Наркотик, що зветься любов’ю

Більш як десятиліття тому провідні вчені світу прийшли до досить цинічного висновку: любов — це хвороба, яка вражає відразу серце, тіло і голову. Навіщо вона нам? Для продовження роду? Так, але й без високого почуття неважко впоратися... Християнин, не задумуючись, відповість: любов — це дар Божий. Але якщо йдеться про жагуче почуття, що зводить із розуму, спонукає до гріха, то, погодьтеся, це — досить дивний дарунок! Згідно з науковими дослідженнями біохіміків та фізіологів, стан закоханості — це не що інше як хімічна реакція: тількино стріла Купідона досягає своєї цілі, мозок людини починає виробляти особливі хімічні сполуки. >>

Шістдесят перша рука — владика

Київська міська влада стала «виробником» головних політичних новин: над секретарем міськради Олесем Довгим нависла загроза звільнення. Це означає можливість переформатування більшості Леоніда Черновецького і передачі ключових крісел у інші руки. А почалося все позавчора з сесії Київради, яка обіцяла бути рядовою. Єдине вагоме питання порядку денного — бюджет (нагадаємо, що столиця живе без бюджету з початку року). Проте під стінами мерії зібралися, зокрема, власники «малих архітектурних форм», які Черновецький вирішив пустити під ніж, а також інші підприємці й прості мешканці, чиє невдоволення активно підігрівали БЮТ і Блок Кличка. >>

Кому співатимуть фінанси?

Заява про відставку, направлена міністром фінансів Віктором Пинзеником Верховній Раді, вже зареєстрована у парламенті. Тепер її мають обговорити в профільному комітеті, внести до порядку денного і задовольнити. Голова парламенту Володимир Литвин висловив упевненість, що Рада відпустить Пинзеника. «Якщо він прийняв для себе тверде рішення, то очевидно, що змушувати людину (...) імітувати роботу буде практично неможливо», — цитують Литвина «Українські новини». >>

Герої повернулися

Учора вранці в аеропорту «Бориспіль» було людніше і якось урочисто, був Президент Віктор Ющенко. Тут чекали героїв стрічок новин і телесюжетів, героїв, які витримали чотиримісячний піратський полон, у важких умовах, під загрозою смерті зберігши не лише життя своє і товаришів, а й гідність. Це були моряки з «Фаїни». Для кожного з них восьмигодинний переліт із далекої Африки видався, напевно, вічністю, адже найважливіша мить була не тоді, під дулами автоматів, не позавчора, коли вони нарешті кидали швартові у кенійському порту Момбаса, а саме ця, коли ще нагорі трапа літака помічаєш у натовпі внизу такі знайомі й рідні очі... Сльози, обійми, цілий світ терпляче почекає обіч. Чотири місяці чекання, віри, зневіри і знов надії — це все було не марно, вони знають це, вони на це заслужили.
Поневіряння «Фаїни» скінчилися, але не скінчилася її історія — новий український екіпаж прилетів до Момбаси спеціально виділеним «президентським» літаком, який забрав старий екіпаж додому. Це теж українці, вони поведуть судно далі. Нехай надалі йому буде не лише сім футів під кілем, а й шлях, чистий від негідників. А ми розповімо вам про фінальний заплив минулого вже рейсу «Фаїни», про рифи, які були навколо. >>

«Про це важко розказати — це треба пережити»

Уже на відльоті, в аеропорту міста Момбаса, кореспонденту «УМ» удалося поспілкуватися з командою «Фаїни». Треба сказати, що, попри важку втому, яка відбилася на їхніх обличчях, моряки не виглядали зламаними і приниженими. Навпаки, на оточуючих вони дивилися гордо, жартували й охоче розповідали про те, що з ними сталося. Їм немає в чому собі дорікнути: у полоні вони поводилися гідно, згори вниз дивилися на своїх захопників, намагалися поводитися з ними, як із дуже старими людьми або малими дітьми, — не дратували, не провокували, не велися на їхні провокації, які часто траплялися. Вони лікували своїх захопників і наприкінці, вже на «прощання», навіть пекли їм оладки. Попри те, що часом відчай застилав очі, завжди гору брала надія. Розповідь про те, що не прочитаєш у пригодницьких книжках і не побачиш у голлівудських фільмах, — про полон у сомалійських піратів — від другого помічника капітана Олександра Присухи та старшого механіка Олексія Хархалупа. >>

