Із 26 травня по 9 червня в Україні пройде кампанія з масової імунізації проти кору та краснухи, у ході якої планують вакцинувати 9 мільйонів українців віком від 15 до 29 років. Та вже сьогодні багато людей ставляться до ініціативи МОЗ із пересторогою — у всіх на вустах жахлива історія, що сталася днями на Донеччині. >>
Цю моторошну історію ще довго обговорюватимуть у селі Романівка Теребовлянського району на Тернопільщині. >>
Коли медики відділення реанімації Монастириської районної лікарні оглянули доставленого з села Високе хлопчика, котрому виповнилося всього рік і три місяці, шоковані були навіть лікарі з найбільшим стажем. У малюка, який перебував у стані коми, виявили сильну анемію, важке ураження печінки та головного мозку, часткове загнивання шкіри у складочках (через те, що дитину не купали і рідко міняли пелюшки). До того ж хлопчик майже втратив зір. Але ж 6 лютого 2007 року Степанко народився абсолютно здоровим! Та тільки з батьками йому не пощастило. >>
Учора в приміщенні Київської облдержадміністрації відбулася урочиста зустріч очільника області Віри Ульянченко з багатодітними матерями, яким, за указом Президента України Віктора Ющенка, присвоєно почесне звання «Мати–героїня». Нагороди за материнську самовідданість вручили 33 жінкам з Яготинського, Білоцерківського, Бориспільського і Кагарлицького районів. >>
Сьогодні, у третю п’ятницю травня, Україна відзначає День обсерваторії — установи, без якої було б неможливо ані почитати прогноз погоди, ані погортати кліматичну карту областей, ані побудувати надійний міст, ані визначити хронічну токсичність річкової води. У далекому 1855 році метеорологічна обсерваторія Київського університету відкрилася, щоб вести регулярні спостереження за станом повітря, хмар, кількістю опадів та мінімумом температури вночі. За 153 роки, які минули відтоді, обсерваторія значно розширила коло своїх досліджень. Сьогодні до її складу входять сім відділів: від метеорології до радіаційноекологічного контролю. Чим займаються працівники обсерваторії? Хто такі спостережники і що вони роблять із променевими «стрілялками»? У яких українських містах найчистіше повітря? Про це та багато іншого «УМ» розповідав Олександр Косовець — спеціаліст, який майже 20 років очолює Центральну геофізичну обсерваторію МНС України, найстарішу методичну організацію гідрометслужби України. >>
Наразі Леоніду Черновецькому загрожує лише адміністративне покарання у вигляді штрафу. Позавчора, після того як представники МВС вручили Льоні–Космосу повістку, він та його команда розіграли справжнє шоу, наполягаючи, що безпосередньо в руки міському голові ніхто запрошення для ознайомлення з матеріалами справи не передавав. А один із радників мера — Казбек Бектурсунов — і взагалі назвав правоохоронців провокаторами, особистості яких «вимагав встановити». >>
Народного депутата України, лідера партії «Пора» Владислава Каськіва не пустили на територію Російської Федерації. Учора, коли він прибув у Москву для участі в дискусійній телепрограмі «До бар’єру», Влада затримали на пропускному пункті летовища й повідомили, що його перебування на території Росії може становити загрозу безпеці та цілісності РФ. >>
Цей день настав. Сьогодні Україна офіційно стане 152–м членом Світової організації торгівлі, завершивши 14–річний переговорний процес. «Ця дата ввійде в історію нашої країни як день, коли Україна була визнана міжнародною громадськістю повноправним членом світового економічного співтовариства», — так відгукується про подію 16 травня прес–служба Президента. >>
