УВУ: забуті свої серед чужих

Парадокс: про Український вільний університет, що діє в Мюнхені, в самій Україні майже нічого не відомо. Як потенційним студентам, так і ширшим та більш просунутим колам громадськості. А проте УВУ — унікальний у своєму роді вищий навчальний заклад принаймні для Старого світу. «Спроби створити щось подібне були і в інших народів, — каже нинішній ректор УВУ Ярослава Мельник. — Зокрема, був Балтійський університет, але протримався він недовго. В Німеччині є дуже потужна російська громада, росіяни мають тут свою пресу, дитсадки, школи, але російського університету — немає. Повноцінний закордонний виш із національною мовою навчання в Європі є лише в українців».

Ми спілкуємося з пані Ярославою в її кабінеті у новій будівлі УВУ на Барелліштрассе, 9–а. Колись це було передмістя столиці Баварії, а тепер — один із мальовничих районів Мюнхена. Звідси рукою подати — якихось 700 метрів — до королівського палацу й парку Німфенбург. Перший блок зимового семестру почався тут 5 листопада, закінчився — вчора. До кінця січня ВНЗ бере новорічну паузу, тоді заодно й відзначить 92–гу річницю від свого заснування (урочистості призначено на 6 лютого).

Далеко не всі навіть із тих, хто цікавиться життям української діаспори в Німеччині, знають, що скрутні часи УВУ лишилися позаду й університет узяв новий, успішний старт у цьому досить скромному двоповерховому особняку в районі Нойхаузен–Німфенбург. Адже значно відомішою була будівля УВУ за адресою Пінценауерштрассе, 15 (інтернет–сервіс Google Maps і досі позначає цю споруду як «Украініше Фрає Універзітет»). Років три–чотири тому подейкували ледве не про кінець легендарного діаспорянського вишу. Але він знайшов спосіб, як вижити, і залишився одним із провідних центрів наукового й громадського життя українців у Німеччині. >>

Кінець шукайте не там

Церква не вітає всю цю медійну метушню навколо «кінця світу». Ба, більше — нещодавно УПЦ Московського патріархату запропонувала притягувати до відповідальності тих, хто розповсюджує апокаліптичні чутки, бо все це — дияволові «штучки». У більшості релігій тільки Всевишній знає, коли настане кінець світу. То куди вже нам, дрібним рабам Божим, пасталакати про те, що знає тільки Він один. Проте існують цілі касти розумних «рабів Божих», які насмілюються не тільки сперечатися про кінець світу, а й обґрунтовувати свої доводи формулами та розрахунками. Це — вчені. На сьогодні існує кілька панівних у науковому світі гіпотез про загибель людської цивілізації і — в ширшому сенсі — нашого Всесвіту. Усі вони, скажемо так, — в далеко терміновій перспективі. Видатний британський математик, професор Оксфордського університету сер Роджер Пенроуз, виступаючи в листопаді з відкритою лекцією в Києві, сказав: Великий колапс Всесвіту відбудеться, але через 10–15 мільярдів років. І з дещо похмурим британським гумором додав: проте нам хвилюватися не слід, адже людство ще до того загине від якихось інших, не таких глобальних, причин.

Зробити короткий огляд головних наукових гіпотез про загрози загибелі Всесвіту «УМ» попросила знаного українського вченого, доктора фізико–математичних наук Максима Стріху. >>

Поні апокаліпсису

На батьківщині страшних пророцтв — у Мексиці та Гватемалі — з нетерпінням чекають «кінця світу». 21 грудня сюди, наче на вечірку Хелловіна, приїдуть сотні тисяч туристів, у кишенях яких повно песо, доларів і кеецталів. Нащадки майя та інші їхні співвітчизники тішаться, що стародавні аборигени залишили їм у спадок не тільки славу загадкового народу, а також і шанс підзаробити на «дурних білих людях». Старійшини племені майя в Гватемалі вважають, що «кінець світу» — міф, вигаданий на Заході. У календарі майя немає жодної згадки про кінець світу, підтверджують вчені, які вивчають культуру цього стародавнього народу. >>

