Її українська величність

Ми, українці, занадто мало знаємо про історію своєї Батьківщини та роль нашої нації у світі. І часто–густо згадуємо про українських героїв, лише коли про них заговорив увесь світ. Українці ж керували арміями та чужоземними державами, створювали мистецькі шедеври світового рівня, робили сенсаційні відкриття у різні віки. Канцлери, флотоводці, патріархи, міністри, кардинали, царі, звитяжці духу — їх тисячі. І вони заслуговують на те, щоб ми про них знали.

«Україна молода» за підтримки проекту «Українці у світі» розпочинає серію публікацій про внесок і роль наших земляків у загальносвітову історію, маловідомі факти про українців та вражаючі відкриття, зроблені нашими дослідниками. Перша публікація — про київських княжних, які стали європейськими монархинями і від яких беруть «відлік» найвідоміші королівські династії світу. «У багатьох із них, незважаючи на те, що вони були королевами, життя склалося драматично, — каже Олена Ясинецька, керівник проекту «Українці у світі» з питань духовно–просвітницької роботи, — князівни були виховані в християнському дусі, і більшість монархинь українського походження закінчили своє життя в монастирях. Однак їхній внесок у становлення європейських королівських династій важко недооцінити».

Отже, хто вони були, «наші» королеви... >>

«Шановний обраний...»

Віктор Янукович іще не став Президентом України де–юре, а його вже визнають таким де–факто. Причому не соратники й однодумці, які зараз переймаються переважно тим, що ділять портфелі у ще не легітимізованій владі, а лідери світових держав і організацій. І йдеться вже навіть не про Росію та СНД — «беріть вище»... >>

Сніг на голову

Зупиняється транспорт, автошляхи заблоковані, сотні населених пунктів залишилися без світла, під вагою снігу вже провалюються дахи житлових будинків. На боротьбу з наслідками складної метеорологічної ситуації кинуто чималі людські і матеріальні ресурси, але роботи ведуться із перемінним успіхом. Водночас сподіватися на значне поліпшення ситуації, здається, можна буде лише з приходом весни — останні прогнози синоптиків зовсім не радують. >>

«Духовний лідер МВС»

На тлі чуток про повернення політичних емігрантів 2005 року з’являються чутки і про ймовірну втечу від гніву «регіоналів» окремих урядовців. Зокрема, в політикумі обговорюють шанси на еміграцію в. о. міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Сам керманич МВС за два дні до другого туру запевняв, що наслідувати емігрантський досвід своїх попередників на посаді — Білоконя й Цушка — не збирається, але очікує на репресії в разі перемоги Януковича. Хай там як, цього тижня окремі ЗМІ повідомляли, ніби Луценко таки виїхав за межі України. >>

«Камбек» Боделана

Колишній мер Одеси Руслан Боделан, який утік з України після перемоги Ющенка у 2005 році, тепер нібито має намір повернутися, бо нині президентські вибори виграв його «друг і соратник» Віктор Янукович. Цю новину повідомила газета «Дєло» із посиланням на блог Боделана в мережі Livejournal.com. >>

Мера Винників підставили на хабарі?

У середу львівські міліціянти за підозрою в отриманні хабара затримали мера Винників Теодора Гудзяка. Прокуратура вже навіть порушила кримінальну справу за фактом вимагання та отримання хабара — кількох тисяч доларів, які він вимагав за сприяння у виділенні семи соток землі. Варто зазначити, що винниківська земля тримає високу ціну, адже там нема львівської загазованості, а до центру Львова — 20 хвилин маршруткою. >>

Шевченківські лауреати–2010

Фінальне засідання членів Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка відбулося 11 лютого. З 31 позиції претендентів на найвищу державну нагороду в галузі літератури, мистецтва, публіцистики і журналістики Комітет обрав 10. З джерел «УМ» стало відомо, що список лауреатів виглядає наступним чином: >>

Лавра — осередок україно­фобства

Ще на початку осені минулого року на Тернопільщині почала роботу спеціальна комісія обласної ради щодо перевірки законності передачі храмового комплексу славнозвісній Свято–Успенській Почаївській лаврі УПЦ Московського патріархату, а також дотримання земельного і міграційного законодавства на її території. Про результати роботи цієї комісії поінформував позавчора депутатів заступник голови облради Олег Боберський. У висновку ж він зазначив, що «... нині Почаївська лавра стала в області п’ятою колоною Російської імперії. Звідти розповсюджується українофобська література, там вкрай вороже ставляться до інших конфесій». Він також повідомив, що на території Почаївської лаври правоохоронні органи часто виявляють іноземних громадян, які перебувають там із порушенням міграційного законодавства. Під час обговорення цієї інформації депутати висловили й підозри щодо можливості перебування на території Лаври представників російських спецслужб. Але поки що членам комісії не вдалося ні підтвердити, ні спростувати ці дані. >>

Пожежа серед води

Пожежа виникла на турецькому судні–суховантажі у ніч із четверга на п’ятницю, коли воно стояло на рейді порту Сухумі, столиці самопроголошеної Абхазії. Місцеві рятувальники вирушили гасити вогонь, незважаючи на сильну бурю на морі. Нарешті вже зранку спільними зусиллями моряків та абхазьких МНСників пожежу загасили. >>

«Вчися чекати, друже...»

