий бій: бойовики «Талібану» атакували посольство США. Як повідомляє прес–служба Головного управління національної безпеки Афганістану, з даху висотки 12–го мікрорайону міста було випущено реактивний снаряд, який влучив у будівлю американської дипмісії. Одночасно в столиці спрацювали п’ять вибухових пристроїв — ціллю нападників стали також штаб–квартири сил НАТО й афганської розвідки. >>

Книжка на Дошці пошани

Книжка на Дошці пошани

Співжиття літератури й ринку завжди проблемне. Вимушене й неуникне. Майже за Фройдом: ринок зневажає літературну «душу», поціновуючи лише її книжкове «тіло»; до шлюбу бере зазвичай невибагливі глянсові мелодрами з бестселерним посагом; натомість у світі полюбляє з’являтися попідруч із високочолими психологічними історіями. Літературі лишається бунтувати супроти нав’язуваних їй жанрових стандартів поведінки. Внаслідок виникає система спротиву ринковому диктатові — літературні премії. >>

Осучаснити Тараса Григоровича

Учора за сприяння Всеукраїнського благодійного фонду «Велика родина» розпочався міжнародний конкурс кінопроектів на найкращий художній фільм про Тараса Шевченка. Про це розповів президент Фонду Юрій Рубан. Проект діє в рамках святкування 200–річного ювілею великого поета, який відзначатимемо у березні 2014 року. «Ми бачили, як відзначали ювілей Гете в Німеччині, тож хотілося б, щоб і святкування 200–ліття з дня народження Шевченка не стало тією формальністю, якою були ювілеї в Радянському Союзі», — пояснив ініціативу пан Рубан. >>

«...І танцювали також німецькою»

«...І танцювали також німецькою»

Коли перед початком театрального сезону наших акторів, вокалістів, музикантів попросили б написати твір на тему «Як я провів літо», то автором однієї з найцікавіших оповідей був би колектив Національної оперети. Артисти цього театру майже у повному складі побували в Німеччині, де брали участь у спільному українсько–німецькому проекті «Моя чарівна леді». >>

Роко–бароко

Роко–бароко

Цьогорічний триденний марафон «Мазепа–фесту», який завершився минулої неділі у Полтаві, вийшов найтихішим за всю історію фестивалю: безгрошів’я «вибило» з програми секцію рок–музики. Однак його почули, побачили і підтримали власною присутністю сотні полтавців. Передовсім тому, що цього разу фест «брав» не потужністю децибелів, а глибиною змісту. >>

Освіта, Центральна Рада і пролетарі — все в одному

Освіта, Центральна Рада і пролетарі — все в одному

Київську будівлю з куполом біля Жовтого корпусу Університету імені Шевченка, поміж якими порівняно недавно поставили пам’ятник Михайлові Грушевському, більшість звично називає Будинком учителя. Втім знайдеться небагато тих, хто знає, що це приміщення було і Пролетарським музеєм, і філією Музею Леніна, а від початку будувалося для Педагогiчного. Такий музейний заклад — у двох орендованих залах на 2–му поверсі та з фондосховищами у цокольному приміщенні — діє тут і нині. Про історію, освітянську і загальну, ми говоримо з провідним науковим співробітником Педагогiчного музею Національної академії педагогiчних наук України, кандидатом педагогiчних наук Олександром Міхном. >>

Без землі села загинуть

Без землі села загинуть

До Андріївки, що в Покровському районі на Дніпропетровщині, я заїхав по дорозі з відрядження. Місцеве товариство з обмеженою відповідальністю «Земля» постало переді мною як така собі оаза благополуччя: скрізь квіти, ідеальне асфальтне покриття з новенькими ліхтарями при в’їзді до бази господарства. На самій території господарства я побачив бозна–скільки новенької техніки німецького, французького, італійського, американського виробництва — комбайни, обприскувачі, трактори, сушарка, сівалки, культиватори, плуги. Не менш вражають і новозбудовані два величезні зерносховища — тепер немає потреби зв’язуватися з елеваторами, які можуть добряче обібрати.

