Знищені заради кохання?

«День святого Валентина — чорний для всіх захисників навколишнього середовища», — стверджує голова Київського еколого–культурного центру Володимир Борейко. Адже саме з середини лютого починається сезон збору та розповсюдження квіток, занесених до Червоної книги України. Головні джерела постачання — Карпати та Крим. Найбільше від людських сантиментів страждають цикламена Кузнєцова, що може зникнути вже через два–три роки, підсніжники, проліски, білоцвіт весняний, шафран, черемша та сон–трава.

Аби зупинити цей злочинний бізнес, Київський еколого–культурний центр уже шостий рік проводить операцію «Первоцвіт»: члени дружин, часто з допомогою правоохоронців, виїжджають «на полювання» за порушниками, складають на них протоколи, а товар забирають. Екологи не мають ілюзій щодо «невинних бабусь», які торгують цими квітками. «У більшості це налагоджений конвеєр. Люди збирають квіти, згодом їх пакують і відправляють потягом у міста, де вони вже потрапляють до розповсюджувачів. У Криму функціонує навіть ціла квіткова мафія», — каже пан Борейко. Велику кількість квітів також перевозять через кордон України у Західну Європу та Росію. Таким чином щороку знищується понад 20 мільйонів рідкісних квіток.

Великою проблемою залишається і покарання браконьєрів. Штраф за розповсюдження рідкісних квітів складає всього 15—70 гривень. Але і його стягти часто не вдається. Так, у Івано–Франківську минулого року за незаконну торгівлю рослинами з Червоної книги була порушена всього лише одна справа. А от змусити браконьєра відшкодувати вартість зірваних рослин — взагалі справа непосильна. Вартість кожної квіточки варіюється від 5 до 10 гривень, а значить одна партія потягне майже на 1000 гривень.