Діагноз: гостра фінансова недостатність

Діагноз: гостра фінансова недостатність

Шість років тому українські лікарі в білих халатах чи не вперше вийшли на вулицю вимагати заборговану заробітну плату й належні умови праці. «Медицину в домовину?» — питали вони у чиновників зі своїх плакатів. Відповіді, щоправда, досі не отримали, а тим часом задавнені хронічні проблеми галузі в умовах економічної скрути загострилися. І старі гасла стали знову актуальними.
«Проблеми з року в рік повторюються одні й ті ж самі, — зауважує голова Профспілки працівників охорони здоров’я Вікторія Коваль. — За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, для того, щоб у державі функціонувала сфера охорони здоров’я, відрахування від ВВП на її потреби не можуть бути меншими від 5–6 відсотків. Інакше галузі немає — вона недієздатна. Українська ж медицина багато часу фінансується в межах 2,7—3 відсотків — це навіть значно менше, ніж виділяється, скажімо, на освіту. У нас немає коштів на переоснащення та капітальні ремонти. Все, що робиться у лікарняних відділеннях, — переважно за благодійні внески або за рахунок дозволених постановою Кабміну платних послуг. Недостатньо коштів і на захищені статті — ліки, харчування пацієнтів, заробітну плату лікарям». >>

Ігор Щепотін: Беру сили в операційній

Ігор Щепотін: Беру сили в операційній

«Ви точно витримаєте?» — у голосі головного онколога України лунають недовірливі нотки. Сподіваюсь, що так, наче крові не боюся. «Ну тоді готуйтеся до важкого дня, — «підбадьорює» мене Ігор Щепотін. — Зустрічаємося завтра о 7.50 біля воріт Інституту раку. І не спізнюйтесь — о восьмій годині в мене вже кипить робота». Не хвилюйтеся, приїду вчасно! Звісно, якщо не просплю... До поцяцькованої турецької сумки летить диктофон, за ним — фотоапарат, блокнот із запитаннями, ручка, банка вітамінів і пара апетитних помаранчів. До цілоденного ходіння «хвостиком» за головним онкологом країни (напередодні Всесвітнього дня боротьби з раком, який відзначають сьогодні), нібито готова. Головне — не знепритомніти в операційній... >>

Самоблокування

Самоблокування

«Іду собі з наміром попрацювати, звіт уряду послухати, заходжу в зал — а там на тобі, блокують! Питаю: що трапилось? А вони: а ми знаємо? Не заважай, кажуть», — картинно обурено жестикулюючи, скаржився комусь по телефону депутат–БЮТівець, «випадково» походжаючи перед журналістами. Утім якщо обурення «тимошенківців» могло грішити награністю, то розгубленість «регіоналів» була цілком щирою. Воно й не дивно, адже протягом цілого дня їм, здається, так ніхто толком і не пояснив, що відповідати пресі на запитання про мету блокування трибуни. Напередодні Партія регіонів вимагала, аби одразу після відкриття сесії перед Верховною Радою прозвітував про свою роботу уряд Тимошенко. Кабмін на чолі з Прем’єркою висловив гарячу готовність негайно виступити зі звітом. І фактично в повному складі прийшов на урочисте (з нагоди закриття попередньої і відкриття нової сесії) засідання ВР — з наміром прозвітувати.
Та вимоги ПР змінилися: перенести звіт Кабміну на четвер. «У них просто немає голосів за відставку уряду!» — сміялися БЮТівці. «Ми просто не хочемо, щоб Юля знову всіх облила брудом, а сама вийшла біла й пухнаста — хай звітує разом із Президентом!» — буркотіли у відповідь «регіонали». «Нашоукраїнці», «литвинівці» й комуністи ходили з іронічними усмішками — у тому, що голосів за відставку уряду не набирається, вони не сумнівалися, тому й не заморочувалися. >>

