У Кременчуці вшанували пам’ять відомого борця, який до останнього боровся за життя.
Днями у Кременчуцькому районному суді оголосили вирок чотирьом молодикам, які понад три роки тому закатували майстра спорту з боротьби самбо та дзюдо, неодноразового чемпіона України, призера міжнародних турнірів і Кубка світу Михайла Тагірова («УМ» розповідала про те бузувірство). Як повідомили власкору «УМ» у прес–службі обласної міліції, чотирьом бузувірам Феміда відміряла від десяти до тринадцяти років позбавлення волі.
Нагадаємо, що 8 лютого 2009 року нелюди підстерегли 30–річного борця, коли він повертався до свого кременчуцького помешкання з відпочинку в тамтешньому розважальному закладі. Вже біля його будинку вони спочатку підступно вдарили Михайла по голові пляшкою з–під пива, а потім, нібито «за попередні образи», заходилися буквально «місити» руками й ногами, а також дерев’яною биткою. Та й цього їм видалося мало, тож кати завантажили ледь живого спортсмена в багажник своєї автівки й повезли за місто, щоб «поквитатися» остаточно.
Там, на узбіччі приміської дороги Кременчук — Омельник, вони продовжили екзекуцію за допомогою кухонного ножа (пізніше експерти нарахують на тілі їхньої жертви близько двох десятків проникаючих ножових поранень у груди). Але навіть після цього міцний загартований організм Михайла боровся за життя. Помер він уже на руках медиків «швидкої». Останню викликало сільське подружжя, що побачило на дорозі стікаючого кров’ю молодого чоловіка в одній лише футболці та джинсах. Як з’ясувалося, пролежав він там серед зими близько чотирьох годин (!), тож його просто не могли не помічати інші водії та пасажири автомобілів, які проїжджали повз. Однак ніхто з них не те що не зупинився — навіть не зателефонував до міліції чи медиків.
Під час судового слідства з’ясувалося: за таким самим «сценарієм» цілковитої байдужості діяли й решта свідків цієї страхітливої розправи. Адже були ті, хто бачив, як розбійники вантажили спортсмена в багажник автомобіля. Потім, коли знавіснілі виродки зупинилися біля автозаправної станції, один із чоловіків звернув увагу на підозрілі звуки, які линули з багажника їхнього легковика, однак волів також залишитися «німим»... Тепер уже зрозуміло, що саме ця «німота» очевидців злочину фактично коштувала відомому спортсмену життя. Все те, звісно, вкотре залишилося непокараним.
До речі, нещодавно у Кременчуці відбувся перший всеукраїнський турнір борців пам’яті Михайла Тагірова за участю гостей із Росії та Молдови. Його тут планують зробити традиційним.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
