Бідний Паша

Доки Павло Лазаренко відбуває термін покарання в американській... жіночій тюрмі (принаймні так стверджує сайт Федерального бюро тюрем США), його фінансова імперія наказала довго жити. Такий висновок роблять журналісти Вадим Климентьєв, Борис Брагінський, Юрій Райхель та історик Владислав Романов. Днями вони презентували в обласному центрі книжку під назвою «Феномен Лазаренка: злодій чи геній? Колективне журналістське розслідування». Розвідка за редакцією Климентьєва викликала в регіоні неабиякий інтерес. Адже найближче оточення екс–Прем’єр–міністра, колишнього магната Дніпропетровщини нині розбігається, немов щурі з корабля. І з людьми, і з капіталами Лазаренка кояться дивні речі... >>

На майданах знову лунає «Ю–щен–ко!»

Віче на підтримку діючого Президента «За Україну з Ющенком!» зібрало на центральному майдані Тернополя багатьох з тих, хто стояв тут із помаранчевими стрічками і прапорцями восени 2004–го, підтримуючи великий київський Майдан. Треба зазначити, що в Тернополі давно не було багатолюдного політичного зібрання, на якому б присутні слухали ораторів так уважно й схвильовано. >>

Львів гуртується

Позавчора сесійну залу Львівської облради, що пам’ятає часи В’ячеслава Чорновола, заповнили сотні галичан. Приміщення обрали не випадково — свого часу саме звідси почалися процеси демократизації усієї України. >>

Усіх в одну могилу?

Ці жахливі деталі повідомляє тижневик «Дзеркало тижня» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах. Так, біля села Довгалівське Рокитнянського району Київської області, на місці поховання голови Георгія Гонгадзе, вказаному ймовірним убивцею журналіста екс–генералом МВС Олексієм Пукачем, слідчі виявили фрагменти останків ще двох чоловічих тіл. Йдеться про людські кістки, що належать, за висновком експерта, людині 50 років, і лобову частину черепа людини 30—40 років. >>

На кому шапка горить?

Під гучні обіцянки лідерів Партії регіонів не допустити фальсифікацій на президентських виборах функціонери «синіх» на місцях самі активно готуються сфальшувати результати волевиявлення на підвладних їм територіях. Принаймні жодного іншого більш–менш логічного пояснення рішенню Луганської обласної ради про «нарізку» виборчих округів ніхто не вигадав. >>

Лев, якого вбили перед Бандерою

Цього тижня виповнюються чергові річниці убивств двох провідних діячів українського націоналістичного руху. У п’ятницю — 50–ті роковини загибелі Степана Бандери, вчора минуло 52 роки по смерті Лева Ребета, одного з чільних ідеологів ОУН, який через незгоду з провідником утворив власну організацію.

Обидва атентати виконав один і той самий чоловік — Богдан Сташинський, теж галичанин, як і його жертви. За Ребета КДБ нагородило агента Сташинського фотоапаратом «Контакс», за Бандеру — орденом Червоного прапора.

Обидва замахи відбулися в Мюнхені за однаковим сценарієм, із застосуванням однакової зброї, розробленої у спецлабораторії КДБ. Від одного фатального під’їзду до іншого — хвилин 25 ходьби.

Напередодні сумних роковин кореспонденти «УМ» побували в столиці Баварії, пройшлися маршрутами загиблих провідників та їхнього ката. А також — більше дізналися про Лева Ребета й політичний рух, який він представляв в останні роки свого життя: ОУН (з), або ж «двійкарство». >>

Звитяга з вогником

Подібних перемог у національної команди України не було вже років із десять. Після того, як у 1996 році ми здолали на власному полі португальців, а ще через два сезони обіграли росіян, із представниками провідного ешелону в української збірної траплялися, в кращому випадку, нічиї. Так, багато хто ще пам’ятає виїзні тріумфи в Греції чи Туреччині, вихід до чвертьфіналу чемпіонату світу, але тоді ми долали рівних опонентів. Саме тому суботній виграш можна назвати історичним. Адже «жовто–сині» переграли не кого–небудь, а саму збірну Англії. І ця перемога відкрила Україні шлях до «плей–оф» наступної світової першості, де можна схрестити шаблі... та хоч із тими ж росіянами! Однак —«ша», для цього завтра ще потрібно взяти три очки в Андоррі. >>

