Традиційний салатний соус для багатьох господинь — майонез. Щоб приготувати його власноруч, у миску треба покласти 2 жовтки, одну столову ложку лимонного соку чи стільки ж (або вполовину менше, якщо не любите кислого) — білого винного оцту; ще, якщо бажаєте, трохи діжонської (чи звичайної) гірчиці, за смаком — сіль, трохи цукру та кайєнський чи білий мелений перець. (Усі рідкі складники повинні бути не з холодильника, а кімнатної температури). Далі вінчиком чи електроміксером збиваємо інгредієнти кілька хвилин, поки вони не перетворяться на сметаноподібну масу. Спочатку по краплині, а далі тоненькою цівкою, не припиняючи збивати, додаємо оливкову або соняшникову олію (чи їхню суміш) — 355 мл. Варто пам’ятати, що олії найкраще розбиваються на дрібні «кульки», коли мають температуру 12–16 градусів. Насамкінець, усе ще не припиняючи збивати, додаємо ще столову ложку лимонного соку чи оцту. Якщо майонез не перетворюється на однорідну масу, врятувати його можна, повільно ввівши ще один жовток чи одну столову ложку гірчиці. Довго зберігати саморобний майонез не варто, бо він може стати неоднорідним.
Як різновид цього базового соусу для салатів також використовують майонез зі сметаною. Щоб його приготувати, до заправки, яку роблять за попереднім рецептом, додають 200 г жирної сметани і також збивають.
Дуже популярна у кулінарному світі багатьох країн французька заправка для овочевих салатів, яка надає їм гострого пікантного смаку. На відміну від майонезу, її можна зберігати у пляшці навіть кілька тижнів. Готують цю заправку так: у глибоку миску вливають третину склянки лимонного соку чи винного оцту і поступово додають склянку оливкової олії холодного віджиму, постійно розмішуючи. Потім додають розчавлені 4 зубчики часнику, 1,5 чайної ложки дрібної солі, 0,5 — свіжозмеленого чорного перцю та 2 чайні ложки — гострої гірчиці з зернами.
Ще один варіант французької заправки — з бальзамічним оцтом. Хоча назва її і співзвучна з попередньою, вона має значно ніжніший і навіть солодкуватий смак. Тож у глибоку посудину кладемо подрібнену невелику цибулину шалот (можна замінити кримською) і додаємо третину склянки бальзамічного оцту. Потім поступово вводимо дві третини склянки оливкової олії холодного віджиму, збиваючи вінчиком, щоб утворилася кремоподібна рідина. Насамкінець додаємо одну столову ложку меду, дві — лимонного соку, півтори чайні ложки — гострої гірчиці із зернами і сіль та чорний перець — за смаком або стільки, скільки у попередньому рецепті. Щоб відчути справжній смак французької заправки з бальзамічним оцтом, треба витримати її кілька годин у холодильнику. Можна використовувати упродовж кількох днів.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
