Нова Київрада: гротескно-травестійна комедія

Нова Київрада: гротескно-травестійна комедія

Київська міська рада, яка тепер складається зі 120 депутатів, минулої п'ятниці зібралася на своє перше засідання. І — в перші ж хвилини так званої «роботи» показала Україні, які складнощі очікують усі великі й малі «парламенти», вперше обрані на суто пропорційній основі.

На відміну від багатьох інших рад нового скликання, що вже почали працювати, Київрада не має чітко вираженої більшості. У її депутатській мозаїці вирішальною стає позиція навіть не якоїсь дрібної фракції, а двох-трьох чоловік із дрібної фракції.
На рівні місцевих рад не існує прямої норми закону про потребу укладати меморандуми про керівну коаліцію й призначати відтак місцеві уряди, тому більшість може ставати ситуативною хоч щодня. Суть інтриг від цього не міняється, лише інтриг стає більше. А битися в такому «жирному» місті, як Київ, є за що... >>

Президентський лісгосп

У суботу незвичайно людно було на батьківщині Тараса Шевченка — у Звенигородському районі Черкаської області: там народ на чолі з Президентом Віктором Ющенком садив дерева. Ця акція була приурочена до Дня довкілля і називалася «Зелений паросток майбутнього». >>

Через воду і земля їде з-під ніг

До рекордного за більш як 100 років рівня піднялася вода у Дунаї. У Румунії і Сербії евакуюють цілі населені пункти, а вода тим часом дійшла вже й до території України. Причому вона ще прибуватиме впродовж найближчих двох днів — вівторка та середи. У ці дні рівень Дунаю досягне свого піку. За повідомленням прес-служби МінНС, біля міста Рені вода може сягнути 540—560 см над нулем посту, в Ізмаїлі — 380—400 см, у Вилковому — 165—175 см. >>

Що-що, а фантазувати вміємо

Місце дії «Єврокону-2006» визначило минулого року подружжя письменників — Сергій та Марина Дяченки. Перемігши на «Євроконі-2005» у Глазго, вони остаточно переконали організаторів форуму, що Київ для проведення такої знаменної події відповідає за всіма ознаками. >>

33 картини плюс зв'язана бабуся

Масштабне пограбування картинної галереї в Яготині сталося в ніч на четвер. Близько третьої години ночі невідомі злочинці спеціальними ножицями перекусили металеві грати на вікнах, проникли у двоповерхову будівлю i почали виносити картини відомих українських художників через вхідні двері. Полотна українських класиків Миколи Глущенка, Сергія Шишка, Тетяни Яблонської або вирізали з рам, або ламали рами i вантажили разом з підрамниками до припаркованого поруч із галереєю автомобіля. Шум почула бабуся-сторож, яка зайшла до одного з виставкових залів i побачила двох злодіїв у масках. «Божій кульбабці» одразу зв'язали руки i посадили у сторожці, але згодом невгамовній бабусі довелося зв'язати ще й ноги i заклеїти рота. >>

Плач за «гуманітаркою»

Як повідомляє агенція «Інтерфакс», ці канали замінено на ТРК «Гравіс» (35-й та 7-й телеканали), «Мегаспорт» і Регіональну державну телерадіокомпанію (РДТРК). Нагадаємо, що продукція каналів-«вигнанців» жодним чином не є національною. Єдиний канал, який виробляє власний український продукт, це К1. Проте й на цьому каналі левову частку ефірного часу посідає продукція закордонна, переважно російська.
Минулого тижня в різних українських засобах масової інформації К1 поширив відкритого листа, в якому йдеться мало не про свавілля Нацради України з питань телебачення і радіомовлення, а також про фінансові збитки, що їх зазнає канал через позбавлення його «соціального пакету». Прості смертні дивуються: К1 жодним чином не справляє враження якоїсь упослідженої ТРК, чому ж йому так ридати за цією «гуманітаркою» від української держави? І справді, чому раптом Україна має фінансово утримувати телеканали, власники яких — представники чужої держави?
Кореспондентові «УМ» ситуацію пояснив голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко: >>

