Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн

«Зірки жердини» знову на рекордній висоті

Що там казати, після того, як зачохлив свою жердину і припинив виступи у секторі для стрибків легендарний рекордсмен Сергій Бубка, цікавість до цього виду спорту дещо зменшилась. І небезпідставно — в останні роки стрибунам поки не вдається бодай наблизитись до тих висот, які не без успіху штурмував Бубка, поліпшуючи з року в рік свої ж результати. Отож після завершення ним спортивної кар'єри висувалися й припущення стосовно малих перспектив турніру «Зірки жердини», який щороку збирає в Донецьку кращих із кращих стрибунів всього світу. Утім такі прогнози не справдилися, і минулого уїк-енду в Палаці спорту «Дружба» традиційні змагання подарували любителям спорту не тільки чергове свято, а й відразу два світових рекорди, встановлені однією спортсменкою. >>

Буква закону

ЗМІїборці

Про державу можна сказати: вона така, якою є її турбота про старих (чи про інвалідів, хворих, дітей-сиріт абощо). А можна й змінити ракурс оцінювання, і говорити не про знедолених чи малозабезпечених, а про журналістів. Тобто стверджувати: держава така, якою є її шана і увага до преси. І це не тому, що «Україна молода» належить до мас-медіа, і своя сорочка їй ближче до тіла. А тому, що в будь-якому соціумі насправді важать три складові: народ, влада, преса. Остання — як перекладач між двома сторонами, кожна з яких говорить своєю мовою, точніше, мовою своїх інтересів, цінностей, можливостей. Іще вона — адсорбент думок, настроїв чи імпульсів, які підіймаються знизу, аби бути поміченими і відчутими вгорі. Так повелося здавна, ще відтоді, коли преси як такої не існувало, а замість неї «руку на пульсі історії» тримали мандрівні барди, поети, казкарі... Як про це у Лесі Українки? «...Співці по місту ходять, / І піснями люд морочать, / Все про рівність і про волю / У піснях своїх торочать. / Вже й по тюрмах їх саджають, / Та ніщо не помагає, / Їх пісні ідуть по людях. / Всяк пісні ті переймає...» А якщо без пафосу і без цитат, повторимось іще раз: кожна держава настільки «хороша», наскільки вона любить пресу. Наша нас, «співців», не любить. Бо запроваджує такі закони, за якими безкарно можна давати репортаж хіба що про полювання на крокодилів біля Сейшельських островів. За умови, звичайно, якщо крокодили дадуть свою письмову згоду. >>

Наталія ЛЕБІДЬ

Політика великим планом

Урок читання

Коли 24 серпня 2002 року Леонід Данилович Кучма, він же дворазовий Президент України і гарант її Конституції, урочисто виголосив, що країні потрібні зміни, недовірливі громадяни з числа тих, хто проміняв святкові розваги на ритуал ознайомлення з нудною телелекцією глави держави, іронічно посміхнулися (зареготали, гмикнули, почухали потилиці...). Оксюморон «Кучма за обмеження повноважень Президента» звучав усе одно що «цар за скасування монархії», отже, розуміти одкровення Л.Д. в контексті українських реалій треба було так: Кучма хоче щось міняти — значить, Кучмі це потрібно. Оскільки очевидно, що Кучмі потрібна влада, значить, озвучені ним зміни допоможуть йому цю владу зберегти. Крапка. >>

Леся ВОЛОШКА

Політінформація

Парламентське «угодовство»

Відучора політична реформа просунулася ще на крок уперед — фракції і групи парламентської більшості, Компартія та СПУ підписали «Політичну угоду між депутатськими фракціями і групами у Верховній Раді України щодо проведення конституційної реформи та законодавчого забезпечення її реалізації». Як уже повідомляла «УМ», згідно з цим документом, сторони, зокрема, беруть на себе зобов'язання «проводити розгляд питань, які стосуються політичної реформи, у відповідності до регламенту ВР», «шукати вихід із конфліктних ситуацій, що виникають між представленими у парламенті політичними силами, винятково шляхом переговорів без блокування роботи парламенту», до початку розгляду й остаточного прийняття змін до Конституції ухвалити (з офіційним оприлюдненням) Закон України «Про вибори народних депутатів України» на пропорційній основі тощо. >>

Інф. «УМ»

Партія не скаже «Треба!» аж до 2006 року?