Марія Матіос: полювання за Часом

Читаю нещодавно на сайті «Буквоїд» хвацьку статтю Тетяни Трофименко про минулий літературний сезон. Починається так: «Якби мене запитали, яка книжка була знаковою для 2008 року, я би, не вагаючись, обрала монографію Тамари Гундорової «Кітч і література». Під таким потужним упливом усі торішні твори рецензентка сприймає виключно як різновиди кітчу: «Отож книжка Матіос «Москалиця. Мама Маріца — дружина Христофора Колумба» представляє собою той тип кітчу, котрий склався в українській літературі в добу романтизму з його замилуванням у фольклорі, демонічних образах та трагічній роздвоєності внутрішнього світу персонажа». >>

Рукотворні міфи міста Рідного

Спочатку я побачила його «Червону шапочку» — відверту й провокативну. Календар із зображенням відомої скульптури Олександра Рідного висів у гуртожитку харківських студентів–журналістів, які вважали його великим експериментатором і провокатором. Дещо пізніше я почала пов’язувати його ім’я зі скульптурами, які звично й без жодного виклику розмістилися на вулицях Харкова: височезний Монумент незалежності України, пам’ятник першому харківському «губернатору» Щербініну (у співавторстві з Анною Івановою), срібний усміхнений Гагарін біля магазину електроніки і ось зов­сім нещодавно — Меморіальний комплекс пам’яті жертв Голодомору, за який Рідний отримав із рук Президента орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
Олександр Рідний лишається скульптором, який вправно балансує між мистецтвом офіційним і виставковим. Може, тому він ніколи не повторюється, не боїться змінювати матеріал (дерево, пір’я, залізний «секонд–хенд», скло, пластик) і впевнено тримається у трійці найкращих українських скульпторів? >>

...І дружно шаблями махали

До «Назара Стодолі» український театр завжди ставився неоднозначно. Прихильники класичної драматургії і такої ж моделі її сценічного прочитання щиро захоплювалися цією драмою Тараса Шевченка, раз по раз виходили з нею на кін, примушуючи сентиментальних глядачів розчулено рюмсати у фіналі. Митців–експериментаторів, навпаки, «Стодоля» цікавив мало — сюжет п’єси вони вважали примітивним, який аж ніяк не відповідає їхнім уявленням про прогресивне мистецтво. >>

Ведмежі пристрасті

Сьогодні, суботнього вечора, Берлінський кінофестиваль урочисто відзначить завершення своєї роботи. У Палаці Берлінале (у ньому п’ять поверхів для глядачів з усіма можливими зручностями і величезним екраном) вручать один Золотий і кілька Срібних «ведмедів» (цей звір, як відомо, є символом німецької столиці). Прогнози тут роблять украй обережно — у цього фестивалю є мало не ментальна особливість їх спростовувати. Особливо це стосується головної нагороди — її, як правило, не вираховує ніхто. >>

Пухкенька? Гарненька!

Відома американська співачка й актриса Джессіка Сімпсон може собою пишатися — останніми тижнями за частотою згадок у пресі її ім’я побило всі рекорди. Навіть про нового президента Барака Обаму, здається, писали не так часто — принаймні якщо йдеться про жовті видання. А досить пристойний тижневик US Weekly у тиждень інавгурації Обами навіть поміняв обкладинку, на якій мав бути свіжоспечений глава держави, на фото Джессіки. А все через те, що улюблена у США білявка… потовщала. >>

Зіграв у «ящик»

Дивитися телевізор — шкідливо. Недарма останнім часом дедалі більше людей з гордістю заявляють, що позбулися свого «ящика» або принципово його не вмикають. Але тих, хто не уявляє собі життя без того блакитного екрана, усе ж більше. >>

Бетмен загинув. Хай живе Бетвумен!

Перший комікс про Бетмена (Людину–кажана) з’явився в США ще 1939 року. Його створили художники Боб Кейн та Білл Фінгер. Героєм розповіді був бізнесмен–мільярдер Брюс Уейн, який удень займався своїм бізнесом та причаровував жінок, а вночі перетворювався на Людину–кажана, що розправлялася з різноманітними негідниками і вершила справедливість у місті Готем–Сіті (прототип Нью–Йорка). Життя Бетмена було довгим та щасливим: видавництво «Детектів Комікс» видавало чергові книжки про його пригоди, Бетмен був героєм телесеріалів, мультсеріалів, комп’ютерних ігор та десятка повнометражних художніх фільмів. За популярністю з Бетменом у США та світі міг позмагатися хіба що Супермен. >>

