«Я все життя прожив під псевдо, як оунівські вояки»

«Я все життя прожив під псевдо, як оунівські вояки»

«Усе життя я, мов той загнаний вовк — по периметру червоні прапорці, а позаду — кладовище нездійсненних задумів, — каже про свої нереалізовані плани й ненаписані книжки письменник Анатолій Дімаров. — Багато про що хотів написати, але знав: те не пройде і це теж. Цензор уже сидів у мені».

Для зустрічі з Анатолієм Дімаровим ми мали одразу два приводи: 90–річчя, яке письменник відсвяткує 17 травня, та День Перемоги, адже Анатолій Андрійович, який особисто пережив жах війни, відомий своїми правдивими спогадами про той час, а також художніми творами. «Про війну більше не пишу, — каже письменник. — Не хочеться про неї згадувати, це така страшна річ... Не так ми мучилися від тих куль, як від того, що жили в окопах — на морозі, в грязі. Лягаєш в грязюку, накриваєшся плащ–наметом, а в тебе це багно холодне в’їдається. Побут страшний на війні. Раділи, коли поранять, госпіталь — це таке свято було!». Про війну, радянський «мир» і залежну незалежну Україну ми розмовляємо в затишній квартирі письменника. >>

Без прапорів та концертів

Без прапорів та концертів

У Європі традиційно 8 травня вважається Днем пам’яті всіх загиблих під час Другої світової війни. У 2005 році в резолюції, приуроченій до 60–ї річниці закінчення Другої світової, Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам–членам ООН, неурядовим організаціям, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку віддавати данину пам’яті жертвам Другої світової впродовж одного або двох днів (8 і 9 травня). У цей день у церквах різних конфесій служать панахиди, а нащадки мають привід згадати своїх родичів, по життю яких прокотилася війна. Цього року за ініціативи Спілки української молоді в Україні вперше відзначать День пам’яті та єднання під девізом «Шануй, а не святкуй». >>

День, що порохом пропах

Цьогорічне святкування Дня Перемоги пройде без військового параду. Ветерани та учасники Великої Вітчизняної зберуться о 10 ранку на майдані Незалежності. В програмі — урочиста святкова хода Хрещатиком, привітання Президента та святковий концерт. Організацією всіх урочистостей займалася київська мерія. У Музеї Великої Вітчизняної війни біля меморіалу Батьківщини–матері цього дня традиційно — День відкритих дверей. Перші особи держави покладуть квіти до могили Невідомого солдата та пам’ятника тричі Герою Радянського Союзу Івану Кожедубу в парку Вічної Слави. >>

«Сиві» справи

«Сиві» справи

Вирубка лісу під маєтки, «реформування» ринків для тіньових доходів, «свої» перевізники, «своя» газета, залякування, а в минулому — рекет, цькування, вбивства і наркотики. Саме з цими «подвигами» деякі мешканці Березані, що на Київщині, асоціюють теперішніх керманичів міста.

Голова фракції Партії регіонів у Березанській міськраді Юрій Грицун (iз 90–х відомий березанцям як бригадир Сивий) та новий мер Дунаєнко, за словами місцевих мешканців, вирішили «дати фору» своїм «високим» однопартійцям, демонструючи, як треба «конкретно» «покращувати життя». Про першого (який фактично є обличчям політичної сили Януковича в місті) тут багато хто говорить пошепки, а другого називають маріонеткою.

Чому в місті вчувається запах «де­в’я­ностих», про рейдерство, вседозволеність і безкарність — у розслідуванні «України молодої». >>

Втретє буде

Втретє буде

«Потєрпі, всьо лучше, чєм в Москвє», — заспокоює мати хлопчика років десяти, затиснутого натовпом у київському метро в недільну «годину пік». Москвичів на вулицях Києва цими днями багато як ніколи. «Усі намагаються кудись утекти з міста й дітей вивезти, бо інакше доведеться сиднем удома сидіти — весь центр Москви перекрито, машиною не проїдеш, метро й громадський транспорт ходить обмежено. І неспокійно — всюди повно поліції!» — пояснює інша втікачка з Білокам’яної.

