У нас із татком усе в порядку!

П'ять областей уже мають школи для татусів 

      Цей новий для України проект лише нещодавно стартував, але вже в п'яти областях завдяки шведському Агенству з питань міжнародного розвитку Sida успішно діють такі собі «Тато-школи». А все почалося з проекту «Ольга&Олег», який запропонувала шведська компанія «Спрангбрадан» громадським організаціям в Україні. Українці перейнялися досвідом колег і тепер успішно його втілюють у нашій державі. «Найчастіше гендерні проблеми в нас сприймають як «жіноче питання», —каже Володимир Марценюк, керівник проекту «Олег». — Важливо, щоб наші чоловіки зрозуміли вигідність гендерної рівності для себе. Ще в 2001 році для першої команди чоловіків з України був організований навчальний тур у Швеції. Це були зустрічі у кризових центрах для чоловіків, управліннях поліції, медичних закладах, дитячих будинках тощо. Власне проект «Олег» почав працювати в січні 2004 року й завершиться у грудні 2006-го. На запрошення шведської сторони тридцять українців із громадських організацій у квітні та серпні 2004 року побували в місті Орншольдсвіку, на півночі Швеції. Майбутні тренери-консультанти чоловічих центрів пройшли навчання на базі місцевого «Мензцентруму». Теми занять розраховані на чоловіків, які готуються стати батьками, для підтримки батьків-одинаків і чоловіків у кризових ситуаціях. Усе це організовано як клуби  неформального спілкування. Нині чоловіки з Вінниці, Кіровограда, Тернопільщини, Львівщини та Полтавщини об'єднані в цілу мережу».

Батьків готують до пологів і ревнощів

      Володимир Марценюк каже, що, прийшовши вперше до «Тато-школи», чимало хто спершу махає руками, почувши про шведський досвід: мовляв, наші  звичаї зовсім інші, українські чоловіки — не шведи. «Усі чоловіки, незалежно від національності й традицій, переконані, що вони — особливі, і їх важко переконати в потребі новацій, — зауважує пан Володимир. — Сексуальне життя у період вагітності, участь чоловіка в пологах, правові питання, пов'язані з народженням дитини,  роль батька в перші місяці життя дитини, як налагодити стосунки в сім'ї після її поповнення, що робити чоловікові, коли він ревнує дружину... до власної дитини, як подолати насильство в сім'ї, відновити контакт із сином-підлітком? Це далеко не повний перелік питань, які ми обговорюємо в чоловічій компанії. Доводиться долати низку стереотипів. А скільки проблем зокрема в чоловіків Тернопільської та Львівської областей, чимало дружин яких перебувають на заробітках за кордоном!» 

      Роботу «Тато-шкіл» можна порівняти з роботою жіночих консультацій і центрами психологічної та правової допомоги. Головне — особистий досвід долання упереджень, страхів та непоінформованості кожного з тренерів. Лише так можна викликати довіру в тих, хто прийшов на заняття у «Тато-школи». Новоприбулі мають значний психологічний бар'єр: чоловіки бояться показувати іншим свою «слабину». Від такої псевдовпевненості нерідко й стаються прикрощі. Для екстреної підтримки у кризових ситуаціях вінничани, за прикладом шведів, заснували Men's SOS, тобто невідкладну допомогу. Члени чоловічого центру чергують цілодобово і за потреби реагують негайно: для цього є  телефон довіри. А ще ж є «Веселі суботи», коли батьки і діти збираються вихідного дня разом і разом-таки готують їжу чи влаштовують інтелектуальні або спортивні змагання. Тут уже, як мовиться, хто на що здатен: головне — разом. Особливо успішно пішла ця справа в Адаптаційному чоловічому центрі Тернополя.

Нашим досвідом зацікавилися росіяни, білоруси та грузини

      Днями в Посольстві Швеції в Україні було презентовано вісник некомерційного шведсько-українського проекту «Олег» та відеофільм «Тато-школа». Усе це — соціальна реклама усвідомленого батьківства. Стрічка зокрема пропонує методику, як заснувати центр для чоловіків і працювати в ньому. Алгоритм запозичено від шведів і підігнано під наші реалії. Отже, як залучити чоловіків, викликати довіру, як згуртувати команду,  попередити кризові моменти в роботі тощо. Відеофільм відображає роботу п'яти «тато-шкіл». Однак найбільший досвід поки що має вінницька. Невелика команда тренерів допомогла створити  кризові центри для чоловіків також у Литві, Казахстані, Киргизстані та Молдові.  Досвідом  нашого «Олега» зацікавилися також у  Росії, Грузії та Білорусі. У грудні 2004 року у Вільнюсі представники України, Швеції, Литви, Казахстану і Киргизстану провели установчі збори Міжнародної чоловічої мережі. Її назва — Євро-Азійська гендерна ліга EAGLE. І все це, між іншим, на кошти  шведських платників податків.

У Швеції батько мусить «сходити» у декрет щонайменше на місяць 

      «Нині особливо в європейських країнах нарікають на кризу інституту сім'ї та зниження народжуваності. Швеція, що відома своїм реальним паритетом статей, досягла певних успіхів у подоланні кризи, — розповідає менеджер проекту «Олег», своєрідна «мама» «Тато-школи» в Україні Бонні Бернстрьом, — завдяки державній програмі в нас із 1975 року батьки мають оплачувану відпустку 450 днів. 420 із них можуть бути поділені татами-мамами, як вони вважають за потрібне. Але місяць по догляду за новонародженою дитиною — обов'язковий для батька. З 1979-го чоловіків навчають азів соціального батьківства у відповідній мережі громадських організацій. Початок не був легким і тріумфальним. Нині у Швеції виросло друге покоління навчених батьків. Чоловіки переконалися: новий стиль життя батьків сприяє гармонії особистості. Для родини це виявилося економічно вигідним, знизився показник розлучень, у сім'ях частіше  народжують третю дитину». 

      У Швеції кожна громада міста сама вирішує, як фінансувати тато-школи. Наприклад, у Орншольдсвіку тренери спочатку працювали на громадських засадах, потім їм почали оплачувати роботу з муніципальних коштів. Ці тренери — чоловіки, які є взірцем для місцевої громади: учитель, поліцейський, пастор. Для реклами навчання використали місцевих хокеїстів: вони говорять про те, як важливо бути хорошим батьком.

      Зрозуміло, в українців виникає запитання: як же переймати той досвід, хто має відкривати «тато-школи»? Ось тут уже не маємо кивати тільки на державу. Спершу це — справа громадської ініціативи, а там уже можна розвивати співпрацю з місцевою владою: у тій же у Вінниці надали безоплатно невелике приміщення. Чому шведи вирішили співпрацювати саме з вінничанами? Бо спершу вони заснували громадську організацію «Чоловіки проти насильства». Зібралися друзі, різні за фахом чоловіки: бізнесмен, учитель, вузівський викладач, хірург. Їм просто набридло спостерігати повсякденне насильство, що стало звичним «пейзажем». Побиття дружин, криваві «з'ясування стосунків» між підлітками. Вирішили розпочати з роботи з останніми. Працювати стало цікаво. Про активних вінничан довідалися шведи, шукаючи партнерів для програми «Ольга&Олег». Отож активність «на місцях» — визначальна.

Людмила  ТАРАН.