Німецький акцент

Для когось здобути єдину перемогу у відбірковому циклі — це вже успіх, а інші збірні верстають плани на участь у фіналі світової першості. Тож для «максималістів» потрапляння на «мундіаль» — це лише перший крок. Таких щасливчиків уже є 19: це збірні Кот Д’Івуар, Гани, Австралії, КНДР, Південної Кореї, Японії, Данії, Німеччини, Голландії, Іспанії, Англії, Італії, Сербії, Мексики, США, Бразилії, Парагваю, Чилі та господарі з ПАР. >>

Притоптаний скарб

В одному зі звичайних приватних дворів села Нові Петрівці на Київщині «розквартирувався» справжній музей. Сотні іржавих експонатів часів Другої світової війни розмістив на своєму обійсті поціновувач історії Володимир Даниленко. Гранати, гільзи, солдатські каски, фляжки, уламки танків та навіть музичні інструменти — все це знайшло прихисток у гаражі та на спеціально відведеному «музейному» горищі. Серед цікавинок колекції — старенький радянський радіоприймач, який справно працює й нині, а також флакони з німецькими парфумами, що до сьогодні зберігають аромат… >>

Як уб’ють, то поховайте...

Поблизу робітничого селища Лідіївка, що на Донеччині, ще в 2003 році відкрили спеціальний цвинтар, до речі, єдиний в Україні, де відбуваються перепоховання військовополонених часів Другої світової війни. «Реалізуючи статті Міжнародної угоди про увіковічнення пам’яті жертв війни й політичних репресій між Україною та Німеччиною, влада Донецька виділила півтора гектара землі під кладовище для німецьких військовополонених та інтернованих, які були підняті з аварійних поховань», — розповідає секретар комісії у справах увіковічнення пам’яті жертв війни Анатолій Дермайнер. >>

Ювілей крізь призму буднів

Минулої суботи Запоріжжя зустрічало поважних гостей із Києва. Президент України з летовища поїхав у Комунарський район, аби особисто вручити новоселам ключі від нових квартир. Один із п’яти будинків житлового комплексу «Південний», 120–квартирний красень на вулиці Новокузнецькій, за програмою «Доступне житло» запоріжці спорудили за рік (квартири у ньому, зауважу, чи не найдешевші на південному сході: 6 тисяч гривень за «квадрат»). >>

Росія, Москва, «Бориспіль»...

Київський міжнародний аеропорт «Бориспіль» приємно вражає тільки тих, хто готується вперше у житті піднятися у небо. Людей, які приземлялися у повітряних воротах інших країн, наше летовище вражає із знаком «мінус»: поламані валізи, тісні приміщення, хамство персоналу. «УМ» зацікавилася: а куди ж витрачають кошти, які надходять на рахунок «Борисполя» як аеропортові збори? І провела своє журналістське розслідування. >>

Святого Онуфрія у Париж

Рік Іоанна Пінзеля, яким було проголошено 2007–й згідно з рішенням керівництва Тернопільської, Львівської та Івано–Франківської областей, не минув даремно. Завдяки виставкам, численним повідомленням у ЗМІ та появі як документальної, так і художньої літератури тисячі людей відкрили для себе цього надзвичайно оригінального і таємничого скульптора XVIII століття, якого ще називають Мікеланджело українського бароко. Не менше — побачили його творчість в іншому світлі чи відкрили нові грані. Схоже, що зовсім іншими очима подивились на творчу спадщину майстра і ті, хто має до неї хоч якийсь стосунок. Зокрема, і місцева влада у згаданих регіонах. Принаймні влада райцентру Бучач на Тернопільщині нарешті зрозуміла, яким скарбом вона володіє і як його тепер необхідно берегти (до речі, за твердженням експертів, оригінальна скульптура Пінзеля може коштувати нині на «чорному ринку» до мільйона доларів!). Аж до того, що районна рада вирішила всіма можливими способами боротися за повернення до Бучача всіх скульптур Пінзеля, створених ним свого часу для цього міста, а також заборонити навіть тимчасове вивезення тих, які зберігають зараз на території району. Стосується ця заборона і однієї з найкращих, на думку фахівців, кам’яних скульптур майстра — фігури святого Онуфрія з печерного храму в селі Рукомиш, відібраної спеціальною комісією разом із ще 22 роботами для майбутньої виставки в паризькому Луврі (заплановано на жовтень–грудень 2011 року). >>

