Біле світло Абсолюту

Біле світло Абсолюту

Болюча втрата для української культури: на самісіньке Різдво на 80–му році життя відійшла Михайлина Хомівна Коцюбинська. Інтернет із його імперсональною жадібністю до новини одразу заряснів пригадуваннями, що сам Михайло Коцюбинський був рідним дядьком небіжчиці, що навіть ім’я їй дали на його честь. Вона й пронесла те ім’я з честю крізь нелегке своє життя, єднаючи нас із добою літературної класики таким особливим, особистісним чином. >>

Урбанізований Шекспір

Урбанізований Шекспір

«Сиділа–сиділа, так зате ж висиділа», — знамениту репліку Проні Прокопівни можна сміливо виносити в колонтитул до статті про прем’єру вистави «Сатисфакція». Задуманий Станіславом Мойсеєвим більше двох років тому, спектакль за п’єсою Шекспіра «Венеційський купець» через фінансові проблеми все ніяк не міг матеріалізуватися на сцені Молодого театру. 2010–й, ювілейний для цього театру, рік шансів для подальшого перенесення дати прем’єри не залишав. Після сакраментальної фрази «кістьми ляжемо, але випустимо», яку Мойсеєв спересердя виголосив восени, «Сатисфакція» вже почала набувати чітких обрисів. А в останні дні грудня–2010 Молодий нарешті запросив на прем’єру. >>

Кошторис виживання

Кошторис виживання

Ще у вересні минулого року команда тоді ще першого заступника голови Київської міськдержадміністрації Олександра Попова прогнозувала карколомні зміни у принципах формування міського бюджету. Тоді ЗМІ повідомляли, що принципи його планування суттєво відрізнятимуться від тих, які застосовувалися раніше. Для цього навіть до роботи залучили Агентство США з міжнародного розвитку, почалася розробка бюджету — без посилання на окремі статті витрат, а за програмно–цільовим методом.

Проте економічні експерти в цьому документі не знаходять особливих відмінностей від попереднього бюджету–2010, а депутати Київради вказують на його численні недоліки. Схоже на те, що багатьом категоріям населення Києва доведеться затягнути паски. Чиновники ж про себе, як завжди, подбати не забули. >>

І батіг, і пряник

Новорічні «подарунки» для киян від місцевої влади виявилися не надто втішними. Із 1 січня цього року підвищено тарифи за тепло, які мають виставляти енергопостачальні компанії для розрахунків ЖЕКам. Одначе столична влада вирішила дати місяць киянам для адаптації до нових цін. Отож підвищені тарифи на тепло й гарячу воду набудуть чинності з 1 лютого цього року — у нових квитанціях ми побачимо підвищення на 35 відсотків. Тоді ж зросте в ціні квартирна плата — у середньому в 1,3 раза. >>

У новий рік — із новими протестами

У новий рік — із новими протестами

Наступного понеділка під стінами адміністрації Президента відбудеться маніфестація на захист активістів «Майдану–2». Організатори й учасники осінньо–зимового виступу підприємців — ще одна мішень репресій силовиків Януковича. Правоохоронці закидають «майданівцям» пошкодження державного майна (під час встановлення наметів буцімто побили гранітні плити) та незаконне перекриття вулиць. >>

А за прогули — подяка!

Багатьох мешканців Полтавщини неабияк здивувало привітання олігарху Костянтину Жеваго «з нагоди дня народження», вміщене 7 січня — на Різдво — на офіційному сайті Президента України. Не лише тому, що йдеться про 37–річчя, тобто зовсім не «круглу» дату. По–перше, Жеваго, чия бізнес–імперія дислокується переважно в Полтавській області, — народний депутат від нібито опозиційного Блоку Тимошенко. >>

2011 — без загулiв?

Українці можуть розслабитися і спокійно, але ударно працювати: обрана ними влада, незважаючи на всі об’єктивні труднощі, таки зуміла «закрутити» наступні 365 днів. А заодно й рішуче простягла руку допомоги традиційно «пропащому» січню. Такі радісні новини повідомив українському народові особисто Прем’єр–міністр Микола Азаров — у перші дні нового року, коли все прогресивне українство ще відходить від питтєво–закусочних принад святкового столу. >>

А тепер — Горбенко!

