«Буду рятувати, якщо хтось топитиметься»

«Буду рятувати, якщо хтось топитиметься»

Минулої п’ятниці Аня з мамою, татом та старшим братиком повернулася зі столиці у свої рідні Голоби. І якби не міцні татові руки, невідомо як дотягнули б усі подарунки: червоний велосипед від самої Анастасії Заворотнюк, величезний розкішний букет квітів та ще кілька київських тортів на додачу. Добре, що не було ще комп’ютера, обіцяного Нестором Шуфричем. Три дні, проведені у столиці, для всієї їхньої родини стали суцільною казкою. Вийшов на балкон готельного номера — і майдан Незалежності, як на долоні. То репетиції, то дизайнери сукні приносять на примірку, то зачіску з макіяжем роблять. Справжнісінькі зіркові будні! Маленька Аня серед знаменитостей почувалася ніби комфортно. От коли вмикалися камери й треба було щось розповідати, дівчинка соромилася, і слова з неї було не витягнути. Хоча телевізійники різних каналів не раз приїздили в ковельське селище знімати сюжети про маленьку рятівницю з Волині, яка стала «Героєм–рятувальником» року, а нещодавно отримала ще одну почесну нагороду — «Гордість України–2010» у номінації «Сусід року». Саме на вручення останньої Ганнусю 13—15 квітня запросили з родиною до Києва. >>

Бульдозером по кістках

Бульдозером по кістках

Упродовж останніх днів у селищі Макарів, що за 50 км від Києва, кипить робота: на вулиці Фрунзе невпинно працюють будівельники. У планах — зведення двоповерхового житлового будинку. Під фундамент уже вирито котлован глибиною чотири метри. Здавалося б, чому б і ні, адже на околицях столиці будинки «ростуть» як гриби після дощу. Втім місцеві жителі виступили проти такого сусідства. Як твердять мешканці селища, будівництво розгорнулося просто на місці занедбаного польського цвинтаря. Свідчення тому — людські останки. Їх, за словами місцевих жителів, будівельники викопують чи не щодня і вивозять на звалище на околиці села. >>

Феміда зрусифікується?

Авторами проекту є одіозні «регіонали» — голова Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Сергій Ківалов та голова підкомітету з питань звільнення суддів та реагування на порушення законодавства у сфері правосуддя Вадим Колесниченко. Як ідеться в пояснювальній записці, законопроект пропонує надати право на використання в судовому процесі російської мови за заявою та згодою сторін. Автори вважають, що «здійснення судочинства винятково державною мовою створює перешкоди, а іноді й унеможливлює судовий захист прав та охоронюваних законом інтересів, наслідком чого є фактичне встановлення мовного цензу на право судового захисту». >>

Зловживав чи ні?

Виявляється ще минулої п’ятниці — 16 квітня — обласна прокуратура Одещини закрила кримінальну справу проти колишнього мера Одеси Руслана Боделана. Неофіційно в прокуратурі пояснюють таке рішення тим, що ще за тиждень до цього Боделан прибув до «перлини біля моря» й побував на допиті. У результаті нібито й з’ясувалося, що в діях обвинувачуваного немає складу злочину. Тож слідчий і поставив крапку у справі, порушеній ще в квітні 2005 року. Нагадаємо, п’ять років тому Руслана Боделана підозрювали в зловживанні службовим становищем (сума збитків становила більше 400 тис. грн.), а МВС навіть оголошувало його в розшук. Тим часом підозрюваний отримав російське громадянство і весь цей час працював на високій посаді у порту Санкт–Петербурга. >>

Україна під парасольками

Цього тижня українці знову мерзнутимуть та мокнутимуть. За невтішними прогнозами синоптиків, нічна температура опуститься до 1–7 градусів тепла. Удень позначка термометра сягатиме 8—13 градусів тепла, в сонячні дні повітря прогріється й до 15—18 градусів. «Де–не–де спостерігатимуться і заморозки», — попередила «УМ» керівник групи короткотермінових прогнозів Укргідрометцентру Наталія Голеня. Зокрема, найхолодніше буде в Україні 24 квітня. У цей день очікуються заморозки від 0 до 5 градусів. Подекуди температура повітря впаде й до 0–2 градусів. Першими похолодання відчують західні області, тут погода погіршиться вже вночі 21–22 квітня. >>