Очна ставка

У давньогрецькій мові назва цієї недуги звучала як «зелена вода». А все тому, що на останніх стадіях захворювання око змінює свій колір. Дистрофічні зміни рогівки, райдужної оболонки і помутніння кришталика призводять до того, що орган зору набуває зеленуватого відтінку. Сучасні лікарі називають цю патологію глаукомою і додають, що це — найпідступніше з–поміж усіх офтальмологічних захворювань. Непомітно та, як правило, безболісно, вона призводить до повної, незворотної втрати зору мільйонів людей по всьому світі. >>

Кейра на кону

Попри кризу, 24–річна кінозірка Кейра Найтлі на брак роботи не скаржиться. Тільки наступного року в прокат виходить одразу п’ять фільмів за її участю: «Остання ніч», «Бульвар Лондон», «Моя прекрасна леді», «Не відпускай мене» та «Прекрасні, але приречені». Втім від нових сценаріїв, які їй наввипередки пропонують режисери, зірка «Піратів Карибського моря» поки що відмовляється. На те в неї є поважна причина: Кейра погодилася зіграти в театрі лондонського Вест–Енду. Досі на театральний кін вона ніколи не виходила, тож, аби добре підготуватися до сценічного дебюту, вирішила весь час присвятити репетиціям. >>

Ой чий то пес такий, немов коняка

Американка Керін Вебер, яка мешкає на фермі у штаті Північна Дакота, стверджує, що її пес Бумер є найбільшою собакою світу. Як повідомила «Ассошіейтед пресс», трирічний улюбленець породи ньюфаундленд має метр заввишки в холці та 210 см завдовжки, якщо міряти від кінчика носа до кінчика хвоста. Керін Вебер розповіла, що собака, стоячи на чотирьох лапах, спокійно може попити воду з крана над мийкою в кухні. Цей гігант собачого роду важить 90 кг. >>

Економіка для простих людей

Учора було оголошено, що премія Шведського Центрального банку за економічні науки в пам’ять про Альфреда Нобеля (така офіційна назва Нобелівської премії з економіки) за 2009 рік дісталася двом американським ученим — Елінор Остром та Оліверу Вільямсону. 76–річну Остром, яка працює в університеті штату Індіана, відзначено «за аналіз економічного управління, особливо громадами». 77–річного Вільямсона, співробітника Каліфорнійського університету в Берклі, нагороджено «за аналіз економічного управління, особливо в рамках діяльності фірм». Нобелівську премію з економіки було засновано 1969 році. За 40 років нею нагороджено 62 учених, але Елінор Остром стала першою жінкою–лауреатом. >>

Їх знову партія веде

Минулої неділі в більш ніж 70 регіонах Росії відбулися вибори до місцевих органів влади. Головними політичними гравцями були кремлівська партія «Єдина Росія» та комуністи, ЛДПР, «Справедлива Росія» і «Патріоти Росії», які також незаперечно підтримують Кремль. Рідкі лави опозиції на виборах репрезентувала права партія «Яблуко». >>

Тільки–но висохло чорнило...

Минулої суботи глави Туреччини і Вірменії за посередництва Швейцарії підписали історичну угоду про відновлення дипломатичних відносин. На урочистості в Цюріху були присутні держсекретар США Хілларі Клінтон, глава дипломатії ЄС Хав’єр Солана, міністри закордонних справ Франції Бернар Кушнер та Росії Сергій Лавров. Угода, якою, зокрема, перед­бачається відкриття вірмено–турецького кордону, ще повинна бути ратифікована парламентами обох країн. >>

Правда як ліки

Про трагедію, що сталася в урочищі Дем’янів Лаз на околиці Івано–Франківська влітку 1941–го, коли радянські карателі, тікаючи з міста під натиском гітлерівців, удалися до масових розстрілів невинних прикарпатців, «УМ» розповіла в суботньому номері. Минулої неділі на цьому скорботному місці відбулося віче–реквієм, присвячене двадцятиріччю перепоховання останків жертв, замучених відступаючими енкаведистами. >>

Почім дипломчик?

