У золоті й діамантах

А хто ж іще мав отримати цю нагороду? Після сезону суцільних перемог з «Барселоною» аргентинець Мессі спочатку став найкращим футболістом Європи, а позавчора ввечері очікувано отримав «Діамантовий м’яч», який ФІФА вручає найкращому гравцеві світу. Про тріумф Ліонеля президент УЄФА Мішель Платіні оголосив під кінець гала–церемонії, яку провели у штаб–квартирі ФІФА в швейцарському Цюрbху. >>

«Четвірка» для старту

Коли в Україні мова заходить про шанси на медалі зимової Олімпіади, то найчастіше говорять про біатлоністів, інколи згадуючи фігурне катання. І чомусь незаслужено забувають про майстрів лижної акробатики, котрі вже неодноразово сходили на п’єдестал найпрестижніших світових змагань. На Олімпійські ігри, що за 51 день стартують у Ванкувері, українські фристайлісти поїдуть у повному складі, виборовши максимально можливу кількість ліцензій — по три для жінок і чоловіків. Секстет наших спортсменів у Канаді вже повністю відомий: Станіслав Кравчук, Енвер Аблаєв, Олександр Абраменко, Ольга Полюк, Ольга Волкова та Надія Діденко. >>

Юлія Тимошенко приховує своє єврейське походження,

Засніжило Юлину батьківщину — Дніпропетровщину. І морозець цюкнув. Ми з сусідом, дядьком Максимом, стоїмо на зупинці, потираючи захололі руки. Очікуємо «маршрутку», що десь, мабуть, заблудилася. Чи на ній пишуть зомбований напис: «Юлія Тимошенко — наш Президент». Адже по місту вже давно шмигають такі маршрутні агіткур’єри на колесах із твердженням: «Віктор Янукович — наш Президент». Можна подумати, що вже обрали його і настало благоденствіє в душах штабістів. >>

Бо ще так не було, щоб якось не було...

Проект змін до закону про вибори Президента знову не пройшов через горнило Верховної Ради. До кінця року залишається всього лише три пленарні дні (включно з сьогоднішнім). А наступного разу парламент збереться у пленарному режимі вже після першого туру президентських виборів. Тож, най­імовірніше, вибори пройдуть за існуючим, дещо сирим, законом. >>

Чим ближче до виборів, тим більше за Ющенка

Кишенькова соціологія (незаангажованих фірм на цьому поприщі в Україні знайдеться не більше двох–трьох) зазнає фіаско. «Контори на виклик», що впродовж кількох років «ліпили» Віктору Ющенку по два–три відсотки рейтингу, і «дані» яких ретранслювали томенки, яворівські та інші недопатріоти з БЮТу, нині вимушені давати діючому главі держави 5–7%. Бо проти фактів не попреш. Хоч насправді загальноукраїнський рейтинг Ющенка як кандидата в президенти перетнув 9–відсоткову позначку (це засвідчують не лише окремі відкриті, а насамперед закриті — найоб’єктивніші — опитування), і В.Ю. вже вийшов на третю позицію в президентській гонці та наближається в цьому змаганні до Прем’єрки. У трьох же західних областях Ющенко вийшов у лідери, тенденція відчутного зростання його рейтингу «мігрує» до Центру України. >>

На колядки — до Різдвяного

А чорноземи біля Різдвяного такі, що моя супутниця, співробітниця Валківської райдержадміністрації Світлана, губить у них «набійки» з тоненьких підборів. Поки ми їх шукаємо, думаю про те, що до цієї землі мусять прилипати не лише жіночі чобітки чи натруджені селянські руки, а й закохані у село душі. Проте Різдвяне, одне з багатьох «неперспективних» сіл, приречене на вимирання. Якщо йому і судилося ще зустріти п’ять чи десять Свят–вечорів зі світлом у вікнах, то це завдяки «дачникам», які тут оселилися. >>

Дійшли до гарячого

Боже, як ми всі чекаємо новорічних вихідних. Проте, крім приємних марень, свята — це і період головного болю, коли вигадуєш, що такого і незвичайного приготувати домашнім і гостям. Насправді вишуканих і смачних страв безліч, але ми зупинимося на рецептах «гарячого», без якого не обходиться жодне новорічне застілля. >>

Звичні страви

Багатьом до оскомини звичні за новорічним столом фаршировані яйця та салати «Олів’є» й «Оселедець під шубою» — що зробиш, традиція! Ми пропонуємо оновити святкове меню, частково залишаючи інгредієнти символічних страв. >>

