Тандем аматорів і професіоналів

27.07.2010
Тандем аматорів і професіоналів

Андрій Кавун (праворуч) отримує головну нагороду ОМКФ. Ліворуч — виконавиця головної ролі Лянка Гриу. (Фото з сайту oiff.com.ua.)

Як для дебюту ОМКФ (16—24 липня) пройшов неймовірно вдало: хороша конкурсна програма, цікаві позаконкурсні покази, відомі гості й продумана програма відпочинку. З іншого боку — не зовсім рівною роботою відзначилася прес–служба (зрештою, це проблема всіх українських кінофорумів, особливо, якщо це стосується організації ексклюзивних інтерв’ю, тому, можливо, колегам із прес–служби варто перейняти досвід західних кінофестивалів, коли питанням інтерв’ю займаються спеціальні агенти актора чи режисера). Також певний подив викликає рішення журі щодо лауреатів.

 

Найкраще кіно те, яке найближче глядачу

Загалом у конкурсі було 16 картин: з Індії, Японії, Перу, США, Канади, Великої Британії, Голландії, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі, України, Росії. Усі фільми класифікувалися як комедії. Проте, як влучно зазначив Сергій Тримбач, голова Національної спілки кінематографістів України, член журі ОМКФ: «Ці фільми є відображенням драми життя, побаченої людьми іронічними, які можуть виразити ці ситуації смішно». Хоча вибір головного переможця — «Дітям до 16...» (реж. Андрій Кавун, оператор — Сергій Михальчук Росія) — чи не єдина конкурсна картина, яка виключає присутність хоч би якого комедійного елементу, це суцільна драма. Крім номінації «Найкращий фільм», «Дітям до 16...» також отримав приз глядацьких симпатій і сумарний грошовий еквівалент за обидві нагороди — 20 тисяч доларів. Картина оповідає про любовний трикутник між сучасними молодими людьми і намагається змусити глядача замислитися над їхнім споживацьким ставленням до вічних цінностей (детальніше — в «УМ» від 22.07.2010). Загалом, це добротний прокатний фільм (з 16 вересня його покажуть у кінотеатрах Росії і, зважаючи на українську кінонагороду, скоро презентують і у нас), проте як лауреат міжнародного кінофоруму виглядає натягнуто.

Лауреатом другої за значущістю нагороди — найкращий режисер — став режисер Юліуш Махульський (Польща) за фільм «Колискова»: ще одна кіноробота з конкурсу, яка буде цікава всім верствам кіноглядачів. У результаті досвідчений режисер Махульський на цьому призі заробив 10 тисяч доларів. Нагороду за найкращу акторську роботу і 10 тисяч доларів отримав Яап Снайдерс із фільму «Кондитер» (реж. Аннемарі ван де Монд, Голландія), який втілив на екрані образ середньостатистичного мешканця провінційного містечка, якого дружина й син ставлять в ніщо, проте через певні обставини чоловік повертає віру в себе собі й оточуючим. Спеціальний приз журі розділили між перуанськими братами Вега — за фільм «Жовтень» (аналогічну нагороду вони отримали на Каннському кінофестивалі за участь у конкурсній програмі «Особливий погляд») та американським режисером Девідом Лі Міллером (до слова, на церемонії нагородження він зізнався, що має українське коріння) — «Моє самогубство».

Готуємося до наступного кінофоруму

На жаль, жодною нагородою не відзначили фільм «Гума» (Rubber): показаний в останній конкурсний день, він викликав жваве обговорення як серед глядачів, так і серед журі. Картина оповідає про життя в американській пустелі звичайної автомобільної шини, яка знищує все, що трапляється їй на шляху, зокрема людей, і стає серійним убивцею. За цими перипетіями спостерігає група нероб — відповідно коментуючи те, що відбувається, ніби це звичайне кіно. «Гума» — чудовий фільм–пародія, який показує, наскільки низько у суспільстві опустився поріг чутливості. Голова журі Йос Стеллінг навіть зізнався, що фільм розглядали як кандидата в номінації «Найкращий актор», але у такому випадку «це було б образою для інших акторів». Але якщо відкинути жарти, то на цю номінацію могли успішно претендувати Стів Бушемі («Святий Джон із Лас Вегаса», реж. Хью Родс, США), Крістін Міліоті («Рік плотоїд­ства», реж. Сук–Інь Лі, Канада), Габріела Маріа Шмайде («Перукарка», реж. Доріс Дьорі, Німеччина).

Парадоксально, але фестиваль, який вийшов із компанії «Артхаус Трафік», що спеціалізується на прокаті в Україні незалежного, авторського кіно, наче навмисно відзначив наймасовіші картини у конкурсі. Щодо тенденції у кінематографі, які могли вималюватися на цьому фестивалі, то члени журі, які є також кінокритиками, не змогли її окреслити. «Фільми не можна звести до одного знаменника — тут представлено різні жанри й різні художні прийоми», — зазначила Світлана Сікора, арт–директор фестивалю goEast (Вісбаден). Сергій Тримбач також не дав конкретної відповіді: «Зараз кіно переживає не найкращий період, і тим цікавіше було ознайомитися із такою кількістю виразних картин». Напередодні фестивалю він озвучив скептичне ставлення членів Спілки кінематографістів щодо народження ще одного кінофоруму в Україні. Тепер Сергій Васильович значно позитивніше настроєний: «На мій погляд фестиваль вдався. Передусім тим, що була творча й інтелектуальна дискусія. Це був справжній поліфонічний фестиваль. Хоча, мабуть, не все вдалося, бо ж я не все бачив. Але дуже важливо, що на багатьох конкурсних фільмах було багато глядачів».

Зважаючи на таку частку позитиву у ставленні глядачів, президент фестивалю Вікторія Тігіпко радісно повідомила дату другого ОМКФ — 15—23 липня 2011 року. «Уже сьогодні почалася робота, ми отримуємо багато пропозицій, які можливо будуть інтегровані в наступний фестиваль: це і дебютне кіно, відзначення найкращого сценарію, програма короткометражних фільмів», — зауважила пані Тігіпко. Хоча ця дата не дуже потішила одеситів, які попросили перенести подію на серпень, оскільки другий місяць літа — найспекотніша пора в Одесі. «Для нас цей період унікальний, оскільки на міжнародній арені немає фестивалів–конкурентів на ці дати», — повідомив у коментарі «УМ» арт–директор фестивалю Денис Іванов, але обіцяв подумати над побажаннями одеситів.