Казка про одинадцять з половиною місяців

Планувалося, що «круглий стіл» «Президентські вибори 2004: проблеми законодавчого регулювання виборчого процесу» відбудеться якраз напередодні розгляду у Верховній Раді законопроекту Юрія Ключковського та Миколи Катеринчука про вибори Президента України. Але оскільки минулого тижня пленарні засідання вперто зривалися й блокувалися, тож обговорення виборчих перспектив та правил гри відбулося лише в одному місці — на конференції, організованій Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні. Поговорити було про що... >>

Секрет демократії

Слово «толерантність» означає єдність у різноманітті. Організатори двотижневого табору національних громад «Джерела толерантності», який цього року вже вдруге відбувся в Україні, всім устроєм таборового спільного проживання поставили перед дітьми питання: що об'єднує розмаїття народів і що роз'єднує людей за національною ознакою? Участь у таборі, що розмістився поблизу містечка Хуст у полікультурному Закарпатті, взяли близько 140 дітей від 17 національних громад (у тому числі група українців) — вірмени, кримські татари, румуни, євреї, угорці, греки, болгари, поляки, литовці, татари, росіяни, німці. Кожен новий день вони проживали національним життям того чи іншого народу, знайомлячись таким чином з традиціями й особливостями кожної національності і переконуючись: багатство культур, релігій і мов — це безцінний дарунок світові, який потрібно зберегти. Діти відчули: роз'єднує людей зло, об'єднує нації — людяність. >>

Дебют, який помітили всі, навіть Каменська

За якими мірками ви визначаєте, йти на виставу чи ні? Одні зважають на те, хто виконує головні ролі, інші «прицілюються» по вартості квитка, й тільки естети орієнтуються на мистецьку вартість вистави. Пам'ятаю, мій друг якось видав банальний штамп, мовляв, найкраще грають голодні актори. Ну побачила людина виставу з голодними акторами і з того часу, перш ніж купувати квиток, питається, чи вечеряли метри, чи ні — навіжений, думала я, а от і ні... Принаймні студенти-четвертокурсники Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, що представили на суд публіки виставу «Не верьте кудеснику» в Київському театрі сучасної драматургії «Ровесник века», переконали мене, що ця теорія не така вже й архаїчна. >>

Із вибою — у «Забой»

80 років тому на Донеччині з'явився друком перший номер літературного журналу, що останні чотири десятиліття виходить під назвою «Донбас».
На ще дивом уцілілі у нинішніх ринкових джунглях «товсті» літературні журнали сьогодні здебільшого дивляться, ніби на рештки викопних мамонтів. А на регіональному рівні — й поготів. Приміром, коли редактор журналу «Донбас» із черговим клопотанням про допомогу звернувся в черговий столичний кабінет, його господар навіть не приховував здивування : «Як?! Хіба він ще виходить?..»
Нинішньої осені часопис донецьких письменників «Донбас» скромно відзначає солідну круглу дату, адже його перший номер під тодішньою колоритною назвою «Забой» з'явився у світ якраз 80 років тому. І, приймаючи вітання, головний редактор Віктор Логачов погодився розповісти «УМ» дещо про минуле й сьогодення журналу. >>

Майстер саундтреків

У неділю, 9 листопада, виповнилося 75 років італійському композитору Енніо Морріконе, найбільш відомому у світі автору музики для кіно. Його щемкі, ніжні, зворушливі та надзвичайно мелодійні твори становили музичне тло приблизно 500 фільмів. Його музика для сценічних постановок та камерні твори менш відомі широкому колу слухачів, але також високо цінуються фахівцями та справжніми меломанами. >>

«Повільно» їдеш — вище будеш

Не встигла Мадонна перекваліфікуватися з поп-зірок у дитячі письменниці, як її позбавили звання музичної рекордсменки. Скинула легендарну співачку з «трону» не хто інша, як чарівна австралійка Кайлі Міноуг, котра вже не раз здобувала колись «забите» Мадонною звання найсексапільнішої зірки поп-сцени. >>

Данія із Гондурасу виборола титул «Міс Земля-2003» на конкурсі краси на Філіппінах

