Ельдорадо для чужинця

Ельдорадо для чужинця

Харків останнім часом усе більше нагадує біблійний Вавилон до великого розселення народів. І кого тільки не привела доля на терпиму в національному сенсі Слобожанщину: тут і в’єтнамці з китайцями, і весь середньоазійський СНД, і обстріляний російський Кавказ, і представники всього африканського континенту. Чи готова Україна дати раду цій інтернаціональній рукавичці без шкоди для інтересів місцевих жителів? Відповідь на це питання шукали члени харківської громадської організації «Імміграція–стоп!» у стінах багатьох компетентних органів і... не знайшли. Викладені у листі до «УМ» факти і результати спеціальних досліджень свідчать про те, що величезний державницький апарат, покликаний регулювати подібні процеси, скоріш за все, активно паразитує на складних «вавилонських» проблемах, аніж намагається їх вирішити. >>

Ті, що залишилися живими

Рівно вісім років тому, під час шоу, присвяченого 60–річчю 14–го авіаційного корпусу Військово–Повітряних сил ЗСУ, винищувач Су–27, виконуючи маневри на Скнилівському летовищі, упав на юрбу глядачів. Той страшний день Остапчик Хміль, незважаючи на свій маленький вік, запам’ятав дуже добре. Він, трирічне хлоп’я, разом із братом Олегом, мамою Галею та бабусею пішов на те кляте авіашоу. А там сталося непоправне... >>

Фатальне «Нещастя»

Фатальне «Нещастя»

Біда сталася минулої суботи, коли кваліфікаційна група з 13 українських спортсменів спускалася по річці в околицях норвезького міста Ліллехаммер на рафтах (надувних човнах без каркаса. — Авт.). Усі учасники сплаву — професійні рафтери. Під керівництвом чемпіона України зі спортивного туризму Володимира Романовського вони кинули виклик одній із найнебезпечніших гірських річок — Шоа, яка належить до найвищої, шостої, категорії складності. У 2007 році на ній уже потонули двоє естонців, а роком раніше — британець. Загалом із 1990 року Шоа, назва якої, за збігом обставин, на івриті означає «катастрофа, нещастя», забрала 20 життів. Утім українські спортсмени були налаштовані рішуче — вони прибули у Новергію на своїх автомобілях і мали намір будь–що подолати річку по заздалегідь розробленому маршруту. >>

Пече та мочить

Сподіватися на комфортну погоду найближчими днями не варто. Як повідомили «УМ» в «Укргідрометцентрі», поки що спека триватиме майже на всій території держави. Щоправда, при цьому очікуються й дощі. Особливо підмочить Західну Україну: прогнозують грози, а в окремих районах — град, сильні пориви вітру. >>

Знову вільна

Після доби вимушеної відсутності інтернет–версія одеської газети «Вільна Одеса» відновила функціонування у «всесвітньому павутинні», повідомив «УМ» редактор газети Володимир Ущаповський. Уже працюють «дзеркала» freedom.od.ua, vilna.od.ua і svobodnaya.od.ua, а невдовзі буде відновлено роботу й основного домена — svobodnaya.odessa.ua. «Ми виконали те, що обіцяли одеситам — їхня улюблена газета знову в ефірі. >>

Згадали, як тевтонців погнали

Минулої неділі ювілей славної історичної битви, яка відбулася 1410 року поблизу нині польських населених пунктів Грюнвальд і Танненберг, урочисто відзначили й мешканці обласного центру Прикарпаття. Святкування розпочалося на вулиці Грюнвальдській, біля пам’ятника діячам ЗУНР. Дослідники точно не встановили чисельність українських військ, які разом із поляками та литовцями брали участь у знаменитій Грюнвальдській битві, після якої ще довго зализував рани войовничий Тевтонський орден. Проте достеменно відомо, що знаменитій перемозі над зухвалими рицарями посприяли військові підрозділи з Галичини, Поділля, Києва, Стародуба, Луцька та Володимира. Про давніх українських звитяжців сучасникам нагадали копії прапорів українських земель, полки яких 600 років тому билися з тевтонцями. Один із них — білий прапор із зображенням чорної галки — тоді належав «Галицькій хоругві», а в часи незалежності став основою герба Івано–Франківщини. >>

