«Стережіться 20 березня»

«Стережіться 20 березня»

Офіційні синоптики, як відомо, далеко забігати вперед не люблять — зазвичай передбачають погоду на три наступні доби. Дніпропетровець Валерій Некрасов уже понад десять років доводить, що погоду можна прогнозувати, забігаючи вперед навіть на століття. Як переконує Валерій Іванович, у цьому допомагають розроблені ним математичні моделі. Тоді ж як метеорологи можуть лише узагальнювати фактичні результати і «чекати з моря погоди». Але Некрасов — не метеоролог. Передбачати погоду — це його хобі. За великим рахунком, його, інженера Дніпропетровського державного конструкторського бюро «Південне», де проектують ракетоносії і супутники для багатьох країн, можна вважати «людиною–оркестром», бо різних захоплень має чимало — займається i астрологією, й хіромантією, й садівництвом, і виноградарством, і полюванням... Проте розробка теорії енергозбереження людського організму, так званої сонячно–місячної амплітуди і календаря несприятливих умов, є для нього головним захопленням. Недарма ж Некрасова називають дніпропетровським Нострадамусом. >>

Андрій Котельник: Співчуваю бійцям, які перебувають на контракті у Кличків

Його дитинство було строкатим. Справжній львівський батяр, Котеля швидко навчився, як не дати себе образити. Його сім’я в бурхливі 1990–ті ледь зводила кінці з кінцями, тож Андрій зі шкільних років продавав морозиво, мив машини, але не спокусився на легку здобич. Мабуть, то про таких гурт «Брати Гадюкіни» співав: «Дехто говоре: «Бандити, хулігани, з тої голоти людей не буде». А ми ся подивим, як потреба стане, хто полізе в льох, а хто під кулі піде».

І справді, ставши боксером, Котельник жодного разу не уникав зустрічі з найсильнішими опонентами — навіть будучи чемпіоном світу в напівсередній вазі і маючи нагоду диктувати умови. Фактично Андрій не програв жодного разу, однак іноді судді обирали переможцем того, хто більш привабливий для пересічного європейського чи американського глядача. Але, зазнаючи дошкульних й іноді несправедливих поразок, львів’янин не опускав рук. >>

Падіння зірок

Другий день зимового чемпіонату України в Сумах запам’ятався кількома неординарними подіями. Шкода лише, що дуже мало шанувальників «королеви спорту» мають змогу стежити за змаганнями в манежі Академії банківської справи, адже відбуваються вони переважно в денний час і завершуються вже до 19–ї, а то й 18–ї години. Тож на трибунах і сидять переважно тренери та спортсмени. >>

Про яких «вовків» помовка?!

Найпрестижніший континентальний турнір упродовж цілих 12 років зачиняв двері перед українськими клубами одразу по закінченні групової стадії. Проте настирливим «гірникам», які в 2009 році виграли Кубок УЄФА , в цьо­му сезоні вдалося переписати історію і вперше потрапити до весняного етапу Ліги чемпіонів, де жереб звів їх з італійською «Ромою». І «з порогу» команда Мірчі Луческу здобула красиву перемогу. >>

Володимир Олійник: Президент не боїться всю відповідальність брати на себе

Одним iз офіційних спікерів Партії регіонів наразі є і народний депутат Володимир Олійник. Депутатських повноважень удруге він набув рік тому, оскільки одразу після дострокових виборів 2007 року до парламенту не пройшов (йшов під №185 у списку ПР). Повернення в парламент для колишнього БЮТівця відбулося одразу після інавгурації Віктора Януковича (25 лютого 2010 року) та формування уряду Миколи Азарова (у березні). Новоспечені урядовці склали тоді депутатські мандати i на їхнi місця прийшли наступні у списку. Саме тому розмова «УМ» із Володимиром Олійником про підсумки першої річниці нової влади актуальна й для нього особисто. У своїх оцінках екс–суддя і екс–мер Черкас, окрім здобутків, не боїться говорити і про деякі помилки нової влади, водночас, не уникає спокуси винити в багатьох гріхах попередників з уряду Тимошенко. Зокрема, нині Президент і уряд змушені «виводити країну із прірви», в якій «ми ледь не опинилися через украй невигідні газові угоди», підписані Юлією Тимошенко в Москві у 2009 році. >>

