Архіви не горять. Про них просто забувають

Архіви не горять. Про них просто забувають

Бетонна восьмиповерхівка, нудна, по–радянському сіра, схожа на стару висотку в спальному районі Києва, якби не глухі стіни з маленькими вікнами–бійницями. Цій «сліпій» будівлі пасує місце «прописки» — вулиця Кутузова.

35 років тому її звели для зберігання архівів КПРС. На той час це було найсучасніше в Україні фондосховище. З–поміж усіх історичних документів радянська влада найбільш шанобливо ставилася саме до партархівів. Прогрес рвонув уперед, а це фондосховище і сьогодні вважається найсучаснішим в Україні (конкуруючи хіба що з архівним сховищем Наукової бібліотеки ім.Вернадського, зведеної «під завісу» існування СРСР). Ми просто інших не збудували. Саме тут орендує один поверх уся українська літературна класика, люди–пам’ятники — і Сковорода, і Шевченко, і Франко, і Леся. Їхні рукописи, бібліотеки, приватні листи, прижиттєві видання з авторськими правками на полях, — вся велика спадщина, якою закликає пишатися шкільний підручник, є всього–на–всього скромним орендарем сьомого поверху та «келії» читальної зали з потріпаними, певно, ще давньорадянськими стільцями. >>

Тарасові пленери

Тарасові пленери

У тому, що Харків «пішов» на рекорд, не було сумнівів від самого початку: весь чималий майданчик навколо пам’ятника Тарасу Шевченку в одно­йменному парку заполонила дітвора з мольбертами. Малювали під навісами від сонця і скрізь, де знайшовся потрібний художникам ракурс. Два хлопці, наприклад, втекли від натовпу в тінь старих дубів та кленів і творили просто на траві, мов два урбані­стичних Робінзони. Причину «відлюдництва» один із них, Олексій Лучніков, пояснив бажанням правильно підібрати тон. Мовляв, сонце відсвічується на полотні, тому кольорова гама стає неприродною. Знання професійних тонкощів сповна видала наявність певного досвіду — хлопець уже вчиться у Харківському художньому училищі. Подібна дорослість на арт–пленері «Шевченко. Молодий погляд» прирівнювалася до статусу «ветерана», оскільки більшості його учасників на вигляд не більше десяти–дванадцяти років. Приїхали і зовсім юні таланти. Мурату Байрашеву, скажімо, всього 6 років. >>

З гармати — по історії мистецтва

З гармати — по історії мистецтва

Кожний в Україні готується до Євро по–своєму — одні піднімають ціни на квартири, інші «латають» асфальт, «Мистецький арсенал» ударив Arsenale по бездоріжжю, а Віктор Пінчук підтягнув «важку артилерію» у вигляді всесвітньо відомого британського скульптора індійського походження Аніша Капура. У п’ятницю в PinchukArtCentre («ПінчукАртЦенрі») відкрилися три виставки: другий, третій і четвертий поверх займають 30 робіт коронованого найпрестижнішими преміями і нагородами Капура, в кімнатці на п’ятому поверсі, де зазвичай, експонують свої роботи всі українські художники, — віртуозна виставка «Ковдра, город, башта, хрест, доля» не менш шедеврального, ніж Капур, харків’янина Павла Макова, і весь п’ятий поверх відданий під оновлену експозицію з фондів PinchukArtCentre «Колекційна платформа 3: вічність сьогодення» — тут європейці знайдуть звичних їхнім очам Кунса, Херста, Кателлана, Гурскі. >>

Не ЖУРІсь!