Слово Папи почули і в місті, і у світі

Християнський світ захiдного обряду у минулі вихідні відзначав свято Воскресіння Господнього. Головні пасхальні урочистості за участю приблизно 100 тисяч віруючих відбулися на площі св. Петра у Ватикані. Святкову месу відправив Папа Бенедикт XVI, який після цього піднявся на головний балкон базиліки св. Петра та виголосив звідти своє традиційне послання Urbi et Orbi («Місту і світу»). В ньому він закликав до миру в Іраку та до розв'язання ядерної кризи в Ірані, хоча безпосередньо і не промовив назви цієї країни. Гучними оплесками присутні зустріли заклик понтифіка до міжнародної спільноти допомогти палестинському народу збудувати свою власну незалежну країну. >>

«Христос воскрес!» уже для мільйона українців

Уранці цієї неділі у центрі Києва та багатьох міст Західної України можна було побачити водночас вірян із вербними гілочками в руках або ж iз пасхальним кошиком. Хто знав, що 16 квітня християни західного обряду згідно із григоріанським календарем святкують Великдень, це подиву не викликало. Хоча бувало, що на запитання у хлібних чи кондитерських відділах столичних магазинів, чи є у продажу паска, у відповідь звучало здивоване: «Ні, звичайно. Ще зарано». >>

Чорнобиль не фонить?

На сьогодні на території Київської області, за винятком території «зони відчуження» і зони обов'язкового відселення, гамма-фон на поверхні грунту складає у середньому 10—25 мкР/год., що істотно не перевищує доаварійні показники. Принаймні так стверджує головний державний санітарний лікар області Галина Гринчук. >>

Як заробляють у владі?

Торік глава держави Віктор Ющенко отримав доходу на суму 288 тисяч 20 гривень 40 копійок. Такий заробіток Президента описано в декларації, що її, відповідно до Закону «Про боротьбу з корупцією» (цей документ зобов'язує «осіб, уповноважених на виконання функцій держави», декларувати свій майновий стан), заповнив Віктор Ющенко. >>

Чим більше позовів, тим краще?

Уже три дні (в суботу, неділю i понеділок) Вищий адміністративний суд розглядає позови аутсайдерів виборчих перегонів-2006 — блоків Вітренко, Кармазіна та Литвина i партії «Віче» до Центрвиборчкому. Враховуючи те, що два дні Феміда бiльше вирішувала процедурні питання, ніж заслуховувала доводи сторін по суті, розраховувати на швидке завершення цього процесу не доводиться. Отже, значного просування в судовому розгляді не відбулося й тоді, коли цей номер «УМ» готувався до друку. Цілком логічним є продовження процесу сьогодні й навіть завтра. А поки «суд та діло», Центральній виборчій комісії заборонено офіційно оприлюднювати результати виборів народних депутатів. >>

«Юля, тобі буде звіздець!» — «Не дочекаєтесь!»

Колишній «директор Верховної Ради» Олександр Волков уже трохи отямився після жорстокого, користуючись його лексиконом, «кидалова» (нагадаємо, під час і після Помаранчевої революції колишній найближчий порадник Кучми гаряче підтримував Юлію Тимошенко, однак у її виборчий список не потрапив, та ще й удостоївся вельми нешанобливих коментарів від її оточення). Волков знову робить політику, коментує її і з висоти свого політичного досвіду роздає поради. Зокрема і лідерці БЮТ, яка зараз бореться за гарантії прем'єрської посади в рамках майбутньої парламентської коаліції, і яку Волков, за його словами, попри все, любить і дуже шанує. >>

Завоювали – і дезавуювали?