Кремація по–сімферопольськи

Обгоріле тіло заступника голови осередку (вогонь не знищив лише ступні чоловіка), депутата райради від фракції «За Януковича!», 58–річного Володимира Папунова знайшли минулої суботи в закинутому кар’єрі з добування черепашника поблизу села Красне Сімферопольського району. Як повідомили «УМ» у сімферопольському осередку Партії регіонів, труп лежав біля обгорілого позашляховика «Тойота Прадо», що є власністю сільськогосподарського кооперативу «Нива–Агро». Директором цього кооперативу, який спеціалізується на вирощуванні зернових, молочному і м’ясному тваринництві, і був мешканець кримської столиці Папунов. Його останки ідентифікували за золотим перснем і наручним годинником. >>

Витягнути з хмари

Так само, як і пасажири у закритому аеропорту «Бориспіль», українці, які на момент виверження ісландського вулкану перебували в західноєвропейських аеропортах, стали заручниками ситуації й змушені чекати, поки відновиться авіасполучення. Це створює і проблеми з простроченими візами, а відтак — із легальним перебуванням на території країн Шенгенської зони. >>

Тролейбуси — це вже розкіш

Ранок «чорного вівторка» в Херсоні ознаменувався транспортним колапсом: через страйк водіїв тролейбусів «маршрутки» не встигали доставляти людей на робочі місця. Пасажири утворювали величезні черги на зупинках, намагаючись утиснутися в переповнені«бусики», і не шкодували лайливих слів на адресу міської влади. Особливо обурювались пенсіонери — ця група пільговиків не знала, чому не курсує електротранспорт, а грошей на проїзд у «двогривневій» «маршрутці» в багатьох просто не було. >>

Ідейно різні

Дискусія між новим головою Харківської облдержадміністрації Михайлом Добкіним і його попередником Арсеном Аваковим виникла через брак коштів на утримання меморіального комплексу Голодомору. Цей пам’ятник, збудований восени позаминулого року, передано на баланс сільради села Черкаська Лозова Дергачівського району. Але скромний сільський бюджет не дозволяє знайти кошти на догляд за територією меморіалу розміром 4 га й оплату праці обслуговуючого персоналу. >>

Так гартувалися «Орлики»

В івано–франківському видавництві «Грань» за сприяння Клубу української інтелігенції імені Богдана Лепкого перевидали унікальне видання — підпільний журнал для дітей «Орлики» (число 3 за 1951 рік). Єдиний його примірник зберігся в домашній колекції раритетної літератури долинянина Миколи Рудевича. >>

Тичина без музею

Тичина без музею

Наступного року Україна відзначатиме 120–річчя з дня народження поетичного генія ХХ століття Павла Тичини. Зрозуміло, що на святкування ювілею годилося б виділити кошти з державного бюджету. Книговидавці перевидадуть збірки Тичини, по школах і вишах пройдуть тематичні вечори, присвячені цій величній постаті в літературі, у будинках культури відбудуться концерти, на яких виконуватимуть десятки пісень на слова поета. Люди, які особисто були знайомі з Павлом Григоровичем, згадуватимуть, якою людиною він був, що казав, як жив. «УМ» принагідно вирішила теж долучитися до підготовки святкування ювілею і вирушила в село Піски Бобровицького району на Чернігівщині, де народився Павло Тичина.

