Співжиття літератури й ринку завжди проблемне. Вимушене й неуникне. Майже за Фройдом: ринок зневажає літературну «душу», поціновуючи лише її книжкове «тіло»; до шлюбу бере зазвичай невибагливі глянсові мелодрами з бестселерним посагом; натомість у світі полюбляє з’являтися попідруч із високочолими психологічними історіями. Літературі лишається бунтувати супроти нав’язуваних їй жанрових стандартів поведінки. Внаслідок виникає система спротиву ринковому диктатові — літературні премії.

Учора за сприяння Всеукраїнського благодійного фонду «Велика родина» розпочався міжнародний конкурс кінопроектів на найкращий художній фільм про Тараса Шевченка. Про це розповів президент Фонду Юрій Рубан. Проект діє в рамках святкування 200–річного ювілею великого поета, який відзначатимемо у березні 2014 року. «Ми бачили, як відзначали ювілей Гете в Німеччині, тож хотілося б, щоб і святкування 200–ліття з дня народження Шевченка не стало тією формальністю, якою були ювілеї в Радянському Союзі», — пояснив ініціативу пан Рубан.

Коли перед початком театрального сезону наших акторів, вокалістів, музикантів попросили б написати твір на тему «Як я провів літо», то автором однієї з найцікавіших оповідей був би колектив Національної оперети. Артисти цього театру майже у повному складі побували в Німеччині, де брали участь у спільному українсько–німецькому проекті «Моя чарівна леді».

Цьогорічний триденний марафон «Мазепа–фесту», який завершився минулої неділі у Полтаві, вийшов найтихішим за всю історію фестивалю: безгрошів’я «вибило» з програми секцію рок–музики. Однак його почули, побачили і підтримали власною присутністю сотні полтавців. Передовсім тому, що цього разу фест «брав» не потужністю децибелів, а глибиною змісту.