Атака палички Коха

За останні півроку на Херсонщині вдвічі зросла захворюваність на туберкульоз. Водночас препарати для діагностики і попередження цієї страшної недуги (туберкулін та вакцина БЦЖ) закінчилися і не відомо, коли будуть. Принаймні в чотирьох районах області і в трьох­ пологових будинках Херсона вже другий місяць новонароджених від туберкульозу не вакцинують. Законодавство України забороняє закуповувати ці препарати за гроші місцевого бюджету — вакцини мають безкоштовно і централізовано надходити в регіони з Києва. Однак коли графік поставок зривається, на місцях фіксують черговий сплеск захворюваності. >>

Не підмажеш — шайба не поїде

Після паузи, зумовленої матчами національних збірних, у вівторок мали поновитися змагання в Професіональній хокейній лізі. Однак, згідно з рішенням суддівсько–дисциплінарного комітету ПХЛ, переважну більшість поєдинків скасовано. Виняток — домашні ігри білоцерківського «Білого барса». «Судді відмовляються виходити на лід без оплати, тому що на сьогодні заборгованість за виконану роботу становить більш ніж півтора місяця», — пояснив президент ПХЛ Юрій Загородній у коментарі телеканалу «Хокей». — Наразі лише один клуб, «Білий барс», виконує статутні норми й рішення загальних зборів ліги. Решта клубів, на жаль, із різних суб’єктивних та об’єктивних причин ці рішення поки не виконують».

«УМ» спробувала розібратися, що спричинило таку ситуацію і хто кому скільки винен. >>

Свій чи чужий?

Менше тижня залишається до того дня, коли в національної футбольної збірної з’явиться повноцінний головний тренер. 24 грудня має відбутися виконком ФФУ, і після обговорення кандидатур Михайла Фоменка та Свена–Йорана Ерікссона верхівка Федерації назве ім’я нового очільника збірної. Хочеться вірити, що епопея з пошуками «голови» нарешті закінчиться, адже, на відміну від попередніх претендентів — Андрія Шевченка та Гаррі Реднаппа, які відмовилися від пропозиції ФФУ, вже точно відомо, що один із кандидатів, Фоменко, дав принципову згоду на роботу в збірній. А вчора в Києві побував і інший претендент. Швед Ерікссон, який прилетів в Україну зі своїм агентом Міхелом Моррісом, провів попередні перемовини з керівництвом ФФУ, на яких озвучив свої побажання щодо особистого контракту та умов роботи у збірній. >>

Виноградарі й винороби не здаються

Свій пікет активісти громадських організацій з Ялти провели під стінами будівлі постійного представництва Президента у Сімферополі. Їхні вимоги незмінні — припинити знищення науково­експериментальної бази і виноградників уславленого інституту в селищі Отрадне (Велика Ялта). Один iз фундаторів акції — голова Наукового товариства виноградарів і виноробів України Тагір Рамазанов — озвучив перед присутніми телеграми і листи, які надійшли від колег iз Вірменії, Дагестану, Азербайджану і Молдови. «Дослідно­експериментальний винзавод (в Отрадному. — Авт.) відігравав велику роль у наукових експериментах, які проводив інститут «Магарач» упродовж багатьох десятиліть, а зібрана при винзаводі колекція вин не має аналогів на просторах колишнього СРСР. Втрата навіть окремих експонатів цієї винної колекції в мирний час не матиме виправдань!» — сказано, зокрема, у листі президента енологів Республіки Молдова Г. Арпентіна. >>

Перехворіти на «пригодоманію»