Кулінарний сюрприз для дружини

— На кухні я з’являюся, коли хочу зробити дружині сюрприз. Якщо готую котлети з часничком — чує весь під’їзд. Їх я роблю більш схожими на люля–кебаб: зі спеціями і без булки, винятково з м’ясного фаршу. Під настрій можу приготувати тюфтельки чи фарширований перець. У ресторани ми не любимо ходити, бо треба довго чекати замовленого. >>

23 — 29 грудня

Ювіляр тижня: Лариса Латиніна.
75 років видатній радянській гімнастці українського походження, яка має найбільшу колекцію олімпійських нагород в історії спорту (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзові) >>

Велика риба СОМ

Серед мистецтвознавців поширена думка, що українська школа малярства — одна із найсильніших у світі. Імена окремих художників на загал дуже відомі, але мало хто відає, до якої школи вони належать і чим одна школа відрізняється від іншої. Перший приватний Музей сучасного образотворчого мистецтва, який минулого четверга відкрили у Києві на Глибочицькій, 17, сміливо можна назвати живою енциклопедією українських художників ХХ—ХХІ століть.

Тут, у приміщенні колишнього заводу електроприладів, на три поверхи розгорнули виставку творів авторів різних напрямів — від класиків до сучасників, — серед яких є як світові імена, так і нікому досі не відомі. Загалом представлено 726 робіт із приватної колекції власника музею, мецената Сергія Цюпка (фундатор є президентом Асоціації ювелірів України, займається банківським і будівельним бізнесом). Раніше любитель прекрасного виставляв свою колекцію в орендованому приміщенні, тепер перевіз її в спеціально придбане для цього приміщення. >>

Українці й глобалізм

Віктору Пінчуку тепер мало просто привозити в Київ найдорожчих сучасних художників, він замахнувся на те, щоб самому робити арт–зірок міжнародного класу. Як писала «УМ», 8 грудня очільники PinchukArtCentre у Нью–Йорку оголосили про запуск нової міжнародної премії для молодих художників Future Generation Art Prize. На прес–бранчі у Києві генеральний директор PinchukArtCentre Екхард Шнайдер провів офіційну презентацію премії і заразом прозвітував про успіхи арт–інституції Пінчука під його керівництвом. «Я працюю тут трохи більше року і вважаю, що за цей рік ми зробили великий крок вперед, — далі 66–річний Екхард Шнайдер зарахував до своїх перемог виставки Деміена Хьорста, Сем Тейлор–Вуд і групову виставку російських художників, національну премію PinchukArtPrize і виставки номінантів та «Рудий ліс», 310 тисяч відвідувачів центру і окремо 150 тисяч людей у павільйоні Деміена Хьорста в «Арені», той факт, що половина відвідувачів PinchukArtPrize — молодь від 16 до 25 (визначали на око чи були групи з віковим цензом?). — Я колись говорив, що PinchukArtCentre має знайти своє обличчя, ми поєднали найкращих світових художників і національних, ретроспективу і сучасність». (Якщо це і є та нова, оригінальна ідея, заради якої Шнайдера запросили керувати PinchukArtCentre, то, боюся, вона давно стала загальним місцем навіть у застарілих підручниках із арт–менеджменту). >>

Орії арту

Після виставки «З глибин» у музейному комплексі відкрили другий цикл проекту «Древо України» — «З вершин». Цього разу всі роботи — або з приватних колекцій, або належать художникам. Назву виставки взяли зі збірника гімнів на ведичному санскриті «Рігведа»: «З вершин сходили орії на землю…». Найцінніша вершина цієї виставки — це галерея зі скіфським золотом ІІІ–І ст. до н.е.: 21 прикраса, серед яких пекторалі, браслети, сережки, пояси, представлені зі сховищ приватного музею «Родовід». Прикраси колись належали царям, а тепер — спортсмену Сергію Бубці та мільйонеру Мохаммаду Захуру. Звідки у бізнесменів скарби Надчорномор’я і чому вони не належать Державному музейному фонду України — у «Мистецькому арсеналі» замовчують. >>

Комірчина для дитини

Подружжя Зураба та Тетяни Еджибіа, яке виховує шестеро дітей, ще рік тому отримало простору квартиру у столиці. На конкурсі Світлани та Віталія Білоножків, у Палаці «Україна», київська міська мерія вручила документ на нову оселю, оголосивши про свою доброчинність на всю державу. Але квартиру не дала. Сім’я і нині тісниться на 13 метрах житла. >>

Подумай над важливим!