Били байдики, блокували трибуну, обмінювалися глузливими коментарями — учора парламентарії знову робили що завгодно, але тільки не працювали. Нарада лідерів фракцій у кабінеті спікера традиційно ні до чого конструктивного не привела, і Арсенієві Яценюку довелося, так і не розпочавши, закрити пленарне засідання Верховної Ради до сьогодні. І це при тому, що вимоги «блокаторів» від БЮТ не змінилися — негайне ухвалення «антиінфляційних» законів, а партнери по коаліції з блоку «Наша Україна — Народна самооборона» запевняли: готові проголосувати за них «хоч зараз». От тільки, бідкалися деякі «нунсівці», вони тих законів в очі не бачили. >>
Що довше не працює Верховна Рада, то частіше кулуарами пролітає привид її розпуску. Після того, як холодна «війна» в коаліції переросла в гарячу, серйозні припущення про ймовірність переобрання ВР уже цього року залунали ще інтенсивніше. Володимир Литвин, скажімо, вже й не сумнівається в тому, що незабаром його силі знову доведеться йти на вибори (і, звісно, завдяки вигідно обраній «політиці невтручання» здобути ще більше голосів). «Я ще жодного разу не помилявся у своїх прогнозах і кажу: восени будуть дострокові парламентські вибори», — заявив у коментарі «УМ» лідер Блоку Литвина. І механізм, і причина їх оголошення, на думку Володимира Михайловича, полягає в ухваленні нової Конституції. «Робота (БЮТ) з представниками інших фракцій триває, і вже на цій сесії за зміни до Основного закону проголосують 226 депутатів, на наступній — 300, а потім — всі на вибори!» — прогнозує Литвин. >>
Блок Юлії Тимошенко спробував перехопити конституційну ініціативу. Проект концепції змін до Основного закону, напрацьований БЮТ, передбачає перехід до парламентської моделі влади, з невеликими повноваженнями Президента і сильною роллю правлячої партії. БЮТ сподівався, що їхній проект підтримає Партія регіонів, але, за даними «УМ», «регіонали» вирішили наразі не підігрувати Тимошенко.
Поява альтернативних конституційних проектів іде врозріз із намірами секретаріату Президента. Банкова покладала надії на те, що проект, над яким зараз працює президентська Національна конституційна рада, отримає консолідовану підтримку. Тепер СП змушений реагувати на нові обставини. Міністр юстиції Микола Оніщук, один зі ставлеників президентської сторони, каже в інтерв’ю «УМ»: якщо деякі партії просуватимуть свої проекти, Вікторові Ющенку варто оголосити консультативний референдум для того, щоб з’ясувати, яких змін хоче народ. Оніщук обґрунтовує вагу, зміст та наслідки такого плебісциту. >>
Україна та Велика Британія визначили свої відносини як стратегічні. Про це йдеться у спільній заяві, підписаній за наслідками вчорашнього візиту до Лондона Президентом України Віктором Ющенком та прем’єр–міністром Великої Британії Гордоном Брауном. Звичайно, цей факт Віктор Ющенко назвав досягненням історичних домовленостей. >>
За вісім років конкурс перетворився на масовий мовний марафон і став однією з найпопулярніших націєтворчих акцій в Україні. Цього разу — вже традиційно — він охопив понад п’ять мільйонів учасників. За перемогу змагалися школярі, учні професійно–технічних училищ, технікумів, коледжів, студенти вищих навчальних закладів, ліцеїсти, курсанти середніх і вищих військових закладів, а також молодь української діаспори. «День світлий, чистий, добре, що є такий день, — сказав на урочистій церемонії нагородження лауреатів конкурсу, що відбувалася у Театрі ім. Франка, голова Національної спілки письменників України, народний депутат Володимир Яворівський. — Те, що на цю сцену піднімаються юні носії і шанувальники рідної мови, переконує, що мова ця безсмертна». >>