Якщо побити Черновецького — нічого не буде,

Верховний Суд України відхилив касаційну скаргу Генпрокуратури на рішення Подільського райсуду, який раніше закрив усі кримінальні справи, порушені проти міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Про це вчора поінформував захисник і колега Луценка по руху «Народна самооборона», нардеп від «НУНС» Геннадій Москаль. >>

Кіно і росіяни

Міністерство оборони України зачепило за живе намагання російського журналіста Аркадія Мамонтова у фільмі «Свій–чужий» (вийшов в ефір 1 лютого на телеканалі «Росія») довести участь українських військовослужбовців у війні на Кавказі у серпні 2008 року. Мамонтов розповідає, нібито атаку на Цхінвалі з грузинського боку здійснювали 270 українців, із них 10—15 були вбиті. Натомість наше оборонне відомство заявляє: автор не має реальних документальних підтверджень участі українських вояків у цьому конфлікті, а «доказова» база фільму ґрунтується лише на «балачках–поясненнях» так званих «свідків». При цьому не було представлено жодного кадрового військовослужбовця ЗС України, який би підтвердив свою участь у російсько–грузинському конфлікті. Фільм, підготовлений на низькому професійному рівні, носить провокативний характер і направлений на дискредитацію держави Україна та її Збройних сил, ідеться в заяві прес–служби МО з цього приводу. >>

Торішня картопля — меню латифундиста

Кожен менеджер із продажу, який мріє про хороший бонус, знає цей багатолітньої давності трюк. Аби швидко та ефективно підняти ціну на товар, треба спочатку зробити його удвічі дорожчим, а потім пафосно та голосно оголосити знижку. Відсотків на тридцять. Як справедливо зауважив один із кіношних штандартенфюрерів, запам’ятовується остання фраза. Щоправда, якщо на Заході власника торговельної мережі упіймають на таких невинних хитрощах, буде він нещадно оштрафований. Спеціально навчені люди ходять там магазинами й фотографують ярлики. >>

Порушилася ієрархія

Порушилася ієрархія

Понурі голоси в усіх письменницьких трубках свідчили про те, що в ніч із понеділка на вівторок у літературі сталася біда. Після тяжкої хвороби у своєму будинку в Кончі–Заспі помер Павло Архипович Загребельний, письменник, який у радянські часи видавався мільйонними тиражами, письменник, який допоміг у літературі дуже багатьом некомерційним талантам, письменник, який орієнтувався в літературі — світовій, українській — як ніхто з нинішніх. «З літератури пішла справжня література», — найточніше сформулював Олесь Ульяненко.
Як на таке складне життя — з війною, концтабором, різними болячками Загребельний прожив досить–таки велике життя, кажуть ті, хто його знали. Дружина Павла Архиповича Елла Михайлівна в останні роки оберігала спокій, а відтак і здоров’я чоловіка, не так багато приймали гостей, відвідувачів, фільтрувала телефонні дзвінки, може, завдяки цьому класик і прожив кілька додаткових років. Але останнім часом до 84–річного письменника ледь не щодня приїздила «швидка». «Буквально вчора я повертався ввечері додому і побачив сліди біля його воріт. Я зрозумів, що була «швидка», і подумав: Дай Бог здоров’я Павлу Архиповичу ще хоч трохи пожити, — каже письменник Олег Чорногуз, сусід по дачі в Кончі–Заспі. — Моя дружина Ліда — лікар, вона забігала до Загребельних, дивилася Павла Архиповича, але завжди трохи ніяковіла — він же класик. Ліда радила лягти в лікарню, бо в Павла Архиповича був цілий букет хвороб, але він, мабуть, не хотів». >>

Білявий Лондон

З понеділка Лондон та вся Англія опинилися під сніговою ковдрою завтовшки десять сантиметрів. Для Англії, де сніг не бачать роками, це обернулося паралічем усього, що рухається і літає. Об’їзна кільцева дорога М25 на півночі Лондона перетворилася на суцільний «корок» довжиною 87 кілометрів. Такий снігопад є рекордним за останні 18 років, повідомляє «Франс пресс». Учора в Англії тривали заметілі, які також поширилися на всю Західну Європу і заблокували транспортну систему також в окремих регіонах Франції, Іспанії та Італії. В Італії від природного катаклізму загинуло троє осіб. >>