Офіційною точкою відліку Євробачення –2012 стала церемонія відкриття в EuroClub, що пройшла 19 травня неподалік від головної локації дійства — палацу «Кристалл Хол». Спілкуючись із журналістами та вітаючи фанатів, представники 42 країн–конкурсантів пройшлися червоною килимовою доріжкою. Щоправда, урочистість моменту зіпсувала затримка з організацією самої червоної доріжки: у заявлений час (о 19–й годині) килим ще навіть не постелили, тож початок церемонії відтермінували аж на годину. І коли нарешті конкурсанти розпочали свою ходу, це нагадувало швидкісний пробіг: нова делегація витісняла попередню, співаки та їхній почт змішалися в одну «міжнародну кашу», а ведучі не встигали оголошувати новоприбулих. Червоним килимом продефілювала і конкурсантка від України Гайтана, яка одразу ж виділилася своїм аксесуаром — гарним віночком. Як відомо, до Баку співачка привезла цілу колекцію дизайнерських вінків, якими доповнює своє вбрання на прес–конференціях, репетиціях та виступах. >>

НАТО: «ізоляційний матеріал» для Януковича

НАТО: «ізоляційний матеріал» для Януковича

Чиказький саміт НАТО не оминув увагою «українське питання». Його резолюція жорстка і майже безнадійна для правлячої в Україні «еліти». «Ми стурбовані вибірковим застосуванням правосуддя і тим, що видається політично вмотивованим переслідуванням... лідерів опозиції, а також умовами їх утримання», — цитує УНІАН декларацію саміту. Заклик до України від лідерів країн–членів НАТО — вирішити проблеми в судовій системі, щоб вони відповідали принципу верховенства права над політичними міркуваннями, а також забезпечити чесні та демократичні вибори до парламенту. >>

Не гречкою єдиною. Рисом теж можна!

Не гречкою єдиною. Рисом теж можна!

Хоча до початку виборчої кампанії де–юре лишається кілька місяців, де–факто вона вже стартувала. Ще з кінця минулого року багато потенційних мажоритарних кандидатів відзначають кожне свято роздачею продуктових пайків виборцям. Тих, хто схильний міняти свій голос на такі подачки, журналіст Сергій Лещенко небезпідставно називає «бидлом». Адже порівняно дешеві «вливання» кандидат обміняє на стократ цінніші привілеї, пільги, близько 30 тис. грн. щомісячних офіційних надходжень плюс доступ до розподілу потоків держбю­джету. «Я буду недоторканною особою, і навіть якщо розчавлю тебе по дорозі, мені нічого не буде, поки мої колеги не позбавлять мене імунітету», — може сказати такий «купець», звертаючись до «бидла».

«На виборах київського мера у 2006 році гречка стала «притчею во язицех». Цей продукт із дарованого Леонідом Черновецьким набору перетворився на модну фішку, яку копіюють багато кандидатів, — зазначає в коментарі «УМ» політолог Володимир Фесенко. — Але на Черновецькому гречка не замикається. Її будуть роздавати й далі. А причини перемоги Черновецького не такі дешеві, як здається зовні».

Щодо ціни перемоги, то треба визнати: продуктові набори від кандидатів дедалі дорожчають, і вже не гречка там «цариця піару». «УМ» спробувала проаналізувати дії нинішніх «гречкосіїв» та їх легітимність. >>

«А перепустка від Миколи І є?»

Днями на «гучні» урочистості з нагоди відкриття у Полтаві меморіальної дошки царському сатрапу, генерал–фельдмаршалу Івану Паскевичу (про криваві «подвиги» цього фаворита Миколи І «УМ» розповідала в одному з попередніх номерів) можновладці та чиновники зігнали кількасот школярів, студентів і курсантів. Тож усі вони в робочий час, у розпал екзаменаційних клопотів, змушені були під зливою «зображати масовку» сумнівного україноненависницького дійства, ініційованого найзапеклішими російськими шовіністами та їхніми владними покровителями. І не просто зображати. Перед початком урочистостей організатори роздали юнакам і дівчатам по червоній гвоздиці, яку ті мусили покласти до тільки–но відкритої дошки під «недремним оком» своїх ректорів, деканів, викладачів вишів і класних керівників. Певно ж, «од вдячних хохлів–малоросів», бо, скажімо, Гімн України тут виконати взагалі «забули». >>