Сьогодні в Україні замовником соціальної реклами є переважно держава, стверджують експерти. І ця ситуація суттєво відрізняється від світової, де таку рекламу замовляють громадські організації та фонди. Виправити стан справ у державі спробував IV Національний фестиваль соціальної реклами. Серед його цьогорічних нововведень — додаткові номінації: державна соціальна реклама, соціальна реклама фондів і громадських організацій та соціальна журналістика. Окрім конкурсної виставки зовнішньої реклами, підбірки соціальних статей та non–stop демонстрації аудіо– та відеореклами, упродовж фестивалю була передбачена лекційно–дискусійна програма. Щоправда, відвідувачів та учасників дискусій не надто було багато. Організатори пояснюють: наша громадськість ще не дуже цікавиться соціальною рекламою. Проте в деяких країнах вона навіть приносить прибутки. «У світі існують різні погляди на те, якою має бути соціальна реклама. У Великобританії вона платна і діє за принципом комерційної реклами; у США — ця реклама безплатна, і мені така схема для України ближча», — говорить Едуард Андрійченко, директор РА «Україна—Арт». >>

Фоліант рожевих мрій

Представники вітчизняного Кабінету Міністрів днями підтвердили, що вони у бюджетному процесі залишаються на власній позиції — і пропонуватимуть на розгляд Верховної Ради свій варіант державного кошторису. Той самий, що його відхилили депутати, відправивши на доопрацювання. Месидж урядового представника прозвучав більше, ніж прозоро: якщо парламент ухвалить урядовий варіант бюджету, то до Нового року країна матиме фінансовий документ. Якщо ж ні, то... >>

Вода — на вагу золота

Україна посідає останнє місце серед країн Європи за ступенем водозабезпеченості, а за водоємністю валового внутрішнього продукту перевищує її у кілька разів. Це свідчить про те, що водні ресурси України використовують, а отже, і забруднюють у кілька разів інтенсивніше, ніж в інших країнах. Як наслідок, майже всі поверхневі джерела за рівнем забруднення наблизилися до ІІІ класу, а склад очисних споруд і технології очищення води залишаються незмінними. >>

Різка Різ

Ще один голлівудський роман закінчився гірким розчаруванням. Цього разу не дійшла справа до весілля в актриси Різ Уїзерспун та її на п’ять років молодшого бойфренда Джейка Джилленхола, зірки «Зодіаку» і «Горбатої гори». Представники обох акторів уже підтвердили чутки про розрив. >>

Роздягнулися за гроші

Мужні обличчя та мускулясті тіла естонських рятувальників відтепер можна побачити на спеціальному календарі. У такий нехитрий спосіб співробітники рятувального департаменту прибалтійської країни вирішують проблеми зі своїм куцим фінансуванням. >>

ПРИКОЛИ

П’яний чоловік дзвонить у довідкову.

— Ал–л–ло–о, ц–ее д–о–овідко–ва?

— Так, це довідкова.

— А скаж–ж–ж–іть, будь–лас–к–ка, адресу Мироненка Ів–вана Петровича.

— Добре, як ваше прізвище?

— Мироненко Іван Петрович >>

Нові українці з вулиці Василіянок

Коли трирічний Івась звернувся до продавчині «солодкого» відділу крамниці зі словами «Пані, прошу подати мені подарунок від Святого Миколая», пані від несподіванки ледь не зсунулася під прилавок. Почути таке від малюка? Тим паче, після «Тьотю, зважте мені он ті цукерки», що хвилиною раніше прозвучало з вуст дівчинки середнього шкільного віку.

Маленький джентльмен Іван Герелюк — онук пані Марії Ільків. Своїй вишуканій, із шармом довоєнної української шляхетності, манері спілкування хлопчик, звісно ж, багато в чому завдячує бабусі — знаному на Прикарпатті педагогові. Сотні юних іванофранківців — теж. Розголос про незвичайну школу–садок пані Ільків, розташовану по вулиці Василіянок, уже давно перетнув межі обласного центру. Тому бути вихованцем цього дитячого закладу, навчально–виховний процес в якому базується на педагогічній спадщині Софії Русової, стає, мабуть, не менш престижно, ніж студентом рейтингового університету. >>

Сигнал солідарності

Візит до України став для Єжи Бузека одним із перших на посаді Президента Європарламенту. У Києві він зустрівся з Президентом України Віктором Ющенком, а також з Прем’єром Юлією Тимошенко. Пан Бузек одразу окреслив, для чого він приїхав до України, і що не є його метою. «Я приїхав із сигналом солідарності, знаючи про всі складнощі, які сьогодні існують в Україні, так само як і в інших країнах Євросоюзу, у зв’язку з кризою», — сказав «євроспікер». >>