«Хто ж у вас господар?» — відразу поцікавився і чомусь подумав про якогось скоробагатька не з місцевих. Отож неабияк здивувався, коли господарем назвався невисокий на зріст чоловік у шортах, без пихатості і зверхності, що нерідко притаманні начальству. Це — Сергій Андрухов, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Земля». >>

Картопля під сіном

Картопля під сіном

Виявляється, традиційний спосіб вирощування картоплі, коли ми її закопуємо, а потім підгортаємо землею кожен кущик, — занадто трудомісткий. Картопля чудово родить, якщо її просто накрити сіном чи соломою. Такі, здавалося б, на перший погляд, неможливі результати довели двоє газдів iз Турківщини. >>

Самі виростили — самі з’їмо!

Самі виростили — самі з’їмо!

В Україні триває запекла битва за врожай. Але не в колишньому радянському розумінні, що означало заклики до селян збирати колоски без втрат, а в новітньому недореформовано–капіталістичному. Тобто, як на цьому зерні заробити, щоб й інтереси всіх груп врахувати, і галузь остаточно не погубити. Поки що виходить не дуже... >>

Без Гулі, зате з Вікі й Барселоною

Без Гулі, зате з Вікі й Барселоною

У центрі уваги модниць усього світу — Нью–Йорк. Тут триває тиждень моди сезону весна/літо–2012. Проте цього разу відвідувачі не побачать витворів дизайнерської фантазії дочки президента Узбекистану Гульнари Карімової, яка торік успішно дебютувала у Нью–Йорку з колекцією свого бренду GULI. Напередодні початку нинішнього фешн–шоу його організатор, компанія IMG Fashion, оголосила, що призначений на 15 вересня показ колекції Карімової скасовано. Компанія не надала жодних пояснень, окрім того, що «виникла низка питань». >>

Так хотіли слави, аж посиніли

«Смурфикам» гріх скаржитися на успіх у публіки — за два місяці після світової прем’єри цей мультик зібрав уже понад 450 мільйонів доларів, а його герої опинилися серед найпопулярніших іграшок у дітвори всього світу. Але компанії Sony Entertainment, яка «народила» синіх гномів, цього видалося мало. У рамках рекламної кампанії мультфільму там вирішили перетворити на «смурфоленд» цілий населений пункт. >>

ПРИКОЛИ

Щастя — це коли дружина схожа на ідеал, діти схожі на тебе, робота схожа на хобі, при цьому теща не схожа на начальника, начальник не схожий на ідіота, а зарплата не схожа на милостиню. >>

Солодко з «шапкою Бонапарта»

Щоб створити кулінарний шедевр iз назвою «торт», можна, звичайно, чекати якоїсь дати чи червоного дня календаря. А можна підняти настрій собі та близьким чи друзям просто зараз чи найближчими вихідними. Якщо вагаєтеся, чим саме порадувати ласунів, перегляньте наші рецепти. >>

Тепло наїдків холодної країни

Що робити у перші дні осені? Перебирати, як намистини, спогади літа, серед яких і мандри, і гастрономічні відкриття. Це літо подарувало мені Швецію і Стокгольм. Якщо спробувати описати шведську кухню одним словом, то першим спадає на думку — тепла. А ще — затишна. Бо немає нічого більш домашнього і приємного, ніж засісти з величезним (це дуже по–шведськи) горням кави і булочкою з корицею за добру книжку чи подати на стіл друзям запашні м’ясні кульки. >>

«Золото» московської осені

«Золото» московської осені

На кого сподіватися українським любителям сучасного п’ятиборства у своїх медальних мріях, як не на бронзову медалістку Олімпійських ігор у Пекіні Вікторію Терещук. Нагороди світової першості в скарбничці Терещук уже є: у 2006 році вона була срібною призеркою в індивідуальних змаганнях, а ЧС тоді приймала Гватемала. «Золото» українка донедавна здобувала лише «на Європі». Але відтепер чемпіон світу є й у нас, причому — не один. На світовій першості, що триває зараз у Москві, Вікторія здобула золоту медаль в індивідуальних змаганнях. А після цього здобула ще й другу нагороду найвищої проби — в парі з Дмитром Кирпулянським у змішаній естафеті. >>

Куди нам та путівочка...

На межі літа й осені Белград перетворився на справжній центр стрілецького спорту. На початку серпня в столиці Сербії проходив чемпіонат Європи у «кульовиків» та «стендовиків», а вчора ввечері тут завершилася світова першість зі стендової стрільби. На відміну від змагань місячної давнини, цього разу українці обійшлися без нагород. Воно й логічно: у серпні на ЧЄ медалі для України здобували лише майстри кульової стрільби. Натомість «стендовики» зараз не є лідерами в Європі, що вже казати про світовий масштаб. >>