Втеча від самотності

Втеча від самотності

Цього чоловіка у Дніпропетровську бачили практично всі. Щоденно під сонцем, дощем чи снігом вiн біжить підтюпцем по проїжджій частині гамірних дніпропетровських магістралей. На ногах у нього вичовгані кросівки, одяг більше схожий на лахміття, ледь не по пояс борода і довжелезне волосся, що збилося в пасма, бо не відомо коли востаннє милося. На голові — така ж брудна пов’язка, а в піднятій правій руці незмінний атрибут — дерев’яна палиця. Таке видовище дніпропетровці спостерігають вже протягом 17 років. Незбагненно, але за цей час на дивака у Дніпропетровську ніхто не наїхав чи навіть не зачепив, хоча, коли він біжить по мосту через Дніпро, де щільний транспортний потік, у проїжджих просто дух перехоплює. >>

Карантин на «сибірку»

У селі Макіївка Смілянського району в родині Омельченків виявили хвору дев’ятимісячну телицю, відтак на два тижні запровадили карантин на «сибірку». Тварина не паслася в полі, а вигодовувалася скошеною травою. Лікарі підозрюють, що саме зелені харчі й спричинили смертельне захворювання рогатої. >>

Несвіжий «Рушничок»

До інфекційного відділення Обухівської центральної районної лікарні, що на Київщині, з попереднім діагнозом гострий гастроентероколіт у суботу госпіталізували вихованців і співробітників міського дитячого садочка «Рушничок». Зокрема, до поліклініки потрапили шестеро дітей і п’ятеро осіб, вихователі і обслуговуючий персонал. Перебіг захворювання госпіталізованих на початкових стадіях був середнього та легкого ступенів важкості. Для розслідування події створили спецiальну комісію, до складу якої увійшли представники органів місцевого самоврядування, правоохоронних та контролюючих структур. >>

Одинадцять тисяч підлеглих Пшонки

Одинадцять тисяч підлеглих Пшонки

Питання про те, коли саме в Україні буде реформовано прокуратуру, досі зависає у повітрі. З одного боку, влада неодноразово заявляла про необхідність реформування цього наглядового органу, але лише після судової реформи, набуття чинності нового КПК та реформування адвокатури. Команда правників з Банкової під керівництвом радника Президента Андрія Портнова вже може записати у свій актив, як не бездоганну реформу Феміди (помилки, вказані ПАРЄ щодо «обрізаних» повноважень Верховного Суду, влада не поспішає виправляти), так і зі скандалом ухвалений вночі КПК, який має набрати чинності через півроку. Утім новий законопроект «Про прокуратуру» команда Портнова ще не «народила». Тоді як власний проект закону для прокурорів ще наприкінці минулого року схвалила Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, до робочої групи якої увійшли відомі та незаангажовані владою правники на чолі з головою правління Центру політико–правових реформ Ігорем Коліушком. Уже на початку весни Венеціанська комісія розпочала вивчення цього законопроекту, а свій висновок обіцяє надати в середині червня. Та чи стане прогнозоване схвалення цього законопроекту венеціанцями запорукою для ухвалення закону в Україні? Міжнародна конференція щодо реформування прокуратури в Україні, яка відбулася наприкінці минулого тижня у Києві, не дала відповіді на це питання. >>

Останній «кидок» борця

Останній «кидок» борця

Днями у Кременчуцькому районному суді оголосили вирок чотирьом молодикам, які понад три роки тому закатували майстра спорту з боротьби самбо та дзюдо, неодноразового чемпіона України, призера міжнародних турнірів і Кубка світу Михайла Тагірова («УМ» розповідала про те бузувірство). Як повідомили власкору «УМ» у прес–службі обласної міліції, чотирьом бузувірам Феміда відміряла від десяти до тринадцяти років позбавлення волі. >>

Жахiття з царства Аїда

Жахiття з царства Аїда

Тисячі людей на півночі Італії ніч на понеділок провели в тимчасових притулках потому, як потужний землетрус змусив їх залишити свої домівки, повідомляє «Євроньюз». Італійська влада багатьох забезпечила наметами, решта спали у своїх машинах, побоюючись подальших поштовхів. Підземні поштовхи зафіксували на відносно невеликій глибині в 10 кілометрів о 4:00 недільного ранку за місцевим часом. >>

Ради чого?