«Залізні хрести» — на Симоненку

Незважаючи на те, що Юрію Шухевичу так і не дали виступити з трибуни під час парламентських слухань, до Верховної Ради він прийшов недаремно. Син командира УПА вручив спікеру Верховної Ради Володимиру Литвину своє письмове звернення, у якому нагадав: народний депутат Петро Симоненко досі не виконав рішення Печерського районного суду Києва. Суть справи така: ще у 2007 році — після того, як Президент Віктор Ющенко підписав указ про відзначення 100–річного ювілею Романа Шухевича, — Петро Симоненко заявив, що Україна не повинна вшановувати пам’ять людини, яка одержала з рук Гітлера два «залізні хрести». Юрій Шухевич та його сестра Марія подали позов до суду з вимогою спростувати цю брехню. >>

Із українців по нитці — уряду реформа

Уряд впритул підійшов до втілення пенсійної реформи. Позавчора, як уже писала «УМ», у Верховній Раді пройшли парламентські слухання із цього приводу. І хоча фахового громадського обговорення урядового законопроекту не вийшло, «галочку» поставлено — формально про пенсійну реформу поговорили. Провладні ЗМІ запевняють: уже в березні парламент ухвалить пенсійні нововведення, а критично налаштовані експерти попереджають: нас насправді чекає чергове затягування пасків, а не справжнє реформування пенсійної системи. >>

Мовний наступ

Депутати Львівщини хочуть знати, як виконується Програма розвитку української мови та культури у Львівській області на 2010—2014 роки. «Ми повинні дати їй відповідну оцінку, — повідомив на прес–конференції голова облради Олег Панькевич. — Депутати, які є представниками громади, мають показати свою позицію в питанні мовного середовища, чи зменшилася кількість, умовно кажучи, у «маршрутках» російської попси, про що неодноразово говорилося, чи збільшилася кількість україномовної літератури, чи зменшилася кількість реклами на різних носіях на Львівщині і в місті Львові російською мовою». >>

Не для ката наша хата?

У парламенті зареєстровано законопроект, який пропонує заборонити встановлення пам’ятників Йосипу Сталіну та іншим особам, причетним до організації Голодомору в Україні. Авторами проекту виступили народні депутати із фракції «Наша Україна — Народна самооборона» Ірина Геращенко та Олександр Третьяков. >>

Тюремна весна Луценка

Печерський райсуд Києва продовжив термін утримання Юрія Луценка під вартою ще на два місяці — до 26 квітня. Рішення було ухвалене в середу під вечір. Суд заборонив представникам ЗМІ бути присутніми в залі засідань під час оголошення рішення, повідомила агенція УНІАН. >>

Першими закривають найкращі

У Донецьку стоять такі морози, що добрий господар собаки на двір не вижене. Незважаючи на це, учора подвір’я однієї з центральних шкіл Донецька — ЗСШ №2 — було заповнене. Таку кількість людей можна спостерігати хіба що першого вересня чи на святі останнього дзвоника. Проте обстановка тут далека вiд святкової — люди прийшли з плакатами «Залиште школу дітям!», «Ми хочемо закінчити нашу школу!», «Потрібна земля?» тощо та з повітряними кульками чорного кольору — на знак протесту проти нелюдської політики нинішнього уряду в галузі освіти. Єдину у Ворошиловському районі школу з поглибленим вивченням англійської мови, пам’ятку архітектури, яку навіть німці під час війни не наважилися зруйнувати, нинішні «донецькі» хочуть прибрати до рук, прикриваючись так званою оптимізацією навчальних закладів. До речі, саме ця школа відкрила першою двері для школярів у повоєнному Донецьку. На фасаді — меморіальні дошки її випускників: герою Радянського Союзу Ю. Двужильному та воїну–інтернаціоналісту Олександрові Пластовцю. >>

«Кислотна» ніч

Юрія Чижмаря, одного із заступників голови Київської обласної держадміністрації, в ніч із середи на четвер невідомий облив їдкою речовиною. Інцидент стався о 22.30 у дворi будинкiв №162 і 164 на вулиці Горького. >>

Слово «під ковпаком»

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» опублікувала на офіційному сайті щорічну карту свободи слова у світі. «Вона розроблена на базі 50 критеріїв, починаючи від фізичних нападів на журналістів (арешти, побиття, вбивства), продовжуючи випадками цензури й самоцензури», — йдеться в повідомленні «Репортерів», де також узяли до уваги правові рамки країни та рівень цензури в інтернеті. Стан свободи слова в тій чи іншій країні медійники позначили на карті різними кольорами. Так, білий колір свідчить про хорошу ситуацію, жовтий характеризує задовільний стан свободи слова, помаранчевий — помітні проблеми, червоний означає складну, а чорний — дуже серйозну ситуацію. >>

Посієш паніку — пожнеш дивіденди?

