«І я служитиму їй до скону...»

«І я служитиму їй до скону...»

Сьогодні виповнюється 130 років від дня народження В’ячеслава Липинського — визначного українського політика, історика, філософа, теоретика українського консерватизму. Багато ідей гетьманця і класократа Липинського залишаються актуальними й зараз. Скажімо, у листі до Богдана Шемета Липинський писав: «…Ви мусите все своє почуття і весь свій розум зосередити на тому, щоб найти розуміння, найти спільну політичну мову з місцевим москвофілом чи полонофілом — іншими словами: сотворити з ними разом на Українській Землі окрему державу, а не на то, щоб поза межами України знайти союзника, який би допоміг Вам знищити місцевих москвофілів і полонофілів».

Про значення постаті В’ячеслава Липинського в контексті його доби ми говоримо із Юрієм Терещенком — доктором історичних наук, професором, завідувачем кафедри історії України і філософії Київського національного лінгвістичного університету. Терещенко — упорядник двотомника «Липинський і його доба», що побачив світ 2010 року у київському видавництві «Темпора». >>

Хто стоїть за вбивством «людини–пам’ятника»?

Напередодні свята Пасхи Дніпропетровськ шокувала звістка про вбивство 45–річного Геннадія Аксельрода. Тим паче це було не просто вбивство, а справжній виклик, що вражає своєю зухвалістю. У суботу Геннадій Аксельрод на власному «Мерседесі» під’їхав до двору свого будинку і зупинився перед аркою, де хтось завбачливо причинив одну половину воріт, як раптом невідомо звідки виник велосипедист у робочому одязі і розстріляв його через лобове скло авто. Дотепер важко сказати, наскільки важким було поранення від перших пострілів і чи було взагалі, але Аксельрод вискочив із салона авто і кинувся навтьоки у бік центрального у Дніпропетровську проспекту імені Карла Маркса. Тоді кілер завдав йому кiлька пострілів у голову... >>

На тобі, небоже...

Розрекламовані соціальні (чи то пак передвиборчі) ініціативи Президента Януковича таки втілять у життя: пізно ввечері в четвер парламент проголосував за внесення змін у держбюджет–2012, які передбачають збільшення витрат. Законопроект Кабміну підтримав 271 нардеп. >>

Почім мемуари від «проффесора»?

В Україні з’явився письменник рівня Дена Брауна та Джоан Роулінг, якщо брати до уваги прибутковість його творів. Сенсаційна новина відкрилася наприкінці минулого тижня, коли Президент Віктор Янукович оприлюднив свою декларацію про доходи за минулий рік. Виявляється, у 2011 році донецька друкарня «Новий світ» виплатила йому винагороду в сумі 16,4 мільйона (!) гривень за майнові права, передані цьому видавництву. Ідеться як про книжечки Януковича, видані у 2005—2010 роках, так і — головне — про ще, не написані твори. >>

«Коктейль Молотова» замість паски

Офіс Партії регіонів по вулиці Єсеніна, 7 у Дзержинському районі Харкова ледве не злетів у повітря. Як повідомляє Центр громадських зв’язків обласного управління міліції, в ніч після Великодня хтось розбив вікно партійних апартаментів і вкинув усередину вибухівку. Гримуча суміш, відома як «коктейль Молотова», на щастя, не спрацювала, бо тоді, окрім згаданого офісу, від ударної хвилі постраждали б також фізіотерапевтичне відділення дитячої міської лікарні №4, приймальні кількох депутатів та офіс і магазин транспортної організації. Усі вони розташовані на першому поверсі житлового будинку. >>

Передчасна Олімпіада

Головною подією в світі спорту у 2012 році, безперечно, є літні Олімпійські ігри. Але не всі спортсмени мають можливість продемонструвати свої таланти в Лондоні. Йдеться не лише про ті види, які не входять до програми Олімпіад, або ж про тих атлетів, хто не виборов ліцензію. Так, у фехтуванні до участі в Іграх допускають лише 10 із 12 дисциплін. А для двох «ображених» видів проводять окремий чемпіонат світу. Цього року право прийняти цей турнір отримав Київ. До української столиці завітали 150 спортсменів із 25 держав, аби розіграти медалі в командних змаганнях у жіночій шаблі й чоловічій шпазі. >>