Столична влада вирішила встановити цілу «бригаду» нових пам’ятників та меморіальних дощок. Зокрема, пам’ятник поету, перекладачу та правозахиснику Василеві Стусу, як повідомляє прес–служба КМДА, комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків Київської міської держадміністрації планує встановити на вулиці Грушевського, навпроти Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка. Пам’ятник на честь українського громадського діяча, мецената української культури Євгена Чикаленка з’явиться на Саксаганського, 54/56, а письменнику і педагогу Борису Грінченку — у сквері, на вулиці Воровського. >>

Знищені заради кохання?

«День святого Валентина — чорний для всіх захисників навколишнього середовища», — стверджує голова Київського еколого–культурного центру Володимир Борейко. Адже саме з середини лютого починається сезон збору та розповсюдження квіток, занесених до Червоної книги України. Головні джерела постачання — Карпати та Крим. Найбільше від людських сантиментів страждають цикламена Кузнєцова, що може зникнути вже через два–три роки, підсніжники, проліски, білоцвіт весняний, шафран, черемша та сон–трава. >>

Від спіднього — до «вибивання» боргів

У кого тільки не перевтілювалася на екрані гарненька білявка Кетрін Хейгл: у медика — в «Анатомії Грей», телевізійного продюсера — в «Голій правді», вічну дружку — в комедії «27 весіль»... Але у своєму наступному проекті Кетрін постане в дещо незвичному для прихильників амплуа. >>

Чиї монети в «Чиі»

«Що то за газета без помилки!» — кажуть знаючі люди. Так, помилки у пресі трапляються найрізноманітніші, в усіх країнах і в усі часи. Хіба що в деяких ЗМІ — частіше, а в деяких — рідше. Недогляди в написах бувають і на грошових купюрах — це теж не дивина. Але от щоб описка трапилася на монетах у межах цілої держави, та ще й не помітна для керівництва впродовж трьох років... Латиноамериканська країна Чилі стала в цій царині «першовідкривачем». >>

Без тями від доньки

Щойно виписавшись із лікарні, голлівудський актор Алек Болдуїн повернувся до роботи — він знімається у шоу «30 Rock» на студії у Квінсі. Представники зірки запевняють, що госпіталізація Болдуїна не була пов’язана ні з алкоголем, ні з наркотиками. >>

ПРИКОЛИ

Продовження анекдоту. Щоб помирити країну, Януковичу й Тимошенко потрібно не просто одружитися, а й усиновити Тігіпка. >>

Ванкувер на весь світ

Коли читачі «УМ» триматимуть цей номер газети в руках, у Ванкувері вже буде запалено вогонь ХХІ зимової Олімпіади. Урочиста церемонія завершилася вже тоді, коли в Україні був ранок. Естафета олімпійського факела тривалістю 45 тис. км буде завершена, генерал–губернатор Канади Мішель Жан оголосить Ігри відкритими. Сьогодні у Ванкувері та його околицях почнуться змагання.

Чи існує єдиний рецепт психологічної підготовки спортсменів напередодні до великих змагань? Підхід у кожного свій. Хтось перед стартом змагань прагне побути на самоті, а для когось вечірка — кращі ліки. >>

Биті двічі

Рік тому наша збірна, проваливши олімпійську кваліфікацію, попрощалися з надією потрапити до Ванкувера. Тож турнір серії «Європейського хокейного виклику», який позавчора почався в Італії, став для наших гравців своєрідним ерзацем. Упродовж трьох днів «товариського» змагання за коловою системою ми маємо нагоду отримати ще одну відповідь на питання, чи спроможні підопічні... вже не Сеуканда, а відсутнього білоруського тренера Захарова претендувати на підвищення у класі. Адже наші суперники на турнірі в Італії — команди саме того рівня, над яким слід вивищитися, аби потрапити у вищий дивізіон чемпіонату світу. >>