Учора Дніпровський райсуд Києва завершив оголошення обвинувального висновку в кримінальній справі колишнього народного депутата Віктора Лозинського, якого обвинувачують у вбивстві селянина Володимира Олійника. Саме оголошення резулятивної частини обвинувального висновку прокурором зайняло півтори години. При цьому компанію Лозинському на лаві підсудних склав екс–прокурор Голованівського району Кіровоградщини Євген Горбенко, який на попередніх судових засіданнях сидів на окремій лаві в залі. Виявляється, ще напередодні Нового року колишньому прокурору змінили запобіжний захід iз підписки про невиїзд на взяття під варту. Утiм офіційні джерела прокуратури деталей iз цього приводу не наводять, мовляв, таким є рішення слідчого. >>

Гніздечко з «сюрпризом»

Коріння цієї квартирної історії сягає радянських часів, коли чимало українців їхали працювати на Північ за «довгим» карбованцем й іншими матеріальними благами, зокрема, й можливістю заробити й, відповідно, «забронювати» за собою квартиру на малій батьківщині. Наприклад, у Кременчуці. Хоча обживали «подаровані» в такий спосіб державою помешкання за тисячі кілометрів од місця роботи, зрозуміло, не всі квартиронаймачі. Частина з них назавжди осідала у надто віддалених від наддніпрянського міста регіонах, втрачала зв’язок із тим же Кременчуком, а після розпаду СРСР — і з Україною. >>

Кілер довго палив...

Цієї суботи убитого голову Партії промисловців і підприємців України Олександра Коробчинського відспівали у Спасо–Преображенському кафедральному соборі в Одесі, після чого поховали. Відомого політика і бізнесмена, який посів трете місце на виборах в мери Одеси, вбили в центрі міста ввечері 5 січня. Близько 18.30 у сквері Пале–Рояль (неподалік Оперного театру) пан Коробчинський разом із дружиною під’їхав до власного будинку, а коли вийшов із авто, потрапив під обстріл. Невідомий кілер упритул — з відстані одного метра — випустив у нього 12 (!) куль iз пістолета іноземного виробництва з глушником і зник. Дві кулі калібру 9 міліметрів потрапили в живіт одеського бізнесмена, але він залишався живим. Буквально через 45 хвилин хірурги з приватної клініки вилучили кулі з живота жертви пiд час операції у приватній клініці, але 40–річний Коробчинський від отриманих поранень усе одно помер. >>

Господь їм суддя

Різдвяної ночі у храмі Петра і Февронії, спорудженому замість підірваного влітку Свято–Покровського собору, відбулася перша Божественна літургія. Попри те, що температура у приміщенні була майже нульовою, мирян прийшло багато: інтерес підігрівала «спека» навколо холодного храму. А ще — можливість долучитися після богослужіння до заздалегідь анонсованого ярмарку, який відбувся за участі спонсорів і з благословення архієпископа Запорізького і Мелітопольського Луки. Настоятель нового храму архієрей Олег (Семенчук) запросив присутніх поласувати святковими напоями і їствами, а також стати власниками ікон і виробів майстрів народного промислу. >>

Лікарчука покарали за англійську?

Лікарчука покарали за англійську?

Початок реєстрації на ЗНО ознаменувався серйозною кадровою зміною — Кабмін звільнив з посади директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука. Натомість доручив керувати цією структурою Ірині Зайцевій, яка досі обіймала посаду заступника міністра освіти. >>

«Бандерівців» брати поодинці!

Учора інформація про затримання лідерів обласних осередків націоналістичної Всеукраїнської організації «Тризуб» імені Степана Бандери з’явилася на офіційній інтернет–сторінці ВО. Зокрема, зазначається у повідомленні, одразу після Різдва, не чекаючи початку робочих буднів, українська міліція прийшла з обшуками до керівника Центрального проводу Андрія Стемпіцького. Заодно правоохоронці затримали і його сина Пилипа, а також Романа Хмару. Усіх їх затримали в Івано–Франківській області, де патріоти святкували Різдво. >>

Жертви на віражі

Аварія сталася поблизу селища Нова Водолага на Сімферопольській трасі. Молодий водій «Славути» спробував піти на обгін, але, не впоравшись iз керуванням, урізався в пасажирський автобус, який їхав iз Харкова до Кривого Рогу. Водій автобуса не зміг уникнути зіткнення, й «Неоплан» iз тридцятьма пасажирами з’їхав у кювет i перевернувся. >>

Готику — залишити! Вечерського — у відставку!

Готику — залишити! Вечерського — у відставку!

