Сергій Бурка: Хочеться людського ставлення до національної команди

Сергій Бурка: Хочеться людського ставлення до національної команди

До завершення гандбольної першості командам вітчизняної суперліги залишилось провести ще по одному поєдинку, але вже зараз відомі призери — «ЗТР», «Портовик», «Будівельник», та головний невдаха турніру — «Шахтар–Академія», місце якого у вісімці найсильніших у наступному сезоні посяде київський «Авіатор». Запоріжці оформили четверте чемпіонство поспіль, а взагалі здобули 12–те «золото» національних першостей. Одним із творців перемоги «Запоріжтрансформатора» з повним правом можна назвати 23–річного Сергія Бурку. Височенний — 208 см — спортсмен завдяки своїм антропометричним даним має надпотужний кидок, який дозволив йому із 117 голами зайняти друге місце в рейтингу бомбардирів своєї команди.

У розмові з кореспондентом «УМ» Сергій підбивав підсумки виступу «ЗТР» на європейській та внутрішній аренах, міркував про шанси збірної України потрапити на чемпіонат світу, що відбудеться 2011 року у Швеції, та ділився планами на майбутнє. >>

Між мистецтвом і життям він поставив знак «=»

Між мистецтвом і життям він поставив знак «=»

Нещодавно режисер Сергій Сміян повернувся з Воронежа — до Дня перемоги в місцевому Театрі опери і балету ставив «Севастопольський вальс». Здавалося б, новина хоч і приємна, але на сенсаційну точно не тягне. Ну запросили нашого режисера до Росії, ну зробив він там добротний спектакль, отримав схвальну пресу, яка відзначила «достойний пафос та милу іронію» постановки. Зрештою, хоч і не часто, але закордонні творчі відрядження їздять і інші наші режисери. Та в цьому випадку є одне «але», яке точно надає йому статусу виняткового. 17 травня Сергієві Костянтиновичу виповнилося 85 років. Люди такого поважного віку зазвичай живуть спогадами, зворушливо перекладаючи з місця на місце старі фото і не надто переймаючись тим, що буде завтра. Сергієві Сміяну також є що згадати, але й своє сучасне життя він продовжує наповнювати реальними подіями. Ставить вистави, викладає в музичній академії, консультує молодших колег. І продовжує зізнаватися у вірності театральному мистецтву, якому віддав понад шістдесят років. >>

Вадим Карасьов: Росія — це зла, молода, драйвова імперія

Вадим Карасьов: Росія — це зла, молода, драйвова імперія

Термін «рашизм», вигаданий одним із київських блогерів, означає традиційну «імперську політику» нашої північної сусідки, а «імперська політика» Росії означає, в свою чергу, ідеологічний штамп, який виник після розпаду СРСР. Однак усе еволюціонує, і навіть рашизм нині не такий, як раніше. Цю думку в розмові з «УМ» розвиває директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, який донедавна співпрацював із секретаріатом Президента Ющенка. На переконання Карасьова, ніхто в Кремлі вже й не мріє зібрати Радянський Союз у вигляді, наближеному до колишнього. «Раша» не накачала досить м’язів, аби втілювати в життя утопії, вона програла у грі під назвою «союзна держава» (мається на увазі єднання Росії та Білорусі) і, зрештою, почала ставити зовсім інші цілі. Слід віддати їй належне: зараз Росія чітко знає, чого вона хоче, і вперто простує до своєї мети. А українська влада активно їй у цьому допомагає, виймаючи з власної колоди і передаючи візаві козир за козирем. Приїзд російського президента Дмитра Медведєва (хоч назвати цей візит доленосним і не випадає) тільки проілюстрував таку тенденцію. Але «УМ» у першу чергу цікавить те, що лишилося за кадром. >>

Допитливість в один бік

Допитливість в один бік

Учорашнього ранку біля прокуратури Києва «висадився» цілий десант депутатів «НУНС». Дюжина парламентаріїв із груп «На­ша Україна» та «За Україну!» прийшла на виклик слідчих у кримінальній справі, порушеній за фактом подій у ВР 27 квітня, — В’ячеслав Кириленко, Андрій Парубій, Володимир Карпук, Володимир Мойсик, Ксенія Ляпіна, Ярослав Кендзьор, Іван Стойко, Лілія Григорович, Микола Кульчинський, Станіслав Аржевітін, Володимир В’язівський, Зіновій Шкутяк. >>

Оновлення за Валентином

Колишній голова Служби безпеки Валентин Наливайченко прагне оновлювати Україну. «Разом зі своїми однодумцями я починаю діяльність громадської ініціативи «Оновлення країни», — говорить Наливайченко. >>

«Вісім тисяч доларів. Хто більше?»

«Вісім тисяч доларів. Хто більше?»