У глави держави, який періодично нагадує, що не має наміру висувати власну кандидатуру на президентських виборах, схоже, з'явився гідний конкурент. Адже, перебуваючи з робочою поїздкою на Донеччині, Прем'єр-міністр України Віктор Янукович, якого вважають одним із найімовірніших кандидатів у президенти від влади, запевнив земляків, що він ще не вирішив питання стосовно своєї участі у президентських перегонах. >>

Павло КУЩ

Десять крісел — один я

Напередодні затвердження парламентом складу Центральної виборчої комісії, якій восени належить організувати й провести вибори Президента, в Одесі вибухнув скандал, пов’язаний з ім'ям одного з потенційних претендентів на посаду голови ЦВК, почесного президента Одеської національної юридичної академії, народного депутата Сергія Ківалова. Двоє випускників цього вузу минулих років — Денис Стадніченко та Надія Сафранкова — вирішили подати позови до адміністрації академії та самого почесного президента, прагнучи «захистити своє конституційне право на освіту». Позивачі, зокрема, вимагають замінити видані їм раніше дипломи, з огляду на те, що вони завірені «підписом неналежної особи». «Неналежною особою», на думку молодих юристів, є саме пан Ківалов, який протягом останніх п'яти років «на громадських засадах» засвідчував своїм «ректорським» підписом дипломи випускників вузу. Як стверджують екс-студенти Стадніченко і Сафранкова, тим самим нардеп Ківалов, котрий, до речі, всупереч Конституції посідає ще й посаду голови Вищої ради юстиції, незаконно підміняв професорів Анатолія Панькова та Юрія Полянського, які, згідно з наказами міністра освіти та науки України, впродовж даного періоду почергово виконували обов'язки ректора академії. >>

Мовчання правоохоронців

«Якщо слідство й справді розкрило вбивство Кравченка, чому знову не названі імена підозрюваних?» — це логічне запитання народний депутат України Юрій Кармазін («Наша Україна») поставив кореспондентові «УМ» у відповідь на прохання прокоментувати чергові заяви керівництва правоохоронних відомств про розкриття вбивства генерального директора акціонерної рибопромислової компанії «Антарктика» Валерія Кравченка, скоєного ще 22 грудня 2002 року. «Півроку тому від Генпрокуратури та органів слідства вже лунали подібні заяви, — нагадав Юрій Анатолійович, — однак після цього настала тривала мовчанка. Тому родичі покійного директора «Антарктики» та представники трудового колективу «Антарктики» останнім часом занепокоїлися: як іде слідство і чи не втекли, бува, підозрювані в убивстві з-під варти, як це вдалося зробити одному з небезпечних злочинців, утримуваному в СІЗО Одеського облуправління СБУ?» >>

Михайло АКСАНЮК

Виносити сміття з хати — означає чистити

Наш Президент любить говорити, що негативний імідж України за кордоном формує своїми поїздками та скаргами опозиція. Виносять, мовляв, якийсь бруд із нашої хати. Ось нещодавно Леонід Данилович зустрічався з іноземними послами в Україні і, перебуваючи під впливом буцімто тенденційних оцінок політичної кризи в Україні з боку Парламентської Асамблеї Ради Європи, висловив жаль з приводу резолюції ПАРЄ. Українська влада, за словами гаранта, не змогла донести до шанованої міжнародної інституції справжній зміст запланованих змін до української Конституції. А доповідачкам ПАРЄ не вистачило часу ретельно вивчити це питання». У зв'язку з цим пан Президент попросив дипломатів, «щоб сприйняття України за кордоном, яке значною мірою формується під вашим впливом, було максимально об'єктивним, грунтувалося лише на незаперечних фактах». Утім незаперечні факти — якраз зовсім не на боці хорошої (на переконання Кучми) української влади. >>