Цього року восьма за рахунком премія «Книга року» роздвоїлась, адже призерами стали одразу два письменники. Відтак було вручено дві нагороди: «дорослу» та «дитячу». Ідея відокремити дитячу літературу в повноцінну номінацію визрівала давно. Тим більше що, за словами Ірини Славінської, журналістки та літературознавця, «кожного року і в довгому, і в короткому списках опинялися дуже гідні тексти для дітей.., але їхня «дитячість» ніби не дозволяла оцінювати їх так само, як «дорослі» тексти». Відтак дитяча література вдихнула на повні груди, отримавши чинне місце в окремому конкурсі. >>

Мордобій у Гостинному дворі

Не встигли кияни відбити чергову атаку рейдерів на архітектурну пам’ятку Гостинний двір, як учора вночі група чоловіків узяла будівлю штурмом. «О 2.45 до Гостинного двору ввірвались близько 40 невідомих у чорній формі. Виштовхали частину активістів на вулицю, частина забарикадувалася. Людей штовхали, тягли по землі. Міліція була на місці, але жодних дій стосовно нападників не вчиняла. Заблокували ворота від активістів. За дві години після того почали завозити важку будівельну техніку з єдиного відкритого входу — навпроти церкви Пирогощi», — написала в соціальній мережі одна з активісток Марія Лебедєва. >>

Замість ціпка — брандспойт

Обабіч траси Севастополь—Євпаторія в селі Віліне начальник міліції громадської безпеки Бахчисарайського району, підполковник Едуард Пилипей разом iз двома офіцерами (майором та лейтенантом) спрямували потужний струмінь води з брандспойта просто в об’єктив працюючої камери телеоператора «Нового каналу». Бризки також потрапили на оптику його колеги з каналу «1+1». >>

Український алфавiт: пiсля «Є» — одразу «Ж»

На запит головного редактора «Київ єврейський» Елеонори Гройсман, чи є термін «жид» забороненим для вживання в Україні, Міністерство юстиції провело аналіз, встановивши, що жодна норма не забороняє вживати слова «жид», «жиди» чи «жидівка». Водночас у Мін’юсті нагадали «про недопустимість дискримінації», оскільки, згідно з Конституцією, «громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом». >>

У лікарню — на «танку»!

Область поступово оговтується від снігового «армагеддону», коли за дві доби випала двомісячна норма снігу і заметами були перекриті навіть міжнародні траси в усіх напрямках. Станом на вчора, повідомили «УМ» в обласній Державтоінспекції, був частково обмежений рух транспорту лише по об’їзній навколо Тернополя та автодорозі державного значення «Біла Церква — Кременець».  >>

Скеля з німецьким акцентом

Статистичне відомоство Євросоюзу підбило підсумки третього кварталу — й на світ знову, вдруге після 2008 року, з’явилося слово «рецесія». Обсяг ВВП 17 країн єврозони знизився у третьому кварталі на 0,1%. Минулого кварталу, як ми пам’ятаємо, було також падіння, навіть ще стрімкіше — на 0,2%. Це значить, що у європейській економіці відбувається повільний, некритичний спад. І про вихід з кризи, який «запланували» на цей час, говорити завчасно.

Острівком стабільності — у європейському, не українському розумінні цього слова — служить Німеччина. Її внутрішній валовий продукт, усупереч загальній тенденції, додав у третьому кварталі 0,2%. У другому Німеччина також мала плюс і навіть трохи більший — 0,3%. У порівнянні з аналогічним періодом 2011 року маємо плюс 0,9%. >>