Чоловіки — вільні, «Алла» — під арештом

Суд в Афінах звільнив дев’ятьох українських моряків із судна «Алла», затриманого 11 липня з великою партією тютюнових виробів, незаконно ввезених на територію Греції. Саме судно та його вантаж залишаються під арештом у порту Елевсін. Зараз дипломатичні представники України в Греції залагоджують останні формальності, аби відправити моряків додому. >>

Чужинцям вказали на вихід

Категорично проти того, щоб на міському ринку продавали свій крам іноземці, виступили Васильківські підприємці. Громадян Узбекистану, В’єтнаму, а також ромів звинуватили в тому, що вони мовляв, працюють незаконно, продають неякісні товари, відбирають робочі місця в українців, а їхня чисельність дедалі зростає. Допомогти «звільнити» ринок від трудових мігрантів узялися представники мілітаристичних організацій націонал–соціалістичного спрямування — 24 липня бійці Соціал–Національної Асамблеї та громадської організації «Патріот України» провели на території ринку рейд, який завершив двотижневий період загострення конфлікту. >>

«Своя» влада підманула

У земляків Президента Януковича увірвався терпець. Як уже повідомляла «УМ», працівники двох єнакіївських шахт «Червоний Профінтерн» та «Юний комунар», а також «Ново­гродівської–2», які з квітня не отримують заробітної плати, у разі невиплати заборгованості мають сьогодні розпочати страйк. Ці підприємства — на стадії ліквідації, й на кожному з них працює близько 150 гірників, середня ставка яких складає від 800 до 1000 гривень. >>

Колись садили. Тепер висаджують

Колись садили. Тепер висаджують

Ця історія добре ілюструє, наскільки «рівноправною» може бути дружба з Росією. І вкотре підтверджує тезу про цінність паперу, на якому пишуться угоди з Москвою. Зовсім нещодавно президент Росії Дмитро Медведєв вирішив відзначити новий етап у взаєминах із Україною і розпорядився скасувати практику «чорних списків» — переліку осіб, яким заборонено в’їзд на територію країни. Медведєв пішов на такий крок «на основі взаємності від обмежень на в’їзд громадян у відносинах між Росією і Україною». Інакше кажучи, Київ із Москвою симетрично вирішили відмовитися від переліку осіб нон ґрата.

Проте минуло трохи більше двох тижнів від появи благородної новини, як виявилося: «чорні списки» — діють! У ніч на 23 липня російські прикордонники зняли із поїзда Василя Овсієнка — в’язня сумління, який відсидів у радянських таборах 14 років. Овсієнко їхав на форум «Пилорама — 2010», який відбувався у музеї на території колишнього табору. >>

Московський піп до буцегарні доведе

Московський піп до буцегарні доведе

Міліція взялася жорстко реалізовувати п’ятничні постанови судів у Дніпропетровську й Києві, які забороняли будь–які масові акції на шляху «пастирського» візиту московського патріарха Кирила. «Виявляється, блокування вулиць правоохоронцями під час приїзду громадянина РФ Владіміра Гундяєва («патріарха Кіріла») не є перешкоджанням нормальній життєдіяльності міста, а мирні акції протесту чи просто молебень за Україну, який планували провести традиційні українські конфесії, перешкоджатимуть. Багатотисячна міліцейська охорона свідчить, що спецкомісар Кремля Гундяєв боїться українського народу та діє як окупант», — так прокоментував постанову Окружного адміністративного суду столиці за позовом КМДА голова київської міської організації ВО «Свобода» Андрій Мохник. >>

Завтра — Хресна хода за Україну

Українська православ­на церква Київського патріархату закликає всіх вірян та однодумців завтра, 28 липня, взяти участь у маніфестації в Києві з нагоди Дня Хрещення України–Руси. >>

Марш по трояндах

Марш по трояндах

Пишнота й велич земної слави переслідує московського патріарха на українських теренах. І в Одесі, і в Києві зустрічальники дали Кирилові пройтися по доріжці, встеленій пелюстками троянд. >>

Три кільця охорони для «рідного пастиря»

Підсумки візиту підбивати рано, але деякі важливі моменти вже можна констатувати. Наприклад, невідповідність очікуваної та реальної участі віруючих у патріарших богослужіннях. Напередодні приїзду до Одеси організатори заявляли мало не про 200 тисяч паломників, що очікуються. На ділі ж на освячення Спасо–Преображенського собору прийшло від 3 до 6 тисяч осіб. І це при тому, що охороняти візит звезли 4 тисячі міліціонерів, а новозбудований собор може вміщати понад 10 тисяч людей. >>

Що скаже суд?