Перекриті й запруджені правоохоронцями вулиці та станції метро, прискіпливий огляд усіх «підозрілих», помиті ледве не з шампунем тротуари — так Москва готувалася до найбільшого (що там той День Перемоги!) цього року травневого свята: інавгурації новообраного президента Росії Володимира Путіна. Підтягнутий тілом і обличчям, засмаглий (чи це гример пройшлась бронзантом по виточених пластичними хірургами мужніх рисах?) і сповнений рішучості утриматися в кріслі щонайменше на 12 найближчих років, ВВП під бій курантів Спаської вежі карбованим кроком чекіста увійшов до Андріївської зали Кремля, пройшовши до свого третього президентства фактично по трупах. Напередодні поліція жорстоко розігнала акцію опозиції — як твердять російські блогери, принаймні одного юнака «ОМОНівці» забили до смерті. Офіційно цю інформацію, звісно, не підтверджено, проте щонайменше однією жертвою мітинг ознаменувався без сумнівів: намагаючись зняти людське море з вигідного ракурсу, зірвався з пожежної драбини й загинув фотограф. Та російська опозиція, в ефективність якої за путінського режиму багато хто не вірить, довела, що ховати її все ж рано: попри драконівські заходи безпеки, охочі сказати Путіну своє «фу» вийшли на вулиці й учора. Результат прогнозований: синці, кров, арешти... >>

Переможна «Марсельєза» Франсуа

Переможна «Марсельєза» Франсуа

«Я пишаюся тим, що зміг знову дати людям надію», — скромно виголосив новообраний президент Франції Франсуа Олланд перед своїми прихильниками на площі Бастилії в Парижі, коли вже стало очевидно, що саме він на наступні п’ять років оселиться у Єлисейському палаці. Попередній очільник держави Ніколя Саркозі, який, попри рейтингове відставання, до останнього сподівався наздогнати суперника, був змушений визнати свою поразку. Ще увечері в неділю, невдовзі після закриття виборчих дільниць і оголошення результатів екзит–полів, він зателефонував Олланду, щоб привітати з перемогою. Станом на вчора по обіді остаточних підсумків голосування ще не оприлюднили, проте вже було очевидно: кандидата від опозиційної Соцпартії підтримали майже 52% французів, що прийшли на виборчі дільниці, чинного главу держави — трохи більше 48%. Явка становила понад 81% — люди так хотіли проголосувати, що терпляче вистоювали у досить довгих чергах до дільниць. >>

Затягнутий ПАСОК

Результати дострокових парламентських виборів, які відбулися минулої неділі у Греції, посіяли в країні ще більшу невпевненість у майбутньому. Під час кризи влада зазвичай програє — у Європі ця тенденція останнім часом особливо помітна. Найпроблемніша з країн Євросоюзу не стала винятком: лівоцентристська ПАСОК (Соціалістична партія) та правоцентристська «Нова демократія», які сформували проєвропейську антикризову коаліцію в листопаді минулого року, у загальному підсумку програли меншим політичним силам, які виступають проти жорсткої економії. За результатами підрахунку 99,7% бюлетенів, «Нова демократія» посіла перше місце — майже 18% голосів, що дає їй 108 із 300 парламентських мандатів. ПАСОК із 13% прийшов до фінішу третім, отримавши 41 місце в парламенті. Для більшості колишній коаліції не вистачає принаймні двох депутатів... >>

Хто не хоче кращого життя?

Минула неділя в Європі стала справжнім днем виборів. Окрім Греції, новий парламент обирали також вірмени, а громадянам Сербії випало обновити одразу всю владну вертикаль: там одночасно відбулися і парламентські, і президентські, і вибо­ри до місцевих органів влади. >>

Квиткова церемонія

Квиткова церемонія

Із наближенням Євро–2012 Маркіян Лубківський та Мартін Каллен в унісон рапортують, що всі квитки на україно–польський чемпіонат Європи з футболу продані. Проте щоразу з’являються нові повідомлення про «останню можливість» придбати перепустку на стадіон. «Ми реалізували 95% квитків на матчі Євро–2012. Але оскільки не всі федерації викупили свої квоти, у продаж надійде ще 50 000 перепусток», — таку заяву зробив пан Каллен під час нещодавньої презентації «живих» перепусток у Києві. >>