Учора ввечері громадянська ініціатива «Збережи старий Київ» повідомила про акцію на захист «Замку барона» — будівлі, зведеної у 1898 році. Причиною активної «мобілізації» всіх небайдужих киян стала публікація «ТОП–10 старовинних будинків Києва, яким загрожує знесення» в «Газеті по–київськи». Мовляв, після знесення 30 грудня старовинного будинку на вулиці Сагайдачного, 1, автором проекту якого був видатний архітектор Микола Казанський, підходить черга інших будинків, на місці яких можуть звести багатоповерхівки. Серед них — і шпилястий «Замок Барона», виконаний у неоготичному стилі. >>

Гогвардс по–українськи

З ініціативи Міжнародного духовного центру родового вогнища рідної православної віри, головний офіс якого розташований у скромному селі Раштівці Гусятинського району на Тернопільщині, в регіоні почала діяти незвичайна школа. У ній рідновіри, прихильники ще дохристиянських традицій, вирішили викладати своїм дітям такі, зокрема, предмети, як медитація на вогонь, травознавство, спілкування з рослинами тощо. >>

В’язні Монблану

В’язні Монблану

Першою про надзвичайну ситуацію повідомила французька преса. Як стало відомо, наші співвітчизники — члени Сумської федерації альпінізму — вирушили зранку минулої середи у лижний похід через перевал льодовика Бренва (східний схил Монблану). Та через сильні снігопади й вітер швидкістю понад 90 кілометрів за годину пересування по горах стало дуже небезпечним, а сніжний покрив — нестійким. «У четвер 6 січня чоловіки опинилися заблокованими на висоті 4 303 метри», — повідомляють місцеві журналісти. Повністю забезпечені необхідним спорядженням, досвідчені альпiнiсти не розгубились, вирили нору в снігу й встановили намет. >>

Розумний у гору піде й переможе

Розумний у гору піде й переможе

Складається враження, що, розписуючи план п’ятого «Тур де скі», організатори елітної лижної багатоденки збиралися вичавити зі спортсменів усі соки. Певно, таким чином хотіли підкреслити престижність свого змагання. Лижники, долаючи підйом на останніх 4 км траси в італійському Валь ді Фіємме, згадували планувальників «незлим тихим словом», а перетнувши фінішну лінію, падали виснажені ледь не штабелями. Із 75 чоловіків, котрі 31 грудня вийшли на старт у німецькому Обергофі, завершили «Тур» 9 січня всього 36, а з 57 панянок — 32. >>

Міліції — не до футболу

Цивілізований вигляд української міліції під час зустрічі численних гостей Євро–2012 — окрема глава підготовки до футбольного форуму й окремий головний біль. Ідеться і про технічну оснащеність, і про здобуття додаткових антитерористичних та інших навичок, і про вивчення англійської мови та ін. Це потребує бюджетних витрат, і вони — передбачені. Але, роблять висновок ревізори з Рахункової палати, міліція та Служба безпеки «неефективно використали» кошти, виділені їм на підготовку до Євро–2012. >>

Дні «молока»

Дні «молока»

«Золотий туман Святвечора» — приблизно таким міг бути заголовок цього матеріалу, якби на четвертому етапі жіночої естафети в Обергофі трохи влучніше стріляла наша Валя Семеренко. Українка пішла на дистанцію лідеркою, «везучи» переслідувачкам зі Швеції майже хвилину. За більш–менш нормальних погодних умов така перевага була б фактично запорукою золотих нагород. Але в Тюрінгії того вечора йшов сніг упереміш із дощем, а головне — перед мішенями клубочився густий туман. І якщо перші троє наших естафетниць змогли подолати виклики стихії і стріляли майже чисто, принаймні без штрафних кіл, то Валентина заробила аж п’ять кіл штрафу.

Як і чоловіки напередодні, жінки приїхали на четверте місце. Раніше «дерев’яні» медалі були для української збірної непоганим показником, але тепер — засмучують. Команда вперше в сезоні закінчила етап без нагород. >>

За що боролась?

За що боролась?

22–річний Джаред Лі Лофнер, який минулої суботи влаштував криваву бійню біля універсаму американського міста Тусон (штат Арізона), вчора постав перед судом. Його звинувачують у вбивстві шести та пораненні 13 людей і замаху на члена Конгресу США Габріель Гіффордс. Серед убитих — помічник конгресмена, федеральний суддя та дев’ятирічна дівчинка, яка, за іронією долі, народилася 11 вересня 2001 року, тобто в день замахів «Аль–Каїди» на США. Якщо вину Лофнера буде доведено, йому загрожує смертна кара. Хоча що там доводити: трагедія розігралася на очах сотень людей, які прийшли на зустріч із пані конгресменом. >>