Ради чого?

У Сербії стався політичний землетрус: у другому турі президентських виборів, який відбувся минулої неділі, перемогу здобув кандидат від радикальної націоналістичної опозиції Томіслав Ніколич. Згідно з попередніми результатами, станом на 14.00 вчорашнього дня, він набрав 50,21 відсотка голосів, а за діючого демократичного та проєвропейського президента Бориса Тадича проголосували 46,77 відсотка виборців, повідомляє сайт сербської газети «Бліц». У виборчому штабі Ніколича святкувати перемогу розпочали ще недільного вечора після оголошення результатів екзит–полів. >>

Затих солодкоголосий

Затих солодкоголосий

Позавчора у Лондоні у віці 62 років через тяжку хворобу помер засновник i співак австралійсько–британської рок–групи «Бі Джис». Брати Баррі, Моріс та Робін, емігранти з Англії, заснували це тріо 1958 року в Австралії, коли були ще пiдлiтками. Наприкінці 60–х та у 70–ті роки минулого століття група «Бі Джис» набула культового статусу, її вважали однією з най­вдаліших у світі, як у музичному, так і комерційному плані. У світі було продано 200 млн. примірників їхніх платівок. >>

Велич справжня й удавана

21 травня 1921 року народився видатний російський учений і правозахисник Андрій Сахаров. Андрій Дмитрович завжди стояв в обороні прав гноблених народів й окремих особистостей. Так, 12 жовтня 1980 р., сам перебуваючи в засланні в м. Горькому, Сахаров скеровує листа на захист Василя Стуса до учасників Мадридської наради з перевірки Гельсінкських угод, головам держав–учасниць Гельсінкського акту, в якому, зокрема, пише: «Вирок Стусові — сором радянській репресивній системі. >>

Звинувачення — «українець, хлiбороб»

Звинувачення — «українець, хлiбороб»

Попри травневу свіжість атмосфера Биківнянського лісу не лишає сумнівів, що це цвинтар. 75 років тому тут під куполом сосен працювала чи не найбільша з існуючих фабрик знищення українства. >>

Мат для гармат

Між Україною й Іраком назріває новий збройовий скандал через якість військової техніки, яку Київ поставив у Багдад. У вітчизняних ЗМІ з’явилася інформація із посиланням на анонімні джерела на держпідприємстві «Укр­оборонпром», мовляв, іракські фахівці незадоволені другою партією з 62 бронетранспортерів БТР–4Е, вироблених спільно харківськими КБ імені Морозова й об’єднанням ім. Малишева. Офіційно в «Укроборонпромі» нічого не коментують. >>

Найбільший київський секонд–хенд таки знищили?

У вихiднi у Києві горіли склади найбільшого столичного секонд–хенду. Вигоріло 400 метрів квадратних складських приміщень, котрі орендував приватний підприємець, ім’я якого громадськості не розголошують. Пошкоджено конструкції покрівлі складу та повністю знищено запаси поношеного одягу. Пожежу гасили 24 машини спеціалізованої техніки протягом 11 годин. У МНС підкреслили, що гасити вогонь було складно через те, що одяг зберігався у великих тюках. За словами очевидців, полум’я та дим було видно за 2 км від місця пожежі. >>

На штурм «Лук’янівки»