Побилися через церкву

Побилися через церкву

Акція протесту проти незаконного зведення церкви у київському парку Перемоги закінчилася сутичкою, у якій постраждали двоє осіб. Під час мітингу, що відбувся у вихідні, невідомі в масках напали на будівництво. Вони мали при собі лопати та палиці. Однак мішенню «месників» були не люди, а будівельні вагончики — невідомі намагалися їх зруйнувати і скандували: «Поверність нам парк». Після приїзду міліції вони втекли з місця події. Забудовники потім припустили, що то були прихильники ВО «Свобода». У прес­службі ВО «Свобода» тепер заявляють: «Наші активісти слідкували за дотриманням закону. Адже жодних дозволів на забудову в парку не було. Слова про «молодиків» звучать дивно. Були просто люди, які хотіли відновити справедливість». >>

«Сталінський» розіграш

Днями в соціальних мережах вибухнув скандал — активісти маргiнальної так званої Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) розтиражували оголошення про те, що 7 травня збираються поставити пам’ятник Сталіну в чотирьох містах України — Львові, Одесі, Дніпропетровську та Києві. «Пам’ятник», вочевидь — назва умовна. Мабуть, iдеться про погруддя з пап’є­маше, подумали журналісти. В будь­якому разі, небайдужі українці висловили занепокоєння новою модою на «ігри в Сталіна». Учора «УМ» поїхала на місце події — вулицю, де розташовано офіс Компартії України. Ми були не єдиним ЗМІ. Провокація зібрала тут кількадесят журналістів та телекамер. На «більшовиків»­сталінолюбів чекала й група міліціонерів, які не могли зрозуміти — де ж ті демонстранти. На місце анонсованої події ніхто не з’явився. Така увага преси лиш зайве засвідчила, що ідеї неосталінізму стали оживати у суспільстві. >>

На весіллі — як на війні

У неділю на світанку, коли завершувалися гуляння на обійсті молодого в селі Завій Калуського району, неподалік на вулиці несподівано пролунав потужний вибух. У результаті троє весільних гостей віком від 26 до 62 років отримали численні осколкові поранення, пошкоджено також три легковики, припарковані поруч. Після надання першої медичної допомоги в районній лікарні потерпілих направили на амбулаторне лікування. >>

Гра в теракти

Учора в Дінпропетровську на привокзальній площі в одному зі сміттєвих баків пролунали два несильні вибухи. Правоохоронці з’ясували: хтось вкинув у баки балончики з аерозолем і, ймовірно, спеціально непогашений недопалок чи палаючий сірник. За цим фактом триває перевірка. Загалом місто нажахане терактами 27 квітня. Про це свідчить навіть кількість повідомлень у міліцію про знайдені підозрілі речі на зупинках громадського транспорту, на вулицях, у місцях скупчення людей. Так, за останній тиждень до міліції надійшло 91 таке повідомлення. 49 iз них були анонімними. У жодному випадку, свідчать у міліцейському главку Дніпропетровщини, вибухових речовин не було виявлено. >>

Мистецтво, від якого можна збожеволіти

Мистецтво, від якого можна збожеволіти

Молоді українські митці відмовились від галерей на користь будівельних цехів. Перформанс під назвою «Музика не видобутих звуків» оселився у стінах Інституту будівельних конструкцій, де з 24 квітня до 7 травня мистецькі експерименти проводила художниця та архітектор Марія Куликівська. >>

Проблеми росту

Від 12 до 20 тисяч доларів коштуватимуть спеціально виготовлені черевики для найвищого громадянина США Ігоря Вовковинського, зріст якого — 2 м 30 см, повідомляє «Ассошіейтед пресс». Цей 29–річний американець українського походження змушений був летіти в сусідній штат, де існує взуттєва фірма, що взяла на себе сміливість зшити черевики для гіганта — 58–го розміру. Процедура ця складна, і ціни, як бачите, суто американські. Вовковинський звернувся через соціальні мережі по допомогу і отримав відгук від сотень доброчинців, тож каже, що грошей вистачить не на одну пару, а на кілька. >>

