«Найбільша цінність не у дзвонах, а у дзвонареві»

«Найбільша цінність не у дзвонах, а у дзвонареві»

П’ятнадцять років тому над древнім Лучеськом зазвучав неповторний багатоголосий передзвін: у світлі великодні дні дзвонарі з різних куточків Волині вперше славили разом Воскресіння Христове. Так було започатковано фестиваль дзвонового мистецтва «Благовіст Волині», що згодом став всеукраїнським. Нині фестиваль змінив свої часові рамки, його проводять у серпні, коли Луцьк святкує день міста і День незалежності України. Цьогоріч проводитиметься вже п’ятнадцятий за рахунком фестиваль. Місце його проведення залишається незмінним — Луцький замок або замок Любарта. Кожен, хто переступає середньовічну браму й потрапляє на замкове подвір’я, не може не звернути увагу на дерев’яну дзвіницю із дзвонами, встановлену порівняно недавно. Це сучасні дзвони, виготовлені майстрами Нововолинського ливарного заводу, на яких і вправляються у майстерності учасники «Благовісту». Та варто пройти трохи далі, піднятися крутими дерев’яними східцями на верхні яруси Владичої вежі, як потрапите у справжнісіньке царство старовинних дзвонів. Тут, у товстих середньовічних мурах, знайшов свій надійний прихисток перший і єдиний в Україні Музей дзвонів, який діє вже чверть століття. Його експозиція представлена колекцією дзвонів з Волині та інших областей України, а також із Польщі, Австрії, Румунії, Росії. >>

Стоп–кран для бульдозера

Стоп–кран для бульдозера

Дві найскандальніші «будівельні точки» Києва — на перетині вулиць Хмельницького та Пушкінської — над станцією метро «Театральна» та у буферній зоні Софії Київської (вулиця Гончара, 17—23) — продовжують рости з кожним днем. І це попри те, що перше будівництво може спричинити обвал вестибюлю станції метро та нищення приміщення Театру російської драми ім. Лесі Українки, а друге — існуванню пам’ятки архітектури, яка включена до списку об’єктів ЮНЕСКО, Софійському собору, Київській ендокринологічній лікарні та сусіднім будинкам.

Нещодавно представники влади та особисто Віктор Янукович заявляли про те, що зведення скандальних багатоповерхівок необхідно зупинити. Сам Президент просив повідомляти його про незаконні будівництва. Однак попри численні акції киян, Федорович, схоже, громадськість так і не почув. А Прем’єр Микола Азаров, який 22 березня «взяв під особистий контроль» скандальні об’єкти, створив комісію для перевірки документації з чиновників... які й видавали дозволи на будівництво. Раніше, у лютому, голова КМДА Олександр Попов обіцяв зупинити будівництво над «Театральною» і на Гончара, однак згодом заявив, що забудовники мають дозвільну документацію, тому компенсація споруди влетить місту в 1 мільярд гривень.

Чому чиновники не можуть дати ради будівельному свавіллю, яким чином громада міста може вплинути на столичну владу — намагався дізнатися кореспондент «УМ». >>

Марш українських незгодних

Марш українських незгодних

Учора в Києві відзначали першу річницю ратифікації харківських угод. Більшість демонстрантів висловлювали негативне ставлення до сумнозвісних домовленостей і вимагали їх денонсації. Але були й начебто прихильники «газо–флотської» дружби: молодіжне крило Партії регіонів рекрутувало близько тисячі людей, які «застовпили» плаци біля Верховної Ради та адміністрації Президента і, відверто нудьгуючи, демонстрували схвальне ставлення до політики Януковича. Однак вони програвали опозиційним мітингам і за настроєм, і за жвавістю. >>

Бджільницька Мекка у відходах

Бджільницька Мекка у відходах

Село Митченки, що на Чернігівщині, нічим особливим, здавалося б, від інших українських сіл не відрізняється: ті ж незаасфальтовані, неосвітлені вулиці, бабусі обабіч дороги на лавках, всюди — занепад. Але саме тут, у Митченках, ще кілька століть тому, відбувалися події історичної ваги. У цьому селі жив гетьман Пилип Орлик, тут народився його син Григорій, яким пишається Франція. Тут з’явився на світ один із найвидатніших науковців світу — Петро Прокопович, винахідник рамкового вулика. Тут він створив першу в Європі пасічницьку школу, звідси почала розростатися його найбільша в Європі пасіка.