У неділю на київському Лук’я­нівському ринку знову кипіли пристрасті. По один бік паркану — продавці, по другий — нові власники, яких не визнають. «О 17–й годині до ринку під’їхали шість великих автобусів, звідки повискакували, за підрахунками міліції й адміністрації ринку, приблизно 300 чоловіків спортивної статури, — розповідає «УМ» заступник директора ТОВ «Лук’янівський ринок» Роман Ропотан. — У руках у кожного — держаки для лопат, по вогнегаснику і газові балони. Усі в чорній формі. Розтрощили примiщення адміністрації ринку, вимкнули живлення. Виволочили по землі 73–річну жінку адміністратора ринку, яка не хотіла виходити. До речі, ввечері в Галини Іванівни стався інсульт. Сполохані торгівці подзвонили керівництву ринку. Коли ми приїхали, то побачили таку картину: три сотні людей забарикадували всі входи і виходи, озброїлися порошковими вогнегасниками. Я намагався потрапити як представник адміністрації, та мене буквально винесли з території ринку — зараз знімаю побої». >>

А за вікном знову дощить

Тільки українці пережили минулий тиждень, сповнений щоденними дощами і вкрай неприємною прохолодою, і зраділи сонцю, як доведеться знову згадати про парасольки. Адже нинішнє сонце протримається зовсім не довго, а на зміну йому прийдуть вже такі звичні опади. >>

Козаки проти сексуальних меншин

Запланований на 20 травня гей–парад у столиці не відбувся. Як повідомляє офіційний блог ЛГБТ–Грані (організація секс–меншин), на такий крок їх змусило піти побоювання провокацій проти учасників ходи. Наприклад, за декілька днів до акції в соціальній мережі «Вконтакте» невідомі розповсюдили повідомлення: «Для правопорядку на планованій акції 20–го числа створена наступна група. Сюди набираються всі добровольці — міцні чоловіки, хто хоче реально взяти участь в ударній групі цієї акції і забезпечити правопорядок та охорону». В групі вже більше трьох тисяч учасників і, як стає зрозуміло з подальших дописів у цій спільноті, правопорядок — це «недопущення будь–якої ходи геїв». >>

І вітряки розправлять крила

І вітряки розправлять крила

Минулими вихідними у Києві проводжали вівчарів на полонину. Це традиційне для західних гірських регіонів України дійство відбулося в столичних міні–Карпатах — однойменній експозиції в Національному музеї архітектури та побуту України, що в Пирогові. Не вдалося довідатися, звідки на дійство прибули вівці, а от вівчарі приїхали аж із самої Колочави, що на Закарпатті. Той, хто цього дня завітав до музею, поринув у життя справжнісінького гірського села: слухав українських пісень, частувався традиційними карпатськими стравами — бограчем та баношем, спостерігав за виготовленням овечого сиру та роботою майстрів традиційних карпатських ремесел. «Не всі кияни мають змогу поїхати в Карпати, тож ми постаралися, щоб Карпати приїхали до киян», — каже Вадим Логвінов, заступник директора з питань господарської діяльності. Тепер, наголошують у музеї, цікаві свята в скансені відбуватимуться постійно. Такою є політика новопризначеного три місяці тому 36–річного директора, який обіцяє зробити все, аби Пирогів, який в останні роки зазнав небувалого занепаду, став ще цікавішим для відвідувачів. >>

Замість гри — Кіркоров

Замість гри — Кіркоров

Цьогорічний «плей–оф» вітчизняної чоловічої суперліги підготував кілька сюрпризів. У «золотій» серії до чотирьох перемог цими днями змагаються дві команди з Донеччини — «Азовмаш» і «Донецьк». Вихід клубу обласного центру до фіналу був прогнозованим, а от у суперники йому замість маріупольців очікувався «Будівельник» — друга команда регулярного сезону. Утім минулорічний чемпіон, пробуксувавши ще в чвертьфіналі в дуелях з «Одесою», вочевидь, витратив увесь запас сил і в півфіналі програв азовцям із непристойним рахунком 0:4. >>

«Рідні стіни» виручають не завжди

На початку 2000–х хокейний світ своєю грою заворожувала збірна Словаччина. Тоді наші західні сусіди тричі пробивалися на п’єдестал чемпіонатів планети, взявши по одному комплекту медалей кожного ґатунку. На золоту вершину блискуче покоління зійшло у 2002–му, перемігши у фіналі збірну Росії — 4:3. Вирішальну шайбу в тому поєдинку закинув Мірослав Шатан. >>

