Газетна атака

      Дві провідні американські газети цієї неділі повернулися до теми можливого американсько-іранського військового конфлікту. «Міністерство оборони США віддавна готує плани війни з Іраном на випадок, якщо станеться збройний конфлікт з цією країною», — пише у «Вашингтон пост» відомий американський військовий аналітик Вільям М. Аркін.

      На початку 2003 року, ще до нападу на Ірак, Джордж Буш наказав стратегічному командуванню США розробити плани ударів по іранських складах зброї масового знищення. Також було розроблено план інтервенції до цієї країни з застосуванням морської піхоти та проведено спільні з британськими військами маневри в Каспійському морі. На думку Аркіна, Вашингтон не повинен приховувати такі плани, а, навпаки, говорити про них відкрито, щоб Іран усвідомив, що відмова від розробок ядерних програм може мати як наслідок військову операцію проти нього. «Дипломатичні зусилля по відношенню до Ірану були б більш результативними, якби ця країна зрозуміла, що США настільки серйозно прагнуть відлякати цю країну від виготовлення ядерної зброї, що готові розпочати війну, аби досягти своєї мети», — наголошує Аркін. Посилаючись на анонімні джерела в Пентагоні, він пише, що Центральне командування та колегія штабів приготували «варіанти залякування» на той випадок, якби Іран уже виготовив ядерну зброю та сам напав на США або заблокував Ормузьку протоку для руху танкерів, які вивозять нафту з Перської затоки.

      Дещо в іншому тоні витримана стаття в «Нью-Йоркс таймс», у якій два колишні члени адміністрації президента Білла Клінтона — Річард Кларк та Стівен Саймон — застерігають перед наслідками можливого нападу США на Іран. Кларк, колишній радник Клінтона з питань боротьби з тероризмом, та Саймон, колишній член Ради національної безпеки, впевнені, що військовий конфлікт з Іраном матиме для США ще гірші наслідки, ніж війна в Іраку. Вони вважають, що в такому випадку Іран приведе в дію «свою терористичну мережу, щоб атакувати американські цілі в усьому світі та на території самих Сполучених Штатів». Експерти наголошують, що можливості Ірану в цьому сенсі значно більші, ніж, наприклад, в «Аль-Каїди». Іран також може спричинити значно більше загострення ситуації в Іраку. Кларк і Саймон упевнені, що «є всі підстави вважати, що Іран запланував і приготувався до всіх можливих ударів у відповідь». Автори статті також переконані, що військові удари по Ірану не спричинять зміни влади у Тегерані, а, навпаки, будуть сприяти згуртуванню іранського народу навколо неї та зміцнять позиції теперішнього режиму на багато наступних десятиліть.

      Кларк і Саймон не довіряють запевненням Пентагону та Білого дому, які називають «спекуляціями» повідомлення ЗМІ про можливу військову акцію проти Ірану, оскільки подібні запевнення звучали також незадовго до інтервенції до Іраку. У травні 2002 року президент США переконував, що «на його столі немає планів війни», хоча за багато місяців до цього розпочав активну розробку планів інтервенції. На думку згаданих двох експертів, Конгрес «повинен зупинити президентську адміністрацію перед початком нової війни, результат якої невідомий, або, що ще гірше, аж занадто добре відомий».

      Такі висновки учора підтвердилися словами міністра закордонних справ Ірану Манушера Моттакі, що їх наводить агенція «Франс пресс». Він попередив, що у випадку бомбардувань Сполученими Штатами іранських ядерних об'єктів щонайменше 55 тисяч іранських терористів-самогубцiв готові здійснити напади на об'єкти США в усьому світі. «США повинні усвідомити, що вони не в тій виграшній позиції, щоб створити ще одну кризу в регіоні», — попередив міністр. А колишній президент Ірану Акбар Хашемі Рафсанджані, який усе ще має великий вплив на політику своєї країни, розпочав консультації з лідерами сусідніх країн стосовно можливих дій та їхньої позиції у випадку військової інтервенції США. Він уже відвідав Сирію, а вчора продовжив консультації з керівництвом Кувейту.