«Коаліція трьох», «демократична» чи «помаранчева» коаліція, як, попри всі заклики соціалістів згадати про їхній малиновий колір, звично називають союз «Нашої України», Блоку Тимошенко та Соцпартії і їхні прихильники, і противники, знову висить на волосині. Чого, власне, і слід було чекати з огляду на те, як затято билася Юлія Тимошенко за внесення до протоколу про принципи створення коаліції шостого пункту (яким, нагадаємо, ЮВТ фактично «забила» собі місце Прем'єр-міністра, оскільки підводить він до того, що кандидатуру керівника уряду пропонує та сила з членів коаліції, яка на виборах набрала найбільше голосів), і як відносно легко їй вдалося це зробити, незважаючи на небажання «Нашої України» допускати «жінку з косою» до цього крісла. >>

Початок труби

Звичайно, сюди правильніше було приїхати у проміжок часу між 1 і 3 січня, у розпал «бойових дій» між російським «Газпромом» та нашим «Нафтогазом». Однак це було неможливим. Судіть самі: перше січня — святе діло, Новий рік. Другого, після вже двох безсонних ночей рідкісний чиновник «Укртрансгазу» врубався би, чого від нього домагається стороння людина. Третього ситуація як мінімум не поліпшилася, а у ніч на четверте «Велика газова війна» закінчилася. Можна було не поспішати. А тут іще в країні почала розгортатися передвиборча кампанія. >>

Князь Ігор бився на... Дніпропетровщині

Федір Павлович Громадський після того, як у 1988 році втратив дружину, у Юр'ївці мешкає один. Проте самотнім себе не вважає, бо має улюблену справу. Подумати тільки — займається нею безперервно аж з 1937 року. Цікавиться Федір Павлович історією Київської Русі, дослідниками «орану — переорану». Що тут, здавалося б, незвіданого ще можна знайти? Тим паче в умовах Юр'ївки. «Комп'ютерів у нас немає, — розводить руками Федір Павлович. — Отож я використовую інший метод — математичне моделювання». Що це таке? Громадський готовий розтлумачити на пальцях. І щойно заявив таке, чому багато хто не може повірити дотепер. Ще б пак — Федір Павлович стверджує, що відома битва князя Ігоря у 1185 році, описана у «Слові о полку...», проходила на теренах ... Дніпропетровщини, а точніше — Юр'ївського району. Отож, почувши про таке відкриття, я помчав до скромного райцентру. >>

Взяв би я бандуру...

«Взяв би я бандуру — та й заграв, що знав...» А може, кобзу? Доречне уточнення, позаяк український струнно-щипковий інструмент має досить багату історію. Із тюркським іменем «кобза» він прижився ще при княжих дворах часів Київської Русі, що засвідчує хоча б зображення музиканта з кобзоподібним інструментом на фресках Софіївського собору. Пік кобзарського мистецтва припадає на ХVI—ХVII сторіччя, коли народні музиканти власними піснями і думами оспівували походи козаків Запорозької Січі, закликали українців боронити свою волю. З'явившись у ХV сторіччі, цю ж патріотичну місію на той час ефектно й ефективно виконувала також молодша «сестра» кобзи з грецьким іменем «бандура». >>

«Аз да воздам!..»

До мене давно вже прийшло розуміння, що людям не можна робити зла. Й таки, мабуть, не лише людям: природі, наприклад, тваринам та й самій нашій матінці-Землі. І я застерігаю: не робіть зла й не потурайте йому. Бо ж таки сказав Господь-Бог: «Кожному аз да воздам...». >>

На кого Бог пошле

Настя змалечку любила танцювати. Талановита дівчинка з Миколаєва швидко вчила складні рухи й не пропускала заняття з тренером, тож у 13 років вона вже була чемпіонкою України з бальних танців. На численних фотографіях, які лишилися з того часу, Настуся щасливо всміхається в об'єктив, схилившись до партнера по вальсу чи танго. Сьогодні вона може хіба що переглядати яскраві знімки і згадувати, як добре було кружляти у величезній залі під звуки Вівальді й ловити на собі захоплені погляди батьків і знайомих. Ще рік тому Настя могла з заплющеними очима продемонструвати такі вправи на втримання рівноваги, що й не кожному спортсмену під силу, а зараз їй не вдається навіть пройтися по рівній лінії — дрижать коліна, часом віднімаються ноги. Школярка через силу виводить криві літери (а колись був чудовий почерк з правильним нахилом, який так хвалили вчителі), має серйозні проблеми з мовленням і координацією рухів. Про те, щоб знову вийти на танцювальний майданчик, дівчинка може тільки мріяти. Рік тому їй поставлили діагноз «розсіяний склероз» (РС). Якщо хворобу пустити на самоплин, через 15 років колишня чемпіонка сяде в інвалідний візок і більше ніколи не зможе пересуватись самостійно. Згідно з даними світової статистики, через 10 років після початку захворювання люди не можуть виконувати звичайну роботу вдома, через 15 років — пересуватися без сторонньої допомоги, а через 20 років — навіть зі сторонньою допомогою. >>