ПРИКОЛИ

Після того, як Прем’єрка Тимошенко піддала нищівній критиці мера Черновецького, він змінив орієнтацію. Тепер Леонід Михайлович любить не бабусь, а дідусів. >>

Українець проти українського

Колись із боксерського небосхилу зійде зірка Віталія й Володимира Кличків, і на арені з’явиться новий чемпіон, котрий також матиме відношення до нашої країни. Принаймні у цьому впевнені самі брати, і вони навіть називають ім’я свого наступника — Олександр Устинов. >>

Футболісти як іграшки

Нині футбольний клуб «Десна» скоріше мертвий, ніж живий. Перспективи участі команди з Чернігова в другій частині сезону 2008/09 залишаються туманними. Президент клубу Олексій Савченко самоусунувся від керівництва, в листопаді «подарувавши» команду «меру та міським депутатам». Влада ж не захотіла прийняти «цінний подарунок» і знайшла нового інвестора. Тепер «Десною» опікуватиметься бізнесмен із Рівного Валерій Коротков. >>

У Криму «тирять» газ

Ідеться про мешканців майже всього житлового сектора (окрім приватного), а також школи, дитсадки й решту бюджетних установ більше сорока населених пунктів півострова, якими має опікуватись головний «калорійний» постачальник — орендне підприємтво «Кримтеплокомуненерго». Але його керівництво скрушно розводить руками — майже 140 відомчим котельням із 190 після довгих увіщувань ВАТ «Кримгаз» ще 11 лютого закрутив газовий вентиль. Причина банальна — тепловики не уклали договір з головною конторою — ДК «Газ України», а отже, не отримали необхідних лімітів на постачання «блакитного палива» від НАК «Нафтогаз України». Хоча, до слова, мали це зробити відразу після 24 січня, коли НКРЕ озвучила ціни на енергетичні тарифи. >>

Не зривай весну!

У переході біля київського цирку стоїть бабуся і торгує кількома букетиками підсніжників. Торгівля напередодні Дня закоханих іде жваво. Цю бабусю можна асоціювати з головним ворогом природи навесні. Вона привітна, закутана в хустину, посміхається і пропонує купити букетик «всього за 15 гривень». За хвилину її товар опиниться у сумці інспекторів Міністерства охорони навколишнього середовища. Разом із працівником міліції вони підходять до старенької і відбирають квіти. Та пручається, кричить, але руку закону не зупинити — на квіточки складають протокол. >>

Коханням по кризі

У День святого Ва­лентина львівські студенти–філософи гуртують університетську молодь для участі в антикризовому карнавалі. Гасло забави вічно актуальне: «не грішми, а любов’ю». Організатори маскараду — студенти філософського факультету Львівського університету, хочуть довести, що гроші за важливістю поступаються коханню, а карнавал «повинен стати альтернативою безглуздим вечіркам й об’єднати молодь Європи для співпраці. >>

Кінцева зупинка — несправність

Експерти продовжують вивчати передумови виникнення пожежі в автобусі, внаслідок якої семеро пасажирів загинули, а ще понад два десятки людей отримали травми різного ступеня важкості. Як уже повідомляла «УМ», загорання в автобусі ЛАЗ, що віз пасажирів за маршрутом «Краматорськ — Кремінна», сталося після одинадцятої ранку в четвер неподалік сіл Райгородок і Брусино Слов’янського району. За оперативними даними Головуправління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, окрім водія, в салоні перебували тридцять пасажирів. Потім цю цифру збільшили до 33, а ще пізніше — до 28. Утім одна цифра таки залишається незмінною — заживо згоріли в палаючому автобусі сім пасажирів, особи яких ще встановлюються. За попередньою інформацією, дітей серед загиблих немає. >>

День «громничної свічки»

Стрітення Господнє — одне з дванадцяти найбільших свят православ’я. Воно відзначається на 40 день після Різдва, в пам’ять про те, як Марія з Йосифом принесли семитижневого первістка Ісуса до Єрусалимського храму для посвячення Богові. Цього дня віруючі йдуть до церкви, яка єднає їх духовно з Єрусалимським храмом. Саме там понад дві тисячі років тому праведний Симеон узяв на руки Немовля, у приході Якого свого часу засумнівався. >>