Обличчя країни

Українські дипломати, без перебільшення, — «локомотив», який тягне Україну в європейському та євроатлантичному напрямах навіть попри «багатовекторність», яка іноді опановує нашу владу й суспільство. Тож виступаючи з нагоди Дня працівників дипломатичної служби перед студентами та викладачами Київського інституту міжнародних відносин, Президент Віктор Ющенко не шкодував компліментів, глава держави назвав «кардинальними» успіхи, досягнуті у зовнішній політиці протягом останніх п’яти років. Серед головних здобутків вступ України до Світової організації торгівлі, скасування стосовно нашої країни поправки Джексона–Веніка, яка ще з радянських часів суттєво обмежувала можливості для торгівлі з США, а також підготовка угоди про асоціацію України з ЄС. >>

«Закрий» очі або отримай кулю!

«УМ» інформувала, що 29 листопада близько шостої години ранку на вулиці Українській біля власного будинку було вбито Олександра Камеристого, начальника зміни служби охорони ВАТ «Запоріжсталь». Логічно, що злочин незалежні юристи розглядали в контексті корупції, яка квітує на металургійних комбінатах. Убитий, за неофіційною версією, допоміг правоохоронцям розкрити діяльність злочинного угруповання, яке здійснювало масове розкрадання металопродукції не лише на комбінаті «Запоріжсталь». >>

Чарчину за Будду

Українські дипломати отримали неабиякий «подарунок» до Дня працівників дипломатичної служби, який відзначали учора. Напередодні корейська газета The Korea Times повідомила, що Надзвичайний і Повноважний посол України у Південній Кореї Володимир Бєлашов, будучи п’яним, скоїв дві дорожньо–транспортні пригоди. Як уточнює видання, ДТП за участю 58–річного дипломата трапилось ще 12 травня (у цей день в Кореї святкували день народження Будди. — Авт.) близько о пів на десяту вечора в самому центрі Сеула. >>

Депутат і радник сімферопольського мера скоїв ДТП

На відміну від решти регіонів України, у Криму й зокрема в її столиці, у ці дні на дорогах не хурделить, не слизько — словом, умови для безпечного водіння цілком прийнятні. Проте радник сімферопольського мера і депутат тутешньої міськради Євген Данілов на рівній, сухій дорозі на своїй іномарці не розминувся із ВАЗівською «дев’яткою», за кермом якої перебував такий собі законослухняний Євген Голубов. >>

Час очікування — шість кілометрів

Надто доброю пропускною здатністю польсько–український кордон ніколи і не відзначався, але цього разу сумний рекорд таки побито — на волинському пропускному пункті «Дорогуськ–Ягодин» у черзі вчора стояло майже 300 вантажівок. Про шестикілометрову чергу «Німецькій хвилі» розповів представник Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Віталій Зосимчук. За словами перевізника, черга утворилася лише з польського боку кордону. І на переїзд кордону вантажівкам знадобиться щонайменше 12 годин так званого «чистого часу», адже, враховуючи технічні перерви «стражи гранічної» на «чай–каву–капучіно», «штурм» кордону може розтягнутися на добу. >>

Язик завинив

У столиці Західного Донбасу — переполох. Звільнено відразу 78 працівників підприємств популярної торговельної марки «Будмайстер». Представники власників, одним із яких є керівник фракції БЮТ у міській раді Ігор Слюньков, стверджують, що до такого непопулярного кроку довелося вдатися внаслідок виробничих труднощів. Адже звільнено і самого голову правління ВАТ «Павлограджитлобуд» Юрія Щербака, директора виробництва цього ж підприємства Богдана Мілітанського, гендиректора товариства ТОВ «Фабрика будівельних сумішей «Будмайстер» Володимира Піпу і багато інших відомих у Павлограді людей. >>

Не пий оковиту — «льодяником» станеш

Хоча відсьогодні синоптики обіцяють поступове потепління, холод усе ж устиг зібрати свої жахливі трофеї. За інформацією МОЗ, станом на 22 грудня внаслідок негоди в Україні загинуло 32 особи, госпіталізовано з обмороженнями — 465 осіб. >>

Льоню, де твоя лопата?

На тлі трьох днів сильних снігопадів, які замели вулиці й автошляхи столиці, повідомлення, поширене прес–службою «Київавтодору», виглядає просто знущанням: «У «Київавтодорі» виконують повний комплекс робіт із зимового утримання вулиць. Так, в період снігопаду 20–21 грудня було задіяно 250 оди­ниць спеціальних снігоприбиральних машин та обладнання». Виявляється, дорогу таки розчищали. Утім, як сказав мій колега, «мабуть, я весь час розминаюся з технікою для прибирання снігу, бо ще жодного разу її не бачив». >>