Здорова, щаслива і кохана

Прихильники австралійської поп-зірки Кайлі Міноуг тріумфують: вони нарешті переконалися, що в їхньої улюблениці все гаразд і вона справді йде на поправку. Днями на офіційному сайті Кайлі (www.kylie.com) з'явилися перші фотографії 37-річної співачки відтоді, як вона лягла на операцію з видалення злоякісної пухлини молочної залози. На цих фото Кайлі просто сяє від щастя й виглядає навіть краще, ніж до хвороби! І це незважаючи на те, що їй довелося пройти виснажливу хіміотерапію (у зірки тільки зараз потроху відростає волосся), а лікування токсичними медичними препаратами триває й досі. >>

Шотландське щастя монгольської сироти

Мода голлівудських знаменитостей на всиновлення дітей із країн третього світу докотилася і до шотландського хлопця Евана Макгрегора: зірка «Зоряних воєн», мюзиклу «Мулен Руж» та інших фільмів удочерив 4-річну монгольську дівчинку. Чому саме монгольську? Мабуть, тамтешні діти сподобалися Евану під час його навколосвітньої подорожі на мотоциклі (нагадаємо, під час цієї поїздки півторарічної давності Еван зі своїм найкращим другом Чарлі Борманом заїжджав і до України, яка, за словами друзів, їм також дуже припала до душі). >>

І ніякої спритності рук

Відомому американському ілюзіоністу Девідові Блейну, схоже, не дає спокою слава знаменитого попередника — Гудіні. Яких уже тільки фокусів і просто епатажних експериментів не вигадував Блейн, а все йому мало. Цього разу 33-річний ілюзіоніст вирішив вразити світ, проживши сім днів під водою. Щоправда, не без повітря, як можна було б подумати, а з аквалангом (потенційний «підводник» пройшов курс навчання в елітному підрозділі американських ВМС — «Морські котики»). Для цього на площі біля концертно-виставкового комплексу «Лінкольн-центр» у Нью-Йорку буде виставлений спеціальний акваріум, у який Блейн зануриться 1 травня, аби вийти аж через тиждень. А наприкінці відчайдух таки планує «взути» Гудіні, поставивши рекорд тривалості перебування під водою без кисню: для цього йому доведеться затримати дихання більше, ніж на 8 хвилин 58 секунд (!) — саме таким є чинний рекорд. >>

Анекдоти

— Дівчино, скільки коштують ваші послуги на ніч?
— Два долари.
— А чому так дешево?
— Хропу. >>

Газетна атака

Дві провідні американські газети цієї неділі повернулися до теми можливого американсько-іранського військового конфлікту. «Міністерство оборони США віддавна готує плани війни з Іраном на випадок, якщо станеться збройний конфлікт з цією країною», — пише у «Вашингтон пост» відомий американський військовий аналітик Вільям М. Аркін. >>

Сміттєвий туризм

Уже майже два місяці то згасає, то знову розгорається «сміттєва війна» між Чехією та Німеччиною. Вона розпочалася на початку березня, коли чеська преса гостро поставила питання про численні нелегальні сміттєзвалища поблизу німецького кордону. >>

Драма біля Драми

Міжміський пасажирський потяг, який прямував із міста Александруполіс, що на північному сході Греції поблизу кордону з Туреччиною, до портового міста Салоніки, позавчора о 20.25 зіштовхнувся з вантажівкою в районі міста Драма. Чотири вагони зійшли з рейок. У цій катастрофі щонайменше 4 особи загинули та більше 30 отримали поранення, повідомила вчора інтернет-агенція europenews.net. >>

«Блакитні шоломи» поїдуть у Судан?