Упродовж двох останніх днів у місті зчинився «борошняний ажіотаж»: люд бігав обласним центром і скуповував, передусім у великих упаковках, досі бездефіцитний товар. Відтак уже вчора надвечір у супермаркетах і продмагах можна було знайти борошно у хіба що дрібній упаковці. >>

Ліки, які калічать

Європарламент схвалив нову директиву з протидії поширенню на території ЄС контрафактних медпрепаратів. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, нові правила мають краще захищати європейців від підробних лікарських препаратів, зокрема шляхом розміщення додаткових захисних знаків на упаковці та самих ліках. Також встановлено більш жорсткі правила продажу лікарських препаратів через інтернет, який є головним джерелом поширення підробок. >>

Дні арабського гніву

Збуджений подіями в Тунісі та Єгипті, арабський мурашник продовжує вирувати. Позавчора в сутичках із поліцією в місті Ель–Байда на сході Лівії загинуло чотири людини. А в другому за кількістю населення місті Бенгазі, що з 1000 кілометрів на схід від столиці Тріполі, 38 учасників акцій протесту проти лівійського лідера Муаммара Каддафі отримали поранення. Ситуація в Лівії може обернутися громадянською війною, оскільки паралельно організовуються демонстрації прибічників Каддафі. У полковника, який незмінно править країною з часу Вересневої революції 1969 року, і справді вистачає палких шанувальників. Але є й опозиція, яка вчора через соціальні мережі в інтернеті закликала лівійську молодь влаштувати в країні «День гніву». >>

Перегнати Ірак

Бельгія побила світовий рекорд: іще жодна держава в новітній історії не жила без повноцінного уряду впродовж такого тривалого часу. Попереднє «досягнення» належало охопленому війною Іраку — минулого року окупована країна не могла сформувати кабінет упродовж 249 днів. Брюссель, який називають столицею Європи, зрівнявся з Багдадом минулої середи. А відучора вдягнув майку сумнівного лідера. >>

Ой сонечко ясне, чи ти розгнівилось?

Останніми днями багато хто скаржиться на погіршення самопочуття — головний біль, слабкість, запаморочення тощо. Як з’ясувалося, на те є причина. 15 лютого о 3.56 ночі за київським часом астрономи зареєстрували винятково сильний вибух на Сонці — так званий сонячний спалах класу Х, який став найпотужнішим за останні чотири роки. Загалом, сонячні спалахи поділяють за їхньою потужністю на п’ять класів: А, В, С, М та Х. Пік потужності кожного з наступного класу в 10 разів перевищує попередній. >>

Шейх чекає на Путіна

Потрапити на обкладинку каталогу купальників «Спортс іллюстрейтед» — мрія кожної манекенниці, від початківців до топ–моделей. Цього року на звання головного «обличчя» «СІ» претендувало багато зіркових краль: «янголи» «Вікторіяз сікрет» Алісса Міллер та Ізабель Гулар, американка Хіларі Рода, російська супермодель Анна В’яліцина тощо. Але пощастило іншій росіянці — 25–річній Ірині Шейх, яка активно пробиває дорогу в перший ешелон модельного олімпу. У цьому їй неабияк допомагає роман із португальським футболістом Кріштіано Роналдо. Власне, якби не цей зв’язок, про Ірину мало хто знав би. А тепер завдяки пильній увазі преси Шейх регулярно фігурує в колонках світської хроніки. >>

«Рідкісна птаха» від «Мертвого півня»

На відміну від інших «зубрів» українського року, гурту «Мертвий півень» не відмовиш у працездатності та вигадливості. За останні п’ять років Місько Барбара і компанія випустили чотири альбоми, в яких вистачало і нових, і наново переграних старих пісень. Рік 2011–й готує шанувальникам творчості львів’ян нові подарунки: цього разу «Півні» працюють одразу над двома новими роботами. >>

Симфонія для Лятошинського

Днями у київській квартирі–музеї знаменитого українського симфоніста знову було людяно: щорічно в цю пору там вручають премію імені Бориса Лятошинського, згідно зі статутом «за видатні досягнення в галузі професійної композиторської творчості». «Точніше сказати, це конкурс симфонічної музики, тому ми подавали саме такі роботи», — каже одна з трьох лауреатів Юлія Гомельська. Ця тендітна одеситка — призер багатьох міжнародних конкурсів, певний час навчалася у Великій Британії, де поставила дитячий балет «Джейн Ейр». >>