Саме приміщення пасічницької школи до наших днів не збереглося. І найприкріше, що місце, на якому вона стояла, перетворили на смітник. Але в Митченках живуть ентузіасти, які ще пам’ятають, як виглядало те приміщення. Небайдужі митченківці мріють, що колись на місці історичного закладу наведуть лад. «УМ» вдалося знайти місцевого мешканця — Івана Заліського, який чи не єдиний зберіг детальні креслення школи Прокоповича — ними він поділився з нами. «Із цього приміщення я не вилазив упродовж 15 років — усе перекреслив у деталях», — каже 72–річний вчитель фізики. Івану Степановичу цей смітник — наче рана на серці. «Через два роки Україна прийматиме Міжнародний конгрес бджолярів, з’їдуться пасічники з усього світу, — каже Іван Заліський. — Я не вірю, що вони не захочуть приїхати сюди. Адже Прокоповича, якому належить визначний винахід людства, цінують в усьому світі. Уявляєте, якщо вони побачать тут таке…» >>

Чи буде хлопчик?

Чи буде хлопчик?

Французька преса жваво обговорює новину про вагітність «першої мадам» країни Карли Бруні.

З одного боку, першим про «сенсацію» повідомив глянцевий журнал Closer, якому сліпо довіряти не варто, — це видання не раз потрапляло в скандальні ситуації, публікуючи відверті «качки» про зірок політики та шоу–бізнесу. З іншого — Карла часто зізнавалася, що дуже хоче народити дитину своєму нинішньому чоловікові, президенту Франції Ніколя Саркозі, а під час недавніх відвідин індійського Тадж–Махалу просила тамтешнього священика помолитися за її вагітність. >>

«Лайкніть» нашу землю!

Феноменальна інтернет–мережа Facebook здобуває все більше прихильників. Станом на січень цього року сайтом активно користувалися понад 600 мільйонів користувачів в усьому світі. В Україні зараз майже 1,2 млн. користувачів найпопулярнішої соціальної мережі. А в Хорватії, скажімо, свої сторінки на «Фейсбуці» мають близько 30 відсотків громадян. Саме в цій країні зародилася ініціатива назвати на честь «Фейсбука» один із численних островів. >>

«Сталева леді» й зуби Путіна

«Сталева леді» й зуби Путіна

Колишній держсекретар Сполучених Штатів Америки Кондоліза Райс після відставки вирішила перекваліфікуватися в актриси. Щоправда, ненадовго, та й уроків акторської майстерності Конді для своєї першої ролі брати не доведеться — адже гратиме 55–річна «залізна леді» саму себе. Як повідомляє телеканал Ен–Бі–Сі, Райс зніметься в одному з найпопулярніших американських серіалів — комедійному ситкомі «Студія 30», або «30 струсів» (30 Rock). >>

ПРИКОЛИ

Якщо ваша дівчина перестала робити епіляцію, значить, у неї, крім вас, нікого немає. >>

