Ігор Рубашкін: Я не боюся ярлика «мачо»

Йому лише 30 років, але у камерному залі Нового драматичного театру на Печерську завжди знайдеться група глядачів, які формують його публіку. Тим паче, що акторський талант Ігоря Рубашкіна підкріплений оцінкою єдиної, найвідомішої в Україні театральної премії — «Київська Пектораль»: «за дебют» («Візит пана В.» і «Людина з Ламанчі») — у 1999 році, «за найкраще пластичне рішення вистави» («Закон танго») — у 2005–му та найсвіжіша номінація — 2009 року — «за найкраще виконання чоловічої ролі» («Розпусник»). Кілька років тому на нього звернув увагу метр вітчизняної сцени Анатолій Хостікоєв і обрав виконавцем ролі Жульєна, яку сам колись грав у популярному мюзиклі «Біла ворона». Відтоді Ігор Рубашкін — ще й актор театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв». Недавно актор став батьком: урожайний 2008–й приніс йому та його дружині Олесі Власовій, актрисі Театру на Печерську, донечку, якій днями виповнилося п’ять місяців. >>

Хто візьме музичне серце

У Москві пройшли перші репетиції 54–го Міжнародного конкурсу пісні «Євробачення–2009», а у світі з’явилися перші претенденти на переможців за даними букмекерських контор. Остаточний результат, хто на скільки заспіває і кому світить залишитися у фаворитах, побачимо під час півфіналів 12 і 14 травня. А поки що розглянемо, які співуни боротимуться за славу разом із нашою вогняною Світланою Лободою.
Із 1997 року, відколи переможців конкурсу почали вибирати телеглядачі, «Велика четвірка» (Франція, Німеччина, Іспанія і Велика Британія), яка автоматично потрапляє у фінал, майже перестала набирати голоси. Відповідно такі країни, як Греція, Туреччина, Сербія та Росія, навпаки, почали заправляти шоу завдяки голосам сусідів. Тому організатори у вересні 2008 року змінили систему голосування, у результаті якої рішення про переможця наполовину залежить від професійних суддів.
30 квітня на свій 42–й день народження звістка про головування у журі стала найкращим подарунком для Філіпа Кіркорова. От брала б Ані Лорак цього року участь, без всяких церво–тейво «чесно і об’єктивно» стала б володарем музичного серця. А щодо симпатій Філі до Свєти чомусь закрадаються сумніви. >>

Походеньки бравого міністра

Скандальна історія навколо міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, який нібито разом із сином у нетверезому вигляді вчинив скандал в аеропорту німецького Франкфурта–на–Майні, обростає новими подробицями. Як повідомляє «Німецька хвиля» з посиланням на прес–службу авіакомпанії «Люфтганза», українців не пустили на борт літака, остерігаючись можливих безчинств із їхнього боку. Екіпаж літака та співробітники аеропорту мали серйозні побоювання, що, потрапивши на борт, українець почне буянити і поставить під загрозу безпеку решти пасажирів та персоналу. У прес–службі «Люфтґанзи» стверджують, що міністр мав вигляд «надзвичайно п’яної людини». Рішення про відмову в допуску на борт літака було ухвалене лише після відповідних консультацій, проведених між службами аеропорту й екіпажем. >>

Для нас партнерство — західне

Учора в Празі відбувся установчий саміт «Східно­го партнерства» — ініціативи Європейського Союзу, яка може пришвидшити євроінтеграцію України. Нашу дер­жаву на саміті представляв Президент України. Прем’єр–міністр відклала візит до Чехії у зв’язку з поїздкою до Дніпропетровська, де відбулася пожежна трагедія. >>

