Політичне «батярство»

85 років тому, 5 вересня 1924–го, у Львові здійснено невдалий замах на президента Польщі Станіслава Войцеховського. Це уже вдруге в 20–х роках ХХ століття керівник польської держави відвідав Львів і вдруге бойовики Української військової організації (УВО) спробували убити польського високопосадовця. Попри невдалий результат, президенти до самого падіння польської держави у 1939 році більше жодного разу офіційно не відвідували Львів. >>

«Місячна доріжка» Джексона

Родина дуже довго не віддавала землі тіло Майкла Джексона, який помер ще 25 червня. Причиною тому були і судмедекспертиза, яка впродовж майже двох місяців встановлювала причину смерті 50–річної поп–зірки, і шалені фанати, котрі, як боялася сім’я, можуть розкопати могилу і рознести на частини померлого кумира. Та в четвер нарешті церемонія поховання відбулася — в Меморіальному парку на цвинтарі Форест Лоун, що на околицях Лос–Анджелеса. Скорботну церемонію планували провести надвечір, але довелося ще на годину відкласти плани, чекаючи, доки збереться докупи вся родина Джексонів, отож поховали співака вже затемно, передає Бі–Бі–Сі, близько 21.00 ( за київським часом була приблизно сьома година п’ятничного ранку. — Ред.). >>

Не туди б’єш, «миротворцю»!

НАТО взяло на себе відповідальність за вибух бензовоза, що стався учора на півночі Афганістану, в провінції Кундуз. Мартиролог жертв цієї військової НП — 90 осіб, здебільшого мирні афганці, передає «Рейтер». Представники НАТО в Афганістані стверджують, що внаслідок бомбового удару «загинула велика кількість бойовиків», але водночас, за даними місцевої поліції, пішли з життя і понад 40 місцевих мешканців. >>

Безголові оказії

Замість одразу заблокувати парламентську трибуну, Партія регіонів учора зробила хід конем: перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Лавринович ліг на лікарняний. Оскільки самого спікера не було — Володимир Литвин заздалегідь попередив ініціаторів позачергового засідання ВР, що в цей день із плановою поїздкою відвідуватиме Кіровоградську область, — а другий віце–спікер Микола Томенко перебував у відрядженні в Криму, засідання відкрити було нікому. «Бачте, яка недолуга й безпорадна наша влада», — «сумно» розводили руками в кулуарах «регіонали». Мовляв, скликав Блок Тимошенко засідання, а про забезпечення його роботи й не потурбувався. >>

«Зелена» висота

Учора долар узяв 9–гривневу планку. Ні психологічною, ні фізичною цю межу вже не називають — бодай тому, що на початку року «бакс» упевнено брав і більші висоти. Вчора здати американську валюту можна було в середньому за 8,70—8,75 грн. за долар, а купити вже традиційно було проблематично — хоч за 8,95, як пропонували деякі банки, хоч за 9,05. >>

На кожного рухівця — десять «топтунів»

Двадцять років тому, 8—10 вересня 1989–го, в Києві відбувся установчий з’їзд громадських активістів різних політичних поглядів (від ліберальних комуністів до радикальних націоналістів) під назвою «Народний рух України за перебудову». НРУ зробив вирішальний внесок у здобуття Україною незалежності і згодом став партією. Напередодні святкування 20–річчя Народного руху Служба безпеки України зробила власний подарунок: розсекретила архівні документи КДБ СРСР, зібрані наприкінці 1980–х років, з приводу діяльності НРУ. >>

Мікроб на блюдечку

У кримському місті Джанкой із четверга лихоманить сім’ї, де є маленькі діти. Батьки з тривогою приглядаються до своїх чад, аби не пропустити симптоми хвороби, яка уразила до вчорашнього дня вже 126 малюків. Перші хворі до джанкойської інфекційної лікарні почали поступати в четвер зранку. Під вечір госпіталізовано було вже 59 дітей дошкільного віку, тих, які відвідували дитсадочки №№ 1, 5, 6, 7, 9, 14, 16 і 38. У всіх наявні ознаки гострої кишкової інфекції — блювота, діарея, температура. Госпіталізованим — від 1,9 до 7 років. Орієнтовний діагноз, який ставлять дітям, — гострий ентероколіт. >>

«Махновщина» на «Таврії»