Сьогодні — визнання, завтра — медалі

Сьогодні — визнання, завтра — медалі

На початку весни, немов у калейдоскопі, змінювалися декорації на спортивних аренах Старого світу. Свої «вистави» «зіграли» лучники, борці, важкоатлети, дзюдоїсти. Щоправда, сценарії цих постановок у виконанні українців особливою різноманітністю не відзначалися. Практично з кожного тренерського штабу лунали схожі фрази: «Чемпіонат Європи — це етап підготовки до ліцензійного чемпіонату світу». Тож очікувати «медалепаду» від наших дзюдоїстів, які минулого тижня змагалися на ЧЄ в Туреччині, було марно. Власне, в активі українців — лише одна індивідуальна нагорода, здобута Георгієм Зантараєю. Не віддавши суперникам жодного очка, киянин із третьої спроби підкорив найвищу континентальну висоту. «Це плоди моєї щоденної кропіткої роботи, — розповів «УМ» найкращий дзюдоїст турніру. — Я хочу перемагати красиво, зазвичай достроково, тому й не віддав суперникові жодного бала. Власне, такий у мене стиль боротьби». >>

Почин нерядового Райана

Почин нерядового Райана

Більш непередбачувану команду в нинішньому розіграші Ліги чемпіонів годі було знайти. «Шальке», срібний призер попередньої першості Німеччини, у цьому сезоні бундесліги перебуває далеко від єврокубкової зони. Натомість на європейській арені підопічні Ральфа Рангніка стали справжньою сенсацією, пробившись до півфіналу Суперліги вперше у своїй історії. До вівторка німці не програвали жодного домашнього поєдинку в ЛЧ! Але до Гельзенкірхена приїхав «Манчестер юнайтед», що теж має вражаючу серію в поточному турнірі: «манкуніанці» в гостях не пропустили жодного м’яча. >>

«Повірю, коли побачу»

«Повірю, коли побачу»

Поєдинок чемпіона світу за версіями IBF і WBO Володимира Кличка та володаря пояса WBA Девіда Хея вже кілька років є найбільш очікуваним у світі боксу. Нарешті суперники–суперваговики визначилися з датою й місцем зустрічі (2 липня, Гамбург), і ось тепер почали промо–тур перед боєм. >>

Спалахи і сполохи ЧАЕС

Спалахи і сполохи ЧАЕС

Фотографу Юрієві Ворошилову, якого впізнають в усьому світі за його знімками Харкова з висоти пташиного польоту, не потрібно проникати в чорнобильську тему. Він поїхав до Чорнобиля як фотокореспондент у червні 1986–го, про радіацію та її вплив на людину Ворошилов почне думати згодом, коли один за одним вмиратимуть його друзі. Свою першу виставку про Чорнобиль разом із іншими ліквідаторами він організував наприкінці 1986 року. Потім будуть наступні проекти: «Зона» (1991—1994, Харків, Цинциннаті, Нюрнберґ, Дрезден, Київ), «Межа» і «Камо грядеши» (2000), «Чорний біль» (2006). До 25–річчя катастрофи на Чорнобильській АЕС у Харківській обласній галереї відкрилася нова виставка Юрія Ворошилова «Чорнобиль. Я там був». >>

Там, де відносно безпечно

Там, де відносно безпечно

Сьогодні у бомбосховищі при столичному освітньому центрі «Майстер клас» (вул. Лаврська, 16) виходить на фінішну пряму благодійний культурний марафон «Пам’ятай», присвячений роковинам трагедії на ЧАЕС (початок о 19.00). Одним із учасників концерту (виступатимуть «ТаРУТА», «Домра») буде гурт «Гайдамаки». Цим музикантам чорнобильська тема особливо близька: до 12 років лідер гурту Олександр Ярмола жив у самому Чорнобилі. «Чорнобиль — старе містечко на березі річки Прип’ять, там дуже приємно, зелено, тихо, кажуть, що відносно безпечно», — розповідає він про свою малу батьківщину. >>

Батько «заньківчан»

Батько «заньківчан»

«Він був провідником моральності, культури, шляхетності в театрі», — так згадують про Бориса Романицького актори заснованого ним Львівського національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької. Видатний театральний діяч прожив 97 років, 75 із яких були віддані роботі на сцені. Про це оповідає виставка «Учень. Учитель. Учні», що триває у столичному меморіальному Музеї Марії Заньковецької до середини травня (до слова, 30 березня театрали святкували 120–річчя з дня його народження). >>

