Олексій Пригоров: У новорічну ніч шампанського не питиму

Водні види спорту в Україні до найпопулярніших аж ніяк не зарахуєш. Утім коло прихильників будь–якого виду обов’язково збільшується після успіхів наших спортсменів на найпрестижніших турнірах — чемпіонатах світу чи, тим паче, Олімпійських іграх. Черговий імпульс глядацької зацікавленості стрибки у воду отримали після того, як на Олімпіаді–2008 у Пекіні бронзові медалі в синхронному виступі завоювали Олексій Пригоров та Ілля Кваша. До цього на п’єдестал головних стартів чотириріччя наші стрибуни востаннє потрапляли у 2000 році.

На минулому тижні в Києві відбувся міжнародний турнір, який зібрав найкращих стрибунів нашої держави й кількох зарубіжних. Змагався тут і харків’янин Пригоров, тож «УМ» скористалася можливістю розпитати чемпіона Європи про його життя у спорті й поза ним через майже півтора року після олімпійського успіху. >>

Старе «запили», по нове пішли

Кінець грудня — традиційна пора підбиття підсумків року. Зазвичай усім хочеться забути минулі невдачі, згадуючи лише приємні моменти, і з оптимізмом дивитися в майбутнє. Федерації фехтування України на 2009 рік гріх скаржитися — він став одним із найуспішніших в історії наших майстрів володіння «холодною зброєю». >>

«На танцях можна, а офіційно — ні»

Він присвятив цій музиці все життя і стояв біля витоків українського джазу. Із колективом «Ритм» був єдиним представником України на Першому міжнародному джазовому фестивалі в Радянському Союзі (Тарту, Естонія) у 1961 році. Тоді став художнім керівником біг–бітового колективу «Арніка», який у своїй творчості теж застосовував джазові прийоми. Завдяки їм і роковому звучанню музиканти перемогли на Всесоюзному телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти», записали платівку на «Мелодії» та поїхали в турне Союзом. У 2001 році з нагоди проведення першого фестивалю Jazz Bez у Львові Володимир Кіт створив «Дзига джаз квартет». На офіційному сайті фестивалю про колектив пишуть: «Квартет можна справедливо і з гордістю вважати візиткою українського добірного джазу. Музика, що його виконує квартет, — інтелектуально насичена, із безмежним полем для інтерпретацій та дисонансів, із домішками етнічного мелосу і навіть африканських мотивів». На цьогорічному фестивалі Jazz Bez у Львові трубач Володимир Кіт відсвяткував своє 70–річчя. >>

Таскин Рахімбек: Наша мета — надати підтримку народові України в його виборі

Центральна виборча комісія вже зареєструвала близько 400 іноземних спостерігачів. Місія ENEMO («Європейська мережа організацій, що на виборах Президента України спостерігають за виборами») направить на ці вибори одну з найбільших делегацій. В Україні почали роботу 50 довгострокових спостерігачів від цієї організації, а в день виборів на дільницях працюватиме ще 400 наглядачів.

Вибори входять у найгарячіший період. Залишився неповний місяць кампанії — починається найцікавіше. Вже зараз оголилися безліч проблем: нестача фінансування, недосконале законодавство.

Голова місії Таскин Рахімбек із Казахстану каже, що вже розуміє українську мову, бо працює тут не вперше. Вона розповіла «УМ» про те, як відбуватиметься стеження за виборами, і те, чи можуть вплинути спостерігачі на перебіг кампанії. >>

Не Пилип, але коноплею запахло

Росія має напасти на Україну. Про це Рамзан Кадиров, екс–соратник Дудаєва й Масхадова, а нині — Герой Росії, спадковий президент Чечні та член бюро вищої ради путінської партії «Єдіная Росія», заявив в інтерв’ю британській газеті «Телеграф». >>

Двоголова Феміда

Як уже повідомляла «УМ», у вівторок, 22 грудня, завершилися п’ятирічні повноваження голови Вищого адміністративного суду Олександра Пасенюка. За день до цього, пан Пасенюк призначив себе виконувачем обов’язків голови ВАСУ до призначення нового керівника суду. Втім це сподобалося не всім його заступникам — потенційним кандидатам на посаду голови ВАСУ, а також керівництву Верховного Суду, яке перебуває у конфлікті з Пасенюком і не бажає його перепризначення на посаді на наступний термін. Згідно з чинним законодавством, саме Вищий адмінсуд вирішує долю виборів Президента в разі оскарження їх результатів, а не Верховний Суд, як було раніше. Тому мати свого голову ВАСУ бажають різні групи впливу на судову владу. >>

Поплив кораблик...