Майже канонічне рівняння «1 USD=5,05 грн.» може невдовзі відійти у небуття. Національний банк України допускає, що офіційний курс гривні можуть відкоригувати. «Плануємо переглянути небагато. Коли курс 5,05 і коливання в межах одного відсотка — можна не реагувати, а сьогодні він уже коливається значно нижче, потрібно реагувати», — заявив заступник голови Нацбанку Анатолій Шаповалов. >>
Увесь нинішній ранок я провів, борючись із докорами сумління: згадував учорашній вечір, дорогу додому, супермаркет — і ніяковів. У відділі вин придбав пляшку улюбленого марочного «Каберне». Зрадів, що ціна не зросла — й автоматично поклав у кошик ще дві. Хоча того вечора вони були мені зовсім не потрібні. Але спрацювала думка — а ну ж завтра подорожчає!.. І лише прокинувшись, збагнув жорстоку істину: своїм невиваженим учинком я сприяв розкручуванню інфляції. Знав же, що не можна так робити — і опростоволосився. >>
Учора вранці непомітно для охорони та робітників четверо активістів громадської ініціативи «Збережи старий Київ» «осідлали» будівельний кран на будівельному майданчику по вулиці Івана Мазепи, 11–а (колишня вул. Січневого повстання). Це виявилося повною несподіванкою для керівництва компанії, яка виконує тут будівельні роботи. Підрядник був змушений призупинити будівництво на об’єкті. Зі слів генерального директора будівельної компанії «КАН Девелопмент» Андрія Гуцала, протестувальники не висунули ніяких чітких вимог, через те складно вести будь–які перемовини. «А тим часом компанія несе значні збитки», — констатував він. >>
Зміна місця проживання для будьякої людини починається із двох запитань: «Що я втрачаю?» та «Що буде далі?». Як правило, відповідь на перше з них може трансформуватися у досить пристойний за розмірами літературний твір — минуле виявляється таким насиченим, динамічним, щільно «утрамбованим» подіями, друзями, вчинками, здобутками, перемогами... Відповідь на друге запитання вимальовується... такою собі невизначеною картинкою з майбутнього. Хтось там щось обіцяв, і, якщо зорі на небі утворять більшменш сприятливу композицію, то це «щось» матиме якесь практичне продовження.
Актор Ігор Афанасьєв до Америки виїхав п’ятнадцять років тому. І тоді на перше запитання міг відповідати довго і щиро. Згадуючи своє навчання у Київському інституті театрального мистецтва імені КарпенкаКарого, ролі д’Артаньяна та Чарлі Чапліна у Київській опереті, Енея в «Енеїді» Театру імені Франка (саме так — Анатолій Хостікоєв тоді саме хворів, і кілька прем’єрних вистав зіграв Афанасьєв), постановку «Конотопської відьми» та «Різдвяної ночі», роботу в театрах Луцька, Вінниці, Києва... І якщо майбутнє для Афанасьєва спершу мало певні обриси знаку запитання, то дуже швидко воно почало наповнюватися цілком позитивною конкретикою: він почав працювати на каналі WMNB, згодом очолив Всеамериканське українське телебачення, доволі успішно спробував себе як продюсер та організатор гастролей, писав романи, п’єси, кіносценарії. І невдовзі про своє теперішнє міг розповідати так само розлого й емоційно, як і про минуле.
