Патріот із лопатою

Патріот із лопатою

Багато хто сприймає 75–річного Івана Павликівського як людину не від світу цього. «Мене, мабуть, вважають найбільшим диваком на цілу Україну, — зізнається він. — Та хтось мусить це робити. Раніше і під багнетом я не поліз би в яму — гнітюче це заняття. Але там — наша історія, наші герої, яких треба знати поіменно і належним чином пошанувати».

Два десятиліття тому, за часів пізнього Горбачова, прикарпатські «меморіалівці», першими в Україні розкопавши приховані владою місця масових поховань жертв сталінського терору, поклали початок потужному антикомуністичному рухові в Галичині. Дехто із зачинателів тих резонансних розкопок через рік–два зробив блискучу політичну кар’єру, хтось узагалі відійшов від активного громадського життя. Масовий інтерес до «черепів і кісток» згас, обмежившись невеличким колом дослідників національно–визвольної боротьби середини ХХ століття. Та Іван Павликівський уперто продовжував копати, і лише йому втрамбована, а подекуди заросла піввіковими деревами земля відкривала таємниці героїчної загибелі нескорених українських патріотів. Господь Бог, за словами пана Івана, вочевидь дав йому інтуїцію для вдалих пошуків та обдарував здатністю до передбачень. >>

«Для народу сало дорожче за партквиток»

Якщо більшість українців вважає себе любителями сала, то Валентин Рибалко, без сумніву, є його «професіоналом». Інститут свинарства Української академії аграрних наук у Полтаві, якому Валентин Рибалко віддав понад 40 років свого життя, залишається і зараз головним профільним селекційно–генетичним центром України. Колись же це була єдина подібна у СРСР науково–дослідна установа. Вісімнадцять років Валентин Павлович був заступником директора інституту, стільки ж — його директором. І тільки через рік після того, як наприкінці 2006 року відзначив своє 70–ліття, передав керівну булаву своєму учневі Андрію Геті. Та роботи в інституті не полишив. Сьогодні академік Української і Російської «аграрних» академій, доктор сільськогосподарських наук, професор, двічі лауреат державних премій, заслужений діяч науки і техніки України Валентин Рибалко продовжує працювати там як учений.

На думку деяких експертів, українські аграрії на порівняно дешевше сало вже ніколи не «молитимуться», бо ж передовсім задля прибутковості масово переходять на вирощення м’ясних порід свиней. Офіційна статистика підтверджує: минулого року наша держава завезла з–за кордону майже на 40 відсотків сала більше, ніж позаминулого. Невже умовний прошарок вітчизняного сала на наших прилавках незабаром іще більше потоншає? Зрештою, невже справді його перспективи виглядають такими апокаліптичними? >>

Уранний полустанок у Вашингтоні

Україна відмовиться від високозбагаченого урану, якого достатньо для створення ядерної зброї. Ідеться про обсяг урану масою близько 90 кг. Саме це — головний «ньюз» широко анонсованої напередодні зустрічі Президента Віктора Януковича з американським колегою Бараком Обамою. Зустріч відбулася в понеділок ввечері за київським часом у рамках саміту з ядерної безпеки.

Відмова від збагаченого урану була давньою вимогою американської сторони, яка дуже жорстко порушує аналогічне питання у стосунках із багатьма країнами, а найжорсткіше — з Іраном, підозрюючи ворожу Ісламську Республіку в намірах створити небезпечну зброю стримування. За повідомленням прес–служби Президента України, нині відповідну ініціативу заявив сам Янукович. >>

Вашингтон примирює ворогів

Головним завданням дводенного саміту, який учора завершився у Вашингтоні, було гарантування більшої безпеки ядерних матеріалів, що потенційно можуть бути використані терористами для створення атомної зброї. Для участі в цій масштабній зустрічі до столиці США з’їхалися глави держав та урядів 47 країн світу. >>

Під сузір’ям Близнюків

Авіакатастрофа під Смоленськом відгукнулась болем у серцях усіх вінничан, але для родини Ратинських вона виявилась надто особистою та болісною — кілька років тому доля їх зблизила з президентом Лехом Качинським. >>

Привіт, весно!