Існування всіляких церемоніальних атрибутів, які можновладці періодично (до дати) кладуть до монументів, меморіальних комплексів та інших пам’ятних місць, як правило, обмежене в часі — залишені напризволяще, вони швидко втрачають свій презентабельний вигляд і, зрештою, потрапляють на звалище або ж їх спалюють у печах. Зовсім інша доля чекає на знаменитий вінок, який під час покладання до пам’ятника Невідомому солдату в Києві накрив Віктора Януковича. Після неприємного для глави держави казусу, цінність «ялинкового монстра» зросла в рази, а відтак знайшлися і кмітливці, які не забарилися скористатися такою нагодою. >>

У чому твоя цінність, маршале?

У чому твоя цінність, маршале?

Днями народний депутат від фракції «Наша Україна — Народна самооборона» Ярослав Кендзьор повідомив, що слідом за комуністами Запоріжжя, де нещодавно був встановлений пам’ятник Йосипу Сталіну, аналогічну ініціативу втілюють у життя «червоні» Одеси. «Депутат Компартії Євген Царьков запросив мене на відкриття монумента. За його словами, відкриття пам’ятника вже готується. І я жартома сказав, що приймаю запрошення, але з’явлюся туди не з димовою шашкою, а з поясом шахіда. Звичайно, це був жарт, однак ми повинні зробити все, щоб не допустити відродження комунізму. Адже сьогодні спостерігаємо відродження сталінізму в Україні», — розповів Кендзьор. >>

Звуки Буковини

Скоро столицю Північної Буковини можна буде не тільки побачити, а й почути. Принаймні в інтернеті: учасники проекту «Як звучать Чернівці», які впродовж тижня досліджували акустику вулиць, площ, ринків, а ще записували інтерв’ю як із пересічними городянами, так і з видатними чернівчанами, вперше в Україні мають намір створити звукову карту міста. >>

Ласкаво просимо, братня «Луб’янко»!

Голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський та директор Федеральної служби безпеки Росії Алєксандр Бортніков підписали «Протокол до Договору про співробітництво і взаємодію між СБУ та ФСБ», який остаточно закріплює «перебування офіцерів ФСБ, що забезпечують безпеку Чорноморського флоту РФ у місцях його тимчасової дислокації, на території України». Документ передбачає обмін інформацією, узгоджені заходи з виявлення, попередження та припинення «протиправної діяльності, спрямованої проти безпеки ЧФ РФ і такої, що загрожує національній безпеці України і Російської Федерації». Згідно з протоколом, ФСБ має вчасно і в повному обсязі повідомляти СБУ про своїх співробітників на території України. Угода про це діятиме п’ять років. Російські «чекісти» мають повернутися в Крим упродовж місяця з моменту її підписання. >>

Вірус, який убиває «ласкаво»

Вірус, який убиває «ласкаво»

«Ми з вами весь час говоримо про епідемію ВІЛ–СНІДу і забуваємо про іншу важливу проблему, — наголосив перший заступник міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець на прес–конференції, приуроченій до Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами. — Мало хто знає, що на сьогодні кількість людей, інфікованих вірусом гепатиту С, приблизно в п’ять разів перевищує кількість осіб, які живуть із ВІЛ. Ми поки не маємо точних даних по країні — лише торік започаткували реєстрацію хронічних форм гепатиту С, а раніше фіксували тільки гострі випадки. Повну картину ми отримаємо через кілька років». >>

І старий дуст — небезпечний

Навіть старожили села Чапаївка Совєтського району і гадки не мали, чому так наглухо законопачений підвал їхнього восьмиквартирного будинку. І тільки днями, коли після весняних дощів дещо осів ґрунт і відкрилась шпаринка в «слуховому» вікні підвалу, угледіли всередині якісь іржаві бочки. Викликані на місце знахідки фахівці відомчої пересувної хіміко–радіометричної лабораторії МНС встановили, що ємності заповнені арсенатом кальцію, більш відомим колгоспному люду як дуст. >>

Семеро на одного

Правоохоронці Житомирщини затримали сімох осіб, причетних до вбивства міліціонера Сергія Березюка. За даними слідства, 15 травня Сергій повертався додому близько 22.00. Почувши галас біля міського магазину, де поруч розташований літній майданчик, спробував заспокоїти групу добряче підігрітих алкоголем чоловіків. Компанія вже була добре знайома дільничному, оскільки за надто гучну музику у вечірній час на них скаржилися сусіди. Звичайно, чоловіки були не раді побачити «давнього друга», і цього разу словесний дипломатичний діалог «не склеївся»: Сергію Березюку завдали сім ножових поранень, три з яких — проникаючі у життєво важливі органи, в тому числі у серце. >>

