Ну що б, здавалося, слова...

Ну що б, здавалося, слова...

«Це вже верх цинізму, коли підписант під сумновідомим «Обращением представителей творческой интеллигенции...» від 26 липня 2007 року, в якому українській мові відводиться місце загумінкового «нарєчія» недорозвинених гомункулів, висуває себе в здобувачі на лауреатство», — в «УМ» прийшов лист від запорізької інтелігенції. Підписант — це голова Запорізької спілки письменників Григорій Лютий. Але номінований на Шевченківську премію роман–пісня Григорія Лютого «Мама–Марія» сподобався шанованим літераторам. Іван Дзюба написав до твору передмову, Павло Загребельний назвав його другим за величиною після Шевченка, Микола Жулинський не втомлюється нахвалювати, яка це знахідка в літературі. То чи дадуть премію письменнику за твір, чи оцінюватимуть більше людину, яка підписалася під зверненням проти «України для українців», проти відзначення роковин Шухевича, проти ОУНівської риторики тощо.

Всі статті рубрики