Про людей, які роблять книжки, і книжки, які роблять людей

Не втомлююся дивуватися «поступальному» розвитку нашої держави: 11 років тому, через вісім років після проголошення незалежності, в Україні з’явився один із визначників національного інтелектуального процесу — всеукраїнський рейтинг «Книжка року». Росіяни тоді дивувалися і заздрили — як чітко структуровані номінації, які поважні експерти, чудова ідея з подарунками комплектів книг–переможців у бібліотеки. Спільно з журналом «Книжник–rev’u» рейтинг становив серйозний компас у літературно–видавничому житті. І церемонії нагородження були з пафосом, претензіями, навіть дрес–кодом, і локації для церемонії нагородження вибирали естетські — галерея «Лавра», Національна філармонія, Український дім. За цей час підупали фінансові можливості меценатів проекту, криза підкосила видавничий ринок, орендна плата закладів культури зросла до рівня корпоративів наф­тових компаній — зрозумілі речі. Але не зрозуміло, чому на 46 мільйонів громадян так і не знайшлося доброчинців, які б підтримали проект фінансово. Фінальна церемонія «Книжки року» перемістилася в актову залу педагогічного університету імені Драгоманова, журнал закрився, а про передачу комплекту книжок–переможців у бібліотеки, як це було раніше, згадується з ностальгійними сльозами. >>

Прекрасний жахливий принц

40–річний лондонець Лі Александр Маккуїн мав спокою рівно доти, доки його тіло не знайшли в четвер у власному будинку і доки світ не підірвала інформація, що британський геній моди звів рахунки з життям. Позавчора його інтернет–сторінка не працювала, на чорному траурному тлі білими буквами було написано коротке повідомлення: «Будь–які коментарі з приводу цієї трагічної новини не доречні. Крім того, як сказати, що ми відчуваємо спустошення і розділяємо горе і шок сім’ї Лі. Сім’я Лі просить залишити її наодинці, щоб змиритися з великою втратою, і ми сподіваємося, що ЗМІ з розумінням поставляться до цього прохання». >>

Прекрасний жахливий принц

40–річний лондонець Лі Александр Маккуїн мав спокою рівно доти, доки його тіло не знайшли в четвер у власному будинку і доки світ не підірвала інформація, що британський геній моди звів рахунки з життям. Позавчора його інтернет–сторінка не працювала, на чорному траурному тлі білими буквами було написано коротке повідомлення: «Будь–які коментарі з приводу цієї трагічної новини не доречні. Крім того, як сказати, що ми відчуваємо спустошення і розділяємо горе і шок сім’ї Лі. Сім’я Лі просить залишити її наодинці, щоб змиритися з великою втратою, і ми сподіваємося, що ЗМІ з розумінням поставляться до цього прохання». >>

Він творив історію у світі моди...

«УМ» поцікавилася у провідних українських дизайнерів, яким став всесвіт моди без зірки Маккуїна. І попросила дати відповіді на такі питання:

1. Як ви сприйняли новину про смерть Александра Маккуїна? Що втратила модна індустрія з його відходом?

2. Окресліть, будь ласка, місце Маккуїна у світі моди. Що він привніс у моду, завдяки чому ми його запам’ятаємо?

3. Чи були ви на шоу Маккуїна, спілкувалися з ним? Яке отримали враження? >>

Яка ніколи не вгасає...

З наближенням весни потроху налаштовуємося на романтичну хвилю. Одні ще тільки мріють про кохання, інші ним насолоджуються тепер, а хтось про нього згадує. На жаль, не кожному щастить зберегти його за довгі роки шлюбу. Подружжя–нерозлийвода з великим стажем спільного життя впадають в око і запам’ятовуються, породжуючи журналістське, та й суто жіноче, бажання відкрити їхню таємницю любові. >>

«Я бачив війну — це зло»

15 лютого виповнюється 21 рік від того дня, коли Радянський Союз повністю вивів свої війська з Афганістану. У лавах Радянської Армії афганське пекло пройшли близько 150 тисяч українців, 2 572 наших співвітчизників загинули там. Сьогодні пропонуємо вам розповідь про незвичайну людину, хлопця, який у школі мріяв стати військовим і священиком, пройшов Афганістан і досяг своєї мрії вже в українському війську. Священик Української греко–католицької церкви, головний військовий капелан Бучацької єпархії отець Ігор Федоришин зараз здійснює душпастирську опіку над українськими миротворцями зі складу миротворчого контингенту «УкрПолбат»у Косові. Отець Ігор у 1986 — 1988 роках проходив службу в Афганістані, не з чуток знає, що таке війна. Її жахи не збили Ігоря Федоришина ні з духовного, ні з бойового шляху. >>

Абетка від крадія

Про те, що з сусідами краще дружити, а не робити вигляд, що мешкаєте на різних вулицях, свідчить недавній випадок в Умані. Там в одній із багатоповерхівок виносити з квартири речі злодію допомогли «пильні» сусіди. Причому вони навіть перекинулися з крадієм останніми новинами про сніжну зимову погоду та вибори. >>