Іван ДІДУШОК

У номер

Що збудуєш, те й пожнеш

У суботу о 19.20 за московським часом на голови приблизно 800 відвідувачів найбільшого розважально-оздоровчого центру Москви «Трансвааль-парк» обрушилися дах та бетонні перекриття і конструкції — загалом п'ять тисяч квадратних метрів скла, сталі та бетону. На вчорашній день офіційно загиблими вважалися 25 осіб, із них шестеро дітей. Станом на ранок вчорашнього дня було встановлено особи всіх загиблих. У московських лікарнях залишалися 68 поранених, з яких п'ятеро осіб перебували у критичному стані, 13 — у тяжкому, 32 — у стані середньої тяжкості, 18 — у задовільному. >>

Олег БОРОВСЬКИЙ

Смертельний гріль

Вибух страшної сили пролунав 15 січня о 21.30 у центрі Чернівців. Трагедія сталася в одному з найбільших магазинів міста — фірмовому «Колосі»— відомому всій Україні підприємству з виробництва м'ясної подукції. Магазин розташований на першому поверсі п'ятиповерхового будинку офіцерів і займає площу близько 500 кв.м. В магазині завжди людно, а тому і в цей пізній час були покупці. Крім того, поруч зупинка тролейбуса, маршрутних таксі. Від вибуху постраждало 16 чоловік з числа працівників магазину та перехожих. На людей, які стояли на зупинці, вилітали ящики зі складу магазину. Травми у постраждалих переважно опікові, рвані рани обличчя, порізи склом. >>

Ірина ВИШНЕВСЬКА

Прокурор добрався до терористів

Прокурор Вінницької області Віктор Гонтарук провів прес-конференцію, на якій повідомив, що правоохоронні органи визначилися з колом підозрюваних у замовленні торішніх вибухів у маршрутних таксі. За його словами, особи ці встановлені, але вони перебувають наразі за кордоном. Отже, подальше ведення слідства і його строки залежатимуть від матеріальних можливостей послати правоохоронців у відрядження в іншу країну (в яку саме, прокурор не уточнив). Від детальніших коментарів Віктор Гонтарук утримався, як і від відповіді на запитання щодо особи виконавця вибухів, оскільки, за його словами, говорити про неї поки що передчасно. >>

Вiктор МЕЛЬНИК

ІнФорУМ

Розбуджені вибухом

Суботній ранок для мешканців дев'ятиповерхівки у Будьонівському районі Донецька розпочався дещо раніше, ніж завжди. А для декого він взагалі не настав... Потужний вибух пролунав на вулиці Кедріна, 14 о 5-й годині 22 хвилини й змусив сполоханих і напівроздягнених мешканців будинку якомога швидше залишати свої квартири. Підштовхувала до негайної евакуації й пожежа, що охопила квартири на нижніх поверхах. >>

Павло КУЩ

Олімпійський вогонь нас зігріє

Коли до Києва приїжджає не хто-небудь, а сам пан Саймон Уодлі, менеджер оргкомітету Олімпійських ігор-2004, то одразу спадає на думку, що справа тут серйозна. Звісно, нечасто столиці України випадає честь стати учасником світової естафети пронесення олімпійського вогню. А точніше — лише вдруге в своїй історії. Вперше олімпійський факел побував тут під час Олімпіади 1980 року, що відбувалася у Москві (а окремі змагання проводилися, зокрема, й у Києві). >>

Надія ГОНЧАРУК

Маленький і ніжний проклюнувсь підсніжник...

Такими підрахунками займалися на свято добровольці-екологи: студенти Київського національного унівеситету імені Тараса Шевченка, Аграрної академії та представники Київського еколого-культурного центру, які вирушили в рейд «Першоцвіт» вулицями столиці. Оскільки, за словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, вже майже десять років у столиці не проводилося «серйозних» рейдів щодо продавців весняних квітів, відповідно, реалізатори «представників» Червоної книги почуваються безкарними, а отже, й результати «Первоцвіту» були просто приголомшливі. Як з'ясувалося, у Києві існує близько 70 «точок» продажу квітів, занесених до Червоної книги, — це станції метро, всі ринки, автовокзали та центральні вулиці міста. На кожній «базі» продавалося одночасно близько тисячі букетів. >>