Європа до ніг Лоліт

Європа до ніг Лоліт

До першого півфіналу «Євробачення–2010», який пройде в Осло 25 травня, залишаються лічені дні. Весь європейський континент — на вухах: хто фаворит, чого чекати, яка країна візьме в полон музичне серце старої Європи? Британські букмекери, які останніми роками вгадували переможців із точністю до кількості балів, цього разу заплуталися у своїх прогнозах. Адже справу мають не з абиким, а з чарівними, сексуальними, юними і при тому зовсім різними співачками. Німеччина та Азербайджан чи не кожного дня у рейтингах британських контор міняються місцями. Їх наздоганяють хлопці з Ізраїлю, Данії та Норвегії. Хто візьме гору — точно знатимемо за тиждень, а поки що проаналізуємо дані, які нам пропонують букмекери.

На сьогодні всі 39 учасників «Євробачення–2010» приїхали в Осло, де провели перші репетиції, прес–конференції та вечірки. Експерти конкурсу передбачали Україні аж 19–те місце, та судячи з того, як ідуть справи в Норвегії, ми не так погано виглядаємо. Альоша — хоч і не перша дівка в Осло, але й нічим не поступається фавориткам «Євробачення». Хіба що скандалами і зв’язками з «перцями» світового шоу–бізнесу. >>

Дивимося в обидва ока

Дивимося в обидва ока

У Лондоні презентували символи літніх Олімпійських Ігор, які відбудуться в столиці Великобританії у 2012 році. Талісманами Олімпіади та Паралімпіади стануть футуристичні персонажі — відповідно, Уенлок і Мандевіль. >>

Диво під дощем

Диво під дощем

Справжньою катастрофою завершився 11–й етап багатоденки «Джиро д’Італія» для її фаворитів. На найдовшій ділянці гранд–туру, яка до того ж мала статус гірської, позавчора відбулося те, про що ніхто не міг навіть подумати. Більшість оглядачів назвали неймовірними, епічними, екстраординарними результати гонки, що проходила під сильною зливою. >>

Легенда Ло

Легенда Ло

Після трирічної перерви на народження і виховання первістків–близнюків Дженніфер Лопес знову тріумфувала на церемонії нагородження музичною премією. У Монако, де роздавали World Music Awards (подивитися на це дійство, серед інших знаменитостей, приїхав Володимир Кличко зі своєю дівчиною Хайден Паннетьєрі), Джей Ло стала справжньою королевою вечора. >>

ПРИКОЛИ

Школярка Катя терміново купила собі собаку. Їй просто нічого не залишалося, адже батьки знайшли в неї під подушкою шкіряний ошийник. >>

Згадуючи Чаушеску

Згадуючи Чаушеску

Десятки тисяч людей вийшли в середу на вулиці Бухареста, щоб висловити свій протест проти планів уряду скоротити розміри зарплат та пенсій у рамках боротьби за скорочення дефіциту бюджету. «Ми не відступимо, доки уряд не відмовиться від цих планів» — цитує Бі–Бі–Сі лідера однієї з найбільших профспілок країни «Картель Альфа» Богдана Хоссу. >>

Президент від безвиході

Після державного перевороту 7 квітня Киргизстан і досі лихоманить. То в одному, то в іншому місті країни спалахують сутички на етнічному або майновому ґрунті, перелякане населення боїться виходити на вулиці, а власники крамниць щодня із жахом чекають мародерів. Увечері в середу в Джалалабаді розлючений натовп розгромив університет Дружби народів, у якому навчаються переважно узбеки (представників цієї національності у Джалалабадській області налічується близько 40 відсотків). Під час міжетнічних сутичок у місті загинуло троє людей, понад 70 отримали поранення. Того ж дня надвечір тимчасовий уряд Киргизстану видав декрет, яким призначив свого лідера Розу Отунбаєву тимчасовим президентом Республіки до кінця 2011 року. Цей таки декрет скасував президентські вибори, призначені раніше на жовтень цього року. >>

Здалися, але не змирилися

Бангкок «зализує рани» після розгону табору опозиції, який стояв у центрі міста майже два місяці. Щоправда, спокою у столиці та деяких інших містах Таїланду немає й досі. Незважаючи на надзвичайний стан і комендантську годину, запроваджені в Бангкоку та ще 23 провінціях країни, окремі вогнища опору тліли ще й учора. У столиці тривають перебої з електропостачанням, порожніми залишаються туристичні квартали з їхніми розкішними готелями. Учора опозиційні «червоні сорочки» підбивали сумні підсумки буремної середи: під час штурму загинуло щонайменше 12 осіб, зокрема й італійський фоторепортер. Поранених, серед яких також виявилося двоє закордонних журналістів, — близько 50. У тому, що на трагічних подіях поставлено крапку, впевненості немає ні в кого. Як зазначає агенція «Рейтер», не виключено, що попереду — ще інтенсивніші заворушення. >>