Сьогодні в Театрі Франка презентують книгу Віталія Жежери «Скоморох, или Театр Игоря Афанасьева». У ній життя і творчість акторарежисерадраматурга Афанасьєва подане як невід’ємна частина цілого покоління українського театру: серед фігурантів книги — режисери Олексій Кужельний, Віталій Малахів, актори Анатолій Хостікоєв, Ігор Славінський, Валерій Легін, Микола Задніпровський...Усі вони, звісно ж, ще залишають собі перспективу на майбутнє, і незабаром треба буде дописувати нові сторінки як цієї книги, так і літопису українського театру. Тим більше що наприкінці травня Ігор Афанасьєв запрошує нас у Театр імені Франка на прем’єру мюзиклу «Едіт Піаф. Життя в кредит». >>
Днями довелося побувати на виставці робіт фотохудожника Дмитра Коваленка, які він зробив для журналу «Публічні люди». Що сказати? І роботи в цілому гарні, і журнал із гламурних, мабуть, найкращий. Він діє за принципом: у діжку меду — ложку дьогтю. Ті представники українського істеблішменту, які дуже вміло оспівуються у трьох чвертях журналу, в останній чверті досить жорстко викриваються. Тобто не саме вони конкретно, а в узагальненому вигляді, як клас. Є там і просто відверті сатири, за які й судитися можна. Але для цього треба мати достатньо розуму, щоб утнути, що це сарказм, а не панегірик. Як там у народній пісні: «Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Ти думаєш, дурню, що я тебе кличу, а я тобі, дурню, крізь тин дулі тичу...» >>
У Музеї мистецтв Богдана та Варвари Ханенків уперше в України відкрилася передаукціонна виставка Sotheby’s. Дебют — 23 лоти російських та українських живописців, які входять в сейл аукціону російського мистецтва, що відбудеться 9, 10 та 12 червня в Лондоні. Найдорожчі роботи — «Натюрморт із фруктами» (1912—1913 рр.) Наталі Гончарової (естімейт 2 — 3 млн. $, прогноз — 4—6 млн. у. о.), подарований колись художницею французькому поету й художньому критику Гійому Аполлінеру, та рання робота Марка Шагала «Алла» (1909—1910 рр.) ( початкова ціна — 1,4 — 1,8 млн. $, прогноз — 3–4 млн.). >>
Є щонайменше дві причини, чому я взялася за перо, щоб розказати про кілька подій, які ніколи не можуть стати топ–новинами в теперішніх українських умовах. По–перше, будь–яка ситуація, не прогнозована, але важлива з точки зору пізнання, завжди має своє несподіване продовження. По–друге, іноді дрібні (на перший погляд) речі мають здатність висвітлювати найважливіші проблеми нашого буття. Судіть самі. >>
У легендарного аромату «Шанель №5» — нове «обличчя». На зміну витонченій австралійці Ніколь Кідман прийшла співвітчизниця найвідоміших у світі парфумів, улюблениця французів Одрі Тоту. «Шанель №5» — це більше, ніж парфуми. Це — символ, «ікона», — вважає президент дому «Шанель» Франсуа Монтене. — Тому представляти цей аромат ми можемо довірити тільки тим жінкам, які є «іконами» сучасності». >>
МЗС України з’ясувало обставини захоплення у Нігерії заручників, серед яких опинився і громадянин України. Як повідомляла «УМ», 13 травня у дельті ріки Нігер захоплено судно постачання нафтовидобутку «Лурдес Тайд» із 11 членами екіпажу на борту. Як з’ясувалося в розмові наших дипломатів із Ротімі Амаєчі, губернатором штату Ріверз, де все й трапилося, судно захопили не екстремісти, як повідомляли раніше світові інформагенції, а представники місцевої громади, які мають фінансові претензії до американської нафтової компанії «Шеврон», на яку працювало судно. «Апетити» екстремістів, як уже писала «УМ», невеликі — 250 тисяч доларів. «Це не наше судно. Воно належить фірмі «Тайд Вотерс». Це судно обслуговування, — заявив представник компанії «Шеврон» Топе Ідову. — Воно йшло з міста Онне до міста Енкравос, ми не знаємо, чи був там вантаж». «Шеврон», однак, обіцяє допомогти звільнити заручників. >>
Добровольці не знали, що їх «вижиматимуть» без ротаційних хвиль мобілізації >>
Знав би Сергій Корольов куди полетять російські ракети >>
Концентрована присутність Героїв у Раді на 5 хвилин >>
Закон про мобілізацію поганий і запізнілий >>
Мобілізація: чотири болючих питання >>
«Руський мір» інспірує в США неомаккартизм >>
Чому Ізраїлю на відміну від України вдається тримати увагу світу >>
Вибори обовʼязково будуть: чи можливо їх провести під час війни? >>
Український досвід Другої світової війни: потрібен сучасний музей >>
«Крокус» — коронація кривавого «карлика» >>