Марина ТКАЧУК

Який шахрай не мріє стати податківцем

Прикарпатські підприємці, особливо дрібні, нині перебувають у стані підвищеного переляку — в області понад тиждень тому висадився потужний десант київських митарів. Офіційна версія їхнього приїзду — надання практичної допомоги івано-франківським колегам. Однак місцеві злі язики стверджують, що ДПА України, недавно підсилена Медведчуком-молодшим, вишуковує в Західній Україні (одночасно «шерстять» і Тернопілля) додаткові ресурси для провладного кандидата в президенти та при нагоді робить «обрізання» можливостей фінансової підтримки лідера «Нашої України». >>

Унітаз бiльше потрiбен владi

Несподіваний подарунок отримало у п'ятницю, 13-го, Управління освіти та науки Рівненської області від делегації, що представляла інтереси рівненських студентів. Цим подарунком став старенький унітаз, зірваний зі свого місця в одному з гуртожитків. У такий спосіб студенти намагались привернути увагу до необхідності підвищення стипендії хоча б до розмірів прожиткового мінімуму. >>

Руслан САВУЛЯК

Рвонуло в Андрушівському районі, а почули аж у Житомирі

Потужний вибух, від якого повилітали віконні шибки в будинках у радіусі 2,5 кілометра, пролунав на території бази зберігання озброєння та техніки військ Протиповітряної оборони у селі Новоівницьке Андрушівського району, що на Житомирщині. Тільки дивом ніхто не постраждав. Як з'ясувалося, того дня на спецмайданчику за 2 кілометри від військової частини здійснювали планове знешкодження порохових шашок двигуна до зенітно-ракетного комплексу. За попередніми даними, інформує прес-служба Міноборони України, через порушення технології під час цих робіт і стався вибух, відлуння якого чули навіть в обласному центрі! >>

Тренажер для рятувальника

«Пожежника-рятувальника, який стає на заваді біді, треба навчати не тільки в аудиторіях, а й в умовах, максимально наближених до бойових», — вважає ректор Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв чорнобиля Микола Шкарабура. Саме цим і керувалося високе начальство, коли вирішувало питання про будівництво у Черкасах першого в Україні архітектурного комплексу для підготовки фахівців пожежно-рятувальної служби. Спорудження цієї новобудови наразі розпочато по вулиці Луначарського, неподалік території Черкаського інституту пожежної безпеки. >>

Людмила НІКІТЕНКО

У воду — більше хлорки, а в квартири — менше тепла

Якість послуг з теплопостачання і гарячого водопостачання будинків не влаштовує близько двох третин одеситів — такі результати анкетування, що його провели на вулицях, площах і ринках міста активісти обласної організації Комітету виборців України. За словами голови облорганізації КВУ Анатолія БОЙКА, громадську думку вирішили почути з огляду на наміри міської влади підвищити з 2 квітня в 1,5-2 рази ціни на комунальні послуги. Як зауважив пан Бойко, більшість одеситів також не задоволена якістю комунального обслуговування будинків і придомових територій. Принаймні їх майже удвічі більше, ніж тих одеситів, якi вважають стан комунального обслуговування задовільним. >>

Михайло АКСАНЮК

Економіка

Схоже, «малий кодекс» так і не виросте

Внаслідок аврального прийняття змін до податкового законодавства та до бюджету-04 багато що з цих рішень потонуло у зливі роз'яснень і коментарів. Повної ясності так і немає. Натомість виникла втома і розгубленість: чим же, власне, все це обернеться для економіки країни і кожного українця зокрема? Зрештою, аби ще раз пояснити суть щойно прийнятих рішень, заступник міністра фінансів Вадим Копилов наприкінці минулого тижня провів прес-конференцію. Можливо, він трохи поспішив, тому що закон, про який йшлося («Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» за номером 4000-1), Верховна Рада ухвалила ще 5 лютого, але минув тиждень, а Президент його все ще не підписав. >>