Криваве відлуння фесту

Криваве відлуння фесту

«Україна молода» ще у вересні 2010 року першою піддала сумніву офіційну версію вбивства знаного полтавського рок–музиканта, поета і художника Сергія Звенигородського, більш відомого у «неформальних» мистецьких колах як Маріо. Нагадаємо, що в обласній міліції стверджували, що 28 серпня вночі на фестивалі аматорського мистецтва «Вйо, Кобеляки!» Сергія його ж підтяжками задушила 16–річна випускниця сільської школи. Із нею 42–річний митець нібито познайомився у наметовому таборі фесту, а під час нічної прогулянки до річки нібито почав «чіплятися», домагаючись інтиму. На таке непристойне «залицяння» неповнолітня відповіла ударом палицею по голові та діями, які експерти назвуть «процесом удушення», що й спричинили смерть від механічної асфікції... >>

Цвинтар «під градусом»

Свій хиткий алкогольний бюджет 37–річний мешканець прикарпатського міста Бурштин стабільно поповнював на місцевому цвинтарі. Принаймні тамтешні правоохоронці, як повідомив «УМ» начальник Галицького райвідділу міліції Руслан Бойдуник, уже задокументували одинадцять крадіжок труб із нержавіючої сталі, вчинених цим хронічним п’яничкою напередодні поминальних днів. Коли закінчувалися гроші на випивку, він у темну пору доби рушав до цвинтаря і знімав з могил огорожі, зроблені зі сплаву заліза та хрому. >>

Україна в летаргiйнiй сплячцi

На початку лютого 1944 року темної–претемної ночi через наше село вiдступали нiмцi. Велике село наче вимерло, нiде нi вогника, нi собачого гавкання. Багнюка несусвiтня, нiби трясовина. Минуло кiлька десяткiв рокiв пiсля вiйни, i менi випала нагода побувати ще раз на вулицi мого дитинства. Що ж тут змiнилося за цей час? Хатки вкритi вже не соломою, висять дроти електропередачi, стирчать телеантени. Та залишилася та грязюка по самi вуха часiв нiмецького драпмаршу. >>

Закон, як дишло...

Хто такi дiти вiйни i як вони прожили i зараз живуть, уже писано–переписано. Я просто хочу нагадати. Ми — дiти вiйни — не знали, що таке дитинство. Хiба можна назвати щасливим дитинством роки окупацiї або голоднi 46—47–й роки? Я донинi не забув, як у 1947 роцi нас, 9—10–рiчних дiтлахiв, гнав iз колгоспного саду верхи на конi старший сторож, як мене наздогнав i вдарив по спинi батогом так, що й полотняна сорочка трiснула. А ми ж пiшли в сад, бо голоднi були. Що ми тодi їли, то й подумати страшно... >>

Замулене джерело влади

Верховна Рада відхилила законопроект М. Кульчинського про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні, за нього не дали жодного голосу коаліціанти, що займають владні посади, в тому числі й комуністи, які давно вже думають не про трудящих, а лише про себе. Переважна більшість українців вважає несправедливим розмір пенсій привілейованих високопосадовців, які у 40—50 разів перевищують мінімальні. Оголошений намір уряду обмежити їх, швидше за все, матиме той самий результат, що й законопроект Кульчинського, бо намір є піаром, спробою підсолодити гірку пігулку підвищення пенсійного віку. >>

Про козлів, вошивих і «бацьку»

Про козлів, вошивих і «бацьку»

«У сучасній історії Білорусі було дві біди — Чорнобиль і Лукашенко», — гірко жартують знайомі білоруси. Цими днями, коли увесь світ із жахом згадує катастрофу на Чорнобильській АЕС, обидві іпостасі білоруської трагедії особливо гостро злилися воєдино. На 25–ті роковини чорнобильської трагедії опозиції не дозволили провести в Мінську традиційний «Чорнобильський шлях» — жалобну ходу в пам’ять про загиблих і постраждалих від вибуху 4–го енергоблоку ЧАЕС. Аби уникнути сутичок із міліцією, організатори погодилися замінити звичну акцію мітингом у парку Дружби народів. Поряд із зображеннями знака «обережно, радіація» учасники тримали плакати в стилі «обережно, Лукашенко» — закрутивши всі можливі гайки незгодним із тим, що він — «бацька всія Білорусі», президент остаточно прирівняв себе до катастрофи. >>

А за «Макдональдз» — відповіси!