Навесні кожен організм просто вимагає вітамінів. І не тих, що в аптечних упаковках, а справжніх — зі свіжого салатного листя. Пропонуємо цікаві рецепти, які зміцнять здоров’я, не додадуть кілограмів і просто потішать око. >>

Трохи французького шарму

Традиційний салатний соус для багатьох господинь — майонез. Щоб приготувати його власноруч, у миску треба покласти 2 жовтки, одну столову ложку лимонного соку чи стільки ж (або вполовину менше, якщо не любите кислого) — білого винного оцту; ще, якщо бажаєте, трохи діжонської (чи звичайної) гірчиці, за смаком — сіль, трохи цукру та кайєнський чи білий мелений перець. (Усі рідкі складники повинні бути не з холодильника, а кімнатної температури). Далі вінчиком чи електроміксером збиваємо інгредієнти кілька хвилин, поки вони не перетворяться на сметаноподібну масу. >>

Кропива, ти моя, кропива

З діда–прадіда у весняному меню українців були страви з молодими листочками кропиви. Звичайно, нібито не царська справа збирати рослину, що жалить руки. Проте якщо наважитеся готувати з нею зелений борщ чи вареники — і вітамінізуєтеся, і відчуєте надзвичайний смак. Я це точно знаю. Бо найбільше люблю мамин борщ із кропивою. >>

Про бестселер, філософію і Мюріель Барбері

Скільки французьких фільмів ми бачили, скільки французьких книжок прочитали! Там завжди присутня вона, противна тітка, яка сидить при вході в елегантний будинок, епізодична консьєржка, яку й героїнею ніяк не назвеш, яку хочеться проминути якомога швидше. У романі французької письменниці Мюріель Барбері «Елегантна їжачиха» така консьєржка є героїнею. Їй співчуваєш, з її дотепів смієшся, з нею цілком може асоціювати себе вдумливий читач. Рене Мішель є консьєржкою в Парижі, в будинку для дуже заможних. Тих, кому не загрожує жодна криза, бо вони її планують. Ще одна героїня — дванадцятирічна дівчина Палома, яка живе в цьому будинку, в родині, де немає тепла, дарма що її батько — депутат Національної Асамблеї від соціалістичної партії. А третій — японець Какуро Одзу, вдівець, що купив одне з помешкань у цьому розкішному будинку і пожвавив його застиглу, мертвотну атмосферу. Цих трьох поєднала справжня дружба, чи не найбільша цінність цього світу. А книга про них стала бестселером у Франції та за її межами. Цифри продажів — колосальні: мільйон проданих примірників у шістдесятимільйонній Франції! Кожен шістдесятий француз купив «Елегантну їжачиху»!

Так, звичайно, коли розпродається бестселер, спрацьовують механізми масової поведінки, коли покупець робить не індивідуальний, а дещо нав’язаний вибір, не без цього. Книгу перекладено багатьма мовами, що з книгами французьких авторів трапляється часто — французів на ринку світової літератури дуже багато. Але «Елегантна їжачиха» — твір направду незвичайний, не тільки за змістом, а й за побудовою. Та й за емоційним наповненням також. Ніхто не прочитує текст так, як це робить перекладач, і я, перекладачка «Елегантної їжачихи», маю право говорити про це.

Як я вже казала, у творі троє героїв — консьєржка Рене, дівчинка з родини депутатасоціаліста Палома і заможний вдівець Какуро. Але у творі є й четверта героїня — філософія. Філософські тексти читає у своїй комірці консьєржка Рене. Філософствує у своїх щоденниках юна розумниця Палома. Какуро демонструє своєю поведінкою несподівану й дуже привабливу життєву філософію. Навчається на філософському факультеті сестра Паломи — Коломба, один із найнеприємніших персонажів книги. Фаховим філософом є й авторка «Елегантної їжачихи» Мюріель Барбері, яка їде в Київ на презентацію своєї книги поукраїнськи. Мені пощастило поспілкуватися з нею «електронкою», і Мюріель відповіла на деякі мої запитання. >>

Інфекція Горовиця

У понеділок у Національній філармонії України відбулося урочисте відкриття VIII Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, який відбувається кожних два роки, починаючи з 1995го. Замість Віктора Януковича офіційного листа з привітанням Президента зачитав міністр культури Михайло Кулиняк. Гуманітарний віцепрем’єр Семиноженко додав від себе побажання, щоб «Україна з експортера талантів перетворилася на точку тяжіння музикантів». Відзвітувавшись на сцені, представники влади покинули залу філармонії, так і не послухавши творів Шопена у виконанні перших лауреатів VIII конкурсу Анастасії Кухар (переможниці у групі Горовиць­Дебют) та Іллі Зуйка (володаря золотої медалі у Молодшій групі). >>