Усі або НІКОго

«Але всі ми знаємо, що це — частина гри», — з гіркою посмішкою констатував Міхаель Шумахер після завершення Гран–прі Китаю. «Червоний барон» виявився єдиним гонщиком, який зійшов із дистанції в Шанхаї. Численним шанувальникам таланту Шумі здавалося, що ось цього разу уславлений ветеран нарешті підніметься на подіум. Семиразовий чемпіон світу показав найкращий час у другій вільній практиці, був третім у кваліфікації (а стартував узагалі з другого місця через штраф для Льюїса Хемілтона), майстерно стримував переслідувачів… Але після 16–го кола трапився піт–стоп, і Міхаелеві знову не пощастило: техніки погано закріпили заднє праве колесо, й невдовзі Шумахер був змушений зупинитися на узбіччі — щоб не створювати загрозу для інших пілотів. >>

Закордонне шоу

Уже третій сезон національна першість серед чоловіків проводиться під егідою суперліги, і щоразу — за різним форматом. Цього разу 14 команд зіграли між собою регулярний чемпіонат у три кола. Боротьба як за лідерство, так і за потрапляння до «плей–оф» велася до останнього туру. Здолавши минулого четверга «Будівельник» у Києві, «Донецьк» забронював собі перше місце в таблиці й перевагу власного майданчика на всіх стадіях матчів на вибування. >>

Чекаємо на повторення «класики»

Після скандальної перемоги «Шахтаря» над «Динамо» на горизонті замаячив «золотий матч». Для того, аби 13 травня відбувся «понаднормовий» поєдинок українських флагманів, їм потрібно без втрат пройти заключну частину турнірної дистанції. Проб­лем із набором очок у «гірників» та динамівців виникнути вочевидь не повинно. Як у самих клубах, так і в середовищі уболівальників надто сильно прагнуть побачити ще одне «класико» у виконанні грандів, яке, власне, і встановить остаточну «справедливість» у їхніх стосунках цього сезону. Хоча в Києві та Донецьку сплять і бачать, як хтось із суперників відбере очки у претендента на чемпіонство. Ну а раптом... >>

Перемога чи виживання?

Заявка на світовий форум, яку в п’ятницю зранку оголосив головний тренер «синьо–жовтих» Анатолій Хоменко, не виглядала однозначною. Скажімо, не потрапили до складу захисник «Сокола» Олександр Скороход і нападник підмосковного «Хіміка» Максим Квітченко, хоча у швидкості вони переважали деяких своїх конкурентів, котрі поїхали до Словенії. Можливо, тренери зробили ставку на більш силовий хокей, але, як показує практика, в Європі вона не надто себе виправдовує. Попри значні амбіції, українці «з боєм» програли два стартові матчі — австрійцям та угорцям. Попереду — ще три. >>

Повернення нашого Пеле

Його називали «Українським Пеле» за дивовижний футбольний талант. Його доля складалася так, що все було ніби проти нього, але він лишився незламаним. Він був одним із провідних гравців київського «Динамо» 1940—1941 рр. Йому аплодували на стадіонах Франції та Італії наприкінці 40–х. Він — перший український футбольний кондотьєр; нагороджений Кубком Голанда — найвищою нагородою для спортсменів у Канаді. Похований у Торонто. Його ім’я фактично було викреслене з офіційної історії українського футболу.

Про це говорили днями в книгарні «Є», де презентували книгу споминів Олександра Скоценя (1918—2003) «З футболом у світ», що вийшла друком у видавництві «Ярославів Вал». >>

Обіцяного сім років чекають...

Сім років разом, шестеро дітей, спільні інтереси і, нарешті, велике кохання — чи достатньо цього для того, щоб одружитися? Анджеліна Джолі з Бредом Піттом досі вважали, що ні. Якщо й так усе добре, то навіщо влаштовувати собі зайву мороку? Але діти зіркової парочки дотримуються іншої думки: вони вже кілька років не стомлюються вмовляти батьків, щоб ті побралися офіційно. Бодай тому, що весілля — це так весело! >>

Кіт жив, Кіт живе, Кіт буде жити!

У нас послання й привітання небіжчикам зазвичай розсилають кандидати в депутати — бо використовують старі бази адресних даних. А в Британії подібний казус видав неабихто, а організаційний комітет Олімпіади–2012. Звідти надіслали електронного листа ударникові відомої рок–групи «Ху» (The Who) Кіту Муну, який помер ще в 1978 році. >>