У Мінську розпочався судовий процес у кримінальній справі екс–кандидата в президенти Білорусі Андрія Санникова. На початку засідання суд відхилив клопотання адвокатів підсудного про зміну запобіжного заходу, залишивши його під вартою. Санников — перший iз колишніх кандидатів у президенти Білорусі, щодо якого розпочато судові слухання. Йому інкримінують злочин, передбачений ч. 1 ст. 293 КК (організація масових безладів). Максимальне покарання за цією статтею — позбавлення волі строком до 15 років. >>

Зупинка в зоні

Пересування в межах Шенгенської зони може стати значно менш вільним, ніж досі. На зустрічі в Римі, присвяченій цьому питанню, президент Франції Ніколя Саркозі та прем’єр–міністр Італії Сильвіо Берлусконі дійшли згоди щодо потреби змінити умови Шенгенської угоди, щоб у разі потреби легше відновлювати прикордонний контроль у межах Євросоюзу. Спільний лист із відповідними пропозиціями Франція та Італія вже надіслали до Єврокомісії, яку просять «розглянути можливість тимчасового відновлення контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони». Якщо Брюссель пристане на ці пропозиції, це означатиме внесення змін до ще кількох європейських угод та відкат назад у принципі вільного пересування громадян Євросоюзу територіями всіх 27 країн–членів, а також Норвегії та Швейцарії, які не входять до ЄС, але підписали Шенгенську угоду. >>

А може, він і не потрібен?

Уже рівно рік Бельгія живе без уряду — це абсолютний світовий рекорд. Проте більшість бельгійців мало цим переймається, адже на їхньому матеріальному становищі нестача повноцінної виконавчої влади якщо й позначається, то, швидше, позитивно. >>

Втерти носа Обамі!

Втерти носа Обамі!

У світі й далі неспокійно: в США спекулюють бензином, основні й резервні світові валюти лихоманить, а провідні, на перший погляд, держави опустилися до надмірного дефіциту. Ці тривожні тенденції вчергове схвилювали українського Прем’єр–міністра Миколу Азарова, який вирішив погодитися з висновками західних економістів: друга хвиля кризи у світі таки можлива. І констатувавши безсилля Барака Обами навести лад iз використанням адміністративних важелів Білого дому, вирішив діяти сам. Причому рішуче!

Для цього на вчорашнє засідання Кабміну Микола Янович запросив керівників областей, відомств і державних служб. Аби, влаштувавши потужний мозковий штурм за участю елітних керівних кадрів нинішньої влади, разом врятувати людей від економічних негараздів та інших прикрих напастей. >>

Битва зі штучним інтелектом

Битва зі штучним інтелектом

Учора відомий український професор–нейрохірург Андрій Слюсарчук після кількамісячних тренувань обіграв комп’ютерну шахматну програму Rybka–4, яку до цього часу не вдалося «побороти» жодному із гросмейстерів. Це перший випадок в історії шахів, коли змагатися з непереможною програмою взявся непрофесійний шахіст. >>

