Не втомлююся дивуватися «поступальному» розвитку нашої держави: 11 років тому, через вісім років після проголошення незалежності, в Україні з’явився один із визначників національного інтелектуального процесу — всеукраїнський рейтинг «Книжка року». Росіяни тоді дивувалися і заздрили — як чітко структуровані номінації, які поважні експерти, чудова ідея з подарунками комплектів книг–переможців у бібліотеки. Спільно з журналом «Книжник–rev’u» рейтинг становив серйозний компас у літературно–видавничому житті. І церемонії нагородження були з пафосом, претензіями, навіть дрес–кодом, і локації для церемонії нагородження вибирали естетські — галерея «Лавра», Національна філармонія, Український дім. За цей час підупали фінансові можливості меценатів проекту, криза підкосила видавничий ринок, орендна плата закладів культури зросла до рівня корпоративів наф­тових компаній — зрозумілі речі. Але не зрозуміло, чому на 46 мільйонів громадян так і не знайшлося доброчинців, які б підтримали проект фінансово. Фінальна церемонія «Книжки року» перемістилася в актову залу педагогічного університету імені Драгоманова, журнал закрився, а про передачу комплекту книжок–переможців у бібліотеки, як це було раніше, згадується з ностальгійними сльозами.

40–річний лондонець Лі Александр Маккуїн мав спокою рівно доти, доки його тіло не знайшли в четвер у власному будинку і доки світ не підірвала інформація, що британський геній моди звів рахунки з життям. Позавчора його інтернет–сторінка не працювала, на чорному траурному тлі білими буквами було написано коротке повідомлення: «Будь–які коментарі з приводу цієї трагічної новини не доречні. Крім того, як сказати, що ми відчуваємо спустошення і розділяємо горе і шок сім’ї Лі. Сім’я Лі просить залишити її наодинці, щоб змиритися з великою втратою, і ми сподіваємося, що ЗМІ з розумінням поставляться до цього прохання».

40–річний лондонець Лі Александр Маккуїн мав спокою рівно доти, доки його тіло не знайшли в четвер у власному будинку і доки світ не підірвала інформація, що британський геній моди звів рахунки з життям. Позавчора його інтернет–сторінка не працювала, на чорному траурному тлі білими буквами було написано коротке повідомлення: «Будь–які коментарі з приводу цієї трагічної новини не доречні. Крім того, як сказати, що ми відчуваємо спустошення і розділяємо горе і шок сім’ї Лі. Сім’я Лі просить залишити її наодинці, щоб змиритися з великою втратою, і ми сподіваємося, що ЗМІ з розумінням поставляться до цього прохання».

«УМ» поцікавилася у провідних українських дизайнерів, яким став всесвіт моди без зірки Маккуїна. І попросила дати відповіді на такі питання:

1. Як ви сприйняли новину про смерть Александра Маккуїна? Що втратила модна індустрія з його відходом?

2. Окресліть, будь ласка, місце Маккуїна у світі моди. Що він привніс у моду, завдяки чому ми його запам’ятаємо?

3. Чи були ви на шоу Маккуїна, спілкувалися з ним? Яке отримали враження?