«Швидка допомога» не встигала перевозити всіх поранених. Зараз 39 постраждалих (у тому числі два міліціонери) у важкому та у середньому стані перебувають у лікарнях, а ще 50 людей «відбулися» гематомами та струсом мозку. За словами начальника медичної частини Центральної лікарні Нової Каховки Анатолія Ковальова, вони не були готові прийняти стільки важко поранених людей: «Нам катастрофічно не вистачає лікарів та медикаментів, щоб допомогти усім, хто постраждав на цій «війні». Ми працюємо у надзвичайному режимі. Двом пораненим зробили важкі операції на головному мозку. Іншим надаємо медичну допомогу в належному обсязі. Доводиться викликати медиків із дому». >>

Бронзова медаль із дешевизни

Аналітики банку UBS вкотре визначили рейтинг вартості життя у найбільших містах світу. Для цього вони використовували такі критерії, як вартість оренди житла, однієї робочої години, вартість чоловічого та жіночого ділового гардеробу, тривалість робочого тижня, відпустки, а також ціна обіду в ресторані й податковий прес. >>

Щеплення чи нещасний випадок?

П’ятимісячному хлопчикові з села Грибовиця, Іваничівського району на Волині зробили щеплення вакциною «Пентаксим» 12 серпня, а 17 серпня дитина померла. Про це стало відомо лише тепер, і цей випадок почали пов’язувати з випадками трьох інших дітей, у Донецькій і Запорізькій областях, які померли у цей самий період після щеплення «Пентаксимом». Як і в попередніх випадках, лікарі заперечують, що причиною смерті стало щеплення. У випадку маленького волинянина висновок судово–медичної експертизи був такий: асфіксія вмістом травника, простіше кажучи, дитина відригнула і захлинулася. >>

Примадонна судиться за внука

Трьома судовими позовами завершилась сварка між батьками 11–річного Дені — російської співачкою Крістіною Орбакайте та її екс–чоловіком, бізнесменом Русланом Байсаровим. Скандал почався відтоді, як Крістіна поїхала з сином в Америку. Батька «зіркової» дитини обурило, що його про це не повідомили. Через деякий час Руслан Байсаров написав заяву в суд: він хоче визначити місце проживання Дені. Що цікаво, відповідачами в цій справі виступили Крістіна Орбакайте та її колишня свекруха, чеченка Кафірат Байсарова, яка в цей час також у судовому порядку вимагала... надати винятково їй право виховувати онука. >>

Естетика «ні» і дулі

На сім днів «контемпорарі арту» до Львова з’їхалися провідні митці та аматори постмодернового мистецтва з усього світу. Естетично стурбовані львів’яни мали можливість досхочу потішитися прекрасним на різноманітних виставках, інсталяціях, перформенсах та кінопоказах. Штаб–квартирою, чи головним арт–простором «мистецьких актуалів», стала напівзруйнована «Фабрика повидла», розташована на околицях Львова. Зрештою, сучасний арт охопив увесь Львів, хоча не став масовою акцією, притягальною для люмпенів. Як розповів «УМ» натхненник перформенсу, культовий львівський митець Володко Кауфман, не дивно, що сучасне мистецтво не збирає повних стадіонів як поп–шоу. До того ж у нього інше соціальне завдання — воно повинно сказати суспільству своє «ні» чи навіть показати дулю. А те, що пересічні люди часто уникають шансу замислитись над найбільш кричущими проблемами, є не проблемою сучасного мистецтва, а певним діагнозом. >>

Головна роль для першої леді

Найкрасивіша перша леді Європи Карла Бруні після весілля з Ніколя Саркозі взяла перерву в модельній кар’єрі. Зате тепер вона зніматиметься в кіно, і то не в абиякому, а в фільмі самого Вуді Аллена. У червні американець гостював у Парижі і, зокрема, зустрівся з президентом Франції та його половиною. Карла просто зачарувала підстаркуватого Вуді, й він, не довго думаючи, запросив її стати зіркою своїх фільмів. >>

Сеанс 40–градусної гри

Індійському шахісту Правіну Кумару пощастило з суперником: виграти у нього вдалося фактично без гри. На партію з Кумаром під час турніру в Колкаті (Індія) французький гросмейстер російського походження Владислав Ткачов прийшов такий п’яний, що після одинадцятого ходу просто... заснув. >>

