З понеділка Лондон та вся Англія опинилися під сніговою ковдрою завтовшки десять сантиметрів. Для Англії, де сніг не бачать роками, це обернулося паралічем усього, що рухається і літає. Об’їзна кільцева дорога М25 на півночі Лондона перетворилася на суцільний «корок» довжиною 87 кілометрів. Такий снігопад є рекордним за останні 18 років, повідомляє «Франс пресс». Учора в Англії тривали заметілі, які також поширилися на всю Західну Європу і заблокували транспортну систему також в окремих регіонах Франції, Іспанії та Італії. В Італії від природного катаклізму загинуло троє осіб.

Учора львівські автоперевізники розпочали страйк, котрий триватиме до четверга. До «дальнобійників» долучилися водії «маршруток» і такси­сти. Страйкарі «пішки» зібралися на мітинг біля пам’ятника Шевченку, запаркувавши близько сотні вантажівок на сусідніх вулицях. У кабінах шофери обіцяють ночувати до кінця страйку.

Звістка з далеких, але вже майже «рідних» для українців сомалійських вод: пірати звільнили захоплене 16 грудня минулого року судно «Боспорус продіджі», на борту якого як заручників тримали і вісьмох наших співвітчизників–моряків. Про це повідомила неурядова міжнародна екологічна організація «Екотерра Інтернешнл», яка також займається відстежуванням ситуації з піратством у світі. Крім українців, на судні було троє турків. «Стан 11 членів екіпажу вважається добрим», — йдеться у прес–релізі організації.

Поки що кияни можуть зітхнути з полегшенням: очікуване з 1 лютого зростання на 50 відсотків плати за «комуналку», яке відповідним розпорядженням «благословив» мер Києва, принаймні відтерміновується. Учора Віктор Ющенко скасував рішення голови Київміськдержадмініс­трації про підвищення тарифів на комунальні послуги.

Двох ділків, що приторговували державною конфіденційною інформацією, днями викрили співробітники СБУ. Як повідомили «УМ» в прес–центрі Главку СБУ у м. Києві та Київській області, 23–річний О. та 26–річний А. торгували компакт–дисками з записаною на них інформацією, що є власністю держави, особливо не криючись — на столичному книжковому ринку «Петрівка». Ціни в молодиків були помірні — півтори тисячі гривень за конфіденційні дані про експортно–імпортні операції суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за 2007 та 2008 роки.

Про цю скандальну історію, озвучену співробітниками Управління боротьби з організованою злочинністю УМВС України в Дніпропетровській області, «УМ» уже повідомляла. Тепер же з’ясувалися й подробиці з прізвищами головних фігурантів. Чи точніше — фігуранток. Бо серед поки що підозрюваних — лише жінки. Інформагенція «Дніпроград» із посиланням на слідче управління обласної міліції повідомляє, що найвідомішою серед підозрюваних є, безперечно, Ольга Катан — лідер громадської організації зі всеукраїнським статусом «Жінки ХХІ сторіччя» з січня 2007 року і радник міського голови Дніпропетровська. Як з’ясувалося, аналогічну назву мала й кредитна спілка, очолювана Тетяною Білик.

Протоієрей Олег (Козлов), який раніше служив благочинним Ренійського округу Одеської митрополії, нещодавно жорстоко побив Сергія Арабаджі. Заяву про притягнення священнослужителя Української православної церкви Московського патріархату до відповідальності за скоєне подав сам директор місцевого хлібозаводу, зазначивши, що випадково зустрівся з протоієреєм у заміському кафе, де виникла сварка, під час якої священик «накинувся на нього з кулаками, заподіявши розлад здоров’я».

Понурі голоси в усіх письменницьких трубках свідчили про те, що в ніч із понеділка на вівторок у літературі сталася біда. Після тяжкої хвороби у своєму будинку в Кончі–Заспі помер Павло Архипович Загребельний, письменник, який у радянські часи видавався мільйонними тиражами, письменник, який допоміг у літературі дуже багатьом некомерційним талантам, письменник, який орієнтувався в літературі — світовій, українській — як ніхто з нинішніх. «З літератури пішла справжня література», — найточніше сформулював Олесь Ульяненко.
Як на таке складне життя — з війною, концтабором, різними болячками Загребельний прожив досить–таки велике життя, кажуть ті, хто його знали. Дружина Павла Архиповича Елла Михайлівна в останні роки оберігала спокій, а відтак і здоров’я чоловіка, не так багато приймали гостей, відвідувачів, фільтрувала телефонні дзвінки, може, завдяки цьому класик і прожив кілька додаткових років. Але останнім часом до 84–річного письменника ледь не щодня приїздила «швидка». «Буквально вчора я повертався ввечері додому і побачив сліди біля його воріт. Я зрозумів, що була «швидка», і подумав: Дай Бог здоров’я Павлу Архиповичу ще хоч трохи пожити, — каже письменник Олег Чорногуз, сусід по дачі в Кончі–Заспі. — Моя дружина Ліда — лікар, вона забігала до Загребельних, дивилася Павла Архиповича, але завжди трохи ніяковіла — він же класик. Ліда радила лягти в лікарню, бо в Павла Архиповича був цілий букет хвороб, але він, мабуть, не хотів».