До першої і останньої крові

Відомого українського дзюдоїста, призера Кубка світу Михайла Тагірова, поховали на його малій батьківщині, у місті Кременчуці, минулої середи (про жорстоке вбивство спортсмена «УМ» уже повідомляла). А в четвер правоохоронці в цьому ж місті затримали й імовірного вбивцю. Дані про особу останнього та мотиви його дій в обласному міліцейському «главку» поки що не розголошують, обіцяючи зробити це найближчими днями. >>

Віє не по–зимовому

Після першого передвесняного тепла в Україну знову повернулась зима. Цими днями примхлива лютнева погода вже завдала чимало шкоди. У ніч на п’ятницю внаслідок ускладнення погодних умов, зокрема шквалистих поривів вітру 15—20 метрів за секунду й опадів у вигляді мокрого снігу, спрацювала автоматика захисту ліній електропередач, залишивши в темряві 48 населених пунктів у семи областях України. Як повідомили «УМ» у прес–службі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, у Тернопільській області без електропостачання залишились 20 населених пунктів, у Чернівецькій — 17, в Івано–Франківській — 5, у Миколаївській та Луганській — по два населених пункти, а в Херсонській та Одеській — по одному. Зараз електропостачання відновлюють аварійні бригади Обленерго, заспокоюють рятувальники. >>

Тютюн для «грантожерів»

У сучасній економіці репутація значить не менше, ніж гроші. В умовах кризи вона взагалі має вирішальне значення. І якщо та чи інша компанія потрапляє під вогонь жорсткої (переважно проплаченої) критики з боку «професійних екологів», «борців за права людини» тощо, чекайте серйозних фінансових втрат. Тож коли податки зменшуються, а українці недоотримують зарплати і пенсії, спритні ділки від громадських організацій набивають власні кишені. Йдеться про громадських активістів, більш відомих як «грантожери». >>

Індекс набожності

Зі щойно оприлюдненого Індексу релігійності, складеного за результатами опитування службою Геллапа по одній тисячі мешканців у 143 країнах, випливає, що найменш релігійними у світі є європейці. Опитуванням не вдалося охопити лише дві великі тоталітарні країни — Лівію та Китай. Ми, українці, також належимо до малорелігійних народів, але порівняно з іншими народами не є аж такими безбожниками. Атеїстів та віруючих у нас приблизно порівну. Із десятки найменш релігійних країн сім — у Європі. На запитання, чи відіграє релігія якусь суттєву роль у їхньому житті, ствердно відповіли лише 14 відсотків естонців, 17 відсотків шведів, 18 відсотків данців, 20 відсотків норвежців та 21 відсоток чехів. Ці п’ять народів є найбільшими атеїстами. Несподіванкою є те, що росіяни опинилися в групі найменш релігійних народів світу (30 відсотків). Хто ж тоді торочить про «святу Русь», «віру православну» та «Третій Рим»? >>

Мати–героїня чи зозуля?

Наприкінці січня світ облетіла звістка, що в американському штаті Каліфорнія жінка народила восьмеро дітей. Тоді викликало подив те, що мати–героїня наполягала, аби не розголошували дані про її особу. Та невдовзі бабуся породіллі Анджела Сулеман повідомила агенції «Ассошіейтед пресс», що йдеться про її онуку, 33–річну Надю Сулеман, яка уже має шістьох дітей. Надя — безробітна мати–одиначка, а всі її тепер уже 14 дітей з’явилися на світ завдяки технологіям штучного запліднення. >>

Грім небесний

49 осіб загинули внаслідок катастрофи літака авіаліній «Колган Ейр», який упав на будинок в місцевості Кларенс за 16 кілометрів від аеропорту Баффало, що на півночі американського штату Нью–Йорк. Катастрофа сталася позавчора о 22.10 за місцевим часом (вчора о 5.10 ранку за київським часом). Як повідомив телеканал MSNBC із посиланням на американську Федеральну адміністрацію авіації, серед загиблих — 44 пасажири двопропелерної машини типу Bombardier Q400 (цей палестинський літак має всього 74 посадочні місця), четверо членів екіпажу (два пілоти та дві стюардеси) і одна особа на землі. >>

Україна в європейському доміно

Британська газета «Файненшл Таймс» у позавчорашньому та вчорашньому номерах видрукувала статтю віце–канцлера Австрії Йозефа Пролла, присвячену, зокрема, впливу України на європейські процеси. Автор вважає, що економічна або політична «катастрофа» в Україні може викликати «ефект економічного доміно» в Європейському Союзі. Відень намагається заручитися підтримкою ЄС у наданні додаткової фінансової допомоги країнам Східної Європи, включно з Україною. >>