І кожух, і свита, і губа сита

І кожух, і свита, і губа сита

Вирішили відпочити в зимових Карпатах, але хочете не лиж, а чогось оригінального? «УМ» поцікавилась, чи є спеціальні пропозиції відпочинку у місцевих турфірм.

«Клієнт стає вимогливішим, його уже не вразиш яремчанським водоспадом, — каже Олег Сорохтей, керівник фірми–туроператора «До Карпат!». — Тому останнім часом почастішали замовлення на ексклюзивні маршрути, розроблені за бажанням туриста. Люди приїжджають кататися на лижах, але хочуть не лише екстриму, а й пізнавально–розважальних програм. Тому тут попит сам сформував пропозицію, і ми почали розробляти авторські туристичні програми». >>

Шевченко номер три

Шевченко номер три

До визначення лауреатів премії «Греммі» залишилося трохи більше доби, і весь світ затамував подих в очікуванні, кому цього року дістануться найпрестижніші музичні нагороди Америки. Призерів буде чимало, адже володарів музичного «Оскара»–2010 визначатимуть у 110 категоріях — від популярних жанрів до класики і вузькоспеціалізованих записів: латиноамериканські ритми, польки тощо. На відміну від попередніх років, коли бодай в окремих категоріях класичної музики траплялися українські прізвища, цього року з–поміж понад півтисячі номінантів немає жодного нашого співвітчизника. Та це не означає, що нинішня церемонія вручення «Греммі» повністю позбавлена українського акценту. Шанси на перемогу одразу у двох категоріях («Найкращий альбом сучасного фолку» та «Найкраще оформлення альбому») має популярна виконавиця Ніко Кейс. Батьки якої свого часу носили прізвище Шевченко. >>

Той, хто не забув дитинство

Той, хто не забув дитинство

Узагалі–то сьогодні дитячий письменник Всеволод Нестайко мав би зранку задувати 80 свічок на іменинному торті. Але, як казав Карлсон, краще 80 тортів і одна свічка. Тим паче Всеволод Зіновійович, як і будь–який правильний дитячий письменник, любить солодощі. А ми — діти, яким пощастило в потрібному віці прочитати його «Тореадорів із Васюківки», «В країні Сонячних зайчиків», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», любимо його героїв. Схоже, після того як Іван Малкович у 2004 році видав у новій редакції його «Тореадорів з Васюківки» — почався новий Нестайків бум: видавництва наперебій друкують тиражі його творів, уже добралися до перевидання повістей, написаних у 1970–60–ті роки. З 2004 року тільки «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га» зробила 14 видань «Тореадорів». «Ми продаємо в середньому 18 тисяч цього роману в рік, — каже Іван Малкович, — це більше, ніж продажі одного тому «Гаррі Поттера».

Наразі письменник не дуже добре почувається, і змушений відмовлятися від інтерв’ю, але для нашої газети зробив виняток. >>

Класик–шоу

Класик–шоу

Коли торік я зустрічався з директором американської «Книжки року», мій нью–йоркський колега щиро здивувався тому, що в українському рейтинґу є номінація «Хрестоматія», де оцінюються класичні твори. Йому було невтямки, як і навіщо порівнювати давно й загально відомі тексти. >>

«Це оригінальність — бути самим собою»

«Це оригінальність — бути самим собою»

Ще донедавна українські театри підтримували досить тісні стосунки з режисерами близького, а часом і далекого зарубіжжя. Нині ж від ідеї залучити «імпортних» митців до вітчизняного творчого процесу театральне керівництво, як правило, змушене відмовлятися — сьогодні для бюджету завеликим є не те що гонорар режисера, а й оплата готельного номера для нього на час репетицій. Але іноді ситуація складається так, що з цією практикою вдається сперечатися. >>

Трохи легкості в холодній зимі

Трохи легкості в холодній зимі

«Картини, які ми показували під час «Уїкенду в Каннах», що був у грудні, — досить важкі. Тому під час цього кінопоказу ми вирішили представити легкі фільми», — директор Французького культурного центру Матьє Арден тримає келих із червоним вином на вечірці з приводу відкриття фестивалю «Вечори французького кіно». На другому поверсі київського кінотеатру «Україна» неймовірно людно: камери ледве розвертаються, щоб «упіймати» «зірок», пиво сусіда — тільки й пильнуй, щоб не вихлюпнулося на тебе. >>

Феномен Макферріна

Феномен Макферріна

У Жовтневому палаці за сприяння продюсерського центру Jazz in Kiev відбувся концерт мегазірки світового джазу — Бобі Макферріна. Програма складалася зі світових шлягерів, класики, world music та оригінальних композицій самого виконавця, інтерпретованих у вибагливих імпровізаціях його феноменального голосу в форматі а cappella. >>

ЗНАКова подія

На кордоні між Україною і Молдовою, на центральній (придністровській) його ділянці, встановили перший проміжний прикордонний знак. Таким чином держави підійшли до фінального етапу облаштування лінії міждержавного кордону та його правового оформлення (демаркації). >>

Пішов у жито...

