Схоже, «малий кодекс» так і не виросте

17.02.2004
Схоже, «малий кодекс» так і не виросте

      Внаслідок аврального прийняття змін до податкового законодавства та до бюджету-04 багато що з цих рішень потонуло у зливі роз'яснень і коментарів. Повної ясності так і немає. Натомість виникла втома і розгубленість: чим же, власне, все це обернеться для економіки країни і кожного українця зокрема?  Зрештою, аби ще раз пояснити суть щойно прийнятих рішень, заступник міністра фінансів Вадим Копилов наприкінці минулого тижня провів прес-конференцію. Можливо, він трохи поспішив, тому що закон, про який йшлося («Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» за номером 4000-1), Верховна Рада ухвалила ще 5 лютого, але минув тиждень, а Президент його все ще не підписав.

      Про те, чи доведеться поклаcти зуби на полицю, чи варто пекти іменинний торт, деякі «піддослідні» об'єкти податкових змін не знали до останньої хвилини. Мабуть, не одному підприємству довелося протягом часу, поки утрясали ці зміни, провести репетицію власних похорон. Принаймні друкованим засобам масової інформації, що видаються державною мовою, чіткі обриси оподаткування з доданої вартості, відповідно до згаданих змін, вималювалися не відразу. Якщо чесно, то податкова благодать явилася їм майже одночасно з часом проведення прес-конференції згаданого чиновника. Це виглядає майже як благочинність з боку Кабміну: виявляється, ті ЗМІ, які виявили відданість українській мові, не обкладатимуться податком на додану вартість. До речі, про благочинність. Підприємствам, які здійснюють благодійні внески і пожертвування, пільги залишено. Не оподатковуватимуть також цільову благодійну допомогу. Утім ця норма діятиме тільки до того часу, поки не буде запроваджено систему загальнообов'язкового медичного страхування.

      Загалом згаданий закон вносить поправки до двадцяти п'яти чинних законів про оподаткування і лише по чотирьох-п'яти позиціях зачіпає бюджет-04. Отож розрахунок робиться на тривалу перспективу, а не один рік, хоча за назвою закону цього не скажеш. Вадим Копилов, слідом за першим віце-прем'єром, міністром фінансів Миколою Азаровим заговорив про прямий зв'язок між цим документом і Податковим кодексом, який було прийнято парламентом у першому читанні і до якого народні депутати вже давно не поверталися. На думку заступника міністра фінансів, якщо закон № 4000-1 буде підписано Президентом, це означатиме, що Податковий кодекс буде «готовий на 95 відсотків».

      Проте навряд чи так легко далі піде справа, як на те сподіваються урядові фінансисти. «Законопроект 4000-1, який ще називають малим податковим кодексом, увібрав у себе стільки різнополюсних положень, які зачіпають кревні інтереси тих чи інших галузей та фінансово-політичних груп, що він знову може наразитися, як і його попередники, на президентське вето», — вважає народний депутат, «нашоукраїнець», член Бюджетного комітету Євген Жовтяк. Він нагадав, що проти ухвалення законопроекту виступають транснаціональні тютюнові компанії, які не приховують свого роздратування запланованим підвищенням акцизу на міжнародні бренди цигарок; а власники гуралень схвильовані підвищенням акцизу на напівсухі та напівсолодкі вина та запровадженням квоти на спирт для потреб виноробства і що російськомовні видавці протестують проти стягування ПДВ з продажу та передплати їхньої друкованої продукції. «Ще більший рейвах здійметься, коли суб'єкти вільних економічних зон прочитають до кінця зміни до закону про ПДВ, які запроваджує 100-сторінковий законопроект 4000-1, і побачать, що новий пункт 12.4 позбавляє їх права завозити в ці зони інвестиції та ноу-хау під виглядом курячого м'яса, свинини та м'ясних субпродуктів», — переконаний Євген Жовтяк.

      Існує багато й інших пересторг щодо поспішного прив'язування документа «4001-1» до Податкового кодексу. Насамперед таким запобіжним гальмом є триваюча дискусія навколо «ідеології» податку на додану вартість. Навіть зменшення ставки цього податку до 17 відсотків, починаючи з 2005 року, і до 15 — з 2006-го, по суті, мало що вирішує у цій товкотнечі думок і позицій. Нагадаємо, що Президент Леонід Кучма перед цим уже двічі скористався правом вето до закону про зниження ставки податку на додану вартість з 20 відсотків до 17. З іншого боку, придушений спротив цьому податку з боку промисловців і підприємців нарешті прорвався назовні гучною заявою голови парламентського Бюджетного комітету Петра Порошенка про проведення парламентських слухань щодо можливості скасування ПДВ. Заява тим значуща, що в Українській спілці промисловців і підприємців (УСПП) цю ідею палко підтримали.