Угода, яка вбиває Україну

Тиждень тому на офіційному сайті Міністерства юстиції було повідомлено про те, що «провідна міжнародна юридична фірма Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom LLP не знайшла доказів політичної мотивації у вироку Юлії Тимошенко», яким її засуджено у «газовій» справі за перевищення службових повноважень до семи років позбавлення волі. Мін’юст ще у квітні через увагу міжнародної спільноти до цієї справи замовив її дослідження. Як йдеться у повідомленні, незалежний звіт американської юридичної компанії щодо правового дослідження справи леді Ю «дає аргументовані відповіді на критику тих, хто ставив під сумнів увесь процес та вирок». Зауважимо, що сам звіт датований жовтнем 2012 р., але окремі тези з нього Мін’юст оприлюднив лише зараз. Влада оприлюднила лише головні висновки правників зi США, в яких iдеться про те, що політики у справі Тимошенко вони не знайшли. Втім «забула» вказати ту частину звіту, в якій юристи вказують на те, що судовий процес над нею не був справедливим. >>

Леді попереду

Південна Корея вчора обирала президента. Посаду глави держави виборювали шестеро кандидатів, але реальними претендентами на перемогу були лише двоє з них. Підвищений інтерес до цих виборів спостерігався не лише в країні, а й в усьому світі, оскільки вперше в історії Південної Кореї найвищу державну посаду може посісти жінка. Йдеться про 60–річну Пак Кин Хе — доньку колишнього президента. Один рекорд вона вже побила — уперше жінка взяла участь у президентських перегонах. >>

Людина виборів

Для того щоб стати «Людиною року», потрібно небагато — всього лише виграти президентські вибори у Сполучених Штатах Америки. Коли Барак Обама вперше зробив це 2008 року, журнал «Тайм» без вагань присудив йому це звання. Півтора місяця тому Обама повторив свій успіх, залишившись у Білому домі ще на чотири роки. І знову став «Людиною року» за версією «Тайм». На думку редакції, він став «символом і в якомусь сенсі архітектором нової Америки». Мовляв, не так це й просто — «скористатися змінами у країні й заручитися підтримкою як кольорових, так і білих виборців». >>

Самозахист? Без зброї!

Після масового вбивства учнів у школі Ньютауна дискусія щодо доцільності вільного продажу зброї у США розгорілася не на жарт. Хмизу у вогонь підкинула нова трагедія — позавчора у передмісті Лонгмонта, штат Колорадо, чоловік застрелив трьох людей, а потім застрелився сам. Як повідомляє сайт газети «Ю–Ес–Ей тудей» із посиланням на місцевого шерифа, вранці у вівторок до поліції зателефонувала жінка. Повідомивши свою адресу, вона закричала «Ні, ні, ні!», а потім ці крики обірвав звук пострілу. Через мить чоловічий голос у слухавці повідомив, що збирається накласти на себе руки. Виїхавши за вказаною адресою, правоохоронці виявили в будинку чотири тіла. Поліція з’ясовує обставини і мотиви трагедії. >>

В оточенні «в. о.»

Учора новий український Прем’єр–міністр із традиційним для цієї посади прізвищем «Азаров» зробив те, чим він звично займається щосереди, — провів засідання уряду. Визначальною рисою цієї події мало стати представлення нового Кабінету Міністрів і стратегії його роботи. Але не стало. Микола Янович просто розгубився, обираючи між величезною кількістю перевірених, професійних та просто розумних і талановитих управлінців. Укази Президента про кадрові призначення в уряд так і не з’явилися. Тому очільник уряду, затверджений на цю посаду рішенням Верховної Ради та указом глави дер­жави минулого тижня, просто приємно поспілкувався із тимчасово виконуючими обов’язки міністрами. >>

Повернути Києву Магдебурзьке право

Депутати від об’єднаної опозиції серед перших законопроектів, поданих на розгляд парламенту, пропонують відновити в Києві цілісну систему місцевого самоврядування: повернути столиці районні ради, ліквідовані у вересні 2010 року, а також зобов’язати виконавчу владу призначати на посаду голови міськдержадміністрації особу, яку обирають кияни, а не ставить «згори» Президент. Для цього двоє членів фракції «Батьківщина», активісти партії «За Україну!» В’ячеслав Кириленко та Ксенія Ляпіна, представниця столичного 216–го мажоритарного округу, вчора зареєстрували у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України — місто–герой Київ». Народні депутати переконані, що прийняття цього законопроекту відновить самоврядування, якого зараз у столиці практично немає. Найближчі вибори до районних рад у столиці автори законопроекту пропонують провести одночасно з ви­борами в міськраду Києва. Хоча наразі термін кампанії з виборів мера залишається невизначеним. >>