Пішов у жито...

Його вже давно ніхто не бачив, він категорично відмовлявся зустрічатися з журналістами й наказував агентам пильно стежити за тим, щоб жодна його цитата випадково не проскочила у пресу. Але він був, він завжди існував десь там — таємничий аксакал у своїй ретельно прихованій від чужих очей цитаделі. Коли в четвер увечері інформаційні стрічки вибухнули повідомленнями про смерть Джерома Селінджера, в літературному ефірі утворився вакуум, який не затягнеться вже ніколи. В цю чорну діру провалилася ціла епоха — епоха Того–хто–ловив–дітей–у–житі. Тепер бігати над прірвою стане значно небезпечніше... >>

Бранці Діда Мороза

Від сильних морозів, які вже майже місяць тероризують Європу, страждають навіть ті країни, де, здавалося б, холодна погода — не дивина. Учора в крижаному полоні Балтійського моря опинився пором «Норд­ландія», на борту якого з Фінляндії до Естонії прямували близько 850 пасажирів. >>

Кров. Цвіт. Визнання

Кров. Цвіт. Визнання

«На Аскольдовій могилі поховали їх...» — ця поезія Павла Тичини тривалий час була чи не єдиним потаємно–доступним нагадуванням про молодь, що вийшла захистити Київ у січні 1918–го. Учора акція пам’яті полеглих молодих вояків УНР об’єднала в столиці Президента Віктора Ющенка і Прем’єр–міністра Юлію Тимошенко. Вперше за тривалий час вони не лише брали участь в одному офіційному заході, а й перекинулися кількома словами. >>

Вогні патріотів

На поодинокі піар–дійства махрових українофобів, котрі театрально протестують проти присвоєння Степану Бандері звання Героя України, його земляки–прикарпатці вчора відповіли масовою підтримкою рішення Президента Віктора Ющенка про відзначення Провідника ОУН найвищою нагородою держави (посмертно). У селі Старий Угринів, на території колишнього обійстя священика Андрія Бандери, де 1 січня 1909 року народився Степан (нині тут розташований історико–меморіальний музей) по полудню відбулася громадсько–патріотична акція «На перехресті пам’яті і чину». У ній взяли участь староугринівці, мешканці довколишніх сіл, делегації з усіх районів області та міст обласного підпорядкування. З Києва приїхав Степан Бандера–молодший — онук найвідомішого провідника українських націоналістів. >>

Виряджала мати сина...

Цього разу урочистості в Крутах відбувалися якось особливо, «по–домашньому», відчувався дух тих «доющенківських» зібрань, коли подвиг героїв Крут ще не знайшов визнання української влади, і сюди приходили лише патріоти, для яких Крути — не порожній звук. Перше, що справляло таке враження, — це відсутність традиційних «металорамок» і кордонів безпеки, а відтак Президент та інші промовці були «ближчі до народу, і коло було тіснішим». На вустах багатьох те саме запитання: «А чи приїде сюди наступний Президент через рік?». Більшість людей сумнівається. >>

А ви, бува, не змовилися?

А ви, бува, не змовилися?

Минулого тижня в столичних супермаркетах вартість кілограма цукру підскочила до 9—10, а в деяких регіонах досягла і 12 гривень. За попередніми даними, роздрібні ціни на цукор зросли в Україні у середньому на 30 відсотків. >>

Стипендія не привід для «трійки»

Стипендія не привід для «трійки»

На «гарячу» лінію Міносвіти надходять повідомлення про те, що в деяких вишах навмисне занижують оцінки на іспитах, аби «зрізати» кількість студентів, які отримують стипендії. А відтак — зекономити кошти, які осідають у студентських кишенях. Як розповів «УМ» президент Національного студентського союзу Анатолій Ігнатович, повідомлення про такі факти їм надходять регулярно. «Проте я не хотів би називати конкретні виші, оскільки не маю документальних доказів цьому, а студенти, які до нас звертаються, часто відмовляються називати свої прізвища, — каже Анатолій. — Правда, буває й навпаки, коли у ВНЗ після сесії всі сто відсотків студентів отримують стипендії, й тут теж слід говорити про проблеми з якістю оцінювання студентських знань. Одначе в приватній розмові один із начальників обласного управління освіти зізнався мені, що вони справді мають чітку вказівку — занижувати оцінки». >>