Цього року конкурс «Міс Земля», про який «УМ» уже свого часу розповідала, пройшов із небаченим досі резонансом у пресі. Узагалі-то це звання у світі вроди вважається значно менш престижним, ніж, скажімо, «Міс Світу» чи «Всесвіту», хоча за спрямованістю мало б бути навпаки, адже «земна» красуня є втіленням не лише вроди й кмітливості, а й «природності». У тому сенсі, що її краса має бути щирою й натуральною, а погляди — екологічно спрямованими. >>

Книга книг — не зовсім Біблія

Книга рекордів Гіннесса поповнилася ще одним рекордсменом: позавчора до неї урочисто вписали... саму Книгу рекордів Гіннесса. Найвідоміша у світі збірка досягнень досягла небаченого тиражу: 100 мільйонів примірників. >>

У Клуні завелися гуси

Яких тільки дивацтв не буває у видатних людей! От, скажімо, зірка Голлівуду, красень Джордж Клуні просто схибнувся на любові до тварин. Увесь Нью-Йорк знає, що коли в якомусь із міських парків прогулюється дивак із поросям на повідку — це майже зі стовідсотковою ймовірністю Клуні зі своїм улюбленцем Максом, який мешкає в квартирі актора вже шість років. >>

На лезі бритви

Ім'я Леоніда Мельника давно знали немало сумчан: молодий учений, економіст, лауреат премії Ленінського комсомолу, викладач Харківської філії політехнічного інституту... Йшли роки, філія перетворилася на самостійний інститут, а згодом — на університет. До образу ж додавалися заочно чи очно якісь нові штрихи. Довелося — теж не вчора й не рік тому — бути на одній з еколого-економічних студентських конференцій, організованих Мельником. Було представництво з кількох країн; робоча мова — англійська, причому сумські студенти почувалися в цьому середовищі досить комфортно; цілком пристойне обговорення доволі серйозних проблем і проектів... Здавалося, попри якісь державні негаразди, місцеві перипетії, ця людина живе і навколо себе творить середовище іншого, світового рівня. Бо можна комплексувати власною чи загальнонаціональною меншовартістю, а можна просто творити себе й відчуватися повноцінним у будь-яких умовах. Ну, звісно, й відповідати рівню.
Після років «дистанційного» знайомства з Леонідом Мельником зустрічалися з ним за розмовою. На столі — більше десятка журналів та книг, виданих за його авторства та участі. В їх числі остання — «Фундаментальні основи розвитку». Народжувалася вона непросто. Коли з'явилося поняття сталого розвитку, доктору економічних наук, професору, завідуючому кафедрою економіки Сумського державного університету, президенту Центру економічних досліджень, головному редактору міжнародного наукового журналу «Механізм регулювання економіки» Леоніду Мельнику запропонували написати книгу про економіку за умов сталого розвитку. Вона була написана, але видана так і не була: почалися якісь особисті відкриття, з'явилося розуміння, що ми практично не знаємо, що таке розвиток по своїй суті, які його закономірності й механізми. Виникла потреба заглибитися в питання і написати книгу по-новому.
Говорити з Леонідом Мельником на цю тему можна годинами. Тим більше — розмова неминуче виходить за рамки монографії — у реалії нашого буття. >>

Де нас можуть здивувати?

Хто професійний мандрівник за наказом редакції? Журналіст. У відрядженнях і прес-турах, ознайомчих поїздках і на семінарах, у гарячих точках і просто у відпустці ми мандруємо світом, виконуємо редакційні завдання і всотуємо географічно-культурні принади планети. Журналістів важко здивувати, саме тому до них ми звернулися за найяскравішими туристичними враженнями цього року. Може когось вони надихнуть... >>

Збираєшся до Німеччини — зеконом євро

Сьогодні німецька залізнична компанія Deutsche Bahn переживає важкі часи, тому з початку року запровадила нову тарифну систему, що дозволяє пасажирам заощадити до 40 відсотків від вартості квитка. Для цього потрібно замовити поїздку не пізніше як за сім днів і відразу купити зворотнiй квиток. При замовленні за три дні можна заощадити 25, а за один день — 10 відсотків від вартості квитка. Ще дешевше обійдеться групова подорож. >>

