Одинадцять тисяч підлеглих Пшонки

Питання про те, коли саме в Україні буде реформовано прокуратуру, досі зависає у повітрі. З одного боку, влада неодноразово заявляла про необхідність реформування цього наглядового органу, але лише після судової реформи, набуття чинності нового КПК та реформування адвокатури. Команда правників з Банкової під керівництвом радника Президента Андрія Портнова вже може записати у свій актив, як не бездоганну реформу Феміди (помилки, вказані ПАРЄ щодо «обрізаних» повноважень Верховного Суду, влада не поспішає виправляти), так і зі скандалом ухвалений вночі КПК, який має набрати чинності через півроку. Утім новий законопроект «Про прокуратуру» команда Портнова ще не «народила». Тоді як власний проект закону для прокурорів ще наприкінці минулого року схвалила Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, до робочої групи якої увійшли відомі та незаангажовані владою правники на чолі з головою правління Центру політико–правових реформ Ігорем Коліушком. Уже на початку весни Венеціанська комісія розпочала вивчення цього законопроекту, а свій висновок обіцяє надати в середині червня. Та чи стане прогнозоване схвалення цього законопроекту венеціанцями запорукою для ухвалення закону в Україні? Міжнародна конференція щодо реформування прокуратури в Україні, яка відбулася наприкінці минулого тижня у Києві, не дала відповіді на це питання.

Перше слово — венеціанцям

У роботі конференції узяли участь як відомі правники та політики, так й іноземні дипломати. Присутніми були головні ідеологи реформування прокуратури з протилежних таборів: Ігор Коліушко та Андрій Портнов. Перший може зарахувати до спільних здобутків разом із однодумцями вже готовий законопроект, який у парламенті після висновків Венеціанської комісії реєструватиме ще один його розробник — нардеп Сергій Головатий. Другий — тільки почав працювати над проектом, який вноситимуть до ВР як президентський.

Два місяці тому між обома таборами правників розгорівся скандал саме через законопроект «Про прокуратуру». За словами нардепа Сергія Головатого, керівник головного управління АП з питань судоустрою Андрій Портнов домігся, щоб Національній комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права заборонили звертатися до Венеціанської комісії безпосередньо. Але пан Головатий пішов іншим шляхом і завдяки особистим зв’язкам подав законопроект через моніторинговий комітет ПАРЄ. Ключові норми проекту Коліушка, Головатого та інших: прокуратура позбавляється контролю за слідством, зменшується кількість прокурорів і знижується вплив Президента на Генпрокурора.

У разі позитивного висновку Венеціанської комісії цей законопроект отримає перевагу перед «офіційним» проектом закону Банкової. Пан Портнов натомість, як і раніше, стверджує, що «тільки після набуття чинності Кримінально–процесуального кодексу та ухвалення закону «про адвокатуру» стане зрозуміло, який обсяг повноважень має бути у прокуратури». А до того часу з АП не вийде жодного проекту щодо прокуратури.

Достатньо п’яти тисяч прокурорів

Натомість іноземні дипломати вважають, що Україні вже далі нікуди вiдтягувати реформування прокуратури. Зокрема, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джон Теффт під час згаданої вище міжнародної конференції заявив, що українським прокурорам необхідно підвищити зар­плату, аби уникнути корупції. За даними пана Теффта, в Україні наразі працює близько 11 тисяч прокурорів і «в розрахунку на душу населення це надзвичайно високий рівень». Що й казати, якщо на 100 тисяч населення у Франції, Італії, Іспанії чи Німеччині припадає від трьох до шести прокурорів, то в Україні — майже 21.

«Така велика кількість прокурорів у поєднанні з низькими офіційними зарплатами призводить до корупції, — переконаний пан посол. — Прокурори є і повинні бути наділені важливими повноваженнями в системі кримінального судочинства: використовувати ресурси держави з метою звинувачення співгромадян у вчиненні злочинів та притягувати їх до суду з можливим позбавленням волі. Будучи неврегульованими, нестриманими, ці повноваження загрожують не лише знищити особу, а й зруйнувати саму основу демократичного суспільства, тобто довіру народу до верховенства права».

Джон Теффт нагадав, що прокуратура в Україні продовжує виконувати функції загального нагляду, що вже стало предметом критики Венеціанської комісії. «Для того, щоб виконати свої зобов’язання перед Радою Європи та дотримуватися європейських цінностей, це повноваження в процесі реформування повинно бути усунуте», — зауважує Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні і додає, що ліквідація «загального нагляду» дозволить усунути деякі корупційні ризики.

Присутній на конференції правник Ігор Коліушко наголосив, що новою редакцією закону «Про прокуратуру», який готувала очолювана ним робоча група Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, передбачено удвічі (!) скоротити кількість прокурорів.

«Законопроектом передбачено сформувати нову структуру органів прокуратури, яка включатиме Генеральну прокуратуру, регіональні та окружні прокуратури, — каже пан Коліушко. — Відповідно до цієї структури, пропонується більш ніж удвічі зменшити кількість прокурорів — до п’яти тисяч осіб. Також робоча група дійшла висновку, що прокуратуру необхідно наблизити до судової гілки влади».

Однією з найбільш помітних новацій є обмеження штату органів прокуратури. У Генпрокуратурі, згідно з проектом, можуть працювати не більше півсотні прокурорів. Законопроект також обмежує штат регіональних (один прокурор на 75 тис. населення) і окружних (один на 10 тис. населення) прокуратур.

А от раднику Президента Андрію Портнову не залишалося нічого, як лише зауважити, що «розробка й ухвалення нового закону про прокуратуру не повинні спровокувати протистояння та перерости у війну». Чим не натяк на майбутнє від правника з Банкової? Тим більше, розробляючи власний проект реформування прокуратури, пан Портнов відверто зізнається, що всі проект, які вже існують, лише вивчаються.

«При підготовці нової редакції закону за основу братиметься Конституція України, водночас враховуватимуться висновки Ради Європи та Венеціанської комісії, — обіцяє пан Портнов. — Але у процесі реформ потрібно уважно поставитися до питання переходу від чинної системи до нової».