Мороз розгулявся

Лютий мороз відступив, але з його наслідками доведеться справлятися ще довго. У райцентрі Борщів на півдні Тернопільщини, наприклад, позавчора впала водонапірна башта на вулиці Шухевича. Без водопостачання залишилося 25 приватних будинків та 350 квартир. На щастя, трапилося це серед ночі, коли людей біля споруди не було. До того ж , як повідомили «УМ» телефоном із Борщівської міськради, башта впала так вдало, що навіть не пошкодила сусідні гаражі. >>

Поки мама спала...

Ця жахлива трагедія сталася в четвер близько 22–ї години в селі Новоукраїнка Роздільнянського району. Під час пожежі в приватному будинку загинули четверо маленьких дітей — три дівчинки і хлопчик. Наймолодшій із сестричок було тільки два роки, найстаршій — ще й п’яти не виповнилося. >>

Сергій Юрій: Ми підняли планку високо і опускати її не збираємось

Сергій Юрій: Ми підняли планку високо і опускати її не збираємось

Минулий рік, з яким ми нещодавно попрощалися, був досить непростим для сфери української вищої освіти. Як і все суспільство, її накрила криза, підсилена загальновідомими політичними подіями. Проте, як виявилось, аж ніяк не для всіх вона стала проблемою, яку не можна вирішити. Наче потужний океанський лайнер, об борт якого розбиваються найбільші шторми, проходить через усі перипетії наших реалій один із найкращих вузів України — Тернопільський національний економічний університет. І в тому, що навіть у такий складний час навчальний заклад не тільки не здає позицій, а й продовжує нарощувати здобутки, є велика заслуга його «капітана», ректора Сергія Ілліча Юрія. У сьогоднішньому інтерв’ю він розповідає «УМ» про засади успіхів свого вишу та ділиться думками щодо актуальних проблем української освіти. >>

«Піратські» рекорди

«Піратські» рекорди

Як повідомили «УМ» у прес–службі облуправління СБУ Луганщини, днями бійці «Альфи» знешкодили злочинне угруповання, що спеціалізувалося на масштабних оптових постачаннях контрафактних компакт–дисків. В офісі ділків та у чотирьох торговельних центрах оперативники вилучили майже мільйон «піратських» дисків на суму понад 10 млн. грн. Це якщо лічити за собівартістю «болванок», вилучених правоохоронцями за один «візит». А якщо врахувати ціну, за якою угруповання торгувало вже готовою«продукцією» вроздріб, то, за оцінками фахівців СБУ, їхній «вилов» може становити близько 40 мільйонів. І це лише місячний обіг викритої фірми. Отже, за рік ділки «заробляли» близько півмільярда гривень. >>

Ґвалт за проїзд

До чергової частини Іллічівського райвідділу міліції Маріуполя звернулася 24–річна дівчина із заявою про те, що вона стала жертвою нападу невідомого... таксиста! Останній, погрожуючи фізичною розправою, спочатку зґвалтував її, а потім і пограбував, забравши гроші, ювелірні прикраси, мобільний телефон та фотоапарат. Сума збитку — близько 7 тис. грн. >>

Піднятись у небо, як колись

Піднятись у небо, як колись

У березні виповниться 100 років відтоді, як на теренах колишньої Російської імперії вперше піднявся в небо справжній аероплан. Виконати цю почесну місію доля обрала пілота Михайла Єфімова, який до того часу вже встиг прославитися за кордоном кількома світовими рекордами. Місцем проведення польоту став Одеський іподром за сприяння місцевого аероклубу. Крилата справа цієї громадської організації, схоже, процвітає й понині, оскільки її теперішні засновники планують масштабно відзначити майбутній ювілей. Для цього вони й замовили студентському конструкторському бюро Національного аерокосмічного університету імені Жуковського (ХАІ) копію раритетного літака «Фарман–4». >>

Хто стягує «ковдру» з ближнього?