«Світ повинен діяти, аби покласти край звірствам у Дарфурі, а уряд Судану повинен погодитися, що він виявився нездатним захистити своїх громадян, і дозволити втручання місії ООН», — цитує слова держсекретаря США Кондолізи Райс агенція «Рейтер». Райс наполягає на підсиленні африканських миротворчих сил військовими підрозділами ООН, щоб припинити геноцид та порушення прав людини в цьому регіоні Судану. Вашингтон вважає, що це повинні бути військові підрозділи з Азії та Африки, а Північна Америка і Європа повинні допомогти лише фінансуванням, розвідданими та логістикою. Питання гуманітарної катастрофи в Судані буде розглядатися на засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, яке відбудеться 27—28 квітня у Софії. >>

Розлучення «Ісполіна» та «Золотої рибки»

Торік найуспішніша українська плавчиха Яна Клочкова вирішила спробувати свої сили й у бізнесі. Частину зароблених на водяних доріжках світу коштiв зіркова Яна інвестувала в ТзОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін», що в місті Дубно. З появою інвестора в особі Клочкової гендиректор підприємства Ігор Фесюк сподівався на цілу низку потужних будівельних проектів — монтаж нової ливарної лінії, придбання і встановлення сучасних електроплавильних печей. Однак успішна співпраця «Золотої рибки» та ливарників тривала лише близько півроку. >>

Гуртом і ослабленого чемпіона можна бити

У рамках підготовки до чемпіонату світу, який почнеться у Латвії вже за два з половиною тижні, збірна України вирішила «обтертися» в товариських матчах із російськими командами. Першим до Києва на два спаринги завітало московське «Динамо», яке цього року стало володарем Кубка чемпіонів. Заради справедливості варто відзначити, що склад російського клубу був експериментальним. >>

Після Пасхи б'ють не лише крашанки

Коли три роки тому в Білій Церкві нагороди міжнародного турніру на призи братів Кличків виборювали представники шістьох держав, журналісти писали, що такого сильного складу учасників ринг армійського спорткомплексу ще не бачив. Тоді ми пишалися, що маловідомі українці перемагали призерів олімпіад. Тепер, схоже, буде привід пишатися ще вищим рівнем. >>

Каліф на добу

Два вічні конкуренти за чемпіонське «золото» проводили в цьому турі цікаві матчі. З тих, що змушують людей розпускати «злі язики». Справді, уболівальникам важко відмовитися від обговорення двозначності ситуації, коли у складі суперника повно твоїх колишніх гравців. У Маріуполі, скажімо, проти колись «свого» «Шахтаря» вийшли Андрій Нікітін, Володимир Яксманицький, Денис Кулаков, Олексій Гай, а Адріан Пуканич залишився у запасі. Учора ж «Динамо» приймало свій «філіал» із Дніпропетровська, куди стабільно відправляло тих, хто не підходить під «київську модель». Відразу ж зауважимо, що підстав для певних натяків перший із цих матчів — недільний — не дав. Гра «Динамо» — «Дніпро» розпочалася вчора, коли цей номер «УМ» уже було підписано до друку, але й вона вочевидь була безкомпромісною. >>

У нас із татком усе в порядку!

Цей новий для України проект лише нещодавно стартував, але вже в п'яти областях завдяки шведському Агенству з питань міжнародного розвитку Sida успішно діють такі собі «Тато-школи». А все почалося з проекту «Ольга&Олег», який запропонувала шведська компанія «Спрангбрадан» громадським організаціям в Україні. Українці перейнялися досвідом колег і тепер успішно його втілюють у нашій державі. «Найчастіше гендерні проблеми в нас сприймають як «жіноче питання», —каже Володимир Марценюк, керівник проекту «Олег». — Важливо, щоб наші чоловіки зрозуміли вигідність гендерної рівності для себе. Ще в 2001 році для першої команди чоловіків з України був організований навчальний тур у Швеції. Це були зустрічі у кризових центрах для чоловіків, управліннях поліції, медичних закладах, дитячих будинках тощо. Власне проект «Олег» почав працювати в січні 2004 року й завершиться у грудні 2006-го. На запрошення шведської сторони тридцять українців із громадських організацій у квітні та серпні 2004 року побували в місті Орншольдсвіку, на півночі Швеції. Майбутні тренери-консультанти чоловічих центрів пройшли навчання на базі місцевого «Мензцентруму». Теми занять розраховані на чоловіків, які готуються стати батьками, для підтримки батьків-одинаків і чоловіків у кризових ситуаціях. Усе це організовано як клуби неформального спілкування. Нині чоловіки з Вінниці, Кіровограда, Тернопільщини, Львівщини та Полтавщини об'єднані в цілу мережу». >>