Чорнобиль у тобі

Людям, які на момент Чорнобильської аварії були дітьми або підлітками та проживали на територіях, забруднених радіоактивним йодом, необхідне скринінгове медичне обстеження. Такого висновку дійшли фахівці Наукового центру радіаційної медицини НАМН України, які здійснювали аналіз та оцінку смертності населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях. Міністерство охорони здоров’я, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та Національна академія медичних наук іще торік розробили та затвердили спільний наказ № 62/45/5 «Про вдосконалення ендокринологічної допомоги потерпілим унаслідок Чорнобильської катастрофи», яким передбачено обов’язкові огляди людей, що на момент Чорнобильської катастрофи були дітьми (йдеться про осіб 1968—1986 років народження) або ще перебували в материнській утробі й могли зазнати опосередкованого опромінення щитовидної залози. У Державному реєстрі осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, наразі зберігається інформація на 1 мільйон 529 тисяч 363 особи, які на момент аварії були дітьми, повідомляє МОЗ. >>

Синдром Бойчука—Лозинського

Ще не встигла забутися жахлива історія, в яку потрапили рибалки з Чернівецької області, як на Харківщині стався схожий інцидент. У Чугуївському районі 58–річний Віталій Денисов прийшов порибалити до одного з місцевих озер разом зі своїм хрещеником і ледве не загинув від куль місцевого бізнесмена Олександра Семенюти. Той під’їхав до чоловіків автівкою і без жодного попередження почав стріляти з мисливського карабіна. Стріляв, щоправда, лише вгору та під ноги своїм жертвам. Як розповів пан Денисов, від страху він відступив назад і впав просто у воду. >>

«Червона картка» на зятя

Міністерство внутрішніх справ неабияк стурбували закиди вітчизняної преси, нібито МВС аж ніяк не зацікавлене в міжнародному розшуку каналами Інтерполу зятя мера Києва Леоніда Черновецького В’ячеслава Супруненка. Через два тижні після порушення проти Супруненка кримінальної справи за фактом розбійного нападу та затримання іншого підозрюваного у цьому злочині — лідера фракції блоку Черновецького у Київраді Дениса Комарницького — МВС вирішило заспокоїти громадськість. Мовляв, не кожен охочий може побачити «червону картку» навпроти портрета підозрюваного на сайті Інтерполу. >>

Колісний чартер по–російськи

Колісний чартер по–російськи

Міністерство курортів і туризму Криму вже з наступного місяця розпочне інвентаризацію кримських пляжів. Уже відомо, що цього курортного сезону на півострові працюватиме 504 пляжі, з яких 207 будуть безплатними, повідомив курортно–інформаційний центр АРК. «Платними можуть бути тільки послуги, при цьо­му категорично заборонено ці послуги нав’язувати, — наголосив перший заступник міністра курортів і туризму АРК Олександр Лієв. — Крім того, обладнати шезлонгами можна не більше 35 відсотків територій пляжів загального користування. Усі ми пам’ятаємо «умільців»–підприємців, які встановлювали стільки шезлонгів, що було ніде встати». >>

Нас залишається все менше

Днями Державний комітет статистики оприлюднив дані про чисельність населення в Україні станом на 1 березня цього року. Виявляється, що за січень–лютий поточного року кількість українців зменшилася на 33,3 тисячі осіб. Тож на початку березня нас налічувалося 45 мільйонів 745 тисяч 200. >>

Мама–шестикласниця — під опікою

Після народження цілком здорової донечки вагою 2150 грамів у відділенні патології Львівської дитячої клінічної лікарні перед нині наймолодшою в Україні мамою (до цього лаври одіозної першості належали теж львів’янці — на два роки старшій Олені) гостро постала житлова проблема. Батьківська оселя малолітньої породіллі в Пустомитівському районі, де мешкає багатодітна родина, має надто занедбаний вигляд. Тому мамі–шестикласниці запропонували на вибір кілька соціальних закладів. Найбільше їй до душі припало Містечко милосердя святого Миколая, розташоване на північно–західній околиці Івано–Франківська. >>

ЗНО — «за» і «проти»

Більшість населення України переконана, що система вступу до вищих навчальних закладів за результатами Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) значно досконаліша, ніж вступні іспити. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва у зв’язку з наближенням зовнішнього тестування. >>