Тетяна КОВТУН

Некерована індустрія

Кожному рівненцю відомо, у якому стані нині перебуває промисловість міста — найвідоміші за радянських часів підприємства, як-от «Газотрон», радіозавод, завод тракторних агрегатів, льонокомбінат фактично перебувають у колапсуючому стані, а їхні колишні працівники або безробітні, або змушені були податися у «базарний бізнес» чи виїхати на заробітки за кордон. Тому коли чиновництво Рівного починає у звітах оперувати цифрами, які свідчать про промислове зростання, більшість населення обласного центру сприймає їх зі скепсисом чи то й недовірою. Утім не можна не визнати, що певні позитивні зрушення у роботі промисловості таки є. >>

Нумо до банку

«Пам'ятаю, ще в Золотоноші у банку працював і, йдучи на роботу, щоранку зустрічав на вулиці такого собі Васю, який нелегально займався обміном валюти. Подзвоню у міліцію, кажу: ну що ж це таке? На тиждень Вася зникне, а потім знову на своєму «робочому місці». Те ж саме й у Черкасах тепер. Заходжу до Будинку торгівлі, а міняйли — назустріч із запитанням: «Долари, євро міняємо?» — обурювався на недавніх зборах черкаських банкірів Олександр Черевко. Як-не-як, йому це не байдуже, адже він — керівник управління Національного банку в Черкаській області, і його не влаштовує, що гроші йдуть повз кишеню держави. >>

Людмила НІКІТЕНКО

Калейдоскоп

Янгол дружить з Об'єднаними Націями

Пухкенька «янгол Чарлі», колишня «погана дитина Голлівуду» Дрю Беррімор вирішила вкотре довести публіці, що з п'яними вибриками та наркотиками покінчено. Це в десять років вона цмулила горілку, у дванадцять — нюхала кокаїн, а в чотирнадцять — намагалася накласти на себе руки й лікувалася у психіатричній лікарні. Тепер Дрю, якій 22 лютого виповниться 29 років, зовсім інакша і зробить усе для того, щоб переконати усіх у своїй «інакшості» та «кращості». >>

Степанида ХВОЩ

Що в носі тобі моїм?

Усіх расистів у питаннях жіночої краси, які вважають, що у темношкірих панночок занадто широкі обличчя й носи, посоромлено! Бо саме афроамериканку (за походженням) названо власницею найтендітнішого й найчарівнішого у світі носика. Щоправда, «оскароносна» Холлі Беррі дійсно красуня, і навряд чи з цим посперечається навіть найзатятіший цінитель «білої» вроди. Між іншим, згідно з опитуванням, яке влаштував західний інтернет-портал Waitrose, присвячений стилю, моді та вроді, Холлі залишила далеко позаду таких популярних осіб, як поп-зірка Кайлі Міноуг та кінодіви Ніколь Кідман, Гвінет Пелтроу й Камерон Діаз. Недаремно ж минулого року 34-річна Беррі стала першою чорношкірою дівчиною, яку чоловічий журнал FHM назвав найсексуальнішою жінкою у світі. І це при тому, що за всі роки оприлюднення такого рейтингу Холлі виявилася найстаршою переможницею «сексуального» переліку. >>

Гаврило СТЕПАНЯК

Секс у місті — на широкому екрані?

Шанувальниці (і шанувальники) серіалу «Секс і місто» вже ллють гіркі сльози: усім-бо відомо, що у Сполучених Штатах демонструють останні серії цього «жіночого чтива», тобто «дивидла». Однак не варто засмучуватися від розлуки з улюбленими героїнями — дуже ймовірно, що незабаром ми побачимо Сару Джессіку Паркер, виконавицю ролі головної героїні — Керрі Бредшоу, та всіх її подруг у широкоформатній версії сексуального «мила». >>

Степанида ХВОЩ

Покинув коханий? Стань у позу... лотоса!

Схоже, якщо впродовж року Дженніфер Лопес та Бен Афлек морочили голови всьому поп-світу своїм майбутнім весіллям, а зрештою, таки розбіглися в різні боки, то тепер власниця найдорожчих у світі сідниць буде «вантажити» бульварні видання інформацією про її психологічне й фізичне «відновлення» після розриву заручин із колегою по акторському цеху. Спочатку акторка й співачка в одній особі детально розповідала, як страждає після розлучення з Беном, а коли й це всім набридло, перейшла до активніших дій. Тепер Дженніфер Лопес розповідає, що на самоті цілковито присвятила себе творчості і...заняттям йогою. >>

Юлія КРУТОГРУДОВА

Черевик? Електростанція!