Людей, які їдять чебуреки на вокзалі, важко чимсь налякати. >>

Амури над Алазанською долиною

Сіґнаґі — лялькове містечко з населенням трохи більше, ніж дві тисячі осіб, що височіє над знаменитою Алазанською долиною і дивиться просто на Кавказькі гори, — символічна модель того, якою хотів би бачити Грузію Михайло Саакашвілі. Оновленою, але з давньою історією, привабливою для іноземців, але щоб у списку стандартного турнабору був пунктик чи два спеціальних пропозицій. Для цієї мети, як свідчать джерела, у 2007 році держава виділила 15 млн. ларі, ще 17 мільйонів — мали бути приватні інвестиції. Через кілька років Сіґнаґі, відоме завдяки унікальному розташуванню та монастирю Бодбе, освяченому св. Ніно, пройшло ребрендинг і стало популяризуватися як Місто кохання. >>

Кукурудзяний хліб для генсека

Це меню мені підсунув чоловік, який періодично тусується у колі тих, хто цікавиться старими папірцями з цікавою історією. Меню з потяга для збирача кулінарних рецептів, звичайно, не видання 1929 року «Першої української загально–практичної кухні», яку написала невістка Івана Франка — Ольга. Але навіть назви страв у меню дають поштовх для кулінарних фантазій.

На обкладинці англійською написано: потяг спеціального призначення. Маршрут: Лос–Анджелес — Сан–Франциско. Точна дата — 20 вересня 1959 року. Меню для пасажира Микити С. Хрущова.

Як ви думаєте, що пропонували американці поїсти у дорозі генсекові тодішньої радянської супердержави на сніданок? Зокрема, ікру і бульйон, омлет (у російському тексті пишуть «з варенням», хоча насправді англійською йдеться про волоські горіхи в желе), креветки з рисом на пару, тушковані курчата у білому вині, салат «Пасифік», кукурудзяний хліб, яблучний пиріг, диню на льоду.

До речі, Микита Хрущов саме в 1959–му на першій у СРСР американській виставці вперше публічно озвучив «кузькіну мать», про яку не забув і трохи згодом, коли того ж року приїхав iз візитом до США. Тож покажемо домашнім на кухні те, чого вони ще не бачили і не куштували — організуємо трапезу у стилі кінця 50–х минулого століття в американському стилі. >>

Зі світу по дрібці

Стандартного набору страв, що утворюють традиційну американську кухню, немає. Смачне життя цієї країни формувалося й продовжує формуватися під впливом соціально–політичних процесів. До казанка з наліпкою «американська кухня» вкладають свої інгредієнти італійці, японці, китайці, тайці, мексиканці, французи, турки, індуси і ще багато народу. Хтозна, може, через кiлька років в Америці однією з найпопулярніших страв стануть вареники — варто лише підприємливому українцю відкрити відповідну мережу фастфудів і провести вдалу маркетингову кампанію. Прив’язаність населення до того чи іншого раціону варіюється від штату до штату. На півдні Каліфорнії, де сильні мексиканські традиції, є багато фастфудів і ресторанчиків, що пропонують саме мексиканську їжу. Натомість такого мексиканського різноманіття немає в Нью–Йорку — там, як показував нам серіал «Друзі», полюбляють китайську їжу. У Саванні (штат Джорджія) смакують варенi креветки, краби, лобстери з кукурудзою та розтопленим маслом. >>

Доказовість ерудованої логіки

Олег Романчук належить до найкращих українських публіцистів, про що свідчать його численні публікації останнього двадцятиліття. Частина з них увійшла до грубезного майже 900–сторінкового тому «У пошуках універсуму: статті, публіцистика, прогнози і спостереження (1990–2011)». >>

Критична премія

Присуджено сьогорічну премію з літературної критики імені Олександра Білецького. Її засновники — Національна спілка письменників та Інститут літератури Академії наук. До журi входять володарi попереднiх вiдзнак, зокрема, Володимир Панченко, Михайло Слабошпицький, Костянтин Москалець. Головує академiк Вiталiй Дончик. Грошове наповнення — 2000 гривень. >>

Податок на багатство не пройшов

Розставатися з грошима завжди нелегко, і що їх більше — то важче. Звісно, можна заперечити, що багаті люди саме тому й багаті, бо заощаджують кожну копійку (йдеться про тих, хто справді заробив статок власною працею й розумом, на відміну від наших скоробагатьків). Проте трапляються і серед мільярдерів готові поділитися своїм багатством з іншими й навіть із державою. Саме до таких належить фінансист Уоррен Баффет, який стабільно входить до трійки найбагатших людей світу. Саме він запропонував, щоб американці, чиї заробітки перевищують мільйон доларів на рік, платили більші податки, ніж зараз, коли відсоткова ставка для них менша, ніж для середнього класу. Як приклад несправедливості американської податкової системи Баффет часто наводить той факт, що сам він платить менші податки, ніж його секретарка. >>