Гроші для грошей

Шведи допоможуть українцям навести лад у сфері надання соціальних послуг — уряд Швеції для цього надасть Україні грант у розмірі 3,5 мільйона доларів. Ці кошти надійдуть у рамках проекту Світового банку «Удосконалення системи соціальної допомоги в Україні». Угоду про надання цього гранту підписали міністр економіки України Арсеній Яценюк і голова представництва Світового банку в Україні Душан Вуйович. Міністр праці та соціальної політики Іван Сахань розповів, що шведський уряд надає підтримку у вигляді технічної допомоги задля удосконалення системи надання соціальних послуг громадянам України. За його словами, основні напрями роботи — це оцінка програм соціальної допомоги, методологічна підтримка, управління програмами та визначення їхнього бюджету, а також інформування громадськості про реформи в галузі соціальної політики та послуги, що надаються. >>

Бунт пікселя,

За жанровими ознаками новий роман Марини і Сергія Дяченків «Дика енергія. Лана» (грандіозна презентація його відбувалась у п'ятницю, 14 квітня, в рамках цьогорічного «Єврокону») чогось принципово нового не пропонує. Письменники використовують естетичну модель під назвою «антиутопія», добре відому і багаторазово випробувану як у фантастичних, так і в політичних романах, причому нерідко обидва різновиди між собою тісно переплітаються. Для цього досить порівняти «Дику енергію» з класикою жанру — наприклад, із «Ми» Євгенія Замятіна, «1984» Джорджа Оруелла чи «О, дивний новий світ» Олдоса Хакслі, — як жодних сумнівів у генезі твору не залишиться. Втім устократ важливіше не те, що з попереднього досвіду використовується, а як саме це робиться. І, ясна річ, з якими поправками на новітні наукові і технічні реалії. >>

Каменська повернулася. Так захотіла Мариніна

Колись давно, коли я лише знайомилася з творчістю Олександри Мариніної, з величезною приємністю відзначала, що нарешті жінки отримали-таки своїх представниць у детективній літературі. Ну скільки можна читати про цих вправних, мужніх і розумних оперів, які на раз-два розбираються з організованою злочинністю? Зрештою, у жінок — Анастасія Павлівна Каменська є тут прекрасним прикладом — це виходить аж ніяк не гірше. Хоча потім довелося трішки пригальмувати свою гордість, оскільки Каменська виявилася жінкою особливою, яка не вміла готувати, не бажала жертвувати роботою заради кохання і чомусь уперто відмовлялася від того, аби пізнати радість материнства. Але за понад десять років існування Насті всі її шанувальники вже звикли до унікальності цієї жінки і після виходу чергової оповідки про неї чекають, коли Мариніна напише наступну. >>

«Полювання на піранiю». «Зелені» можуть не хвилюватися

Володимир Машков та Євген Миронов — два секс-символи російського кінематографа. Один такий увесь із себе мужній, вульгарно-брутальний, рішучий і «безбашенний», інший — інтелігентний, пристрасний спокусник iз бездонними очима. Навіть не знаю, хто із цих двох збере більше прихильниць, а деяким iз них узагалі хоч розірвись — такі хлопці у слабкої статі неодмінно викликають посилене серцебиття і регулярні загострення різних там фантазій. Але наразі шанувальниці як одного секс-символа, так й іншого, і навіть ті, кому подобається збірний образ, мають чудову нагоду намилуватися хлопцями сповна. У новому російському бойовику «Полювання на піранiю» головні ролі зіграли Володимир Машков та Євген Миронов (це вже четвертий «дует» мега-зірок, до цього були фільми «Ліміта», «Мама» та «Ідіот»). >>