П’яний бюджет

Нинішній уряд, як і його попередник, знаходить дуже неоднозначні шляхи наповнення держбюджету. Наприклад, суттєве підвищення акцизів на малоалкогольні спиртні напої, яке може зруйнувати виноробну галузь, що й так потерпає від імпорту, а також переорієнтувати частину споживачів із вина на міцніші напої... Єдина ставка акцизного збору на всю алкогольну продукцію, що її пропонують запровадити з ініціативи Мінекономіки й Мінфіну, підніме мінімальну ціну для столового вина до 20—21 гривні. Універсальна ставка літра чистого спирту для всіх алкогольних напоїв становитиме 39,4 гривні. Це означає, що ставка акцизного збору для натуральних виноградних десертних і кріплених вин становитиме 7,56 гривні з урахуванням ПДВ (виходячи з міцності 16 градусів), а для столових — від 4,8 до 6,15 гривні.

Винарі обурюються: це колосальне подорожчання. За розрахунками профільної Асоціації виноградарів і винарів, за чинної ставки акцизного збору на натуральні виноградні столові вина 0,01 гривні за літр підвищення становитиме 47300 відсотків! А для натуральних десертних і кріплених вин — майже 1260 відсотків. «На нашу думку, пропозиція Мінфіну не продумана, економічно не обґрунтована і не враховує економічні й соціальні наслідки таких дій», — наголошує голова Асоціації Сергій Петренко.

Підвищення ставок, за його розрахунками, призведе до падіння виробництва на 10—15 відсотків. «Найбільш критичним порогом для галузі є підвищення ставок на 200—250 відсотків. За цією межею починаються геометричні падіння обсягів виробництва», — попереджає Сергій Петренко.

В АВВУ вважають, що встановлювати рівень ставки акцизного збору, виходячи із вмісту спирту у вині, як пропонує Мінфін, некоректно. Адже при цьому не враховується технологічна різниця у виробництві різних алкогольних напоїв, що, у свою чергу, створює нерівні умови для виробництва натуральних вин і горілки. Цей принцип робить також економічно не вигідним виробництво натуральних вин.