Рідний край для Тичини став провідною музою в ранній період його творчості. Можна роками вивчати поезію зі збірок «Сонячні кларнети» та «Замість сонетів і октав», але якщо не вдихнеш повітря, яким дихав поет, не походиш по землі, яка його зростила, так і не відчуєш вповні, що хотів сказати автор. У вікіпедії знаходжу інформацію, що у Пісках з 1981 року працює Музей Тичини. По трасі Київ—Прилуки стоїть інформаційна таблиця «Піски. Муз. П. Тичини. 10». Повертаємо на бічну дорогу і за кілька хвилин їзди відкривається неначе писанка село, з майданом, церквою, а поруч, на вул. Тичини, 4, красується біленька хатина під стріхою з колодязем, де багато років тому жив малий Павло. Зайшовши на подвір’я, по якому босоніж бігало 13 дітей дяка Тичини, дізнаюся, що все, про що я заздалегідь прочитала, брехня. Ніякого Музею Тичини не існує. У Пісках працює Музей історії села, до складу якого входить хата–садиба Тичини та кімната в сусідньому будинку, присвячена поету. >>

«Дорогу красі». Будь–якою ціною

«Дорогу красі». Будь–якою ціною

У Театру імені Франка з Володимиром Винниченком особливі стосунки. Не було б цього драматурга — хто знає, в якій художньо–емоційній площині перебувала б зараз Українська драма. Почавши свою історію з «Гріха» Володимира Винниченка, франківці ніби запрограмували себе та своїх глядачів на певну естетику. Потім у репертуарі театру були Винниченкові «Над», «Момент» (новели драматурга інсценізував і ставив Андрій Жолдак), знову «Гріх», у постановці вже Володимира Оглобліна... >>

Кодекс честі?

Кодекс честі?

Не так давно соціальна реклама закликала не шукати роботи за кордоном, бо там українці потраплятимуть у рабство. Але насправді така халепа чигає й удома. В умовах, коли заробітна плата застигла на докризовому рівні (якщо не скоротилася взагалі), а ринок вакансій дедалі вужчає, працівник погодиться практично на все. Аби втриматися в офісі чи на виробництві та понести додому яку–не–яку копійку. Тож часто вживане щодо теперішніх реалій слово «феодалізм» не є метафорою. Феодалізм він феодалізм і є. Хоч і з поправкою на ХХІ століття — тілесні покарання для найманих працівників іще не застосовують. Поки що. Змінити стан справ міг би Трудовий кодекс. >>

Замість пар — «антиТабачний» наступ

Замість пар — «антиТабачний» наступ

Учора весь Львів був зосереджений навколо «страстей за Табачником» — кілька тисяч студентів зібралися на мітинг із вимогою відставки міністра освіти й науки. Крім студентів, паралельно виступили й активісти громадських організацій та партійці «Нашої України». Якщо спудеї почали своє віче під Університетом імені Франка, то політичні активісти зібралися під пам’ятником Бандері. >>

«Чекаю вас 9 травня біля пам’ятника яйцю»

«Іду на Ви!» — відкритий лист із таким заголовком поширив у ЗМІ Геннадій Сіренко — академік, професор, доктор технічних наук з Івано–Франківська. Він викликає колегу Дмитра Табачника — академіка, професора, доктора історичних наук, міністра освіти та науки — на дуель. «Образу мене, моєї родини, Української нації та України ви повинні змити своєю ганьбою. В Україні не повинно бути місця нацистам Леніну, Троцькому, Сталіну, Гітлеру і Табачнику», — заявляє науковець із Прикарпатського національного університету. >>

«Дорогу достойним. Через одного!»

Післязавтра «Регіони» проводять перший з’їзд у оновленому статусі «партії влади». Головне питання форуму Партії регіонів — вибори нового керівництва. Нагадаємо, Віктор Янукович після перемоги на президентських виборах зробив паузу в партійній діяльності і призупинив членство в ПР. >>

Колишні міністри — на допит

Колишні чиновники, які минулого року проводили додаткову емісію Держкомпанії «Нафтогаз України», вже надають свідчення слідчим Генпрокуратури в рамках перевірки законності цього кроку. Йдеться про збільшення статутного капіталу НАК «Нафтогаз» на 12 млрд. грн. У прес–службі ГПУ повідомляють, що перевірку здійснює Головне контрольно–ревізійне управління, а Генпрокуратура контролює цей процес. >>

Конкурент у синьо–жовтих тонах

Конкурент у синьо–жовтих тонах

Останнього разу експортери отримували компенсацію за податок на додану вартість у серпні минулого року: 700 мільйонів гривень фактично зависли у повітрі. Через те, що немає реальних грошей, уряду довелось викручуватись й замість реальних коштів випускати спеціальні облігації і навіть покривати борги зерном із Аграрного фонду. Але це ще не всі втрати для селян: Кабмін розглядає ідею взагалі відмовитися від податкових пільг. Чиновники пояснюють: справа не в наявних коштах у держбюджеті, просто така підтримка суперечить вимогам СОТ. >>

Обережно, перевірка!