      Петро Порошенко пропонує замінити ПДВ податком на імпорт та іншими видами податків. Він звертає увагу на те, що український ринок є достатньо конкурентний, отож частково зекономлені підприємцями кошти підуть до бюджету у вигляді згаданих нових податків, а на решту товарів та послуг знизяться ціни. Останнє простимулює внутрішній попит, зупинить інфляцію і підвищить рівень життя населення. За умов рівня розвитку української економіки негативні наслідки заміни ПДВ фактично відсутні, робить висновок голова Бюджетного комітету. По суті, тим самим пропонується нова економічна платформа, та чи готовий сприйняти її уряд Януковича і Азарова з його піарівською декламацією про «грядущий» Податковий кодекс, — питання, яке не потребує відповіді.

      Єдині, хто постраждає й чинитиме шалений опір заміні податку на додану вартість, — це сили, які гріють руки на компенсації ПДВ, вкотре наголошує опозиція, цього разу устами Євгена Жовтяка. Передбачена Законом України про ПДВ процедура відшкодування з державного бюджету негативного сальдо з цього податку наближає український закон про ПДВ до світових стандартів, однак не враховує українські реалії, а саме — гіперкорумпованість верхівки керівництва держави та державної податкової адміністрації», зазначає народний депутат. «Сьогодні ні для кого в Україні не секрет, — йдеться у його пояснювальній записці до законопроекту № 4000-1, — що відшкодування через фіктивні фірми-одноденки з бюджету негативного сальдо з ПДВ стало джерелом збагачення керівництва держави та державної податкової адміністрації». Як тимчасовий, на період до 2006 року, захід Євген Жовтяк пропонує взагалі скасувати практику бюджетного відшкодування ПДВ. Натомість дозволити платникам податку самостійно, вже в наступний звітний період, зменшувати на суму відшкодування належні до сплати до бюджету не лише суми податку на додану вартість (що дозволяється сьогодні), а й податку на прибуток.

      Подібне спадало на думку не одному пану Жовтяку. Скажімо, 15 жовтня 2003 парламентський Комітет з питань фінансів і банківської діяльності пропонував Верховній Раді призупинити виплату компенсації податку на додану вартість з державного бюджету. Водночас народні депутати чинили спротив наміру розплатитися з підприємцями за невідшкодований кількамільярдний борг з ПДВ у вигляді державних цінних паперів. Однак уряд «втер носа» найбільшим забіякам з парламенту і таки запроваджує облігації під ПДВ. Щоправда, між Мінфіном і Нацбанком ще триває торг щодо дисконту, який матимуть комерційні банки від продажу цього нового цінного паперу на вторинному ринку. Про те, що підприємці і промисловці, та й парламентський Бюджетний комітет, зовсім не у захваті від цього «винаходу» Мінфіну, і свідчить ініціатива Петра Порошенка провести слухання щодо скасування ПДВ. І, схоже, його заклик буде почуто.

      Утім між Мінфіном і парламентом досягнуто компромісу щодо автоматичного відшкодування податку на додану вартість суб'єктам підприємницької діяльності. Цей ідилічний для української економіки час має наступити 1 січня наступного року. Як стверджує Вадим Копилов, борг з цього податку вдалося зменшити на один мільярд і Мінфін навіть «наблизився до його стовідсоткового відшкодування». Проте, схоже, і автори, і виконаці цього експерименту трохи переживають щодо його результативності. Принаймні Міністерство фінансів пропонує розпочати розчищати авгієві стайні ПДВ вже з 1 квітня цього року. Це питання найближчим часом розглядатиметься на урядовому комітеті, повідомив пан Копилов. Тоді ж розглянуть низку критеріїв, яким має відповідати підприємство, яке претендує на автоматичне погашення боргу з ПДВ. Заступник міністра зробив припущення, що, швидше за все, йтиметься про компанії, які працюють на експорт, володіють великими активами і не мали конфліктів з ДПА

      Отож знову пропонується поділ на «зразкових» і «поганих», на перших і останніх. Податковий серіал триває, і поки що мало хто із законодавців вважає за потрібне знову розпочинати дискусію про концепцію Податкового кодексу. Досить того, що у Мінфіні  переживають адміністративний захват від наближення до стовідсоткової риски відшкодування ПДВ.