Що скаже суд?

Хоч як боси «королівських перегонів» своїми нововведеннями намагаються щороку підвищувати градус протиборства безпосередньо на «формулічній» трасі, голов­на інтрига часто закручується в боксах. Історії, пов’язані з підкилимними іграми, надовго залишаються в пам’яті вболівальників та самих дійових осіб. Скажімо, бразилець Нельсіньйо Піке два роки тому на Гран–прі Сінгапуру за вказівкою шефа «Рено» Флавіо Бріаторе навмисно розбив свій болід, аби «борт №1» його команди — Фернандо Алонсо — фінішував першим. Автора тієї витівки, Бріаторе, назавжди відлучили від «Формули–1», його підручний Пет Сімондс отримав дискваліфікацію на п’ять років. Було зіпсовано репутацію і команди «Рено», і гонщика Піке. >>

Люди на останніх рубежах

Якщо в минулому чемпіонаті останній аутсайдер здобув свої перші очки лише в сьомому турі, то нинішньому нулі в цій графі закрилися вже після третього ігрового дня — «Волинь» не програла «Кривбасу». Також цей тур подарував новий розгром, перший хет–трик та історичний гол дебютантів «вишки».

Найпринциповішим протистоянням стала зустріч у Харкові, де «Металіст» у грі з «Динамо» вкотре намагався продемонструвати, що здатен боротися за дещо більше, ніж за чергову бронзу. Підопічні Мирона Маркевича мали шанс перемогти конкурентів, але знову не дотиснули киян: тепер їхня серія без перемог у домашніх матчах проти «Динамо» становить 14 матчів поспіль. >>

Тричі король

Тричі король

Цьогорічна «Велика петля» залишиться в пам’яті як одна з найбільш цікавих, «джентльменських», чистих від допінгу і спекотних. Інтрига у визначенні призерів загального заліку зберігалася до останніх днів. >>

«Малолітки» вийшли боком

Обидва випадки сталися в липні неподалік обласного центру в Чернігівському районі. Перший випадок стався у селі Старий Білоус, коли 11–річна дівчинка зі своїм семирічним братом ввечері поверталися з магазину. До дівчинки причепився 50–річний Микола, який сп’яну хапав дитину за руки та намагався поцілувати. Дівчинка дуже перелякалася, плакала, виривалася, а брат, кинувши велосипед, забіг у кафе і покликав господаря. Той вибіг та прогнав кривдника, а потім провів дітей додому. Про все, що сталося, розповів батькові — 35–річному Сергію. Як пізніше розповів слідчим сам батько, він дуже злякався за доньку, яка не могла заспокоїтися, тож сказав їй, що зараз привезе злого дядька і той вибачиться. Сергій сів у машину і поїхав шукати Миколу, за яким селяни вже неодноразово помічали специфічний «інтерес» до дітей та жінок після випитої чарки. Він міг, не соромлячись, перед ними навіть роздягтися. >>

Грабую на «ментівській хвилі»

Грабую на «ментівській хвилі»

Не думав і не гадав молодий мешканець Умані, що хтось йому завадить зняти чужі гроші з банкомата. Адже «на діло» він ішов глупої ночі. До того ж із платіжними карточками, які виготовив власноруч за «новітніми технологіями». При цьо­му надів медичні рукавички, марлеву маску і жіночі сонцезахисні окуляри — щоб камера не зафіксувала його «фейса». А найголовніше, додумався взяти із собою радіостанцію і налаштував її на ментівську хвилю, аби бути в курсі, що ж у ту мить роблять правоохоронці. Чи, бува, не за ним їдуть. Але промахнувся. >>