Ще не вмерла Україна, але вимирає

Українців з кожним роком усе меншає. За прогнозами ООН, до 2050 року кількість жителів України скоротиться на 40 відсотків. Це значно швидше, ніж, наприклад, у Росії, де таке процентне співвідношення становить 28 відсотків. Ці вражаючі цифри оприлюднено в доповіді про розвиток людського потенціалу в 2002—2003 роках, презентація якої відбулася у вівторок у Москві, повідомляє «Інтерфакс-Україна». >>

З насінням пироги

На Львівщині п'яту добу триває боротьба лікарів за життя родини — трьох дорослих і двох дітей віком 10 і 15 років, що покуштували бабусин пиріг. На сьогоднішній день усі вони знаходяться в інфекційному відділенні Новояворівської лікарні з діагнозом гостре отруєння. Стан 36-річної Галини Женваревої лікарі оцінюють як важкий, інших членів родини — середньої важкості. >>

Смерть у чагарниках

Моторошна історія сталася днями в селі Нижні Станівці Кіцманського району Чернівецької області: від укусу змії помер восьмирічний хлопчик. Дитину плазун укусив, коли той із однолітками бавився на околиці села у листяних кучугурах. >>

Близький Схід, темна справа

Про те, що родичі померлого батька катують матір та вимагають від неї гроші, поліцейським міста Аль-Кут розповів місцевий хлопчик. По допомогу іракці звернулися до українських військових поліцейських зі складу 5-ї окремої механізованої бригади. Одразу за цим викликом український патруль на чолі з прапорщиком Миколою Зубком, група іракських поліцейських та воїнів територіальної оборони виїхали на місце події. >>

Осiнь олiгархiв

Московський міський суд позавчора не погодився звільнити на поруки та під заставу найбагатшу людину Росії Михайла Ходорковського. За нього поручилися 40 депутатів Держдуми Росії та 300 працівників «ЮКОСу». Колишній голова концерну «ЮКОС» був заарештований 25 жовтня і буде утримуватися за гратами до 30 грудня. Хоча він подав у відставку з посади голови компанії, але Генпрокуратура не зняла своїх звинувачень у здійсненні Ходорковським приватизаційних злочинів та в ухиленні від сплати податків на суму приблизно один мільярд доларів. >>

Американське сміття біля берегів Європи

Португальські військові кораблі позавчора «виставили» зі своїх територіальних вод поблизу Азорських островів в Атлантичному океані два американські кораблі, Canopus та Compass Island, які пливуть до порту Хартлпул у Північній Англії для ліквідації, — повідомляють агенції «Рейтер», «Франс Пресс» та «Асошиейтед Пресс». Португальська влада навіть не дозволила буксиру, який їх тягне, зайти в місцевий порт для заправки пальним. Справа в тому, що призначені на розрізання та брухт судна є справжніми екологічними бомбами — мають на борту залишки азбесту та надзвичайно токсичні відходи від пального, які не розкладаються і можуть викликати рак. >>

Кого боїться Європа

Європейська комісія позавчора оприлюднила проект розпорядження стосовно створення «Європейської агенції управління оперативною співпрацею на зовнішніх кордонах», — повідомила агенція ПАП. Iдеться про сухопутні й морські кордони розширеного ЄС та міжнародні аеропорти на території країн-членів Євросоюзу. Комісар ЄС у справах юстиції та внутрішніх справ, португалець Антоніо Віторіно пояснив: «Комісія висловилася на користь створення у подальшій перспективі європейської охорони кордонів, але агенція не буде виконувати функції прикордонної служби. Вона лише координуватиме роботу вже існуючих прикордонних служб теперішніх країн-членів та кандидатів». >>

«Обмілів» Босфор

На судні «Святий Пантелеймон», що затонуло у вівторок поблизу берегів Туреччини у протоці Босфор, як з'ясувалося, були лише українці. Всі 25 членів екіпажу — українські громадяни, вони врятовані й наразі перебувають у Туреччині в стамбульському отелі в очікуванні повернення на батьківщину. >>

Вище 200 не стрибнеш

Якщо 1 грудня в магазині вам на здачу дадуть невідому зелененьку купюру із портретом Франка на лицьовому боці та жiнкою з пальмовою гiлкою на зворотному — не лякайтесь і не тягніть продавця-«фальшивомонетника» в міліцію — із початку наступного місяця в Україні «ходитимуть» нові двадцятигривневі купюри. Такий передноворічний сюрприз для громадян (і піар-акцію для себе) приготував Національний банк. Кажуть, заміна старих двадцяток — черговий етап грошової реформи. >>

