Внаслідок аврального прийняття змін до податкового законодавства та до бюджету-04 багато що з цих рішень потонуло у зливі роз'яснень і коментарів. Повної ясності так і немає. Натомість виникла втома і розгубленість: чим же, власне, все це обернеться для економіки країни і кожного українця зокрема? Зрештою, аби ще раз пояснити суть щойно прийнятих рішень, заступник міністра фінансів Вадим Копилов наприкінці минулого тижня провів прес-конференцію. Можливо, він трохи поспішив, тому що закон, про який йшлося («Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» за номером 4000-1), Верховна Рада ухвалила ще 5 лютого, але минув тиждень, а Президент його все ще не підписав.

Кожному рівненцю відомо, у якому стані нині перебуває промисловість міста — найвідоміші за радянських часів підприємства, як-от «Газотрон», радіозавод, завод тракторних агрегатів, льонокомбінат фактично перебувають у колапсуючому стані, а їхні колишні працівники або безробітні, або змушені були податися у «базарний бізнес» чи виїхати на заробітки за кордон. Тому коли чиновництво Рівного починає у звітах оперувати цифрами, які свідчать про промислове зростання, більшість населення обласного центру сприймає їх зі скепсисом чи то й недовірою. Утім не можна не визнати, що певні позитивні зрушення у роботі промисловості таки є.

«Пам'ятаю, ще в Золотоноші у банку працював і, йдучи на роботу, щоранку зустрічав на вулиці такого собі Васю, який нелегально займався обміном валюти. Подзвоню у міліцію, кажу: ну що ж це таке? На тиждень Вася зникне, а потім знову на своєму «робочому місці». Те ж саме й у Черкасах тепер. Заходжу до Будинку торгівлі, а міняйли — назустріч із запитанням: «Долари, євро міняємо?» — обурювався на недавніх зборах черкаських банкірів Олександр Черевко. Як-не-як, йому це не байдуже, адже він — керівник управління Національного банку в Черкаській області, і його не влаштовує, що гроші йдуть повз кишеню держави.