Кошторис виживання

11.01.2011
Кошторис виживання

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Ще у вересні минулого року команда тоді ще першого заступника голови Київської міськдержадміністрації Олександра Попова прогнозувала карколомні зміни у принципах формування міського бюджету. Тоді ЗМІ повідомляли, що принципи його планування суттєво відрізнятимуться від тих, які застосовувалися раніше. Для цього навіть до роботи залучили Агентство США з міжнародного розвитку, почалася розробка бюджету — без посилання на окремі статті витрат, а за програмно–цільовим методом.

Проте економічні експерти в цьому документі не знаходять особливих відмінностей від попереднього бюджету–2010, а депутати Київради вказують на його численні недоліки. Схоже на те, що багатьом категоріям населення Києва доведеться затягнути паски. Чиновники ж про себе, як завжди, подбати не забули.

 

Учителям — по 132 гривні

За словами Андрія Новака, голови Комітету економістів України, бюджет столиці на 2011 рік принципово не відрізняється від минулорічного. «Традиційно плануються значні вилучення на користь державного бюджету. Це багаторічна практика, Київ лишається донором усієї України. Прийняті Бюджетний і Податковий кодекси не передбачають якихось радикальних змін. Єдине, що з’явилося нового — фінансування програм із підготовки до Євро–2012 та новий порядок розподілення коштів, зібраних із податків — половина з них лишатиметься у столиці. Це така виняткова преференція Києва. Це говорить про те, що столиця має великі фінансові проблеми».

Найбільшу, майже п’яту частину міських бюджетних коштів, Київрада відвела для освіти. Якщо минулого року на цю сферу було закладено 494 мільйони, то в бюджеті–2011 передбачено аж 3 мільярди 466 тисяч гривень. Проте на зарплатню вчителів відвели не набагато більше грошей, ніж минулоріч, — частка зросла на 796 мільйонів гривень (закладено 1 мільярд 696 тисяч проти минулорічного 0,9 мільярда). Якщо цю різницю розділити на кількість столичних педагогів і 12 місяців, щомісячна надбавка становитиме всього 132 гривні 66 копійок (і її отримають лише ті, хто мають мінімум 3 роки педагогічного стажу). При тому рівень інфляції, прогнозований держбюджетом на 2011 рік, становить 8,9%. Відтак, якщо взяти це до уваги, фактично вчителі отримають на кінець грудня близько 121 гривні щодо теперішніх розцінок на товари і послуги.

У Блоці Кличка (до речі, ця фракція не голосувала за проект бюджету Києва) зауважують, що надбавки працівникам освіти могли бути значнішими. За словами голови фракції у Київраді Наталії Новак, Київрада, по суті, прийняла бюджет виживання, а не розвитку. «Не враховано низку наших зауважень та пропозицій, зокрема — про 20–відсоткову надбавку працівникам галузей охорони здоров’я, освіти, культури тощо. Говорять — немає коштів. Але ж кияни справно платять податки!» — зазначає пані Новак.

«Річ у тім, що до цього Київрада відшукувала кошти з місцевих джерел, аби динаміка зростання виплат була вищою, ніж по Україні, — додає Андрій Новак. — Тепер влада цього чомусь не зробила. Тому в Києві з 2011 року ці надбавки будуть навіть нижчими за рівень інфляції, до 7%».

«Лишимося без лікарів»

Заступник голови КМДА Руслан Крамаренко, говорячи про медицину, оптимістично звітує: на галузь охорони здоров’я у Києві в 2011 році передбачено витрати на 493 мільйони гривень більше, ніж було рекомендовано Міністерством фінансів України. А в 2011 році обіцяють поліпшити умови оплати праці медичних працівників, які надають допомогу хворим на туберкульоз, провести капітальні ремонти лікарень і навіть купити нове устаткування та карети швидкої допомоги.

Одначе самі медики запального оптимізму не поділяють. «Ситуація із фінансуванням однаково лишається невтішною, — каже голова профспілки працівників охорони здоров’я Києва Лариса Канаровська, — Зарплати в лікарів і в новому році будуть дуже низькими — працівники медицини посідають за рівнем зарплат у державі 29 місце. У Києві  не вистачає чотирьох тисяч лікарів, і якщо не будуть вирішені питання соціального характеру щодо захисту медпрацівників, ми взагалі залишимося без лікарів». 