Оранжевий намет на підпис закликає

У той час, коли Конституційний Суд оголошував свій «вердикт» про «добро» Верховній Раді на обрання Президента в сесійній залі, до яскраво-оранжевих наметів із надписами «Так! Ющенко!», що кілька днів тому з'явилися у різних районах Києва, підходили все нові й нові перехожі — як уже повідомляла «УМ», у столиці, як і по всій Україні, триває збір підписів за те, щоб главу держави обирали не парламентарії, а весь народ. >>

Триста тисяч — стільки підписів «заплановано» на Львівщині

Акція «Україні – народного Президента» стартувала й у Львові. Біля пам’ятника Тарасові Шевченку встановили намет із символікою «Нашої України», де всі бажаючі могли поставити свій підпис за проведення референдуму щодо всенародного обрання Президента та сфотографуватися з макетом (у повний зріст) Віктора Ющенка. Уже перший день збору підписів дав надзвичайно багатий «урожай» — 9 листопада на Львівщині було зібрано 8 тисяч 268 підписів, зокрема у Львові — 3 тисячі 352. >>

Мільйон підписів уже є

Лідер Народного руху Борис Тарасюк учора повідомив журналістам, що «блок партій «Наша Україна» вже зібрав більше 1 мільйона підписів за відставку Леоніда Кучми. Йдеться про підписи щодо початку процедури імпічменту Президента, які рухівці та їхні партнери по блоку почали збирати після «факту державної зради» гаранта — підписання із Росією угоди про ЄЕП. >>

«150 грам» для не члена СДПУ (о), а Президента України

Учора Президент Кучма спілкувався з пресою безпрецедентно довго — півтори години. Цей начебто діалог (якщо таким можна вважати прес-конференцію) справив на багатьох моїх колег доволі гнітюче враження. Наприкінці, коли Леонід Данилович визнав нормальним факт партійного управління (мається на увазі СДПУ(о)) з Адміністрації Президента окремими процесами в державі, заперечив існування «темників», назвав загрозу розколу України на східну і західну, зокрема в світлі донецьких подій, нав'язаною нам зовнішніми силами, — після цього мій колега з однiєї західної інформагенції резюмував: «Президент живе у деформованому світі». Справді, складалося враження, що Леонід Кучма не сприймає багатьох реальностей, а багато які заперечує, великий пласт політичного життя, схоже, він, наче заплющившись, спостерігає очима своїх радників. Звідси ще один висновок: Кучма стомився як Президент. Треба йти, це він визнає. Ні за яких умов я не лишуся на цій посаді, сказав він учора, заспокойтеся. Треба, отже, йти. Але як? У відповіді на це запитання криються найбільші небезпеки для держави. >>

Право більшості

Учора Конституційний Суд оприлюднив свої висновки з приводу законопроекту про внесення змін до Основного закону, котрий влітку розробляли «більшовики» за підтримки комуністів та «адміністрування» Віктора Медведчука (так званий проект Гавриша-Ващук-Богатирьової). Несподіванки не сталося: услід за депутатським проектом Мороза-Мусіяки-Матвієнка КС визнав такими, що відповідають Конституції, і всі «комуністично-більшовицькі» ноу-хау. Щоправда, внісши до проекту трохи більше, ніж у попередньому випадку, напівсуттєвих застережень (зокрема, про недоцільність обрання суддів на 10 років, неможливість переходу «списочників» в іншу фракцію тощо). За конституційну відповідність цього варіанту політреформи 5 листопада проголосували 11 суддів КС, 5 — проти. >>

На фашистах шапка горить

Україна в небезпеці! Ховайся, хто може — на теренах нашого Кучманістану буйним цвітом квітне «звичайний нашизм». Не чули й не бачили? Тоді у вас немає телевізора. Бо всі, у кого є заповітний «ящик» із блакитним екраном, завдяки принаймні трьом загальнодержавним телеканалам уже давно в курсі всіх подробиць цього страшного явища: «нашисти» приїздять до різних міст України і влаштовують там дебоші, б'ють чесних соціал-демократів, зводять наклепи на кришталево чистих «донецьких» та на тверезих, як скельце, комуністів, і всюди на своєму шляху чинять погроми. Саме таке враження мало скластися у необізнаного телеглядача після перегляду позавчорашніх інформаційних випусків на трьох перших «кнопках». >>