«Життя на Марсі» — майже як «американське»

У Нью–Йорку позавчора оголосили цьогорічних лауреатів Пулітцерівської премії — найпрестижнішої нагороди в галузі журналістики. «Пулітцерів» вручають у 13 журналістських та шести художніх номінаціях (церемонія вручення традиційно відбувається у нью–йоркському Колумбійському університеті в перший понеділок травня, який цього року випадає на 7–ме число). Найбільш престижною серед першої групи від початку присудження премій, з 1917 року, неофіційно вважають «Найкраще журналістське розслідування». Цьогоріч переможцями в цій категорії стали інформаційна агенція «Ассошіейтед пресс» та газета «Сіетл таймс». Журналістів «АП» вирізнили за проведення власного розслідування про те, що впродовж кількох років нью–йоркська поліція в рамках боротьби з тероризмом вела під патронатом ЦРУ масоване незаконне стеження за мусульманами. Регіональну газету з Сіетла нагороджено за серію репортажів про випадкове передозування метадоном серед пацієнтів iз хронічними захворюваннями. >>

Рік російської міфології

17 квітня 1818 року «народився спадкоємець престолу, Олександр Миколайович, згодом Олександр ІІ. Цар–визволитель, який скасував кріпацтво, намагався зробити демократичним державний устрій Росії», – захлинається від захвату видання «Московія» з «Бібліотеки В.С.Черномирдіна». Стосовно скасування кріпацтва, то його чудово прокоментував сам «цар–визволитель», який заявив, що «краще скасувати кріпацтво згори, ніж чекати, доки кріпаки скасують його знизу». Що ж до демократизації, то роки правління Олександра ІІ (1855—1881) пам’ятні кривавим придушенням польського повстання 1863 року (його ватажків було страчено, а 80 тисяч поляків примусово погнали до Сибіру), черговою російсько–турецькою війною (1877—1878), а українцям — передусім циркуляром міністра внутрішніх справ Петра Валуєва від 18 липня 1863 року та Емським указом самого царя від 18 травня 1876 року, спрямованими проти української мови та культури. >>

Нічний кодекс

Чи можна вважати якісним закон, ухвалений близько 4–ї ранку у Страсну п’ятницю 13–го? Щодо ночі, то свого часу саме під ранок було ухвалено Конституцію України. Якщо ж облишити за дужками забобонні прикмети і судити лише згідно з мовою цифр, то виходить, що близько півсотні народних депутатів, фізично присутніх під куполом ВР, для ухвалення Кримінально–процесуального кодексу недостатньо. Утім на табло висвітився 271 голос «за». Адже коли в кожного обранця–«піаніста» на руках кілька карток своїх колег, можна провести будь–яке рішення за відмашкою руки координатора з ПР Михайла Чечетова. Зрозуміло, що держава вже давно потребує нового КПК. Утім незрозуміло, навіщо більшість так поспішала з його ухваленням у цілому саме до Великодня? Адже Президент Віктор Янукович поки що не збирається підписувати «дітище» своїх юристів. Принаймні доти, доки текст нічного кодексу не перевірять на демократичність міжнародні експерти. Зрозуміло, що в тій самiй Раді Європи не вивчатимуть український КПК практично цілодобово, як це було у Верховній Раді. І сьогодні, і завтра українців ще арештовуватимуть та судитимуть за КПК 1960 року. >>

Мітинг iз «шашками»

Сьогодні таксисти Києва збираються провести акцію біля будівлі уряду. Вони вимагатимуть, щоб уряд ліквідував робочу групу при Київміськдержадміністрації, яка мусить перекроїти ринок послуг таксі, а натомість урахувати «пропозиції, напрацьовані самими учасниками ринку в інтересах споживачів». Про це заявив напередодні координатор громадської організації «Спільна справа» Олександр Данилюк. Він каже, що сьогодні близько 400 автівок, на яких прибудуть представники понад 300 столичних фірм таксі, кружлятимуть навколо урядового кварталу. Хоч акція не буде «пішою», але заявку на її проведення до міської влади організатори все одно подали. >>

Поспішаючи на Пасху, вбив людину

Ця дорожньо–транспортна пригода сталася близько 22–ї години минулої суботи, напередодні Великодня. На автошляху Шолохове — Орджонікідзе автомобіль «Мерседес» збив на смерть людину віком від 30 до 40 років. Особу загиблого досі не встановлено. А от водій з місця пригоди втік на берег річки Базавлук, по дорозі ще й зачепивши і пошкодивши авто, в якому їхали сини відомої місцевої землевласниці. На місці події правоохоронці виявили частину бампера і бокове дзеркало, що належать автомобілю «Мерседес» сірого кольору. >>

Підсудна розкіш Пінчуків

Дизайнерська фірма Oehme van Sweden подала у США позов проти доньки екс–Президента Леоніда Кучми Олени Пінчук, яка начебто заборгувала цій компанії майже півмільйона доларів за послуги з ландшафтного дизайну у маєтку під Конча–Заспою. Конкретніше — Oehme van Sweden просить стягнути з боржників $486 985, повідомило видання Kyiv Post. >>

Маестро, на вихід...