Найстаріша кіностудія в Україні — Одеська, яка нещодавно відсвяткувала свій 90річний ювілей, незабаром «піде» з молотка. Фонд державного майна України прийняв рішення продати контрольний пакет акцій кіностудії (а належить дер­жаві 51 %), хоча ще два роки тому відхиляв таку ідею. Чимала частина акцій кіностудії належить приватному інвесторові ТОВ «Нова Кіностудія», яку пов’язують з Олександром Ткаченком, генеральним директором «1+1». І, очевидно, що саме діючий співвласник кіностудії стане головним претендентом на повний пакет акцій. «Спочатку ми дочекаємося остаточних результатів оцінки, подивимося, яким бачить Фонд держмайна умови подальшої приватизації студії, — коментує «УМ» Олександр Ткаченко новини щодо продажу Одеської кіностудії. — Ми маємо пріоритетне право з пропозиції купівлі й, безперечно, будемо цю пропозицію розглядати». >>

Пора, коли треба мудрішати

Першим об’ктом візиту глави держави у Дніпропетровську область стала Обласна клінічна лікарня імені Мечникова. Точніше, фундаментально оновлене приміщення консультативної поліклініки, куди відвідувачі звертаються по першу допомогу. Тут усе зроблено на рівні найсучасніших вимог. Честь відкрити медзаклад випала саме Вікторові Ющенку. Під час урочистої церемонії з такої нагоди Президент приділив чимало уваги політичним аспектам. Насамперед йшлося про поліпшення інвестиційного клімату. Якщо на кінець 2004 року Україна отримала вісім мільярдів доларів США іноземних інвестицій за всі роки незалежності, то за наступні п’ять років — 39 мільярдів. Тому глава держави закликав цей час цінувати і пам’ятати, щоб «потім заднім числом не мудрішати». >>

Секрети Забужко

Про новий роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» ходять чутки з кінця літа. Читачі, потираючи руки, із дня на день чекають на її версію історії УПА. Те, що Забужко стала польовим істориком, всі зрозуміли з п’ятого номера журналу «Сучасність», в якому друкувалися уривки роману. «Це не зовсім так. Дія відбувається на початку 2000–х, закінчується навесні 2004 року. Насправді роман про любов наших сучасників — тележурналістки Дарини з Полтавщини та її львівського бойфренда Андріяна, — розповідає на прес–конференції письменниця. — 60–річна українська історія нанизана, як на шпульку, на історію однієї сім’ї. Члени цієї сім’ї не завжди знають одне одного, і кожен бачить цю історію зі своєї позиції». >>

Вона ще й на Новий рік?

Свято на майдані Незалежності 31 грудня матиме політичне забарвлення. Із власних джерел «УМ» стало відомо, що столичну компанію, яка відповідала за організацію новорічних святкувань на головній площі столиці, відсторонили від роботи. Нагадаємо, ще понад місяць тому Київська міська державна адміністрація повідомляла, що «відповідальність за організацію, технічне та фінансове забезпечення святкування новорічної ночі на майдані Незалежності взяло на себе ТОВ «Ель Стар». Буквально за два тижні до Нового року організатора святкувань вирішили змінити. «Нам зателефонували й сказали, що організацію новорічної ночі взяла на себе політична сила Юлії Тимошенко», — повідомило джерело. >>

Не п’яний, а неуважний

«УМ» перевірила інформацію корейського видання The Korea Times і з’ясувала нові обставини ДТП за участю українського посла. Нагадаємо, в цій газеті з’явилося повідомлення, що 12 травня Надзвичайний і Повноважний Посол України в Кореї Володимир Бєлашов, будучи п’яним, скоїв дві дорожньотранспортні пригоди в самому центрі Сеула. Дипломат нібито протаранив дороге авто і, втікаючи з місця аварії, через кілька метрів в’їхав у таксі, після чого закрився в автомобілі й відмовився проходити процедуру медичного огляду, посилаючись на дипломатичний імунітет. «ДТП справді мало місце, — розповів у телефонній розмові з «УМ» третій секретар посольства України в Республіці Корея Тарас Федунків. — Але так звані факти, викладені у понеділок в корейському виданні, не відповідають дійсності». >>

Старт спецоперації «Афган»

25 грудня 1979 року розпочалася воєнно–політична спецоперація СРСР в Афганістані. Цю подію, що затягнулася майже на десятиріччя, донині ніхто не вивчав за законами академічної науки. Як наслідок — розуміння суспільством цієї спецоперації «зависло» на побутовому, донауковому рівні, який є благодатним підґрунтям для неточностей, міфів і навіть фальсифікацій. >>

Три товариші

Для більшості тих, хто потрапив на війну в Афганістан, ця країна з мусульманськими звичаями та традиціями назавжди залишиться у спогадах. Минулого літа троє колишніх «воїнів–інтернаціоналістів» із Києва — Олександр Денисов, Валерій Севрюков та Володимир Жмак, які здружилися уже після служби у складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан, — пройшлися по старих маршрутах. >>

«Афганська війна — це наш В’єтнам»

Євгеній КИСЕЛЬОВ,
аналітик, телеведучий «Великої політики» на «Інтері»:

— Я потрапив в Афганістан улітку 1979 року, ще до введення радянських військ, — служив військовим перекладачем високопоставленого радянського генерала, одного з керівників апарату радянських радників. Я бував на нарадах у Радянському посольстві, у резиденції тодішнього першого заступника міністра оборони СРСР маршала Сергія Соколова, який очолював так звану оперативну групу міністерства оборони, що координувала дії всіх силових структур: військових радників, 40–ї армії, ГРУ, Генштабу, різних спецпідрозділів. Працював на зустрічах у вузькому колі з Бабраком Кармалем. Тому я бачив узагальнену картину. Зрозуміло, я був молодою людиною і не володів усією інформацією, проте знав і знаю трохи більше про те, як ішла підготовка до Афганської війни і про подальший розвиток подій. >>

Ключ до таємниць Всесвіту

Чернігівському астрофізикові Анатолію Іванову насправді позаздрити важко. «УМ» уже повідомляла, що сім років тому він розробив власну теорію функціонування Всесвіту як єдиного організму і виклав свої думки в окремій книзі. З того часу самобутній автор і втратив спокій, адже західні вчені в унісон його відкриттю вигукують «Еврика!» то з одного приводу, то з іншого, присвоюючи собі на цій ниві першість. А наш співвітчизник лише безпорадно розводить руками. З країною чернігівцю явно не пощастило, бо у нас ніколи не цінувалися нові ідеї. Власне, якби не книга «Живий організм Всесвіту», в якій пан Іванов давно передбачив те, що зараз сходить за велику наукову сенсацію, то його пророцтва за усталеною вітчизняною традицією можна було б поставити під сумнів. Але оскільки що написано пером, того не виволочиш волом, продовження діалогу з цікавим першовідкривачем здається цілком резонним. >>

...і загальна електрифікація країни

Уряд Великої Британії у квітні цього року першим у світі почав заохочувати водіїв пересідати на електромобілі, виплачуючи за це урядові доплати. Багато людей на Заході — екологічно свідомі, але не пересідають на електромобілі з огляду на їхній відносно малий пробіг від однієї зарядки акумуляторів. Додатковими перепонами є висока ціна електромобілів та більша складність їх експлуатації. План «електри­фікації» британських доріг виклали 16 квітня міністри транспорту Джефф Гун та економіки Пітер Мендельсон. >>

Венеціанська традиція: як не Різдво, то Новий рік під водою

Так звана acqua alta («висока вода») сягнула 143 сантиметрів вище рівня моря, затопивши 56 відсотків історичної частини міста, повідомила вчора міська влада. Затоплення Венеції не є чимось новим, але такий рівень води спостерігається вперше за цей рік. По площі Святого Марка та деяких вулицях Венеції можна пересуватися лише по високих настилах, але й вони вже височіють над водою лише на кілька сантиметрів. >>

Про «інь» та «янь»

Український телевізійний простір поступово сегментується. Після появи каналів «за інтересами», як то музичні, спортивні, кулінарні та автомобільні, можна тепер сміливо говорити про «чоловічі». Найпершим про орієнтацію на глядача, а не на глядачку, заявив НТН, чий контент півтора року тому змужнів до такого ступеня, що Всеукраїнська громадська організація «Телеглядацька асоціація батьків України» виступила із критикою на адресу цього телеканалу. Зокрема, предметом для нарікань стала програма власного виробництва «Найвідоміші українські маніяки»: ті, хто говорив від імені всіх українських батьків, пропонували НТН узагалі відмовитись від виробництва цього проекту, цитата, «з метою захисту населення від небезпечної, на думку громадськості, інформації та позитивного іміджу України в очах іноземних туристів». >>

Наш «Вогник»

Святковий проект, який глядачі державного каналу зможуть дивитися майже півтори години до опівночі та ще близько трьох опісля, має назву «Новорічний вогник». Із програмою, з якою багато років поспіль жили перед телевізором радянські глядачі, — «Блакитним вогником», що й донині зберігся на російському телебаченні, — проект нашої «першої кнопки» не сплутаєш. Бо співатимуть українські зірки і зірочки, у репертуарі яких — дві третини україномовних пісень. І ведучі Марія Орлова та Тимур Мірошниченко говоритимуть українською мовою не так, як Іван Ургант у новорічному гумористично–пародійному проекті каналу ICTV «Велика різниця по–українськи». >>

Дівчина до пива

Які лишень титули не діставалися за останній рік вокалістці поп–гурту Girls Aloud Шеріл Коул! Її визнавали й дівчиною з найкращим у світі волоссям, й іконою стилю, і найсексуальнішою жінкою року. І ось знову перемога в черговому безглуздому рейтингу: Шеріл стала найбажанішою дівчиною, яку британці хотіли б запросити на келих пива! 26–річна співачка обійшла навіть таких бажаних «товаришів по пляшці», як Анжеліна Джолі, яка опинилася на другій сходинці рейтингу, та актриса Хелен Міррен (третє місце відповідно). >>

ПРИКОЛИ

Під час демонстрації проти глобального потепління у Копенгагені замерзли 54 учасники. >>