Діти Тигрюлі

Найочікуваніша, поряд iз відкриттям Парку левів поблизу Білогірська, подія останніх років для ялтинського приватного зоопарку «Казка» відбулась на світанку неділі: в єдиної в Україні пари білих тигрів народилось одразу четверо малят — три самці і одна самочка. Як розповів «УМ» директор «Казки» Олег Зубков, перші пологи у трирічної Тигрюлі пройшли загалом успішно. Сама вона почувається задовільно і вже вчора підкріпилась апетитним смаколиком — свіжою кониною. Стан її дитинчат теж не викликає в пана Олега занепокоєння. Одначе, про всяк випадок, крихітне потомство від неї все ж забрали, помістивши на штучне відгодовування у зоопарковому «дитсадку». Мовляв, Тигрюля — мама без досвіду, відтак ліпше зайвий раз не ризикувати. >>

Що зроблять iз колишньою?

Що зроблять iз колишньою?

Після відмови Генпрокуратури порушувати кримінальну справу щодо гематом Тимошенко, нiбито побитої у в’язницi, правоохоронці узялися за колишнього уповноваженого ВР iз прав людини Ніну Карпачову, яка надала громадськостi фото синців екс–Прем’єра. За словами самої Карпачової, офіс омбудсмана в суботу обшукали представники СБУ, а дозвіл на такі дії нібито особисто дала її наступниця на посаді — новообраний омбудсман Валерія Лутковська. >>

Їхати чи не їхати. Голодувати чи не голодувати

Учора Юлія Тимошенко через своїх захисників прислала чергового листа з–за ґрат. Своїх прихильників екс–Прем’єр просить припинити голодування на її підтримку, а світових політичних лідерів — допомогти українцям у протистоянні з владою. >>

Сердечна алкотерапія

У подвійну халепу потрапив 43–річний мешканець Коломиї, котрий із серйозною серцевою недугою перебуває в кардіологічному відділенні Косівської райлікарні. У якийсь момент хворий не витримав суворого постільного режиму та інтенсивної терапії і самовільно залишив шпиталь, бо, як зізнався згодом, захотілося «підтримати» серце чимось міцнішим, ніж фармацевтичні препарати. Водночас із дамської сумочки медсестри, котра опікувалася його здоров’ям, зникла чимала сума грошей. >>

Полковнику все гірше

Полковнику все гірше

У колишнього т.в.о. міністра оборони Валерія Іващенка в СІЗО розвинувся набряк обох ніг, заявляє його адвокат Борис Нечипоренко, який днями відвідав свого підзахисного. >>

Життя, як гострий перець

Життя, як гострий перець

Відірватись від кримської «бетонки» на своєму одномоторному літачку RV–10 Kit Сергій Миколайович спеціально планував у Всесвітній день авіації і космонавтики, 12 квітня. Причому з таким розрахунком, аби потім, вже у зворотному напрямку, обов’язково перетнути повітряний простір над Атлантикою, Північною Африкою і, зокрема, Марокко. Проте всі карти чоловіку дещо сплутали у марокканському посольстві в Києві. Там, виявляється, зазвичай ма­ли справу із туристичними візами для громадян України. А пан Шевчук як приватний пілот попросив оформити мульті–візу, що вимагає додаткового «вивчення питання». Хай там як, але генеральна репетиція майбутньої кругосвітньої «одіссеї» упродовж найближчих тижнів все ж відбудеться, твердо запевнив мене сам Сергій Миколайович. Його крилата машина давно «на мазі». На ній замінено навігаційне обладнання, пілотське крісло, а ще встановлені чотири додаткові баки з пальним. Маршрут до португальської столиці — а це понад 3,5 тисячі кілометрів — мій співрозмовник збирається подолати без проміжних посадок за 30 годин. До нього в Україні ще ніхто на це не відважувався. >>

І знову — третій зайвий

І знову — третій зайвий

Іван Франко — письменник геніальний. Протягом багатьох десятиліть цю беззаперечну істину театральне мистецтво збагачує все новими й новими фактами. Черговий такий доказ під назвою «Перехресні стежки» був зафіксований у неділю в Театрі Франка. >>