Цей божевільний і непередбачуваний футбол

Цей божевільний і непередбачуваний футбол

Придбавши в 2003 році «Челсі», його власник — Роман Абрамович — дуже швидко зробив із «аристократів» команду екстра–класу. Відтоді лондонці тричі виграли англійську прем’єр–лігу, чотири рази перемогли в Кубку національної футбольної асоціації, двічі — в Кубку ліги, а минулої суботи здобули трофей, про який вдень і вночі мріяв російський олігарх і якого так не вистачало «аристократам», аби без жодних «натяжок» стати в один ряд з грандами континентального футболу. Титул клубних чемпіонів Європи «Челсі» виборов уперше за 107 років свого існування. Підкорення цієї вершини далося «аристократам» важко. Від самого початку розіграшу–2011/2012 мало хто вірив у перемогу «синіх». Не побільшало прихильників успіху «Челсі» й тоді, коли команда Роберто Ді Матео в півфіналі вибила попереднього переможця ЛЧ — «Барселону». У вирішальному матчі Суперліги букмекери віддавали перевагу опонентам «синіх», мюнхенській «Баварії», яка у фіналі мала беззаперечний козир — підтримку 63–тисячної, домаш­ньої «Альянц–арени». >>

УЇК–ЕНД ФУТБОЛЬНОЇ ЄВРОПИ

УЇК–ЕНД ФУТБОЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Одразу так і не пригадаєш, коли вітчизняні стрибуни з трампліна привозили з континентальних першостей переповнену медалями скарбничку. Хай там як, але на чемпіонаті Європи в Ейндховені, здобувши вісім нагород у 11 дисциплінах, підопічні Тамари Токмачової встановили власний рекорд за кількістю медалей. Не дивно, що з таким доробком, в якому є дві золоті, три срібні та три бронзові відзнаки, українці стали першими в командному заліку, випередивши французів (2–0–1) та британців (2–0–0). >>

Я іду тебе шукать

Я іду тебе шукать

Останнім часом голлівудська актриса з українськими коренями Міла Куніс побоюється одна навіть на вулицю вийти. Зірку «Чорного лебедя» чотири місяці переслідує нав’язливий прихильник. 28­річного Стюарта Лінн Данна вже тричі затримували та заборонили наближатися до зірки протягом трьох років. Проте це мало заспокоює Мілу, адже молодик двічі порушував заборону. Зірка, яка десять років тому знялася в стрічці «Американський психопат­2» про маніяка, побоюється, що сценарій того фільму Стюарт може втілити у реальному житті. Адже в хлопця, судячи з поведінки, не все гаразд із головою. >>

А цілуватися не лізь!

Американський актор Уїлл Сміт, який минулого тижня презентував у Москві свій новий фільм «Люди в чорному­3», оскандалився в інциденті з українським кореспондентом. Коли актор прямував червоною доріжкою на презентацію до кінотеатру, журналіст каналу «1+1» Віталій Седюк підійшов до актора і поклав руку йому на плече. Актор відреагував на цей жест спокійно і навіть обійнявся з репортером. Проте коли Седюк поцілував Сміта в щоку, той враз змінився на обличчі, відштовхнув журналіста і навіть легенько дав йому ляпаса тильним боком долоні. На відео, яке зараз активно обговорюється в інтернеті, видно, як актор щось обурено вигукує. Все сталося настільки несподівано, що навіть охоронці не встигли зреагувати на інцидент. Після пригоди Сміта одразу ж завели до кінотеатру, щоб уникнути продовження конфлікту. >>

ХРОНІКА

Священик вiдправляє службу за померлих:

— За душу Петра, за душу Івана, за душу Степана.

Онук бабі:

— Бабо, ходімо звідси, бо він ще й нас задушить. >>