Схема для вузького кола

Реально оцінити дії чиновників у нашій країні можна, на жаль, лише після завершення їх каденції. Вчора Рахункова палата України оприлюднила результати свого дослідження про те, якими віртуозними методами попередня влада присвоювала собі кошти з державного бюджету. >>

Чобіт Медведєва на мріях Януковича

На україно–російському «круглому столі» з питань бізнесу за участі президентів українські бізнесмени повірили в риторику дружби з Росією та спробували домовитися про реальні пільги для власного бізнесу. Для цього вони навіть «виступили одним фронтом». Спершу ідею пропустити в Україну середньоазійський газ озвучив Микола Янковський — власник горлівського «Стиролу». Його підтримав ахметовський топ–менеджер із «Метінвесту» Ігор Сирий. Він повідомив про покупку Ахметовим частки в газових родовищах в Узбекистані і попросив у Медведєва «добро» на його прокачування російською трубою. Наступний — російський бізнесмен з українським корінням Костянтин Григоришин розповів, що туркменські покупці за його обладнання готові розраховуватися газом, проте його неможливо прокачати в Україну. >>

Плюс–мінус

Нинішнього тижня, у вівторок, група каналів «1+1», яка віднедавна стала власністю бізнесмена Ігоря Коломойського, через прес–службу офіційно повідомила про організаційно–кадрові зміни, заявивши, що гендиректора «Сіті» Віталія Докаленка призначили ще й ген­продюсером телегрупи, а також анонсувала призначення креативним продюсером Дмитра Веліканова — донедавна генпродюсера російського каналу РЕН ТВ. Щоправда, це був фальстарт: уже наступного дня попередню інформацію анулювали, уточнивши, що «переговори з Докаленком та Велікановим ведуться — в межах роботи над масштабною реструктуризацією групи, але остаточне рішення щодо їх призначення та посад ще не прийняте». >>

Піонери і сльози осені

Піонери і сльози осені

Ще не показані фінальні ефіри «Україна має талант–2», а СТБ уже заявив про третій сезон, який транслюватимуть, щоправда, вже після Нового року. Восени цей канал покаже свою версію знятого за британським форматом пісенного «Х–фактора», ведучою якого буде Оксана Марченко, а в журі — свій Ігор Кондратюк, російський музичний критик Сергій Сосєдов, білоруський співак Сєрьога та співачка Йолка з Ужгорода, яка останні роки живе в Москві. У третьому сезоні проекту «Танцюють усі», знятого теж за британським форматом, суддями будуть знайомі всім Влад Яма та іже з ним. >>

Поза рамками поп–культури

Поза рамками поп–культури

Телеканал «Сіті» продовжує експериментувати з культурологічними програмами. Після проекту «Культ сіті», що протримався в ефірі зовсім недовго, з’явився «Неформат». «Ми переконані, що наш глядач цінує, у першу чергу, нестандартне мислення, творчий підхід до справи, а значить заслуговує на більше, ніж те, що ми зазвичай бачимо у пересічних програмах про український шоу–бізнес», — каже гендиректор «Сіті» Віталій Докаленко, який вважає формат нової авторської програми співака Олександра Єгорова унікальним для вітчизняного телеефіру. «Неформат» розповідає про маловідомих в Україні професіоналів, творчість яких не вписуються у рамки поп–культури. >>

Чудотворний покров України

До чудотворної ікони йдуть, щоб вилікуватися, полегшити душевний біль від гріха, щоб подякувати, покаятися, попросити покровитель­ства на добру справу. Із таких ікон, буває, виділяється ароматна масляниста рідина. Вона у вигляді роси проступає зсередини образу. Утім олія витікає зі святинь у різних релігіях, це притаманно і шаманізмові, і магії. Ідоли теж можуть зрошуватися олією. Різниця — у ставленні до таких явищ. Богослови наголошують, що чудотворна ікона — це знак того, що Небо завжди поряд із нами. Коли вона мироточить, це знак Божої любові. Чудотворна ікона — це все ж не лікарня і не «телефон довіри». Це нагадування про те, що людина може рівнятися на Небо і невтомно трудитися духовно. Інакше в чому різниця між святим образом та ідолом, якого просять «вирішити проблему»? Помічено, що чудесні прояви посилюються у роки богоборства і зневіри. Так було у 1920 — 30–ті, у 1990–ті і в... 2004–му. Особливо в Україні. Недарма спеціалізовану комісію РПЦ із вивчення чудесних явищ створили саме в листопаді 2004–го, коли вісті про масово проявлені чудеса стали надходити з Києва. Хрест, установлений на Майдані 26 листопада, закровоточив. А 28–го збиралися віддати наказ про використання військ для знесення наметового містечка... >>