Не спиться? Дивіться вистави

Із 10 по 13 травня в Україні гастролюватимуть польські театри «Бюро подорожей» та «Театр снів». Вистави просто неба покажуть у Києві (площа під аркою Возз’єднання) та в Донецьку (парк Щербакова). >>

Полігон для утопій та антиутопій

Полігон для утопій та антиутопій

Нове книжкове видавництво «Спадщина–Інтеграл» узялося відновити славетний журнал «Сучасність». Незмінним головою редакційної ради лишається академік Іван Дзюба. Головним редактором — поет–лавреат Тарас Федюк. >>

Раціон подорожуючих на Пуп Землі

Якщо говорити мовою кулінарії, то Максим Кідрук — людина–коктейль. Дух мандрівництва у ньому так майстерно змішаний iз письменницьким даром, з потягом до здорових авантюрних пригод, з відшліфованими правилами життя інженера–енергетика, і все — настільки насичене і наповнене життям, що просто вражає, як це взагалі може вживатися в одній людині. Йому 28 років, а він уже встиг отримати золоту медаль за навчання, здобути вищу освіту і вивчитися в аспірантурі Стокгольмського Королівського технологічного інституту, написати 10 книг, серед яких 6 художніх. Максим уже побував у 28 країнах, серед яких — Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія та Нова Зеландія.

На запитання «УМ», чи цікавиться письменник кухнями народів, де він буває, Максим відповів, що загалом не гурман. Утiм молодому чоловікові дуже подобається куштувати те, що їдять чи п’ють в екзотичних країнах. Залюбки пробує, наприклад, м’ясо змії. Проте улюбленими є страви європейської кухні та різноманітні коктейлі з усіх–усюд. >>

Вибивання перед вибуванням

Вибивання перед вибуванням

За перші три дні світового форуму у вищому дивізіоні команди провели повні два тури. У групі Н, що грає у фінській столиці Гельсінкі, найбільш принциповими були зустрічі канадців з американцями і двох «борців за виживання». У північноамериканському протистоянні команда США взяла гору в овертаймі над Канадою (5:4) завдяки двом шайбам захисника «Коламбуса» Джека Джонсона. Утім навряд чи хтось сумнівається, що обидві ці збірні проб’ються до чвертьфіналу й уже там вирішуватимуть головні завдання на повну потужність. >>

Данський слід «Джиро»

Данський слід «Джиро»

Минулої суботи в данському місті Хернінг стартувала перша з трьох велобагатоденок «Гранд туру» — «Джиро д’Італія». Попри італійську прописку, перегони вже вдесяте беруть початок поза межами Апеннінського півострова. Три перші змагальні дні велосипедисти присвятили Данії; решта 18 етапів пройдуть вже «вдома». Учорашній день на «Джиро» був останнім «виїзним». Цей етап почався хвилиною мовчання в пам’ять про загиблого Воутера Вейландта, який розбився на третьому відрізку минулорічного «Джиро». Після хвилини мовчання прозвучала улюблена пісня Воутера Sex on Fire групи The Kings of Leon. Організатори перегонів також вирішили не використовувати гоночний номер «108», який минулого року належав Вейландту. Етап завершився вже після підписання цього номера «УМ» до друку. >>

Проміняла любов на кар’єру

Проміняла любов на кар’єру

Кар’єра чи особисте життя? Рано чи пізно таке питання постає перед більшістю жінок, які багато працюють, адже органічно поєднувати перше з другим вдається далеко не всім. Довелося зробити непростий вибір і Стефані Джерманотті, більш відомій як Леді Гага. Співачка була змушена розірвати стосунки із зіркою серіалу «Щоденники вампіра» Тейлором Кінні, що тривали десять місяців. За інформацією журналу US Weekly, вдатися до такого кроку 26–річну знаменитість змусив надто напружений гастрольний графік. Нещодавно стартувало світове турне Born This Way Ball, у рамках якого Леді Гага має дати 110 концертів. «Це фактично безперервні виступи до кінця року, і Стефані зрозуміла, що в неї не залишатиметься часу ні на що інше, окрім роботи», — цитує видання джерела в оточенні співачки. >>

ПРИКОЛИ

— Тобі налити?

— Ні, я за кермом.

— А чого ж тоді на машині приїхав?

— Та поспішав, думав — без мене пити почнете. >>