Кучма і дороговкази «Алхіміка»

Президенти, приїжджаючи з офіційним візитом до тієї чи іншої країни, полюбляють цитувати тамтешніх національних кумирів, насамперед літературних світочів і лідерів національно-визвольного руху. Звісно, не так вони полюбляють це цитувальне діло, може, не завжди й знаються на місцевому літературному колориті, як їм підказують розумні радники. Адже процитувати, приміром, в Ізраїлі Шолом Алейхема — це і шанобливо, і зворушливо. Словом, уміло підібрана цитата, це, пардон за каламбур, — як «троянди й виноград — красиве і корисне». >>

Голландці забули дорогу до храму

Європа поступово втрачає своє християнське обличчя. Старий континент поповнюється прибульцями з країн «третього світу», який є переважно мусульманським, а молоде покоління частіше відвідує кінотеатри та дискотеки, ніж храми. Показовим є приклад Голландії, де все більше християнських святинь зачиняються чи переобладнуються для некультового використання. Голландські ЗМІ повідомляють, що впродовж останніх десяти років закрилися 633 церкви. Частину з них уже переобладнано під бібліотеки, музеї та навіть житлові приміщення. Але частіше храми стоять пусткою. >>

Свій до свого по несвоє

Днями до Ватикану завітала доволі чудернацька делегація з Польщі. Кароль Войтила (таке ймення має Папа в миру) мав можливість не лише приємно зустрітися-погомоніти рідною мовою із земляками, а й приміряти на себе футболку національної збірної Польщі з футболу. >>

Йосип Джугашвілі дивиться мультики

Чи повинні нащадки відповідати за діяння свого відомого попередника? Ніби ні. Але відтяти зв'язок з ним вони також не в змозі, навіть якби того дуже бажали. Кореспондент польської «Газети виборчої» Войцех Ягельський побував у Грузії та відвідав у Тбілісі потомків Йосипа Сталіна. Серед них є також повний тезка колишнього радянського диктатора. Йосипу Віссаріоновичу Джугашвілі тепер вісім років, і він ще не усвідомлює, ким був його прапрадід. Але дуже сумує за батьком, Віссаріоном, який майже рік тому виїхав з Грузії до Америки, звернувся по політичний притулок і, схоже, забирати свою сім'ю не збирається. >>

І не зіп'єшся у тій Швеції

Європейська комісія критикує Швецію, закликаючи поважати законодавства ЄС стосовно безмитного перевезення велетенської кількості алкогольних напоїв та сигарет. Шведська влада відчайдушно захищає своє право оберігати здоров'я нації. Вільне пересування товарів є однією з п'яти засадничих свобод Європейського Союзу. 1993 року Єврокомісія погодилася з тим, що Швеція як виняток збереже свою систему державної монополії на алкогольні і тютюнові вироби. Але при цьому було залишено запис про вільний доступ до Швеції товарів з Данії, яка славиться своїм ліберальним ставленням до алкоголю. >>

«Китайське» попередження для «Києва»

Зовсім різний настрій був у прихильників «гри гулліверів» — Києва та Одеси — після позавчорашніх єврокубкових матчів — перші сумували з приводу поразки своїх улюбленців у Пермі від місцевого «Урал-Грейта», а другі раділи перемозі муніципального баскетбольного клубу над французьким «Нансі», яка, до того ж, стала першим успіхом представників Південної Пальміри у нинішньому розіграші Кубка ФІБА-Європа. >>

Нова «Орестея»?

Після завершення кар'єри Андрієм та Наталією Медведєвими українські шанувальники тенісу звернули увагу на досить численну плеяду молодих майстрів ракетки. Хто з них зможе хоча б наблизитися до слави іменитих попередників, сказати важко. Занадто багато часу витрачається на перші етапи кар'єри, де набираються перші рейтингові очки. Не так просто знайти спонсора, який повірить у спортсмена і перспективу повернення грошей і одержання дивідендів, що можливо лише за умови участі у турнірах АТР світової серії. Поки ж українські тенісисти перебувають у стадії наближення до мрії, тому кожне очко у нижчих за рівнем «челенджерах» має вагу золота. Приємно, що все частіше молодим талантам України надається шанс виступати у таких турнірах удома, не витрачаючи стартовий капітал на далекі вояжі. >>