Спів до втрати свідомості

Витривалість і сила волі Мадонни вражає. Завдяки щоденним тренуванням (по дві–три години йоги і спортзалу) поп–королева у свої 51 перебуває в такій формі, яка багатьом і в 20 не снилася. Але є й проблеми: у гонитві за здоровим струнким тілом Мадж передає куті меду. Нещодавно вона й сама злякалася, побачивши на чергових фото папараці свої жилаві, м’язисті руки. «Я попрошу тренера давати мені більше вправ на розтяжку, щоб м’язи не були такими рельєфними, а обриси стали жіночнішими», — пообіцяла тоді зірка. >>

ПРИКОЛИ

Оголошення: «Львівському метрополітену потрібні машиністи, продавці квитків, рейки, шпали, вагони... І величезний тунель під землею!» >>

Сірий день на білому тлі

Після дворічної перерви найкращий український хокейний клуб знову виступає в чемпіонаті Білорусі. Після змагань поміж «сябрів» у 2004—2007 роках «Сокіл» спробував свої сили в російській вищій лізі, але зрештою організаційні вимоги та рівень гри другодивізійних росіян змусив повернутися до «синьоокої» Білорусі. Перший матч 18–го чемпіонату екстраліги РБ відбувся позавчора ввечері. >>

Розмалюй... тополею

Коли прийшла в майстерню художника Анатолія Коноваленка, перше, що кинулося в очі, — величезні стелажі з купами паперу. Вже пізніше до мене дійшло: те, що я сприйняла за стоси пожовклих газет, насправді — тонко нарізані листи... дерева. Саме з них руки майстра створюють неймовірної краси картини, ікони, вітражі, дивовижні меблі і навіть... паркет. >>

Замість РАГСу — в’язниця

Оптового постачальника «клубних» наркотиків із Німеччини до міста Миколаєва привело кохання до простої української дівчини. Що й казати, вітчизняні правоохоронці затримали нареченого з серйозними намірами саме тоді, коли він намагався реалізувати велику партію амфітаміну та кокаїну загальною вартістю півмільйона доларів. >>

Грабіжники в погонах, ви вільні!

До Житомира міністр внутрішніх справ Юрій Луценко позавчора навідався несподівано й у супроводі представників Служби внутрішньої безпеки МВС та кількох журналістів. Представники мас–медіа до останнього не знали, де саме міністр каратиме «правопохоронців». Тож витоку інформації не сталося, а житомирські міліціонери, разом із керівництвом, були шоковані таким візитом. >>

Вендета по–бердянськи — «оптом»?

Днями «УМ» інформувала читачів про погрози телефонного аноніма на адресу запорізького власкора газети Андрія Багнюка, який натякнув, за які саме «гріхи», себто публікації, журналіст може накликати на себе чергову вендету ображених. Публікацію помітили в Генпрокуратурі, адже з журналістом одразу побажав зустрітися особисто прокурор Запорізької області Валерій Кулаков, щоб вникнути в деталі бердянської НП. Раніше ж спроби пана Багнюка зустрітися з головним вартовим законності регіону були марними. >>

Ашир у жіночому царстві

У крутому норові засновника й керівника відомого не тільки в Україні ПП «Парафармація» Ашира Какамурадова довелося пересвідчитись «наживо» минулого тижня. Традиційна східна гостинність була несподіваною: «Викіньтє етого журналюгу отсюда нах...», а далі — потік відбірного російського мату. Щоправда, охоронці–будівельники аксакала Ашира, які мали мене «викінуть», виявились більш адекватними, відтак і пальцем не поворухнули. Пізніше один із них навіть вибачився за агресивну поведінку свого «патрона». Хоча моя провина полягала лише в тому, що, показавши редакційне посвідчення, хотів почути думку Ашира Балійовича щодо його доволі натягнутих, якщо не сказати більше, стосунків із сусідами з вулиці Дражинського, 29 і 31а. Через що вони, власне, й зателефонували на корпункт «УМ». >>

«Смердюча» пожежа

Позавчора близько шостої години ранку охоронці полтавського ринку «Мотель», розташованого на вулиці Михайла Грушевського, виявили вогонь у торговому павільйоні, що належить засновнику згаданого ринку, відомому в обласному центрі підприємцю Віктору Бажану. Тож лише швидкий приїзд пожежників фактично врятував від цілковитого знищення як цю торгову «точку», так і сусідні, що притулилися до неї з обох боків досить довгого торгового ряду. За офіційною інформацією «еменесників», вогонь знищив електролічильник і пошкодив кондиціонер та холодильну камеру, суму збитків та причину пожежі встановлюють. >>