Анатолій Фоменко: Нічого геніального в Жукові не було

Кандидат філософських наук, професор Анатолій Фоменко у 1943 році, будучи солдатом Червоної армії, брав участь у звільненні Лівобережної України. У бою під Запоріжжям його тяжко поранили, а відтак з армії він пішов інвалідом. У 1952 році закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. До 2000–го працював викладачем на кафедрах філософії Дніпропетровського державного університету та Національної металургійної академії України. Має понад 200 публікацій з теоретичних питань філософії, релігії, культури. Проте одна з його останніх робіт — книга «Усе таємне стає явним. Вигадки й правда про радянсько–німецьку війну 1941—1945 років» — стала подією особливою. >>

Фатальний джекпот

Цифра 127 для Дніпропетровська вже стала містичною. Саме це насамперед спало на думку багатьом, коли вчора зранку Дніпропетровськом блискавично рознеслася інформація про нечувану трагедію, позначену численними людськими жертвами. І де?! У залі гральних автоматів. Відразу спливла у спогадах подібна катастрофа у 2007 році, коли внаслідок вибуху було зруйновано два під’їзди будинку № 127 по вулиці Мандриківській. Тоді трагедія забрала 23 життя. Тепер масштаби біди менші — на час підготовки цього матеріалу було 9 загиблих. Проте не може не вражати, що це знову сталося у будинку під номером 127, щоправда, на проспекті Гагаріна. >>

Є врятовані! Є й загиблі…

Аж через дві з половиною доби безперервних пошуково–рятувальних робіт пошуковці зуміли дістатися того місця аварійної дільниці, де могли перебувати дев’ять гірників, які опинилися тут після обвалу крівлі ще в понеділок. Аби обійти нагромадження завалів, рятувальники, долаючи складні гірничо–геологічні умови, пробили паралельний виробці хід і в середу надвечір таки потрапили по той бік завалу. На жаль, перший результат пошуків людей виявився «нульовим». У тому розумінні, що «нульовими» фахівці звуть відшуканих потерпілих гірників без ознак життя… Як розповів журналістам заступник міністра Мінвуглепрому Юрій Грядущий, на тіло першого загиблого натрапили в середу пізно ввечері. А вночі дісталися до ще одного потерпілого. На жаль, гірник теж уже не подавав ознак життя. >>

Постанова вам не пройде!

Президент України днями зупинив дію розпорядження та окремих положень, зокрема трьох урядових постанов, виданих 14 квітня. «Кабінет Міністрів перевищив свої повноваження», — наголосив глава держави, зауваживши, що такі рішення може ухвалювати лише парламент. Тепер останнє слово за Конституційним Судом. Як уже повідомляла «УМ», Віктор Ющенко призупинив дію окремих положень урядової постанови №368, яка дозволяла використовувати благодійні внески на виплату зарплати працівникам бюджетної сфери. «Під руку» також потрапила й скандальна постанова №369 від 14 квітня «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка дозволяла, зокрема, адміністраціям вишів брати гроші зі студентів за перескладання іспитів та заліків (ліквідація академзаборгованості. — Авт.). >>

Квіти для мами

У десятирічного вихованця дитячого центру «Сонячне сяйво» на Київщині — ціла галерея малюнків. Фарби, олівці — для айстр, ромашок і жоржин. Він їх подарує мамі. Яку майже не пам’ятає. Її позбавили материнських прав, коли хлопчику ледве виповнилося чотири. Де вона зараз — не знає ніхто. Але Марат упевнений: мама його любить і шукає. І знайде — як же інакше? >>

Остання крапка...