На виході — або нова країна, або нова війна

На виході — або нова країна, або нова війна

На території Південного Судану з 9 січня триває референдум про державну незалежність. До 15 січня чотири мільйони мешканців цієї частини країни мають можливість висловити своє ставлення щодо відокремлення від офіційного Хартума та здобуття державної незалежності. Якщо більшість скаже «так», в Африці з’явиться нова країна. Це буде перша така серйозна зміна кордонів на континенті з часів закінчення колоніальної епохи в 60–х роках минулого століття. Більшість мешканців Судану є неписьменними, тому на картках для голосування відповіді «так» і «ні» позначені символами: одна долоня — «так» незалежності, а дві долоні в рукостисканні — подальше життя в єдиній державі. >>

Смерть у снігах

Смерть у снігах

78 людей загинули в катастрофі літака дер­жавних авіаліній «Іран ейр», яка сталася позавчора увечері поблизу міста Урмія на північному заході Ірану. Відразу після катастрофи повідомляли про 70 загиблих, але згодом виявилося, що жертв більше. До того ж більшість iз 26 поранених перебуває в критичному стані, тож не виключено, що мартиролог може поповнитися новими іменами. Як повідомляє «Рейтер» із посиланням на іранський «Червоний Півмісяць», загалом на борту «Боїнга–727», що зазнав аварії, перебувало 105 осіб: 94 пасажири та 11 членів екіпажу. >>

Четверта спроба Бексів

Четверта спроба Бексів

Девід і Вікторія Бекхем уже не раз жартували про те, що коли–небудь народять достатньо синів, аби створити з них футбольну команду. Колись Віка дуже мріяла про дочку, але після третього сина змирилася з тим, що її оточують самі чоловіки. «Можливо, ми народимо ще одну дитинку. Але я чогось думаю, що це знову буде хлопчик. >>

ПРИКОЛИ

— Дівчино, десь я вас уже бачив.

— Так, я часто десь буваю. >>

Велетень для «пірата»

Велетень для «пірата»

Початок 2011 року ознаменувався радісною подією для британського актора Орландо Блума та австралійської топ–моделі Міранди Керр: 7 січня в одній із клінік Лос–Анджелеса у них народився первісток. Непоганий подарунок для зіркового героя «Піратів Карибського моря», якому 13 січня виповниться 34 роки. >>

«Жінки хворіють, бо не мають справжніх чоловіків!»

«Жінки хворіють, бо не мають справжніх чоловіків!»

Колись у кожному поліському селі була чи своя бабця–шептуха, чи костоправ, чи той, хто вмів спалювати льоном рожу (рожисте запалення). Сьогодні нетрадиційних народних цілителів залишилося одиниці, тому до них приїздить так багато хворих... Іван Довгун із волинського Полісся є представником цілком офіційної, ще радянської медицини, який не полінувався вивчити й використати на практиці багатющий досвід цілительства попередніх поколінь, збагативши його власними напрацюваннями. І хто зна, чи зміг би він це зробити, якби саме життя не змусило шукати відповідей на багато запитань... >>

«Гай дари» від лукавого

«Гай дари» від лукавого

Зміївщина — це казковий край і в прямому, і в переносному значенні цього слова. У переносному — тому що береги Сіверського Донця, устелені віковими лісами, вже самі по собі нагадують казку. А в прямому — тому що саме тут, за давнім повір’ям, жив ненаситний Змій Горинич, якому раз у рік мешканці тоді ще древньоруського містечка змушені були приносити данину з молоденьких красунь. Про цю та багато інших легенд сьогодні ще можна почути у місцевому краєзнавчому музеї. Але цій казці невдовзі може настати кінець, бо не вписалася у жорсткі реалії теперішньої руїни. >>

Дранг нах Кенігзее

Дранг нах Кенігзее

— Будь ласка, коли саме буде центр Оберзальцберга? — я вже двічі ковзнув поглядом по переліку зупинок на цьому маршруті, вивішеними біля дверей автобуса, що старанно видирався гірським перевалом угору. І не знайшовши знайомого слова «Центрум», у порушення всіх правил вирішив потурбувати водія. Дуже вже хотілося перед засніженими гірськими стежками побувати у черговому «пряничному містечку»: з його розмальованими будиночками, традиційною площею біля шпилястої ратуші, де продають підсмажені на грилі ковбаски та ще гарячіший глінтвейн.

— Центр?!! — водій подивився на мене трохи дивно і — вперше за всю подорож крученими серпантинами! — навіть трохи пригальмував. — Але ж в Оберзальцбергу немає центру! >>