Європейська комісія позавчора оприлюднила проект розпорядження стосовно створення «Європейської агенції управління оперативною співпрацею на зовнішніх кордонах», — повідомила агенція ПАП. Iдеться про сухопутні й морські кордони розширеного ЄС та міжнародні аеропорти на території країн-членів Євросоюзу. Комісар ЄС у справах юстиції та внутрішніх справ, португалець Антоніо Віторіно пояснив: «Комісія висловилася на користь створення у подальшій перспективі європейської охорони кордонів, але агенція не буде виконувати функції прикордонної служби. Вона лише координуватиме роботу вже існуючих прикордонних служб теперішніх країн-членів та кандидатів».
Він визнав, що навіть якщо у майбутньому буде створено єдину європейську прикордонну службу, чого вимагають Німеччина, Італія, Іспанія, Бельгія, Греція та кілька інших країн ЄС, то вона не замінить повністю національні прикордонні служби. Віторіно додав: «Це буде спеціальний підрозділ, який підсилюватиме вже існуючі національні прикордонні служби за виникнення особливих обставин». Агенцію буде створено 2005 року, і в ній спочатку працюватимуть лише 30 осіб. Бюджет на перший рік діяльності становить шість мільйонів євро, а на 2006 — десять мільйонів євро. Експерт Єврокомісії Жан-Люк Дебруве повідомив, що цей орган ЄС підтримав ініціативу Німеччини та Італії, що центр навчання та підвищення кваліфікації сухопутної прикордонної служби буде знаходитися в Берліні, а повітряної — у Римі. Охоронці морських кордонів ЄС будуть навчатися в Греції або Іспанії.
Брюссельські євробюрократи не приховують, що одним iз головних завдань новоствореної агенції буде допомога новим країнам-членам, які мають створити надійний мур на східних кордонах ЄС для захисту від прибульців з України, Росії і Білорусі. Але відповідної підтримки віддавна вимагають також Греція, Італія та Іспанія, яких нелегальні емігранти атакують з боку Середземного моря. Британська газета «Дейлі Телеграф» вчора написала прямим текстом: «Пан'європейська агенція створюється для запломбування нових кордонів Європейського Союзу після його розширення наступного року».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