Про хліб та видовище для народу

До написання цих рядків мене спонукало видовище «класичного» донецького дербі 15-го туру поточного вищолігового українського футбольного чемпіонату. Такий собі контрольно-тренувальний матч підвищеної обопільної відповідальності у рамках офіційного турніру. Кількість єдиноборств на пальцях перерахуєш; офіційна статистика фолів — аж 15 штук на двох (через лупу, певне, рахували); аж 4 взяття воріт (кооперативних, як у нетрадиційних шахах); та все решта на рівні. Ніякого порівняння з матчами ветеранів із заздалегідь запланованим загальним фуршетом. >>

Фальстарт чи виклик Президенту?

Як кого, а мене найбільше шокувала заява голови правління корпорації «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД) Сергія Тарути, зроблена з приводу торгів за акції Дніпровського металургійного заводу імені Дзержиського в інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня». Пан Тарута стверджував у ньому, що сторона, яка програє, негайно ініціює процес банкрутства підприємства. З огляду на те, що ІСД уже скупив більшу частину боргів «Дзержинки», такі слова звучать як застереження. А точніше, як ультиматум. Зовні це виглядає як рукавичка, кинута Президенту України, який днями доручив Раді безпеки і оборони, Генеральній прокуратурі, МВС та СБУ вивчити проблему шкідливої практики доведення підприємств до банкрутства і виробити рекомендації для боротьби з цим явищем. Аж до притягнення винних до кримінальної віповідальності. >>

Чарівний кристал на «власній кухні»

За всі часи існування людства вироби з алмазів завжди користувалися попитом і належали до найвишуканіших прикрас. Нагадаємо, алмаз — це не що інше як кристал вуглецю з ідеальною кристалічною решіткою, який «народився» у надрах земної поверхні або «виріс» штучно у лабораторному тиглі при температурі більшій за 1000 градусів. Саме цією будовою кристалічної решітки і пояснюються його властивості — унікальна міцність, твердість і хімічна стійкість. >>

«Під крилом «сірого кардинала»

Стаття народного депутата України Георгія Манчуленка під такою назвою, вміщена в газеті «Україна молода» 4 листопада, викликала широкий розголос серед читачів і, в першу чергу, серед фахівців, працівників цивільної авіації. >>

Біль «непроханого гостя»

Будівля харківського Держпрому завжди була символом. Колись — революції у вітчизняній архітектурі, тепер — її глибокого занепаду. Факти свiдчать самі за себе. Грандіозну споруду фасадом завдовжки 300 метрів фахівці на початку минулого століття звели всього за два з половиною роки (1925—1928). Сьогодні ж, аби просто реставрувати будівлю, потрібен термін у чотири рази довший. Принаймні за умови, якщо потік державних коштів не зміліє до дріб'язку. >>

... А у нас складають МАЗ?

Під час візиту до Донецька надзвичайний і повноважний посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко звернув увагу на стабільну економічну співпрацю з донеччанами. Приміром, до 70 відсотків білоруського машинобудування працює завдяки українському металу, серед якого немало саме донецького. А у недалекому майбутньому Донеччина не тільки експортуватиме сировину, а й налагодить складання білоруських автобусів МАЗ, що непогано зарекомендували себе на міських маршрутах. >>

Без волі, телефону й передач

Боротьба з телефонними «жартівниками», які анонімно повідомляють про вибухівку в тому чи іншому приміщенні, ведеться з перемінним успіхом, однак до конкретної відповідальності «терористів» досі здебільшого не доходить. Точніше, не доходило раніше, оскільки нещодавно в Маріуполі таки відбувся відповідний судовий процес і покарав одного з мешканців міста позбавленням волі. >>

Покутянка Людмила і Голлівудові мила

Шлях до визнання у столиці американської кіноіндустрії студентка Коломийського інституту — філії Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Людмила Боднарук подолала за два роки, відколи дебютувала у модельному бізнесі. Успіх переслідував чарівну коломиянку по п'ятах: вона з першого заходу стала «Покутською красунею-2002» і того ж року здобула звання першої віце-міс регіонального конкурсу «Прикарпатська красуня». >>