Представники компанії «Житлорембудсервіс», яка обслуговує будинки в кількох мікрорайонах Кременчука, заявили про наміри оскаржити дії власника однієї з квартир у багатоповерхівці 101–го кварталу. Фахівці «вирахували» його після скарг мешканців згаданого будинку на різке «похолодання» в їхніх квартирах. При цьому жодної планової чи аварійної зупинки подачі теплоносія до будинку не було. То в чому ж справа? >>

Озброєні зубами

Озброєні зубами

Пристрасті довкола вовків, збурені після судового позову Київського еколого–культурного центру до Держкомлісгоспу про обмеження полювання на них, а також пропозиція природоохоронців занести цих хижаків до Червоної книги України і взагалі припинити на них полювання примусили поцікавитись, наскільки обґрунтовані такі ініціативи. >>

Хрестик ОУН

Хрестик ОУН

У другому турі результат виборів, який озвучить ЦВК, значною мірою залежить від позиції українських патріотів та націоналістів. Політична партія «Організація українських націоналістів» закликає виборців не підтримувати жодного з кандидатів, повідомляє агенція УНІАН з посиланням на заяву партії. Зокрема, ОУНівці застерігають «всю українську патріотичну громадськість, передусім галичан, які вважають себе П’ємонтом українського національного відро­дження, від того антиукраїнського вибору, який нав’язують нам кланово–олігархічні та космополітичні кола». >>

Дядя Вітя

Віктор Янукович знову видав свій фірмовий ляп — «янукізм». Під час поїздки до Криму лідер Партії регіонів зганьбився, розповідаючи про російського письменника Антона Чехова. Віктор Федорович обіцяв підписати указ про реставрацію «Білої дачі» — будинку–музею Чехова в Ялті з нагоди 150–ї річниці з дня народження автора «Дяді Вані». В інтерв’ю телекомпанії «Крим» Янукович сказав, що відвідувачі, приїхавши до Ялти, «зможуть побачити визначні пам’ятки і біографії, і історії цього прекрасного поета, великого поета Антона Павловича Чехова». Це при тому, що Чехов був драматургом і прозаїком. Окрім того, Янукович безпідставно прив’язав літератора до нашої країни, назвавши його «українським, російським письменником». Хоч тут учувши ґандж, голова Партії регіонів відразу ж викрутився, додавши, що правильніше буде сказати — «діяча світової культури». >>

ЗВЕРНЕННЯ

Українські політв’язні радянських часів оприлюднили документ, де окреслили критерії, яким має відповідати кандидат у Президенти України, аби отримати голос виборця, котрий дотримується національно–демократичних поглядів.

У Виборчій хартії–2010 української національної демократії заявлено десять конкретних пунктів, і лише той кандидат, який публічно підтримає цей список, заслуговує на те, аби українські патріоти поставили позначку навпроти його прізвища у бюлетені під час голосування 7 лютого. >>

Перша спроба — як у приказці

Перша спроба — як у приказці

Цього року на найпопулярнішому ралірейді дорогами Аргентини й Чилі їхала українська команда, про що «УМ» детально розповідала. Повернувшись на Батьківщину, пілот і директор «стайні» Sixt Ukraine Вадим Нестерчук розповів журналістам деякі подробиці своїх пригод на «Дакарі». >>

Силуети й ґудзики Парижа

Силуети й ґудзики Парижа

Менше божевільних силуетів і дорогих тканин, більше практичності й класики — вплив кризових тенденції у високій моді залишається сильним. Водночас, порівняно із січнем минулого року, нинішній Тиждень високої моди сезону весна–літо, який щойно завершився у Парижі, відзначався значно більшою барвистістю. Дизайнери «от кутюр» відійшли від монохромності і знову тішать клієнток тканинами всіх кольорів веселки. А в тому, що колись дуже далека від реальності висока мода на тлі світової фінансової кризи стала більш приземленою, є великий плюс. Якщо не для критиків та прихильників «откутюрного» креативу, то для шанувальниць красивого, але при цьому «носибельного» одягу — напевне. >>

Бути як Джессіка

Бути як Джессіка

Один мешканець Шанхаю порушив відому заповідь «не сотвори собі кумира» аж двома способами. Спершу — «сотворив» власне кумира, потім — наполіг на тому, щоб на цього омріяного кумира перетворилася його дівчина. >>

ПРИКОЛИ

Онук–автомобіліст, повернувшись додому, розповідає дідові:

— Це ж просто неможливо, що діється взимку з дорогами! Купи снігу, їх не чистять, намерзає лід, постійна зміна гуми із зимової на літню, потрібні омивач, антифриз, міняти оливу на зимову... Жах! Це обходиться дорожче, ніж дві машини!

— Так ти, внучку, і заведи дві машини. Одну літню, іншу зимову. Ми, наприклад, свого часу влітку їздили на возах, а взимку — на санях. >>