Михайло Воронін помер у ніч iз суботи на неділю в лікарні. 74–річного старійшину українського модного бізнесу з’їв рак. Тепер справами торгової марки Voronin займатиметься його єдина донька Лариса. >>

Незламним хлопцям

У середмісті обласного центру П­рикарпаття урочисто відкрили пам’ятник на честь 100–річчя від дня першої присяги українських скаутів, патріотичний рух яких зародився набагато раніше від пролетаризованих піонерів–ленінців. З англійської «скаут» перекладається як розвідник, а в українському варіанті він трансформувався в «пластуна» — саме так запорізькі козаки колись називали своїх найспритніших побратимів, котрі проникали в розташування ворога, аби вивідати його військові таємниці. >>

Остання ніч перед Великоднем

Сьогодні в Московському театрі імені Пушкіна прощатимуться Олександром Пороховщиковим — народний артист Росії помер у ніч перед Великоднем. Сімдесятитрирічний актор, якого госпіталізували на початку березня з гангреною, що розвинулася внаслідок цукрового діабету, пережив свою дружину всього лише на місяць — сьогодні минає сорок днів iз дня смерті Ірини Пороховщикової. За однією з версій, причиною самогубства жінки стала тяжка хвороба Пороховщикова — у своїй передсмертній записці вона просила нікого не звинувачувати... За іншою — жінка дізналася про бажання чоловіка знайти сурогатну матір, яка б народила йому нащадка. Лікарі, які оберігали спокій актора після операції, прийняли рішення не повідомляти йому про смерть дружини. Але згодом вони визнали сильний емоційний зв’язок подружжя — у день, коли ховали Ірину, самопочуття Олександра Шалвовича різко погіршало. >>

Великодні кошики від Фонду Святої Марії

Двадцять років поспіль Міжнародний благодійний Фонд Святої Марії поздоровляє малозабезпечених людей з Великоднем. Так, минулої суботи у столичному сквері Івана Котляревського тисяча киян — одинокі матері, багатодітні родини, діти–інваліди та сироти, ветерани — отримали щедрi великодні подарунки. Під молитовний спів хору Свято–Макаріївської церкви пасхальні кошики освятив протоієрей Анатолій Затовський. >>

Побилися в небесах

Екіпаж «Боїнга–737» вітчизняного аероперевізника «Аеросвіт», що прямував зі столиці Арабських Еміратів до рідного Борисполя, прийняв рішення про непередбачену посадку, адже у пасажирському салоні зчинилася бійка. З’ясовували між собою стосунки пасажир, 26–річний киянин, і на два роки старший стюард. За попередньою інформацією кримської міліції, ініціатором бійки став саме пасажир, агресії котрому начебто додала певна доза спиртного, випита, очевидно, вже на борту лайнера. За деякою інформацією, він вдарив стюарда ножем. >>

Працюватимемо безоплатно?

Активісти незалежних студентських профспілок «Пряма дія» та об’єднання «Ліва опозиція» провели під стінами Міністерства соціальної політики акцію протесту. Нагадаємо, нещодавно на засіданні уряду було оприлюднено нову концепцію Закону «Про зайнятість населення», який дозволятиме роботодавцям наймати студентів на безоплатне стажування терміном до півроку без подальшої гарантії працевлаштування. «Ми обурені, адже така законодавча ініціатива дозволяє експлуатувати молоду людину, — каже організатор акції Дафна Рачок. — Окрім цього, пропонують ще одна ініціативу, а саме: молодь, що не має досвіду роботи, може отримувати допомогу з безробіття лише впродовж 180, а не 360 днів. Найголовніше, що в центрі зайнятості вам, швидше за все, запропонують перекваліфікуватися, ніж знайдуть роботу за спеціальністю». А інший учасник акції, Андрій Мовчан, вважає, що такі законодавчі ініціативи «відкидають Україну в ХІХ сторіччя, коли наймані робітники не мали ніяких прав». >>