Хорватський інженер Івіца Сарич вигадав і змайстрував черевики із вбудованим у підошву портативним генератором, який виробляє електрику під час ходьби. Використовується той струм на благо самого ж ходака — йде до спеціального костюма, який нагрівається сам і зігріває людину. >>

Самійло ФОЛЬКСВАГЕН

Анекдоти

Вигляд оголеного тіла не завжди збуджує... Особливо свого й особливо на морозі. >>

Світ і Україна

Вихід — еміграція?

Дводенний візит посла США Джона Гербста до Львова важко було не помітити навіть пересічному галичанину. Більшість зустрічей американський дипломат проводив у центральній частині міста, а поскільки авто посла постійно супроводжували три автомобілі Державтоінспекції, то львів’яни вже стали звикати до потужного американського «Крайслера» на тісних міських вуличках, які й без того переповнені мікроавтобусами та легковими авто. >>

Юрій БОРУЦЬКИЙ

Узбецька Леся Гонгадзе

Наприкінці минулого тижня зачитуванням звинувачувального вироку завершився в Узбекистані суд над 63-річною Фатімою Мухадіровою. Суд над цією літньою жінкою, вся вина якої полягала в тому, що вона відважилася вимагати покарання вбивць свого сина, привернув увагу міжнародної спільноти та правозахисних організацій.
В Узбекистані смерть людей у в'язницях за нез'ясованих обставин є звичайною справою. Найгіршу славу має в'язниця «Джаслик» у каракалпацькій пустелі. Фатіма Мухадірова була впевнена, що її син, якого звинуватили у членстві в нелегальній релігійній групі, загинув 2002 року від тортур на допитах у «Джаслику». Тіло померлого було на 70 відсотків у опіках, усі зуби вибиті, а нігті вирвані. Справою перейнявся посол Великої Британії Крейг Мюррей. Найняті ним фахівці зробили однозначний висновок, що син Фатіми та ще один в'язень померли від того, що їх живими варили у великому казані, переказує Бі-Бі-Сі. Але замість задовольнити вимоги жінки покарати вбивць сина, її саму заарештували та звинуватили у спробі підриву конституційного ладу Узбекистану. Суддя видав максимальний вирок за цією статтею — шість років ув'язнення. Бліду, худу та вбиту горем жінку відвезли з суду до в'язниці броньованим автомобілем під посиленою охороною. >>

Олег БОРОВСЬКИЙ

Жінок садять красиво

Білоруський президент Лукашенко знову розіграв свій улюблений сценарій «посадки другої особи». Другої наразі — не за «табеллю про ранги», а за наближеністю до важелів влади і впливу та грошових джерел. У Білорусі такою особою зазвичай є керуючий справами президента, чи, як жартує електорат, «президентський завгосп». Словом, жертвою «зачисток» стала нині Галина Журавкова. >>

Селяни і Ко

Індики — не тільки цінне хутро

У кожному українцеві сидить селянин, і це його певною мірою рятує від перманентної економічної кризи. Навіть тих городян, що до Кучми у різновидах лопати не розбиралися, а за його правління таку картоплю вирощують, що й ви позаздрили б! Біда — вона, звичайно, навчить, однак для цього треба мати щось не тільки в голові, а й у спинному хребті — безумовний набір землеробських рефлексів. >>

Михайло БУБЛИК

Час до рук прибрати

Мода на льняні вироби у столичних бутіках різко підвищила привабливість українських льонокомбінатів. За радянських часів їх було два — у Рівненській і Житомирській областях. І обидва за часи незалежності пережили однакову долю: брак сировини, простої, глибока криза, процедура банкрутства. Інакше й не могло бути, якщо зважити, що господарства Полісся порівняно з 1990 роком майже в десять разів скоротили посіви льону-довгунця. Колись ця технічна культура займала 210 тисяч гектарів, а зараз — усього 23 тисячі. Урожайність льону «впала» на 60 відсотків, тож чи варто дивуватися, що більшість льонозаводів не завантажені сировиною навіть на 30 відсотків? Інвестиції — єдиний шлях поставити експортоспроможну галузь на ноги. >>