Повернення через Биківню

Його славетна картина «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» (1912) перестала бути відомою в радянські часи. На відміну від полотна «Навіки з Москвою, навіки з російським народом» (1951) Михайла Хмелька, де гетьман разом із московськими боярами нібито промовляє перед запорожцями «на Переяславській раді», — його тулили в підручниках УРСР. Донедавна дата смерті Івасюка залишалася загадкою, скупі біографічні замітки називали 1926, 1930, 1935 роки. І лише нещодавно стало відомо, що видатного художника історичного жанру розстріляли у більшовицькій катівні у Києві й закопали у Биківні 25 листопада 1937 року... >>

Україна легенд

Чи потрібна на Січі краса? Чому гетьман Сагайдачний проміняв жінку на тютюн та люльку? Яких козаків брали у походи? Хто і коли засновував козацькі селища? На ці та інші питання шукали відповіді учасники конкурсу і таки знайшли. Минулої п’ятниці в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбулося урочисте нагородження лауреатів Дитячого національного літературного конкурсу «Я козацького роду!». >>

Від слідства — на лікарняне ліжко

Начальник Головного управління комунальної власності Київміськдержадміністрації Анатолій Чуб протягом кількох днів поспіль не з’являвся на робочому місці і не виходив на зв’язок зі своїми колегами у постійній комісії Київради з питань власності. Це викликало цілу зливу чуток і заяв. Опозиціонери у міській раді відразу пов’язали раптове небажання посадовця і депутата від Блоку Черновецького виходити на люди зі зникненням приватизаційної документації Київради за чотири роки та порушенням прокуратурою Києва справи за фактом недбалості з боку посадовців, про що «УМ» писала раніше. >>

«Регіонали» досі ставлять на Боделана?

Минулої суботи у прокуратурі Одеської області допитали як свідка у справі, порушеній за фактом зловживання службовим становищем, колишнього мера Одеси Руслана Боделана. Нагадаємо, він повернувся в Україну у п’ятницю 9 квітня. Як повідомили у прес–службі Генеральної прокуратури України, стосовно Боделана вже скасовано постанови про оголошення в міжнародний розшук та про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Також з екс–мера Одеси знято обвинувачення за кримінальною справою, порушеною за фактом зловживання службовим становищем. Нагадаємо, розслідування цих кримінальних справ тривало ще з 2005 року. >>

Рятуйте, Ваша Величносте!

Родичі екіпажу автомобілевоза «Азіан Глорі», захопленого сомалійськими піратами ще 2 січня, від безсилля вирішили звернутися по допомогу до королеви Великої Британії Єлизавети ІІ. Річ у тім, що англійська компанія–судновласник «Зодіак», якій належить «Азіан Глорі», категорично відмовляється вести з піратами переговори про викуп, прикриваючись гаслами про боротьбу з піратством. Насправді ж, вважають родичі полонених моряків, «Зодіак» прикриває власну жадібність, адже заборона вести переговори з піратами чинна лише для урядів країн, й аж ніяк не для приватних судновласників. >>

Україна за 27 днів

У подорож мандрівники вирушили вчора зранку з площі Слави в Києві. Попереду — 7000 кілометрів українських доріг та 27 днів незабутніх вражень. Основною своєю місією учасники автопробігу вважають пропагування та розвиток туризму в Україні. Чи не щодня вони публікуватимуть в інтернеті звіти про свої враження, а також оцінюватимуть побачене під час подорожі, зокрема стан дорожньої та туристичної інфраструктури. >>

І з висоти нам шлють «привіт»

Противники скандального будівництва на вулиці Гончара, 17/23 в Києві вдалися до відчайдушного кроку. Учора о 7–й годині ранку, коли охорона спала, а будівельники ще не прийшли, четверо активістів громадянської ініціативи «Збережи старий Київ» та громадської організації «Наша земля» (троє хлопців та одна дівчина) видерлися на будівельний кран і зачинилися в кабінці. >>

Чернігівщина «на плаву»

На Чернігівщину прийшла «велика вода». Як повідомляють в обласному Управлінні з надзвичайних ситуацій, внаслідок весняної повені порушено транспортне сполучення між 10 населеними пунктами в чотирьох районах області. У райцентрі Новгород–Сіверський підтоплено частину вулиць, розташованих неподалік річки Десна. Втім найбільше від весняного водопілля постраждало селище Радуль у Ріпкинському районі, вулиці якого вкриті 45–сантиметровим шаром води. І це лише початок, кажуть синоптики. За прогнозами, пік повені тут має припасти на останню декаду квітня. >>