В історію сучасного літературознавства Лев Лосєв увійшов насамперед як автор біографії Йосипа Бродського в книзі серії «Жизнь замечательных людей». Під його редакцією виходили книги Михайла Булгакова, Миколи Олейнікова, Евгена Шварца, Лосєв досліджував езопову мову в радянській літературі, писав літературознавчу аналітику про «Слово о полку Ігоревім», творчість Антона Чехова, Анни Ахматової, Олександра Солженіцина… >>

Серце до серця

Триває чергова акція, яку проводить Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця», — волонтери збирають кошти на медичне обладнання для дітей із вадами зору. В останній день — 10 травня — учні та студенти, українські зірки естради і спорту, чиновники міністерств держави вийдуть у центр столиці волонтерити із знайомими киянам скриньками, прикрашеними червоними сердечками. >>

Зловживаєш? Ходи на допити

Резонансні публікації в «УМ» про голову Сумської обласної ради В’ячеслава Шапошніка та проблеми навколо ремонту приміщень ради знаходять чергове підтвердження. Як повідомила прес–група управління Служби безпеки України у Сумській області, кримінальна справа, порушена за фактом, конкретизувалася у кримінальні справи щодо осіб. Отже, тепер можна очікувати і конкретної персональної відповідальності. >>

70 метрів висоти «Бекас» не подолав

Учора, близько 9–ї ранку, в Кіровограді розбився тренувальний літак Державної льотної академії України, яким пілотував 24–річний курсант академії — громадянин Екваторіальної Гвінеї, та інструктор–пілот. Як повідомили в прес–службі Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, обидва льотчики на момент прибуття рятувальної служби та санітарного автомобіля були мертвими. >>

Нацисти й Перемога

Чи міг уявити мій дід Альоша, льотчик, який загинув у бою над північним морем, що через 60 років після Перемоги по Ленінграду й Москві походжатимуть молодики з нацистськими свастиками і портретами Гітлера? Тим часом не голодні й не обідрані, інтелігентні громадяни розмірковуватимуть уголос: «Чи не краще, щоб нас тоді завоювала Німеччина? Он як німці–переможені живуть заможно!» Юні росіяни мають тепер за героя полковника Власова і обговорюють відновлення «арійської» РОА (Російської освободітєльної армії) для «звільнення Росії від інородців та іновірців». Та Бог із ними, москвичами, — німецької окупації вони не знали. Дивніше бачити хлопчаків із чорно–біло–червоними знаменами в Києві й інших містах України, яку кілька років нищили нацисти. Ще дивніше спостерігати, як два представники народу найбільш постраждалого (один із Дніпропетровська, коріння якого, очевидно, з Коломиї, другий з Донбасу) фінансують найодіознішу на теренах України організацію «соц–нациків» на чолі з кремезним львівським медиком–екс–нардепом... Чи можна було передбачити це в день, коли переможці розгромили Рейхстаг? >>

Олексій Гончаренко: Продюсер має бути «сірим кардиналом»

Це 10 років тому Олексія Гончаренка — ведучого розважального некосмічного шоу «НЛО» (російською розшифровувалося як «неопознанный любимый объект) щотижня можна було побачити на телеекрані «Інтеру». Останнім часом випускник театрального інституту, що донедавна очолював одну з компаній групи «Стар медіа» Влада Ряшина, в основному поза кадром. За його продюсерської участі з’явилися, зокрема, і «Фабрика зірок», і «Танці з зірками». Нещодавно Олексій залишив стармедійне «телегніздо» і заснував власну компанію Friends Production. Уже в стані вільного польоту Гончаренка посеред «Танцюю для тебе–2» (коли з проекту пішов режисер–постановник) запросили на форс–мажорну вакансію. Про усе це, а також подальші плани ми й вирішили поговорити з Олексієм. >>

Кольорова «смуглянка»

Телеглядачам «за тридцять» не варто представляти стрічку режисера Леоніда Бикова «У бій ідуть одні старики». Лірична картина про бойові будні гвардійського винищувального полку другої, «співочої», ескадрильї заслужено стала кіношедевром. Хоча на початку сімдесятих років уже минулого століття режисерові Леоніду Бикову на кіностудії імені Довженка доводилося не раз пробивати зйомки фільму. Згодом уже готову стрічку за «негероїчність» консервувало Держ­кіно. Та телеглядачі все ж побачили фільм завдяки легендарному Олександрові Покришкіну, який після перегляду сценарію виніс доленосний вердикт: «Ось це і є війна». Потім, у радянський період, було 67 показів лише на центральних каналах, сумарно ще більше — на республіканських. >>