Бунт водіїв

Бунт водіїв

Учора львівські автоперевізники розпочали страйк, котрий триватиме до четверга. До «дальнобійників» долучилися водії «маршруток» і такси­сти. Страйкарі «пішки» зібралися на мітинг біля пам’ятника Шевченку, запаркувавши близько сотні вантажівок на сусідніх вулицях. У кабінах шофери обіцяють ночувати до кінця страйку. >>

Восьмеро моряків — на свободі

Звістка з далеких, але вже майже «рідних» для українців сомалійських вод: пірати звільнили захоплене 16 грудня минулого року судно «Боспорус продіджі», на борту якого як заручників тримали і вісьмох наших співвітчизників–моряків. Про це повідомила неурядова міжнародна екологічна організація «Екотерра Інтернешнл», яка також займається відстежуванням ситуації з піратством у світі. Крім українців, на судні було троє турків. «Стан 11 членів екіпажу вважається добрим», — йдеться у прес–релізі організації. >>

Твої ціни — нелегітимні!

Поки що кияни можуть зітхнути з полегшенням: очікуване з 1 лютого зростання на 50 відсотків плати за «комуналку», яке відповідним розпорядженням «благословив» мер Києва, принаймні відтерміновується. Учора Віктор Ющенко скасував рішення голови Київміськдержадмініс­трації про підвищення тарифів на комунальні послуги. >>

Конфіденційна «ікорка»

Конфіденційна «ікорка»

Двох ділків, що приторговували державною конфіденційною інформацією, днями викрили співробітники СБУ. Як повідомили «УМ» в прес–центрі Главку СБУ у м. Києві та Київській області, 23–річний О. та 26–річний А. торгували компакт–дисками з записаною на них інформацією, що є власністю держави, особливо не криючись — на столичному книжковому ринку «Петрівка». Ціни в молодиків були помірні — півтори тисячі гривень за конфіденційні дані про експортно–імпортні операції суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за 2007 та 2008 роки. >>

«Жінки XXI cторіччя»

Про цю скандальну історію, озвучену співробітниками Управління боротьби з організованою злочинністю УМВС України в Дніпропетровській області, «УМ» уже повідомляла. Тепер же з’ясувалися й подробиці з прізвищами головних фігурантів. Чи точніше — фігуранток. Бо серед поки що підозрюваних — лише жінки. Інформагенція «Дніпроград» із посиланням на слідче управління обласної міліції повідомляє, що найвідомішою серед підозрюваних є, безперечно, Ольга Катан — лідер громадської організації зі всеукраїнським статусом «Жінки ХХІ сторіччя» з січня 2007 року і радник міського голови Дніпропетровська. Як з’ясувалося, аналогічну назву мала й кредитна спілка, очолювана Тетяною Білик. >>

«Закозлю» по–спецназівськи

Протоієрей Олег (Козлов), який раніше служив благочинним Ренійського округу Одеської митрополії, нещодавно жорстоко побив Сергія Арабаджі. Заяву про притягнення священнослужителя Української православної церкви Московського патріархату до відповідальності за скоєне подав сам директор місцевого хлібозаводу, зазначивши, що випадково зустрівся з протоієреєм у заміському кафе, де виникла сварка, під час якої священик «накинувся на нього з кулаками, заподіявши розлад здоров’я». >>