Нона докаталася

Нещодавно на вокзалі станції Фастів транспортна міліція спіймала 28–річну жительку Закарпаття, яка викрала мобільний телефон. Вештаючись по вокзалу, Нона шукала собі «подругу по–чарці». І таки знайшла. А коли напарниця дійшла до кондиції, вона витягла з її сумки «мобілку» і швидко розчинилась у натовпі. >>

Кримінальний талант

Такий собі Юрій Олексійович із місць позбавлення волі вийшов два роки тому й вирішив скористатися набутими знаннями з юриспруденції, а також специфічним досвідом «зека». Адже за роки відсидки він дуже добре вивчив організацію роботи виправних колоній. Як повідомляє прес–служба Луганського міськуправління міліції, придбавши десь посвідчення адвоката і пристойний костюм, чоловік почав відвідувати так званий приватний сектор у невеличких містах, де всі про всіх усе знають. Наприклад, хто, де й за що з сусідів «сидить». Тож, помітивши на лаві біля воріт якусь бабусю, шахрай заводив із нею душевну розмову і доволі швидко отримував усю потрібну інформацію про потенційного «клієнта». Після чого навідувався до його оселі. >>

Що, бабцю, корову продали?

Подвійних збитків — моральних та матеріальних — зазнала 75–річна мешканка невеличкого села Слобідка Долинська після нічних відвідин молодого незнайомця. Посеред ночі невпізнаний розбійник, зірвавши скобу на вхідних дверях її помешкання, проник до хати і зажадав у переляканої господині чималу суму грошей. Під погрозою насилля бабця віддала непрошеному візитеру майже дві тисячі гривень, заощаджених на лікування. Заволодівши пачкою 10–гривневих купюр, зловмисник зник так само несподівано, як і з’явився. >>

Розсекречені файли

Про несанкціоноване «витікання» інформації, яка стосується останніх технічних розробок новітнього обладнання і зберігається на електронних носіях, керівники одного з машинобудівних підприємств Кременчука дізналися наприкінці минулого року. Саме тоді вони звернулися до співробітників облуправління СБУ Полтавщини з проханням «вирахувати» зловмисника чи зловмисників, які «присмокталися» до файлів із обмеженим доступом заводської комп’ютерної мережі. Невдовзі оперативники спецслужби затримали працівника згаданого підприємства «на гарячому», тобто при спробі винести за його територію носій із тільки–но «скачаною» технічною інформацією. >>

Все буде самба!

Найяскравіше, найбарвистіше, найвеселіше і найзахопливіше шоу у світі — якими тільки епітетами не нагороджують Бразильський карнавал щасливці, котрим випало побачити це дійство на власні очі. Цьогорічний карнавал стартував учора в Ріо–де–Жанейро з урочистого прохо­дження перед трибунами самбадрому школи «Салгейру» — переможниці минулорічного конкурсу самби. Організатори свята вже традиційно запевнили, що карнавал–2010 буде ще більш вражаючим, ніж попередній. Зазвичай так воно і трапляється, хоча, здавалося б, перевершити попередні досягнення вже неможливо. Але щонайменше один рекорд на цьогорічному святі вже заплановано: під час карнавалу в різних куточках Ріо–де–Жанейро за цей час виступлять 116 музичних колективів — це більше, ніж будь–коли раніше. >>

Не витримало державницьких зусиль

Колишній президент США Білл Клінтон переніс операцію на серці. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, позавчора 63–річного екс–господаря Білого дому зі скаргами на біль у грудях доставили до Пресвітеріанського шпиталю при Колумбійському університеті у Нью–Йорку. Лікарі негайно вживили пацієнтові в одну з коронарних артерій два ендопротези, так звані стенти, які забезпечують нормальну циркуляцію крові. І медики, і представник Клінтона запевнили, що прооперований почувається добре і небезпека його життю не загрожує. Вчора надвечір його вже виписали. >>

Кузня терористів

«Спецслужба не повинна перетворюватися на зброю в руках політиків для нищення опонентів або для утвердження ідей, що їх спростовує саме життя», — така головна думка нової книги «Україна в добу «Великого терору». 1936 — 1938 роки», що тільки–но вийшла друком у Києві у видавництві «Либідь». Тут вміщено аналітичні статті та 85 чималих за обсягом документів — книжка справді велика й ваговита, добре ілюстрована. Всі документи (з архіву СБУ в різних областях та інших державних зібрань) опубліковані вперше. Вони розкривають те, чого дослідники раніше лише торкалися. А саме: технологію терористичної політики. Низка унікальних відкриттів робить для нас зрозумілою організацію чекістів. Ця знакова історична праця розкриває, яким чином з людей робили безвідмовне «знаряддя» для реалізації смертоносної політики. Проте залишається ще чимало нез’ясованого, процес дослідження триває. Сьогодні упорядник і натхненник видання, відомий дослідник доби тоталітаризму, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ професор, доктор історії Юрій Шаповал ділиться з читачами «УМ» інформацією про книгу. >>