Телепристрасті по–дніпродзержинськи

Цей випадок справді можна вважати безпрецедентним. Дніпродзержинська телекомпанія «Автор–ТВ», яка існує понад десять років, припинила мовлення через наступ на свободу слова. Про це заявила її директор Людмила Качанова. Головним винуватцем такого перебігу подій вона називає міського голову Ярослава Корчевського, який, мовляв, розділив ЗМІ на «свої» й «чужі». У підсумку, за словами Качанової, місто втратило щонайменше дві газети і кабельний телеканал. Тепер же виявилося, що й«Автор–ТВ» потрапив у немилість. >>

П’яний бюджет

Нинішній уряд, як і його попередник, знаходить дуже неоднозначні шляхи наповнення держбюджету. Наприклад, суттєве підвищення акцизів на малоалкогольні спиртні напої, яке може зруйнувати виноробну галузь, що й так потерпає від імпорту, а також переорієнтувати частину споживачів із вина на міцніші напої... Єдина ставка акцизного збору на всю алкогольну продукцію, що її пропонують запровадити з ініціативи Мінекономіки й Мінфіну, підніме мінімальну ціну для столового вина до 20—21 гривні. >>

ПРИКОЛИ

Узялися Буратіно якось перевіряти, а він виявився липовим. >>

Побачення з Тіною

Не лише на фільми в 3D форматі нині йде глядач у кінотеатр. Старе добре двомивірне кіно, виявляється, теж може бути лідером прокату. Якщо попереднього уїк–енду (2—4 квітня) найбільшу касу в Північній Америці зібрала тривимірна «Битва титанів» режисера Луї Летер’є — пригодницькі фантазії на тему давньогрецьких міфів, то в останні вихідні «Титани» збагатили своїх творців на $26,9 млн. і спустилися на другу сходинку. А очолив «турнірну таблицю» бокс–офісу фільм «Шалене побачення» (в оригіналі — Date Night). У його активі — $27,1 млн. Класична комедія, що стартувала 9 квітня, стала вельми вдалим творінням режисера Шона Леві, який відзначився стрічками «Молодята», «Ніч у музеї», «Рожева пантера», серіалом «Лессі» та ін. >>

«Чому порушую? Бо НЛО летіло!»

Округ Саутворк на півдні Лондона відомий тим, що тут, на набережній Бенксайд, колись стояв знаменитий шекспірівський театр «Глобус». А ще в багато мов увійшла назва саутворкського притулку для божевільних — Бедламу. Можливо, саме ці чинники змушують місцевих водіїв–порушників при зустрічах із поліцейськими бути акторами або прикидатися дурниками. Принаймні це випливає зі «списку найдурніших виправдань водіїв», який днями опублікувала газета «Сан». >>

«М’яч ззаду вийшов»

Переглядаючи в дитинстві і юності спортивні трансляції, я заздрив журналістам, котрі дозволяють собі коментувати дії футболістів, а потім запросто можуть підійти до них і вільно поговорити. Якийсь час я навіть мріяв стати коментатором і все міркував, кого ж «беруть у космонавти», тобто, як потрапляють до цієї «елітної касти». Цей секрет я досі так і не розкрив. Із часом прагнення заговорити на всю країну минуло, зате залишилося бажання чути в ефірі професійні, цікаві коментарі. На жаль, нині отримати задоволення від роботи «акул мікрофона» вдається рідко. Причина проста — грамотністю, вмінням зацікавити людей сучасні коментатори не відрізняються. Один мій товариш часто дивиться футбольні трансляції з вимкненим звуком. Ні, він не журналіст, не якийсь зарозумілий філолог, і в нього немає «особистої неприязні». Просто він освічена людина, котра не може чути безглуздя в ефірі. >>

Успіх «столичних»

Позавчора в НХЛ остаточно визначилися команди, які змагатимуться за найпрестижніший клубний трофей у світі хокею. Шістнадцять представників Східної та Західної конференцій уже сьогодні стартують у боротьбі за Кубок Стенлі, заснований далекого 1892 року генерал–губернатором Канади. Тоді лорд Стенлі придбав «бляшанку» за неповних 50 доларів, аби нагороджувати найкращу любительську команду. Тепер за удосконалену легендарну чашу борються найсильніші професіонали. >>

Ми підемо третім шляхом!