Острів невезіння

Острів невезіння

«Це більше, ніж ми розраховували», — діляться в кулуарах МЗС українські дипломати.
Офіційні коментарі більш скуті. Румунські інформагенції торжествують і заявляють про «офіційне задоволення судовим рішенням». «Із загальної площі 12 тис. кв. км наша країна здобула 9,7 тис. кв. км, тобто понад 79% площі шельфу», — торжествує румунська інофрмагенція Mediafax. Схоже, в Бухареста є таки більше підстав радіти, ніж у Києва.
Міжнародний суд справедливості у Гаазі вчора оголосив свій вердикт у справі про делімітацію між Україною і Румунією континентального морського шельфу та виняткових економічних зон. Лінія поділу морських обширів, вказана судом ООН, дуже близька до тієї, яку прагнула провести румунська сторона, започаткувавши судову тяжбу ще 2004 року.
Рішення суду оскарженню та перегляду не підлягає. >>

«Грогнемо» чаю з коньяком

«Грогнемо» чаю з коньяком

Уперше паруюче вино — гржанець — я пила на морозі на площі Ринок у Кракові. Прожектори підсвічували шпилі Маріацького костелу, ноги «гули» від безкінечного ходіння, а руки зігрівала тепла чашка. Замовляли напій — не задля спиртових градусів, а щоб довше протриматися серед краси старовинного міста — просто на вулиці в будиночку–ятці. Відтоді, коли насуваються холоди, я згадую про тепло гарячих коктейлів. Зима, нарешті, скоро закінчиться. Але часу залишилося вдосталь, щоб іще хоч раз побалувати себе глінтвейном, пуншем чи грогом на власній кухні. >>

Істина — у вині

Істина — у вині

Ще з часів Чорнобиля в багатьох залишилося тверде переконання, що пити червоне вино (але не більше келиха) корисно для кровоносної системи. Та й «тепліше» воно — як для зими. А якщо взяти напівсолодке, то смакує і з м’ясом, і з сирами, і з десертами та фруктами. Лишається одне питання — якому віддати перевагу? З відповіддю допоможуть спеціалісти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

Не всіх криза підкосила

Не всіх криза підкосила

Економічна криза, яка впевнено оселилася на території України, не могла оминути й спортивну сферу. Щоправда, футбол вона зачепила не найбільшою мірою. Адже зазвичай провідними футбольними клубами володіють люди, які рахують гроші якщо не мільярдами, то принаймні сотнями мільйонів «зелених». Тож ці «забавки» в порівнянні з іншими видами їх діяльності потребують порівняно невеликих витрат. І справді, упродовж зимової перерви вже відбулося й намітилося чимало помітних трансферів. >>

Хто кому наставить роги?

Хто кому наставить роги?

Кожен двобій у професіональному боксі потребує «розкрутки», адже головним у цій сфері є отримання максимально можливого прибутку. Якщо ж очікується протистояння за чемпіонський пояс, то й на кону стоять великі кошти. Організатори зустрічі намагаються зробити їй широку рекламу, аби продати всі квитки в залі й отримати гідні гонорари від телевізійних компаній. >>

Врода, наркотики, тюрма...

Врода, наркотики, тюрма...

Колишня «міс Латинська Америка» Лаура Суніга, яку оргкомітет конкурсу позбавив цього звання за зв’язки з мафією, вийшла з в’язниці і збирається відсудити свій титул. Власне, у красуні є для цього всі підстави, адже той факт, що вона нібито пов’язана з організованою злочинністю, не змогли довести навіть правоохоронці. «У ході проведеного генеральною прокуратурою розслідування не були виявлені конкретні зв’язки Лаури Суніги зі злочинними елементами», — повідомляє генеральна прокуратура Мексики. >>

Кубик округлився

Кубик округлився

Нова інтелектуальна іграшка угорського професора Ерно Рубіка, винахідника легендарного кубика Рубіка, обіцяє стати світовим бестселером, коли надійде в продаж у серпні цього року. Офіційна презентація нової логічної гри, що отримала назву «Рубік 360», відбудеться завтра на промисловій виставці іграшок у Німеччині. Однак 64–річний Ерно Рубік уже продемонстрував свій новий винахід кореспондентам британської газети «Дейлі телеграф». >>

ПРИКОЛИ

Симоненко виступає на з’їзді Компартії:
— А давайте замислимося, товариші, чи була б у нас Велика Жовтнева соціалістична революція, якби не зрада Володимира Ілліча Надії Костянтинівні Крупській та його скандальна втеча в Разлів з Інесою Арманд?.. >>

Ну що б, здавалося, слова...