Фінансування медзакладів у Києві передбачене, на переконання Лариси В’ячеславівни, мінімальне: «Але добре, що хоча б борги вже гасять. Адже було їх — за комунальні послуги, харчування, медикаменти — у медичних закладів надзвичайно багато. Щоб забезпечити всі потреби медичної галузі в Києві, потрібне фінансування удвічі більше. Але ми розуміємо, у нинішніх економічних умовах це нереально».

У Кончу–Заспу їздитимуть із комфортом

Фінансування транспортної галузі цьогоріч помітно зросло. Трохи більше, ніж у три рази (1 мільярд 427,5 мільйонів проти тогорішніх 455 мільйонів). Із них найбільшу частку — 780 мільйонів — витратять на купівлю трамваїв і тролейбусів. І це при тому, що не так давно директор Департаменту транспорту та зв’язку Євген Водовозов запевняв, що кошти на це навряд чи знайдуться і передбачається тільки капремонт комунального транспорту. Суттєву суму (437 мільйонів) віддадуть і на реконструкцію старого термінала аеропорту «Жуляни» та будівництво ще одного, нового, для забезпечення перельотів у межах України. За 200 мільйонів планують звести вісім автопаркінгів, 104 мільйони віддадуть на добудову швидкісної лінії трамвая, 35 — на будівництво Окружної дороги.

Не обійшла стороною столична влада і ремонт доріг у самому серці елітних поселень багатіїв — районі Кончі–Заспи. За 2 мільйони побудують дороги в село Ходосіївка, 500 тисяч бюджетних інвестицій витратять на ремонт дороги в село Креничі.

На пам’ятки махнули рукою

Зекономлять цьогоріч на підтримці в належному стані пам’яток архітектури. На них передбачили 8 мільйонів замість необхідних 17 (в бюджеті прописали суму 20 мільйонів). При тому не можна бути певним, що й ці кошти надійдуть у повному обсязі. Адже галузь культури традиційно грошей недоотримує. Як розповів «УМ» Голова Комісії Київради з питань культури Олександр Бригинець, у 2010 році 21 мільйон було закладено в бюджеті на охорону пам’яток. «По факту виділили трохи більше мільйона, всі решта грошей так і не дійшли, — говорить пан Олександр. — Цього року виділили 8 мільйонів. Скільки з цієї суми надійде конкретно — невідомо».

Не найкраще майбутнє пророкує бюджет і працівникам культурної сфери. Наприклад, бібліотекарі столиці, мегаполісу, де щоденні витрати вимагають більших коштів, ніж у будь–якому місті чи райцентрі України, отримуватимуть таку саму зарплату, як у регіонах (близько 1600 — 1700 гривень). «Двісті—триста гривень щомісяця столичний бібліотекар чи працівник музею витрачає тільки на транспорт. Тому молоді люди не йдуть, і не йтимуть на працю в культурну сферу. А відтак матимемо проблеми з модернізацією бібліотек і музеїв, бо працюючі пенсіонери — не ініціативні. — Говорить Олександр Бригинець. — Більше того, вже чотири роки бюджетом міста не передбачається коштів для оновлення фондів бібліотек. Тоді як той же Львів — місто в чотири рази менше Києва — минулого року знайшов для цього мільйон гривень. Тому я і не голосував за цей бюджет».

Усі гроші рад — в адміністрації

Коли у Києві ліквідовували районні ради, одним із аргументів нової «команди професіоналів» було те, що, мовляв, на їх утримання витрачається багато коштів. У новому бюджеті, можна припустити, цим витратам знайшли достойне застосування. Наприклад, порівняно з минулим роком, витрати на Київраду, Київську міськдержадміністрацію та районні адміністрації зросли більш ніж удвічі (335,8 проти торішніх 152 мільйонів гривень). Удвічі більша сума передбачається на зарплатню апаратів Київської адміністрації і Київради (332 мільйони закладених коштів) та на 5 мільйонів більше витратять на заробітну плату секретаріату Київради. Також передбачено ремонт усіх ліфтів приміщення мерії. На це піде
4 мільйони гривень.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>