Проте, перш ніж дозволяти експорт, російська сторона має на меті добре перевірити кожного охочого. Інспекції м’ясо–молочних підприємств спільними зусиллями проводитимуть як українська, так і російська сторони. Тоді як їхні позитивні результати дадуть можливість збільшити обсяг «сусідських» поставок. «Ці всі напрями ми розвиваємо. Стратегія зрозуміла, вона має позитивний характер і побудована на збільшенні товарообігу сільгосппродукції наших країн», — пояснила голова аграрного міністерства РФ Олена Скринник. >>

Зернові перегони

«Весняно–польові роботи йдуть за планом і будуть завершені вчасно. Навіть незважаючи на те, що була довга зима, а також, що почалася посівна без Держбюджету», — заявив голова МінАП Микола Присяжнюк. >>

«Мами більше немає...»

«Мами більше немає...»

В авіакатастрофі під Смоленськом разом із президентом Польщі Лехом Качинським, його дружиною, представниками найвищої державної влади загинула ще одна знакова для Польщі постать — Ганна Валентинович. Вона, як і покійний президент Польщі, свого часу була найближчим соратником Леха Валенси, безпосередньо причетна до формування профспілкового руху «Солідарність», що зіграв визначальну роль в сучасній польській історії. Однак мало кому відомо, що жінка, нагороджена вищою нагородою Польщі — Орденом Білого Орла — українка, уродженка Рівненщини.

Останні півтора десятка років Ганна Валентинович щороку приїжджала в Україну — гостювала в Рівному та в рідному селі Садове. Востаннє телефонувала в Рівне до рідної сестри Ольги Любчик, щоб повідомити: летить до Катині. Тож коли українська рідня довідалась про катастрофу під Смоленськом — майже не сумнівалася: там була й Ганна. На телефонний дзвінок до Польщі відповів її син Януш: «Мами більше немає...» >>

Союз «Бората» і «шопоголіка»

Союз «Бората» і «шопоголіка»

Вісім років спільного життя, дворічна дитина і нова вагітність — чим не привід одружитися? До такої думки нарешті дійшла й популярна голлівудська пара — зірка фільму «Зізнання шопоголіка» Айла Фішер та Саша Барон Коен, він же «казахський журналіст Борат» та «скандальний гламурний писака Бруно». Їхній союз вважається одним із найміцніших на «фабриці мрій», до того ж останні шість років закохані живуть у статусі заручених, але зареєструвати шлюб офіційно раніше «руки не доходили». >>

Її «Малина» недарма манила

Її «Малина» недарма манила

«Дають — бери». Саме таким принципом керувалася голлівудська зірка Сандра Буллок, отримуючи на початку березня «Золоту малину». Сандра стала першою акторкою, яку за один рік нагородили і «Малиною» — відзнакою за найгіршу гру, і «Оскаром» — за найкраще виконання головної ролі. >>

ПРИКОЛИ

Приходить мужик додому після кухля пива. Дружина: «Ти п’яний!» Він: «Ні!» Вона: «Скажи тоді «Ейяф’ятлайєкютль»!» Мужик: «Ну добре. П’яний». >>

Хміль і ячмінний солод

Хміль і ячмінний солод

Уже давно всі зрозуміли, що суть кулінарної майстерності — у вмінні приправляти і поєднувати. Якщо ви не можете вирішити, що в тисячний раз робити з м’ясом, спробуйте приготувати його у... пиві. І не відкладайте рецепти, якщо ви не прихильник цього слабоалкогольного напою. Бо поєднання його, наприклад, із часточками ананасу нейтралізує не всім приємний пивний запах і дає об’єктивно гармонійний смак. >>