Ну що б, здавалося, слова...

«Це вже верх цинізму, коли підписант під сумновідомим «Обращением представителей творческой интеллигенции...» від 26 липня 2007 року, в якому українській мові відводиться місце загумінкового «нарєчія» недорозвинених гомункулів, висуває себе в здобувачі на лауреатство», — в «УМ» прийшов лист від запорізької інтелігенції. Підписант — це голова Запорізької спілки письменників Григорій Лютий. Але номінований на Шевченківську премію роман–пісня Григорія Лютого «Мама–Марія» сподобався шанованим літераторам. Іван Дзюба написав до твору передмову, Павло Загребельний назвав його другим за величиною після Шевченка, Микола Жулинський не втомлюється нахвалювати, яка це знахідка в літературі. То чи дадуть премію письменнику за твір, чи оцінюватимуть більше людину, яка підписалася під зверненням проти «України для українців», проти відзначення роковин Шухевича, проти ОУНівської риторики тощо. >>

Кризова шкільна наука

Кризова шкільна наука

Учителька математики однієї з сільських шкіл Харківщини Олександра Материнчук непокоїться: серед колег поширюються не надто втішні чутки. Мовляв, і заробітну плату ось–ось перестануть виплачувати, і викладацьке навантаження зменшать — відтак і зарплата схудне. «Нас попередили про можливий перехід на чотириденний робочий графік уже з березня і про ймовірні затримки зарплати. Страшно навіть подумати — у мене донька студентка, вчити ж треба. А за що?» — бідкається вчителька. Її колезі з Чернігівської області Олені Закревській пощастило ще менше — зароблених гривень за грудень вона ще не бачила. І таких вчителів в Україні немало. За даними Профспілки працівників освіти та науки України, станом на 27 січня заробітну плату вчителям заборгували у 43 районах та містах Київської, Одеської, Харківської та Чернігівської областей. І в цей «чорний» список тепер щомісяця ризикує потрапити будь–який регіон — криза підкошує ноги практично всім місцевим бюджетам. >>

Сувид на виду

Той факт, що в Україні не існує цивілізованого ринку землі, не став перепоною для численних оборудок у цій сфері. Окремі спритники вдаються до вельми оригінальних способів — заявляють про намір відкрити аграрне підприємство, на підтвер­дження чого завозять техніку і навіть худобу. Коли ж результату досягнуто, все це швиденько згортається, а новий господар і господарює по–новому. Утім такі афери вже «не в моді» — дорого. Простіше за допомогою обіцянок умовити селян. >>

Бій на Трубежі

Бій на Трубежі

Бій відбувся 4–5 лютого 1919 року на території нинішнього Баришівського району, біля залізничного мосту через річку Трубіж. Про цю живу сторінку нашої історії ми не знали б, якби не допитливий розум світлої пам’яті Андрія Олександровича Свирида з села Іванків, відомого на Бориспільщині краєзнавця. Про бій своїх земляків він чув ще в дитинстві, на початку 1930–х років, від свого батька. Серед загиблих героїв був його близький родич. Радянська пропаганда називала всіх, хто боровся проти неї, бандитами. Тому навіть вдови й матері загиблих боялися розповідати своїм дітям та онукам правду про їхніх батьків. Ніхто не залишив письмових спогадів про той бій. Більшовики теж не задокументували подробиць: в архівах поки що не вдалося знайти документів про бій на Трубежі. Досвід підтверджує: хоч і значущі, але не задокументовані історичні факти з плином часу забуваються. Однак майже через 70 років, на схилі віку, Андрій Свирид зібрав спогади про бій на Трубежі в деяких його учасників. >>