Летіли бомби, та не на ті голови

Американські війська припустилися в Афганістані чергової «прикрої помилки» — розбомбили в селищі Герані у провінції Фарах на заході країни будинки, де цивільні намагалися сховатися від боїв. Як повідомляє Червоний Хрест, загинуло понад сто осіб, серед них і місцевий доброволець Червоного Хреста разом із 13 членами своєї родини. Цей інцидент розслідують афганська влада та командування військ США в Афганістані. Червоний Хрест також вислав на місце трагедії своїх співробітників. Влада в Кабулі повідомила, що серед загиблих багато жінок, дітей та літніх людей. >>

Для кого — герой, а для кого — путчист

Позавчора в Москві у віці 85 років помер генерал армії Валентин Варенніков — Герой Радянського Союзу та один зі звинувачених в організації путчу в серпні 1991 року. У січні Варенніков переніс складну нейрохірургічну операцію у Військово–медичній академії в Санкт–Петербурзі. Похорони, ймовірно, відбудуться сьогодні. >>

Як водиться серед джигітів

Позавчора ввечері частина учасників мітингу опозиції у Тбілісі пішла на відверту силову провокацію: зробила спробу захопити головне управління поліції. Акція закінчилася масовою бійкою між нападниками та правоохоронцями, черепно–мозковими травмами та іншими пораненнями. >>

Три новини від Путіна про Тимошенко

Після повернення з Москви минулого тижня Юлія Тимошенко спеціально зібрала прес–конференцію, присвячену переговорам у Росії. Щоб додати переконливості, що цей візит був переможним, Прем’єр пообіцяла оприлюднити на сайті Кабміну стенограму своєї спільної з Володимиром Путіним заяви перед журналістами у Москві. Однак текст на урядовому порталі так і не з’явився. За великим рахунком, і потреби в цьому не було жодної — стенограма прес–конференції Тимошенко і Путіна була вивішена на сайті уряду Росії. І сказано там достатньо для того, щоб зрозуміти — Юлія Тимошенко пожинає перші плоди своїх січневих газових домовленостей з Володимиром Путіним. >>

Тату, а справедливість існує?

Після таких матчів укотре переконуєшся у справедливості прописних футбольних правил: «грати потрібно до останньої хвилини» та «перемагає сильніший». У середу на «Стемфорд Брідж» місцевий «Челсі» зарано повірив у свою перевагу, а відтак і перемогу. І був покараний, пропустивши на передостанній доданій хвилині. >>

Безвідповідальні успіхи

Щорічні хокейні форуми під назвою «чемпіонат світу» цілком можна вважати лакмусовим папірцем ставлення до цього виду спорту в тій чи іншій країні. Якщо найкраща команда України, «Сокіл», проводить свої матчі в «супермаркеті», то закономірно, що на них ходить лише по кілька сотень фанатів, а національна збірна виступає в другому дивізіоні. Тим часом колись рівна з нами за класом Латвія добилася права провести світову першість, пробилася на Олімпійські ігри, а тепер — і в чвертьфінал світового чемпіонату, що триває у Швейцарії. За реальної підтримки національної федерації на турніри за кордоном їздять тисячі латвійських уболівальників. >>

Подробиці за мільйон

Коли нещодавно у британських таблоїдах з’явилися чутки про те, що топ–модель Кейт Мосс збирається видати кулінарну книгу, офіційні речники манекенниці розродилися гнівними спростуваннями. Але Кейт, як виявилося, книгу таки напише. Щоправда, далеку від кулінарії — найдорожча британська манекенниця планує видати автобіографію. >>

ПРИКОЛИ

— Це «швидка»?
— Так.
— Це Рабинович телефонує. Передзвоніть мені, я з мобільного! >>