Три зони для Європи

21.04.2010

Європа досі залишається заручницею ісландського вулкана, але певні позитивні зрушення все ж є. Увечері понеділка на спеціальній нараді міністри транспорту Європейського Союзу під тиском компаній–авіаперевізників ухвалили низку рішень, які мають посприяти бодай частковому відкриттю повітряного простору континенту.

За інтенсивністю розподілу вулканічного попелу та пилу, які викидає в атмосферу вогнедишний Ейяф’ятлайєкютль, небо над Європою вирішено поділити на три зони. У першій запроваджено повну заборону на польоти, третя — «чиста» й безпечна для літаків. Щодо другої, так званої «зони обережності», то рішення щодо того, дозволити, частково обмежити чи взагалі заборонити в ній польоти, ухвалюватиме влада кожної конкретної країни на підставі поточного аналізу ситуації.

В організації «Євроконтроль», яка відповідає за безпеку повітряного сполучення, прогнозували, що вчора буде відновлено до 40—45 відсотків від звичайної кількості авіарейсів, а сьогодні — до 50—60 відсотків.

Нагадаємо, ще в понеділок у Європі злетіло тільки 30 відсотків від звичайної кількості літаків. Через це Міжнародна асоціація авіаперевізників жорстко розкритикувала європейські уряди, вважаючи їхню реакцію на загрозу вулканічного пилу для авіадвигунів значно перебільшеною. В Асоціації наголошують, що економічні збитки від закриття аеропортів будуть більшими, ніж після терористичних замахів у США 11 вересня 2001 року. Як повідомив у Парижі голова організації Джованні Басіньяні, з кожним днем простою авіакомпанії зазнають збитків у розмірі 200—250 мільйонів доларів, тобто станом на вчора загальна кількість втрат уже перевищила мільярд.

Але проблеми авіаперевізників — це лише вершина айсберга. Адже ще більших збитків зазнають виробники різноманітних товарів та послуг. Товари псуються на складах, у супермаркетах бракує частини продуктів, підприємства простоюють з огляду на брак комплектуючих чи відсутність частини працівників, які застрягли в залах очікування аеропортів. Учора були змушені призупинити виробництво кілька підприємств компанії «Ніссан» — через перекрите європейське небо на заводи в Японії не змогли вчасно доставити необхідні для комплектації автомобілів деталі. Схожі проблеми спіткали й завод компанії BMW у США. Страждають також постачальники квітів, передусім із Голландії, яка через «вулканічну кризу» щодня втрачає до 25 відсотків надходжень від експорту тюльпанів. Не виключено, що перебої в авіації значно загальмують вихід Європи з фінансової кризи.

Після короткої передишки в понеділок учора вулкан Ейяф’ятлайєкютль знову активізувався й «виплюнув» нову порцію пилу. Тим часом хмара попелу рухається в напрямку Британських островів, де вчора залишалися закритими всі аеропорти, окрім кількох шотландських. Тривала заборона на польоти також у Німеччині, Литві, Данії, Польщі (з дозволом транзитних польотів у південній частині країни), частково в Норвегії та Франції. У Словаччині та Угорщині можна було літати на сході, у Швеції та Італії — на півночі. Повністю відкрили свій повітряний простір Австрія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Чехія, Чорногорія, Росія, Румунія, Сербія, Словенія, Туреччина та Швейцарія. В Іспанії діяли 17 аеропортів. Ірландія обіцяла відкрити свій повітряний простір учора о 14–й, Фінляндія — о 17–й.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>