Спорт

Як «студенти» чемпіонів «построїли»

Гравці «Будівельника» — підопічні молодого тренера Євгена Мурзіна — продовжують дивувати. Більш ніж скромна на нинішньому етапі команда, яка давно вже перетворилася з гранда українського баскетболу на «дитсадок», лускає лідерів вітчизняної суперліги як горіхи. Минулого уїк-енду кияни перервали переможну серію чинного чемпіона — «Азовмашу» — на його майданчику, не давши маріупольцям виграти ювілейний, 50-й, «внутрішній» матч поспіль. Як тут не зауважити, що зарплата всіх «будівельників» разом навряд чи перевищує преміальні одного азовця! «Будівельник» поступово тягнеться догори турнірної таблиці, та й за змістом гри виходить на рівень лідерів — при тому, що це лише базовий колектив студентської збірної країни. Сам Євген Мурзін не робить секретів зі стрімкого злету хлопців: «Річ у тім, що ми зазирнули всередину команди, й тепер мікроклімат «Будівельника» — чи не найідеальніший». Взаєморозуміння між гравцями позначається й на «бойових» діях — на майданчику підопічні Мурзіна стали злагодженішими, рішучішими й технічно майстернішими. >>

Надія ГОНЧАРУК

Другого не дано

Біатлон – дисципліна «бінарна». Біатлоніст, здатний вибити сто відсотків мішеней, нізащо не досягне успіху в цьому виді спорту, якщо при цьому ходить на лижах зі швидкістю черепахи, і навпаки — стопроцентний «мазило» з реактивною швидкістю навряд чи будь-коли зможе вийти в лідери. Рівноцінність «двоголовості» біатлону вкотре здобула підтвердження на чемпіонаті світу, що завершувався в німецькому Обергофі. На жаль, хрестоматійним прикладом для підручника з вивчення класичних біатлонних помилок стала збірна України. Причому жінки та чоловіки нашої команди чітко «розподілили» можливі хиби за напрямами: у прекрасної статі падали гвинтівки і збивався приціл, а хлопцям при добрій стрільбі бракувало темпу. >>

Ігор КОРОЛЬОВ

Україна ввійде в історію Лівії

Дискусії щодо доцільності зимових спарингів національної збірної України тривають з часу її утворення. Аргументація скептиків проста: скликати на збори провідних гравців у цю пору року малоймовірно, тож і прогресу у налагодженні колективних дій чекати не варто. Їхні опоненти натомість дотримуються думки, що саме в лютому найкраще «екзаменувати» потенціал «свіжої крові» в кадровій політиці. >>

Інф. «УМ»

УЇК-ЕНД ФУТБОЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Ювілейний, двохсотий, матч Андрія Шевченка за «Мілан» залишив неоднозначні враження. З одного боку, український форвард відіграв усі 90 хвилин і відзначився забитим голом (на початку другого тайму Шева потужно пробив у нижній кут метрів з двадцяти після скидки данця Томассона), а з іншого — Андрій перебував під щільною опікою захисників «Лечче» й фактично не мав інших нагод відзначитися, а партнери не спромоглися зорганізувати в атаці щось суттєве без Шевченка. Результат — нічия з одним із середнячків серії А. Слід зазначити, що «міланісти» пропустили першими (зі штрафного блискуче пробив уругваєць Чевантон), але цілковито диктували свої умови гри після перерви. «Якби ми грали в першій половині матчу так само, як у другому таймі, то навряд чи б упустили перемогу. Я, звісно, радий, що мені вдалося забити в такому поєдинку, але бомбардирська гонка хвилює мене набагато менше, ніж результати всієї команди». >>