Вважають, що українські націоналісти були одержимі лише ідеєю — культурним відродженням та суверенністю держави. Та, виявляється, вони ґрунтовно розробляли економічні основи майбутнього України.

Дніпропетровський економіст–історик Володимир Панченко, нещодавно презентувавши свою монографію «Формування економічної платформи українського націоналістичного руху у 1920—1950–х роках», довів: українці напрацювали «третій шлях», відмінний від комуністичної системи управління — з одного боку, і капіталістичної — з іншого. >>

Лешек спочине з королями

Польща прощається зі своїм президентом. Учора тіло Леха Качинського було виставлено в капличці президентського палацу, де кожен міг віддати шану трагічно загиблому в авіакатастрофі під Смоленськом главі держави. А згодом — і його дружині Марії Качинській. Тіло першої дами доставили до Варшави літаком тільки вчора, оскільки ідентифікувати його вдалося лише напередодні ввечері. Упізнати пані Марію допомогла обручка, на якій вигравіювано її ім’я. >>

Доторкнись до президента

Мала батьківщина президента Киргизстану Курманбека Бакієва, відстороненого від влади внаслідок державного перевороту 7 квітня, стала на його захист. Учора в місті Джалал–Абад на півдні країни відбувся мітинг прибічників Бакієва. Це вже не перша акція на підтримку глави держави після того, як він утік зі столиці, але наразі — наймасовіша. Як повідомляє киргизький портал 24.kg, у мітингу взяло участь близько п’яти тисяч людей, які тримали плакати з написами: «Руки геть від легітимного президента!», «Курманбек Салієвич тут і з нами» та «Не дамо скривдити нашого президента!». На мітингу виступив сам Бакієв, який заявив, що «опозиція мала розроблений у подробицях план дій». Тимчасовий «уряд народної довіри», який зараз керує державою, він назвав нелегітимним, але визнав, що не має важелів впливу на ситуацію в країні. Після мітингу люди мирно розійшлися. >>

«Пулітцери» освоюють інтернет

Війна в Іраку, корупція, бідність, катастрофи — теми, які зараз найбільше цікавлять і турбують світ. Тож не дивно, що лауреатами цьогорічної Пулітцерівської премії — найвищої американської нагороди в галузі журналістики та літератури — стали передусім статті, фотографії та книги, присвячені цим найзлободеннішим проблемам. >>

Поділимося «свободою слова»

Учора у складі парламентських комітетів відбулися зміни. Верховна Рада призначила головою аграрного комітету Григорія Калетніка, а комітету з питань фінансів і банківської діяльності — Олександра Пеклушенка. Ці посади дісталися «регіоналам» після того, як низка депутатів — членів команди Януковича перейшла у виконавчу владу, звільнивши керівні посади в комітетах ВР. Окрім того, парламент призначив кількох заступників голів комітетів, секретарів, а також затвердив звичайних членів. >>

Сухому спокою не буде

На Тернопільщині почалися акції протесту проти недавнього призначення на посаду голови обласної державної адміністрації нардепа–«регіонала» Ярослава Сухого, котрий свого часу був першим секретарем Тернопільського міськкому КПУ–КПРС. Громадсько–політичне об’єднання «Українська справа» оприлюднило заяву, в якій це призначення названо «демонстративним викликом нового Президента в обличчя тисячам жителів області, які на початку 90–х нарешті розпрощалися з окупаційним комуно–більшовицьким режимом». >>

Ми ще ого–го!

Однієї ремарки нашого глави держави було достатньо, аби зрозуміти: бадьорі заяви Прем’єр–міністра Миколи Азарова, буцімто ми вже вийшли у бюджеті на дефіцит 6%, але МВФ вимагає його зменшити, м’яко кажучи, — не відповідають дійсності. Шість відсотків — це умова Фонду. У нас виходило дещо більше. Віктор Янукович навіть погрожував показати журналістам розрахунки, як саме дефіцит утискатимуть до цієї позначки. Соціальні виплати, за його словами, не чіпатимуть. Натомість зекономлять на багатих. Насамперед постраждають заможні пенсіонери: максимальна пенсія не перевищуватиме 10 тисяч гривень. Утім така економія для мільярдного бюджету — навіть не копійки. >>