У Бронюка броня міцна

П’ять років тому гурт «ТІК» в’їхав в український шоу–бізнес на своїх знаменитих «Оленях». Відтоді Віктор Бронюк iз товаришами старанно підтримують імідж музикантів не лише талановитих, а й епатажних, розкутих, завжди готових потішити своїх шанувальникiв вишуканим стьобом або провокаційною римою в черговому шлягері. Найближча неординарна подія від «ТІК» запланована на 21 лютого — цього дня Віктор Бронюк та його команда запрошують своїх шанувальників до Палацу «України» на «Естрадно–сімфонічєский–бомбіческий концерт», де виступлять разом з Ансамблем пісні і танцю Збройних сил. >>

Ласкаво просимо до казки

Учора в український прокат вийшов фільм «Викрутаси» — перша стрічка грузинського режисера Левана Габріадзе, що у кінематографі дебютував двадцять років тому як актор (скрипаль із фільму «Кін–дза–дза»). Картина, яку продюсував Тимур Бекмамбетов, залишила по собі двояке враження. З одного боку, її є за що критикувати: перебільшення в окремих епізодах і цілих сюжетних лініях, відверті «нестиковки» в сценарії, недостатня переконливість деяких вчинків героїв... А з іншого — робити цього не хочеться взагалі. Оскільки з перших епізодів глядач з величезним задоволенням відгукується на пропозицію авторів картини побувати у казці, де все набагато краще, романтичніше, емоційніше, світліше, ніж у житті. >>

Час, який не вбити

Кінофестиваль у Берліні наближається до кінця. Завтра, суботнього вечора, у Berlinale Palast відбудеться урочисте закриття (зазвичай нічого «урочистого» не трапляється) та вручення «Золотого» і купи «срібних» ведмедів. А вчора, у четвер, дивилися корейський фільм «Нехай дощить, хай сонце сяє» Лі–Юн–Кі та німецький «Коли не ми, то хто?» Андреса Віеля. Фаворитами ж критики, якщо орієнтуватися на опитування журналу Screen Internationale, є іранський «Надер і Сімін, розлучення» та угорський «Туринський кінь». Думаю, якийсь із призів іранці отримають точно — особливо, коли згадати ситуацію з арештом знаменитого Джафара Панахі. Берлінале рішуче підтримує вимогу щодо звільнення іранського режисера. Його місце в журі хоча й лишилося незайнятим, одначе ця пустка є надто промовистою.. >>

Кухня як антураж

Глядач, а точніше, переважно глядачка, якій хочеться хоча б в уяві збільшити площу власної кухні і періодично готувати щось нове на сніданок чи обід, не відмовляє собі у задоволенні вмикати телевізійні кулінарні проекти. Для фанатів є канали на зразок «Меню–ТБ». А поміркованим СТБ, ICTV, «1+1», Перший Національний, а з минулої неділі й «Інтер» «подають» кулінарно–розважальні програми з ранку до обіду у вихідні. >>

Бій на Кулебах

20 лютого у селі Стратин на Івано–Франківщині вшанують пам’ять хлопців, які загинули неподалік у нерівному бою з енкаведистами. «22–го лютого 1941 року на хуторі Кулеби семеро підпільників, члени організації українських націоналістів (ОУН), керівником яких був Василь Івахів «Сонар» родом із села Подусільна Перемишлянського району, прийняли смертельний бій і героїчно загинули, але не здались», — такі дані донедавна були чи не єдиними в «офіційній історії» про цю подію. Утім про героїв Кулеб складено багато віршів, деякі з них стали піснями. А в 1998 році на цьому хуторі, що на межі трьох областей — Івано–Франківської, Львівської і Тернопільської, недалеко від села Нараїв Бережанського району, за участю жителів чотирьох навколишніх сіл урочисто освятили пам’ятник борцям за волю України. Кожного року люди, без підтримки будь–яких політичних партій урочисто вшановують пам’ять семи молодих підпільників, які героїчно загинули у лютому 1941 року. Доцент університету «Львівська політехніка» Юліан Павлів спроектував пам’ятник і з синами Дмитром та Ігорем виконав основні роботи. >>