Про трагедію, що сталася в урочищі Дем’янів Лаз на околиці Івано–Франківська влітку 1941–го, коли радянські карателі, тікаючи з міста під натиском гітлерівців, удалися до масових розстрілів невинних прикарпатців, «УМ» розповіла в суботньому номері. Минулої неділі на цьому скорботному місці відбулося віче–реквієм, присвячене двадцятиріччю перепоховання останків жертв, замучених відступаючими енкаведистами.

До такого висновку дійшла комісія Міністерства освіти, яка проводила перевірку за запитом народного депутата і головного кримського міліціонера Геннадія Москаля. Як повідомив на вчорашній прес–конференції в МОН міністр освіти Іван Вакарчук, у наказах про зарахування на перший курс денної та заочної форми навчання Київського університету імені Тараса Шевченка за 1994—1995 роки студент Андрій Кислинський не значиться. У наказах про випуск історичного факультету за 2000 рік цей студент також не фігурує. Окрім того, дані про диплом «серії такої–то» в інформаційній базі даних Міносвіти відсутні й такий документ узагалі не виготовлявся.

Львівським міліціянтам удалося вирахувати «мінувальника», котрий нещодавно повідомив про закладену вибухівку у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Гжицького. Як відомо, кількість «замінованих» ВНЗ стрімко зростає під час сесії. Але на «вибухівці по телефону» попадаються, зазвичай, студенти. Цього ж разу «терористом» виявився не просто викладач цього ж ВНЗ — «бомбу» закладав гордий власник наукового ступеня.

Його впіймали на гарячому, чи, швидше, на кольоровому, коли він поцілив у чергове обличчя чергового ймовірного кандидата в президенти. Місяць він вів цю війну, а працівники батальйону патрульної служби полювали на нього. «Чоловік на сміттєзвалищах, у сміттєвих баках знаходив електричні лампочки, що відпрацювали свій вік. Знімав цоколь, скляний корпус наповнював фарбою — і знаряддя готове до дії. Іншою зброєю для нього була шкарлупа з порожнього курячого яйця. Її він теж наповнював фарбою», — розповідає Володимир Кузьменко, помічник начальника Сумського міського управління ГУМВС України в Сумській області.

У неділю, 11 жовтня, в самому центрі Львова пройшов Марш «Слави української повстанської армії», присвячений 67–й річниці створення УПА. «Повстанці», споряджені у військові однострої періоду боротьби УПА часів Другої світової війни, у супроводі військового оркестру гордо промарширували з площі Митної до площі Ринок.

Фахівці зведеного загону Головного управління МНС України в Полтавській області й досі гасять торфовище в Оржицькому районі. Як повідомили власкору «УМ» у згаданому управлінні, на вчорашній день пожежникам залишалося «обробити» водою 15,5 гектара «гарячої» площі. А перше повідомлення про загорання поверхневих покладів торфу поблизу села Онішки надійшло до еменесників ще 29 вересня вранці. Тоді ж було виявлено осередки вогню та диму на площі 16,5 гектара. На початку жовтня бійці загону приступили до роботи і виявили ще п’ять «точок» загорання між селами Загребелля та Яблуневе — тож загальна площа «торф’яної» пожежі розширилася ще на 57 гектарів. За таких умов ситуацію на обласному рівні визнали надзвичайною, що дозволило залучити додаткові ресурси.

Спочатку транспортники оголосили одноденний страйк і провели пікет під стінами Кабміну. А коли ці дві акції не принесли жодного результату, відмовилися виходити на маршрути до переможного кінця. У результаті вже п’ятий день поспіль харків’яни, які територіально чи фінансово «прив’язані» саме до тролейбусів та трамваїв, переживають транспортні муки. Адже обіцяних мерією альтернативних «маршруток» у годину пік бракує, і люди змушені долати по кілька кілометрів пішки, аби дістатися до кінцевої зупинки автобусів чи до метро. Пенсіонерам узагалі не позаздриш: водії «маршруток» неохоче підвозять пільговиків, тому старенькі змушені відкладати свої справи до кращих часів.

Уперше в Україні в церкві моляться не за здоров’я, а за хвороби. Саме таким чином в Одеській єпархії Української православної церкви Московського патріархату вирішили провчити трьох журналісток газети «Сєгодня», які провели власне розслідування, дізналися реальну вартість церковних послуг у храмах Одеси і 27 вересня розповіли про це в матеріалі «Ритуальні гонорари одеських храмів». Зокрема, журналістки дізналися, що в одеському храмі Адріана і Наталії за вінчання потрібно заплатити 310—600 гривень, за хрещення — 75—280 гривень, за освячення квартири — 150—400 гривень, а за розвінчання — 150—200 гривень. Здивував співробітниць газети також той факт, що ціна свічки в церковній крамниці в п’ять разів дешевша, ніж у самих храмах.