Нестор ДИМ

ХРОНІКА

>>

Медицина

Не з крана, а з бювету

Учені провідних українських інститутів, які досліджують воду, що ми п'ємо, вважають, що як водопровідна вода, так колодязна і бутильована небезпечні для нашого здоров'я. Проблему поставили руба керівники одразу трьох наукових установ — Інституту колоїдної хімії та хімії води імені Антона Думанського, Інституту медицини праці та Інституту гігієни і медичної екології Академії медичних наук України. Така ситуація, на їхню думку, склалася через те, що в державі немає належного контролю за якістю питної води, а водні стандарти і норми давно застаріли і не відповідають міжнародним. Науковці навіть звернулися до Ради національної безпеки та оборони з проханням вивчити питання, переглянути питні стандарти і визначити єдину організацію, яка б відповідала за якість води. >>

Марія КУЛЕБА

Зафіксував хребет — і порядок

Правду кажуть, що наші лікарі не гірші за їхніх. Тільки б їм апаратуру таку, як за бугром. Але навіть в умовах дивовижних злиднів українські медики здатні творити диво. Підтвердженням цьому є унікальний фіксуючий апарат для шийного хребта, який створили й запатентували лікарі нейрохірургічного відділення Черкаської лікарні №3. Цей заклад у місті працює в режимі швидкої допомоги — сюди постійно звозять «битих, різаних і стріляних» громадян. Серед авторів цього винаходу — нейрохірурги Денис Годлєвський, Петро Михайліченко, Валерій Чебурахін. >>

Людмила НІКІТЕНКО

Заплатіть лікарю

Часи безплатної медицини минули. Хоч зазначене Конституцією право на безкоштовне лікування ніхто не відміняв, кожен із нас уже стикався із ситуацією, коли на прийом до лікаря треба нести все — навіть елементарну стерильну вату і йод. Дискусії навколо того, якою повинна бути медицина в Україні, щоб можна було успішно лікувати хворих і при цьому лікарі не стояли з простягнутою рукою, тривають весь час. >>

Марія КУЛЕБА

Культура

Про бляху, муху і торжество деградації

Десять років тому повсякчасна боротьба з «ворожими» вітряками на ниві української культури ще викликала посмішку. Надуживання патріотичними гаслами здавалося задавненим мітинговим рефлексом, який мав би згодом зів'янути. Але спливло вже до біса часу, а нацдебілізм цвіте собі маком. І колір його червоний тепер застить всі інші, патріотичніші, відтінки.
Паразитування на класиці й традиціях — суть згаданого феномену, як і незмінне промовляння від «імені народу». З нацдебілізму можна було б і нині реготати, якби не дедалі агресивніше його прагнення оглуплювати культуру, запихати справжнє народне надбання до смердючих комор, де зберігається також увесь мотлох і непотріб тьмяного совдепівського минулого. >>

Михайло БРИНИХ

Мрії українців збуваються

Отже, Берлінський кінофестиваль завершив свою роботу. Першим відрапортувало про свої успіхи журі короткометражних фільмів. Радість на вулиці румунських кінематографістів: «Золотого ведмедя» одержала стрічка «Блок «Кенту» та пакунок кави» режисера Крісті Пуйу. Такого самого звіра, тільки «срібного», отримали голландці Карін Юнгер та Брігіт Гілленус за фільм «Суперово». Нагадаю, рік тому тут тріумфував наш Степан Коваль з анімаційним «Йшов трамвай № 9». Цього разу ми нічого не зуміли виставити — ні в конкурс, ні в супутні офіційні програми. Зате, як уже не раз повідомлялося, вісімка наших зовсім молодих початківців, учорашніх і сьогоднішніх студентів (здебільшого це випускники Київського університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), взяли участь у молодіжному семінарі Кампус талантів. До речі, новий посол України в Німеччині Сергій Фареник зустрівся з київськими дівчатами і хлопцями. Вийшла доволі цікава бесіда, яка відкрила мені (я був присутній) людей справді обдарованих і, до того ж, націлених на роботу з кіноплівкою, створення повноцінних фільмових проектів. Участь у подібних акціях є надзвичайно важливою для професіонального зростання, для входження у світовий кінопростір — бо ж нині створити фільм самотужки стає дедалі важче. >>

Сергій ТРИМБАЧ