Виїжджали на... соняшнику

Відходячи від банківської каси зі щойно отриманою готівкою, організатор масштабної конвертаційної оборудки і на гадці не мав, що на виході його чекають співробітники податкової міліції, а затримання — то лише спусковий механізм операції, ретельно спланованої заздалегідь. Не встиг ще затриманий дістати з сумки 173 тисячі гривень (ще одна порція грошей, що на замовлення виводилася в тіньовий обіг), як групи оперативників уже вирушили до нього додому і на підконтрольні йому фірми. Обшуки звалилися, як сніг на голову, тому компромат знищити не встигли — в руки слідчого потрапили чисті бланки фінансових документів із відтисками печаток і підписами посадових осіб підприємств, записники з відомостями про зняття готівки з рахунків та її подальший розподіл, копії платіжних доручень тощо... >>

Жнива у долині

Рекордну за останні роки площу конопель знайшли правоохоронці Донеччини. Хитрі агрономи–наркомани «заховали» конопляне поле на узліссі соснового лісу у Волноваському районі й гадали, що ніхто його не помітить. І, очевидно, вже скоро збиралися «жнивувати», але на плантацію натрапили міліціонери. Вирощені «агронаркоділками» коноплі спочатку скосили комбайном та косами, а потім за допомогою культиватора приорали. >>

Лялько Анно, не плач!

Лялько Анно, не плач!

Анна Чемпен крокує по планеті. Одна з десяти російських шпигунів, викритих і висланих зі США наприкінці червня, тепер стала лялькою. Іграшкову версію рудої росіянки створила фірма Herobuilders, що спеціалізується на виробництві ляльок відомих політиків і зірок. >>

ПРИКОЛИ

— Кирюхо, давай у сауну сходимо!

— Та ні, Вован, не піду.

— Кирюхо, блін, ну ти мужик чи хто? Пішли, там пиво, дівчата, все таке.

— Не можу, Володимире Володимировичу, я все–таки патріарх всія Русі. >>

Орландо плюс Міранда

Орландо плюс Міранда

Ну що, дівчата, це нарешті сталося: красунчик Орландо Блум одружився. І хоча після цієї новини очі його численних шанувальниць наповнилася сльозами, не схвалити вибір свого улюбленця навіть їм було складно. Адже австралійська моделька Міранда Керр, яку Орлик повів під вінець, — не лише одна з найкрасивіших манекенниць компанії «Вікторіяз сікрет», а й надзвичайно мила дівчина. Та й зустрічаються вони вже три роки, хоча про заручини оголосили буквально кілька тижнів тому. Хто б міг подумати, що весілля відбудеться так швидко... >>

Більше ніколи не буде любові...

Більше ніколи не буде любові...

Найбільший у Європі танцювальний фестиваль обернувся трагедією, яка вразила не лише Німеччину, а й увесь світ. Замість розважитися, близько 400 людей минулої суботи потрапили до лікарні, а ще для 19 «вечірка» завершилася летальним кінцем. >>

Гюльчатай, відкривай личко!

«Проблема паранджі», яка останнім часом збурює суспільство в багатьох західних країнах, може знайти цілком несподіване розв’язання: на поступки йдуть з ісламського боку. Днями високий мусульманський мулла з Саудівської Аравії Аед аль–Корані проголосив фатву (обов’язкове для виконання вірними рішення вищої духовної особи з того чи іншого питання, дотичного до ісламу), якою жінкам, що носять паранджу, дозволяється відкривати обличчя на вулицях та в інших громадських місцях тих країн, де цього вимагає місцеве законодавство. >>

Сонце під контролем

Сонце під контролем

Кожного літа ми чуємо страшні історії про сонце: нас лякають його шкідливою дією, опіками та виникненням або загостренням шкірних недуг. Проте лікарі кажуть: не таке страшне це небесне світило, як його «малюють». Варто лише навчитися грамотно засмагати, і негативні наслідки сонячних ванн обійдуть стороною. Один із найголовніших «уроків», який треба засвоїти для правильного засмагання, — перебувати на сонці можна лише зранку та ввечері. Тож яскравого денного сонця треба уникати.