Знахідка в очереті

Більше року родина 70-річного Івана К. iз села Олесине Козівського району Тернопільської області не знала, що з ним сталося, бо чоловік раптом безслідно зник. У жовтні минулого року пенсіонер разом зі ще одним односельцем поїхав до райцентру на цукрозавод, аби виписати зароблений за здані буряки цукор, а додому він уже не повернувся. Останнім, хто його бачив, був мешканець із сусіднього села, який пізно ввечері пояснював старому, як краще пройти до Олесина пішки. У дорозі чоловік і пропав. За заявою рідних його згодом почали розшукувати правоохоронці, але безрезультатно. >>

Форс-мажор «Формаркету»

Це зараз справа набула скандального резонансу і судових втручань, а починалось усе цілком інтелігентно. Два роки тому на місці старого ринку «Формаркет», який давно не відповідав сучасним вимогам, вирішено було побудувати новий торговий центр, який мав би ту саму назву «Формаркет». Звичайно, перспектива поміняти старі «жабки», розкладайки та дерев'яні прилавки на сучасні торгові місця була спочатку сприйнята торгуючими «в штики». Нікому не хотілось втрачати час, доки збудується новий ринок. Але зрештою понад 260 власників торгових місць уклали угоду з дирекцією ринку і виклали за кожне майбутнє торгове місце площею 27 кв.метрів близько 13 тисяч доларів. І почали чекати. >>

Садив доцент город бабці

Незвичну виставку вiдкрито у Запорізькому технічному університеті. Доцент кафедри філософії Володимир Гордійченко презентував для огляду експонати «юрківського походження». «Не «юрського», позаяк відкопав викладач знахідки саме у Юрківці, одному з сіл Оріхівського району, де його чоловічих рук завше потребує город бабусі. Коли доводиться орудувати лопатою під час збирання урожаю чи перекопування городу на зяб, неодмінно щось подасть металевий «голосок». Зазвичай це «гостинці» 40-х років. «У цих місцях, розповідала мені бабця, точилися кількаденні бої з фашистами», — каже пан Гордійченко. >>

Піф-паф по-млинівськи

Згідно з одним із правил класичної драматургії, якщо на початку вистави на стіні висить рушниця, наприкінці вона неодмінно має вистрелити. У житті це трапляється значно рідше, проте оскільки воно — не театр, наслідки бувають якщо не трагічними, то дуже серйозними. Приміром, 47-річний мешканець Млинівського району Рівненщини Микола у з'ясуванні родинних стосунків вирішив вдатися до вогнепальної зброї. >>

Переклепали люки на грати

Два дні тому начальник Городищенського районного відділення Укртелекому звернувся до міліції по допомогу: буквально за одну ніч в місті злодії викрали у зв'язківців аж 9 люків, що для провінції — НП місцевого масштабу. >>

Кримінальний «джекпот» зловмисники зірвали разом із касою,

Наша газета вже повідомляла про те, як двоє працівників одного з полтавських «комп'ютерлендів» відверто «кинули» власника тієї ж таки зали ігрових автоматів більш ніж на півсотні тисяч гривень. Щоправда, для цього їм довелося провести на робочому місці, як мовиться, не відходячи від каси, майже цілу ніч... >>

«Хатинка», що повертається передом

Шістдесятирічний керівник одного з колишніх колективів сільськогосподарських підприємств Лохвицького району нещодавно вийшов на пенсію, так би мовити, разом із колгоспною «хатинкою». Власне, добротний житловий будинок загальною вартістю майже 22,4 тисячі гривень він викупив у рідного колгоспу ще в ті часи, коли був його головою. Звісно, не за повну вартість. Адже для тих членів колективного сільгосппідприємства, котрі пропрацювали в ньому не менше 25 років, господарство надавало суттєву пільгу: їм дозволялося придбати збудоване громадою помешкання за півціни. >>

У застінках СІЗО: ув'язнення — не курорт, але й тут житимуть по-людськи

На що тільки не йдуть журналісти заради ексклюзиву. У пошуках неординарної теми до єдиного в столиці ізолятора тимчасового утримання, що на Подолі, вирушила й авторка цих рядків. Моя мрія побачити справжній карцер перевершила всі сподіванки: тільки-но я опинилася в ньому, як грати з рипом піддалися, а наступної миті засув глухо клацнув... >>