Якщо 1 грудня в магазині вам на здачу дадуть невідому зелененьку купюру із портретом Франка на лицьовому боці та жiнкою з пальмовою гiлкою на зворотному — не лякайтесь і не тягніть продавця-«фальшивомонетника» в міліцію — із початку наступного місяця в Україні «ходитимуть» нові двадцятигривневі купюри. Такий передноворічний сюрприз для громадян (і піар-акцію для себе) приготував Національний банк. Кажуть, заміна старих двадцяток — черговий етап грошової реформи.
Нова купюра має характерний милий оку зелененький колір і досить «змахує» на євро. Навіть розміром: нова двадцятка трохи більша за своїх попередниць — 69 на 130 міліметрів. За словами голови Нацбанку Сергія Тигіпка, такий вибір не випадковий. «Я дуже би хотів, щоби ми орієнтувались на євроінтеграцію», — сказав він, натякаючи на схожість української та європейської валют. І одразу ж привідкрив карти щодо інших доживаючих останні дні банкнот: їх розмір збільшуватиметься у прямій пропорційності до номіналу, тобто чим більше грошей представляє купюра, тим більший буде її розмір.
«Обличчя двадцятки» — Івана Франка — Нацбанк змінювати не наважився, хоча Сергій Леонідович і наголошував на невдало підібраних портретах. Однак двадцять гривень зразка 2003 року дозволять громадянам мати не лише візуальне уявлення про класика, а й дізнатись дещо про його творчість, адже на купюрі будуть надруковані рядки із його твору «Веселка»: «земле моя, всеплодючая мати», які напам'ять зацитував журналістам літературознавець Тигіпко.
Нова купюра міститиме цілий арсенал додаткових захисних елементів, наприклад, розетку із цифровим позначенням номіналу, намальовану оптично-змінною фарбою, що змінюватиме колір від пурпурного до оливкового в залежності від кута розгляду банкноти. Латентне зображення цифрового номіналу приховано в зображенні Малого державного герба, а антисканерна сітка не дозволить вмілим комп'ютерникам відсканувати та роздрукувати «шарові» двадцятки.
Тигіпко запевнив, що населенню не доведеться 1 грудня швидко кидатись до обмінників, аби позбутись старих двадцятигривневих купюр. Поки що вони ходитимуть в обігу паралельно і змінюватимуться по мірі зношення старих. «Тобто населення не почує і не побачить цього», — зазначив він і додав: «І в подальшому НБУ не планує акцій конфіскаційного характеру».
Чому починати вирішили саме з двадцятки, головний фінансист країни пояснив тим, що нині вона найбільше полюбилась фальшивомонетникам, тобто найбільш уразлива для підробок. Наступного ж року НБУ планує розробити і надрукувати нові п’ятдесятки, на черзі — банкноти номiналом дві, п'ять та десять гривень. Сотки і двохсотки Нацбанк поки що не чіпатиме, адже вони зношуються втричі повільніше, аніж їхні «брати менші». А от штампувати купюри у 500 гривень НБУ не наважиться ще довго, адже, за неписаним правилом, середня зарплата у країні повинна бути такою, аби її можна було видати двома найбільшими наявними в обігу купюрами. Отже, панове товстосуми, і надалі рвіть гаманці двохсотками.
Яка реальна вартість нової купюри і в яку копієчку державному бюджету влетить друк нових папірців, голова НБУ так і не сказав. Проте не забув наголосити, що рішення про зміну грошей було ухвалено ще 1999 року. Але на нових грошах у лівому верхньому куті стоїть саме його автограф, ще і доповнений гордим словом «голова».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