Який Якiв, стiльки й дяки

Розпочалася 1–ша сесія ВР 7–го скликання. Нині Рада нібито і влада, та з нею ніхто не радиться, глава держави звик наказувати. Проте і за президентсько–парламентського ладу ВР зберегла деякі функції. Вона навіть може змінити цей лад, посиливши чи тоталітаризм, чи демократію, проте 300 голосів нема ні в кого, правда, більшість у ВР може й обходити Конституцію (закон про мови). ВР погоджує соціально–економічну політику — затверджує бюджет, дає дозвіл на продаж держвласності (земля ще залишилася!), але більшість у «регiоналів», тож вони забезпечують нам «покращення життя» — безробіття, інфляцію, борги із зарплат, все це освячує ВР. І все ж ВР виглядає єдиним острівцем гласності та демократії серед моря «стабільності». Всі інші гілки влади (Кабмін, голови адміністрацій, суди) призначаються, там повністю хазяйнують провладні кадри; ВР обирається безпосередньо народом, тому в ній є опозиція. У виконавчій владі все відбувається таємно: перерозподіли фінансово–ресурсних потоків на користь представників самої ж влади, безтендерні держзакупівлі, постачання ДУСею розкошів можновладцям. А ВР є відкритою трибуною, депутатам рота заткнути не вдається, на засіданнях ВР присутні журналісти, засідання транслюються. Всі люди бачать, що відбувається у стінах ВР, у них складається уявлення, що ж воно таке, ця ВР, виникають певні асоціації. >>

Чому негідники в пошані

Як же збіднів теперішній світ, особливо Україна, на християнські чесноти та людські цінності, якими повинна жити кожна людина! Поміркуймо про те. Є в нас незалежна держава. Всі знаємо, що воскресла вона на крові й кістках полеглих героїв. То чому ми не будуємо її з такою любов’ю, з якою вмирали ці славні лицарі? Хто вирвав iз наших сердець любов до рідного краю? Чому продаємо свої грішні душі за юдині срібляки? І кричимо: «Банду геть!» А що ми робимо, щоб тiєї банди не було? Безліч «чому», а відповідь одна, яку дає нам наш Президент В. Ющенко, який у серцях багатьох українців назавжди лишиться ним. Він часто повторював: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». У міжнародних відносинах він був і є шанованою людиною. Завжди і всюди вмів повести себе і засвідчити, що ми — культурний, цивілізований народ, якого треба шанувати і рахуватися з ним. Показав світові Україну, її славну і трагічну історію. >>

«Вбивство» після «Параної»

Джонні Депп уже давно не приховує, що покинув Ванессу Параді після чотирнадцяти років цивільного шлюбу заради партнерки по фільму «Ромовий щоденник» Ембер Херд. А днями Джонні придбав за 16 мільйонів доларів розкішний будинок у Нешвіллі, щоб оселитися там разом із 26–річною подругою. В особняку площею 5804 кв. м — 19 кімнат, домашній кінотеатр, величезний винний погріб і гараж на сім автомобілів. >>

Нечупари з мільйонами

Знамениті актори мають мільйонні армії шанувальників, позують перед фотокамерами на червоних доріжках у розкішному вбранні, проте іноді нехтують елементарні правила гігієни. Та ще й відверто повідомляють про це в інтерв’ю журналістам. Саме на ґрунті таких зізнань видання The Huffington Post склало рейтинг нечупар–селебрітіз. >>

ПРИКОЛИ

Найжорстокіше кидалово дитинства — це невідповідність запаху полуничного мила його смаку. >>