Різотто у шампанському

Різотто у шампанському

Різотто — це зернинки рису, що не втратили форму, навколо яких — кремоподібний соус із додатками або майже зовсім без них. Нерідко для приготування своєї національної страви з рису італійці використовують вино. >>

Бунт п’яних мас

Бунт п’яних мас

Зміна влади в країнах, далеких від традицій демократії, рідко відбувається без заворушень та переділу власності. Нинішній переворот у Киргизстані винятком із цього правила не став, продовжуючи традицію попередніх «перебудов» — 1989 року, коли натовпи безземельних селян почали привласнювати земельні ділянки навколо Бішкека, та «революції тюльпанів» 2005–го, після якої термін «самозахоплювач» міцно закріпився в лексиконі політиків та засобів масової інформації. Після приходу до влади тимчасового уряду і відсторонення екс–президента Курманбека Бакієва історія повторюється з іще більшою інтенсивністю. >>

Три зони для Європи

Європа досі залишається заручницею ісландського вулкана, але певні позитивні зрушення все ж є. Увечері понеділка на спеціальній нараді міністри транспорту Європейського Союзу під тиском компаній–авіаперевізників ухвалили низку рішень, які мають посприяти бодай частковому відкриттю повітряного простору континенту. >>

Викликаю вогонь на себе

Викликаю вогонь на себе

Із діаметрально протилежним настроєм повернулися з континентальної першості, що завершилася минулого тижня в Баку, чоловічі збірні України з вільної та греко–римської боротьби. Борці класичного стилю відверто здивували — в оновленому складі вони спромоглися посісти друге командне місце. Тоді як «вільники», обмежившись однією «бронзою», змусили журналістів шукати причини їхнього провального виступу (шоста позиція в командному заліку). >>

Уперед, у Європу

У двох останніх поєдинках 26–го туру паралельно змагалися команди, що претендують на участь у наступній Лізі Європи. І «Карпати», і «Таврія» вже давненько не виступали у змаганнях такого рівня. Львів’яни востаннє грали в єврокубках у 1999 році, а кримчани, якщо не рахувати появи в Кубку Інтертото, виступали у двох перших кваліфікаційних раундах Ліги чемпіонів–1992. Нині ж євроарена — дуже близька. «Карпатам» для цього слід посісти в турнірній таблиці місце не нижче п’ятого, у «таврійців» же, поряд із таким самим завданням, є додаткова лазівка — перемога у фіналі Кубка України. У чемпіонаті ж галичани відірвалися від переслідувачів уже на чотири пункти. >>

Антикваріат класу люкс

Антикваріат класу люкс

У вихідні в парку Пушкіна було паломництво автолюбителів і дітей — багатії з України, Росії і Білорусі виставили свої дорогі чоловічі іграшки — ретроавтомобілі. Подія надзвичайна ще й тому, що виставка Retro & Exotica MotorShow в Україні проводиться вперше. Ребристі довгі капоти старих «Кадилаків», хромована сталь бамперів, навіть на око інший вид металу — частина експонатів виставлена на вулиці, а найдорожчі екземпляри — старі і новісінькі — зібрані всередині експоцентру Acco International. Черга до каси за вхідними квитками була стабільно довгою, організатори очікували до 50 тисяч відвідувачів. >>

Чиї мелодії лунають в українській кузні?

Чиї мелодії лунають в українській кузні?

У гонитві за «європейськими стандартами» українські політики втратили орієнтири просування на шляху розбудови власної незалежної держави. До того ж постійна боротьба між ними за владу й посади, яка переросла у відкрито брутальну й брудну інформаційну війну, не дає можливості зробити ані кроку на цьому шляху. Натомість відбувається те, від чого застерігав геніальний Іван Франко: наша Батьківщина «готова знов опинитися в ролі ковадла, на якому різні чужі молоти вибиватимуть свої мелодії, або в ролі кролика, на якому різні прихильники вівісекції будуть доконувати своїх експериментів». >>