До такого висновку дійшла комісія Міністерства освіти, яка проводила перевірку за запитом народного депутата і головного кримського міліціонера Геннадія Москаля. Як повідомив на вчорашній прес–конференції в МОН міністр освіти Іван Вакарчук, у наказах про зарахування на перший курс денної та заочної форми навчання Київського університету імені Тараса Шевченка за 1994—1995 роки студент Андрій Кислинський не значиться. У наказах про випуск історичного факультету за 2000 рік цей студент також не фігурує. Окрім того, дані про диплом «серії такої–то» в інформаційній базі даних Міносвіти відсутні й такий документ узагалі не виготовлявся. >>

Міна від доцента

Львівським міліціянтам удалося вирахувати «мінувальника», котрий нещодавно повідомив про закладену вибухівку у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Гжицького. Як відомо, кількість «замінованих» ВНЗ стрімко зростає під час сесії. Але на «вибухівці по телефону» попадаються, зазвичай, студенти. Цього ж разу «терористом» виявився не просто викладач цього ж ВНЗ — «бомбу» закладав гордий власник наукового ступеня. >>

Яйцями — по бігМордах

Його впіймали на гарячому, чи, швидше, на кольоровому, коли він поцілив у чергове обличчя чергового ймовірного кандидата в президенти. Місяць він вів цю війну, а працівники батальйону патрульної служби полювали на нього. «Чоловік на сміттєзвалищах, у сміттєвих баках знаходив електричні лампочки, що відпрацювали свій вік. Знімав цоколь, скляний корпус наповнював фарбою — і знаряддя готове до дії. Іншою зброєю для нього була шкарлупа з порожнього курячого яйця. Її він теж наповнював фарбою», — розповідає Володимир Кузьменко, помічник начальника Сумського міського управління ГУМВС України в Сумській області. >>

Ми йдем уперед!

У неділю, 11 жовтня, в самому центрі Львова пройшов Марш «Слави української повстанської армії», присвячений 67–й річниці створення УПА. «Повстанці», споряджені у військові однострої періоду боротьби УПА часів Другої світової війни, у супроводі військового оркестру гордо промарширували з площі Митної до площі Ринок. >>

Глибинна «бомба»

Фахівці зведеного загону Головного управління МНС України в Полтавській області й досі гасять торфовище в Оржицькому районі. Як повідомили власкору «УМ» у згаданому управлінні, на вчорашній день пожежникам залишалося «обробити» водою 15,5 гектара «гарячої» площі. А перше повідомлення про загорання поверхневих покладів торфу поблизу села Онішки надійшло до еменесників ще 29 вересня вранці. Тоді ж було виявлено осередки вогню та диму на площі 16,5 гектара. На початку жовтня бійці загону приступили до роботи і виявили ще п’ять «точок» загорання між селами Загребелля та Яблуневе — тож загальна площа «торф’яної» пожежі розширилася ще на 57 гектарів. За таких умов ситуацію на обласному рівні визнали надзвичайною, що дозволило залучити додаткові ресурси. >>

Місто нерухомих трамваїв

Спочатку транспортники оголосили одноденний страйк і провели пікет під стінами Кабміну. А коли ці дві акції не принесли жодного результату, відмовилися виходити на маршрути до переможного кінця. У результаті вже п’ятий день поспіль харків’яни, які територіально чи фінансово «прив’язані» саме до тролейбусів та трамваїв, переживають транспортні муки. Адже обіцяних мерією альтернативних «маршруток» у годину пік бракує, і люди змушені долати по кілька кілометрів пішки, аби дістатися до кінцевої зупинки автобусів чи до метро. Пенсіонерам узагалі не позаздриш: водії «маршруток» неохоче підвозять пільговиків, тому старенькі змушені відкладати свої справи до кращих часів. >>