Вилуплені в Петрушках

Новий сучасний інкубатор, в якому щороку вилуплюватимуться 32 мільйони курчат–бройлерів, збудовано в селі Петрушки Корсунь–Шевченківського району Черкаської області. «Відкриття такого інкубатора — це не тільки додаткові робочі місця, а й 30 мільйонів гривень щорічних надходжень до районного та обласного бюджетів», — розповідає голова Корсунь–Шевченківської райдержадміністрації Іван Пустовіт. За його словами, інкубатор збудувала фірма «Текро», потужності якої розміщені в Чехії та Словаччині, інве­стувавши в район 13,5 мільйона гривень. >>

«Мазепа-фест» — як бастіон на сході України

«Мазепа­фест» — головний культурний феномен Полтавщини, який за сім років існування не тільки виробив власну музично­молодіжну політику, сформував смаки й істотно вплинув на розвиток жанру в самому місті, а й «робить погоду» у цілому регіоні, до якого входять сумська і харківська області. Від початку фестиваль мав міцний історико­ідеологічний підмурівок, який можна вкласти у формулу «історія, патріотизм, національна ідея». Найяскравішими виразниками мазепинського духу були «Плач Єремії», «Вій», «Гайдамаки», «Вася Клаб», «Сад», «Перкалаба», «Кому вниз». Відомий трек останніх — пісня «Гуцул», стала гімном «Мазепи­фесту», яким розпочинається та завершується шоу. >>

Крізь закони до музеїв

Днями в українські музеї передали 29 картин українця, котрий усе своє свідоме життя жив і працював на Туманному Альбіоні. Акція проходила на високому державному рівні: передачею опікувалися Міністерство культури України та Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, що діє при Мінкульті. Таким чином культурне керівництво держави намагалося привернути увагу до законодавчих проблем повернення українських культурних цінностей. >>

З короною і без

Від сьогодні зі спокійною душею і словами «ні пуху ні пера» можна надсилати свої щойно написані рукописи романів, п’єс, кіносценаріїв і віршів на конкурс «Коронація слова». Перемога не головне — таких висновків можна дійти після прес–конференції, де організатори конкурсу — Юрій і Тетяна Логуші — підбивали підсумки про видані твори після «Коронації слова — 2008». У кожній із чотирьох номінацій по три премії і, відповідно, стільки ж лауреатів. Якщо творця при параді урочисто викликають на сцену під час церемонії нагородження в Театрі Франка і вручають конвертик із заслуженою премією, очевидно, що він сподівається найближчими місяцями побачити свій твір на полицях книгарень, на екранах чи сцені. >>

Механічні деталі видінь

Приблизно щоп’ять років Стівен Кінг видає збірку новел (у «гіршому випадку» — повістей). Це вже не просто традиція, а своєрідний ритуал, яким письменник убиває двох зайців: одного він звично жертвує своєму Постійному Читачеві, іншого ж ховає до морозильної камери. З надією, що той час, коли доведеться розморозити цей стратегічний запас, настане ще не скоро. Він бо добре знає: «В житті є багато речей, що нагадують катання на велосипеді, але вміння писати короткі оповідання до них не належить. Можна забути, як це робиться». >>

«Мріяв усе, що колись повернуся до поля»

В урочищі Заруда, котре розкинулося на краю села Куцівка, що в Смілянському районі на Черкащині, тихо хлюпоче водами тамтешній ставок. Тут безлюдно, тільки ледь чутно шелестить очерет, схиляючись під подихом вітру. Колись над цим урочищем на краю великого поля стояла батьківська хата Тодося Осьмачки. У ній він народився і виріс. Нещодавно його земляки встановили тут пам’ятний знак. Віршовані рядки, написані Осьмачкою: «Мріяв все, — що колись повернуся до поля», стали справді пророчими. >>

Профілі світової чеканки

77–й випуск альманаху «Хроніка 2000» має рекламну назву, здатну попервах дезорієнтувати читача. Справді, читаючи на обкладинці: «Культура і наука світу: внесок України» — ви вправі очікувати на енциклопедичний формат, як–от, наприклад, у минулорічній книжці Володимира Сергійчука «Що дала Україна світові?» (К.: Сергійчук М. І. ), де подано відомості про три сотні українців, що лишили слід у світовій культурі. Натомість наш альманах знайомить лише з чотирма постатями, але читач таки не буде у претензії за суворе кількісне обмеження, оскільки воно компенсоване безсумнівною якістю «портретів»: приміром, у В. Сергійчука йдеться про Георгія Кістяківського у двох абзацах, а тут — на 170–ти сторінках. >>