«Таке твердження пов’язане з проникністю сонячних променів через атмосферу, — пояснює лікар–дерматовенеролог Київського міського шкірно–венерологічного диспансеру Євген Васильчук. — Якщо сонце перебуває у зеніті й світить просто над головою людини, то сила світіння, а отже, і поглинання ультрафіолету шкірою буде вищою у багато разів». При цьому лікар застерігає: сонце світитиме не на двадцять чи тридцять відсотків сильніше, а у сотні разів. Вплив сонця на людський організм більш м’який, коли світило перебуває біля горизонту, тому й засмагати треба вранці або ввечері. >>

У Катерининім селі

У Катерининім селі

До села Зелена Діброва Городищенського району від траси Черкаси—Умань трохи більше десятка кілометрів. Спочатку їдемо казкової краси лісом, потім — бруківкою в зеленому «тунелі» з вікових дерев... Колись у цьому селі жила улюблена сестра Шевченка — Катерина, до якої бігав у гості малий Тарас... >>

Йос Стеллінг: Кожен може зняти кіно, але не кожен — хороше

Йос Стеллінг: Кожен може зняти кіно, але не кожен — хороше

Здається, ця людина має все — славу, визнання, любов, фінансову незалежність. Проте всі ці земні блага не зробили з культового голландського режисера пихату зірку. Йос Стеллінг з’являвся на багатьох подіях, що відбувалися в рамках Одеського кінофестивалю: був відкритий до спілкування, замість одного провів два майстер–класи й не втомлювався давати інтерв’ю. 10 хвилин розмови з режисером отримала й «Україна молода». >>

Тандем аматорів і професіоналів

Тандем аматорів і професіоналів

Як для дебюту ОМКФ (16—24 липня) пройшов неймовірно вдало: хороша конкурсна програма, цікаві позаконкурсні покази, відомі гості й продумана програма відпочинку. З іншого боку — не зовсім рівною роботою відзначилася прес–служба (зрештою, це проблема всіх українських кінофорумів, особливо, якщо це стосується організації ексклюзивних інтерв’ю, тому, можливо, колегам із прес–служби варто перейняти досвід західних кінофестивалів, коли питанням інтерв’ю займаються спеціальні агенти актора чи режисера). Також певний подив викликає рішення журі щодо лауреатів. >>

Скасувати — я сказав!

Українська влада вкрай недвозначно висловилася про мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. І хоча ініціативи про створення ринку землі з’являються щороку, а потім тихо «помирають», та сьогоднішня ситуація виглядає дещо інакше: вільний продаж землі вигідний практично всім політичним гравцям, а «права селян» захищатимуть переважно маловпливові маргінали. >>

АЗС на краю поля

АЗС на краю поля

У західних країнах щороку зростає частка пального, яке має рослинне походження: Євросоюз активно сприяє розвитку виробництва й використання відновлювальних видів енергії. Цікаво, що значна кількість сировини цього пального — «родом» з України. Вітчизняні аграрії активно вирощують ріпак — одну з найприбутковіших нині культур, хоча вона суттєво виснажує ґрунт. При цьому близько 90% врожаю йде на експорт. Але невдовзі цей ланцюжок «аграрії—первинна переробка—експортери» може взагалі залишитися без прибутків: Європа ухвалила нову директиву, яка суттєво звужує експортні можливості нашого АПК. >>

До глибини душі й дна кишені

До глибини душі й дна кишені

Львів’яни вважають його своїм без будь–яких застережень. Описи приїздів Омеляна Антоновича зі Штатів до Львова та останні роки проживання у столиці Галичини неодмінно супроводжувалися уточненням, що перебував він у «своєму рідному місті». Сюди Омелян уперше приїхав навчатися в третій клас Української академічної гімназії в 1926 році. Про Долину, де він народився і провів юні роки, літописці з–поза меж Івано–Франківщини згадують мимохідь, як про не надто значущий факт його біографії.

Утім, сам Омелян Антонович ніколи не забував про місто свого дитинства. Коли 28 березня 2001 року уклали договір про спорудження його коштом музею «Бойківщина», а згодом на вибір запропонували два проекти, вже поважного віку меценат вибрав той, у якому передбачалося ще й помешкання для нього. «Він планував доживати свій вік у Долині, в цій квартирі. Навіть вибрав собі місце вічного спочинку на недіючому кладовищі в старій частині міста. Проект склепу виготовляв Василь Ярич зі Львова», — пригадує почесний голова Долинського районного товариства «Просвіта» Степан Янковський, котрий часто спілкувався зі своїм знаним земляком. >>